Постанова

від 01.04.2015 по справі 924/1676/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 924/1676/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Василишин А.Р. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Іванов К.О. (голова господарства)

відповідача: Циганюк І.М. (довіреність №9-22-0.8-2077/2-15 від 23.01.2015 року)

третьої особи: Місяць А.П. (довіреність №б/н від 26.11.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу третьої особи Шинкара Володимира Васильовича на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2015 року у справі №924/1676/14 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Фермерського господарства "Ніва-Агро"

до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Шинкара Володимира Васильовича

про визнання недійсним наказу Головного управління Дежржземагентства у Хмельницькій області №22-1447/14-14-СГ від 20.06.2014 року та визнання недійсним наказу Головного управління Дежржземагентства у Хмельницькій області №22-4819/14-14-СГ від 08.10.2014 року

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Субботіна Л.О.) від 21 січня 2015 року у справі №924/1676/14 позов Фермерського господарства «Ніва-Агро» (надалі - позивач) до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області (надалі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шинкара Володимира Васильовича (надалі - третя особа) про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-1447/14-14-СГ від 20.06.2014 року та визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-4819/14-14-СГ від 08.10.2014 року задоволено /т.1, а.с. 147-150/. Визнано недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-1447/14-14-СГ від 20.06.2014 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою". Визнано недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-4819/14-14-СГ від 08.10.2014 року "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки". Стягнуто з Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 38428145) на користь Фермерського господарства "Ніва-Агро" (Хмельницька обл., Дунаєвецький район, с.Залісці, 1 Травня, 5, код ЄДРПОУ 34725556) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що на момент прийняття спірних наказів договір оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року в силу приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" вже був поновлений, позивач не надавав згоди на вилучення у нього спірної земельної ділянки, а тому накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-1447/14-14-СГ від 20.06.2014 року та №22-4819/14-14-СГ від 08.10.2014 року були прийняті з порушенням приписів норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", а також прав і охоронюваних законом інтересів позивача щодо володіння та користування належною йому на умовах оренди спірною земельною ділянкою.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, третя особа - Шинкар Володимир Васильович звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 21 січня 2015 року по справі №924/1676/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити /т.1, а.с. 158-160/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, оцінюючи доводи Шинкаря В.В. щодо недотримання позивачем порядку, встановленого частинами 2, 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» в частині ненадання проекту додаткової угоди, фактично нівелював імперативні положення зазначеного Закону, вказавши, що наявність чи відсутність тексту додаткової угоди жодним чином не впливає на обов'язок розглянути заяву і повідомити орендаря; в зв'язку з тим, що позивачем не було виконано вимоги частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо направлення проекту додаткової угоди, що не дало можливість орендодавцю перевірити його на відповідність вимогам закону та узгодити з орендарем істотні умови договору, пролонгація договорів оренди не могла відбутися, оскільки відсутній факт направлення позивачем відповідачу такого проекту; скориставшись правом на оскарження передбачене частинами 8, 9 Закону України «Про оренду землі» позивач, ймовірно, міг би в судовому порядку захистити своє право та зобов'язати відповідний орган укласти договір оренди, однак ФГ «Ніва-Агро» таким правом не скористалося, що в сукупності з обставинами, свідчить про відсутність підстав вважати договір оренди пролонгованим.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року у справі №924/1676/14 апеляційну скаргу третьої особи прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 25 лютого 2015 року /т.1, а.с. 157/.

24 лютого 2015 року від Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області надійшов лист у якому відповідач зазначив, що повністю підтримує апеляційну скаргу третьої особи - Шинкаря В.В. /т.1, а.с.167/.

Від позивача - Фермерського господарства «Ніва-Агро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /т.1, а.с. 169-171/. В обґрунтування своїх заперечень посилається на доводи викладені в оскаржуваному рішенні та зазначає, що висновок суду про те, що наявність чи відсутність тексту додаткової угоди жодним чином не впливає на обов'язок адміністрації розглянути заяву і повідомити орендаря чи згодна вона поновити договір, чи ні є правомірним.

В судовому засіданні 25 лютого 2015 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 18 березня 2015 року /а.с. 177-178/.

05 березня 2015 року від третьої особи - Шинкаря Володимира Васильовича надійшли письмові пояснення по справі №924/1676/14, в яких останній, посилаючись на постанову Верховного суду України від 25 лютого 2015 року у справі №6-219цс14, зазначає, що позивачем не було виконано вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо направлення проекту додаткової угоди, а також вчасного повідомлення орендодавця про намір продовжити договір оренди землі у відповідності до пункту 8 Договору оренди землі від 26.10.2007 року /т.1, а.с.198-200/.

10 березня 2015 року від позивача - Фермерського господарства «Ніва-Агро» надійшов додаток до відзиву на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що на виконання розпорядження №676/2012-р Дунаєвецької райдержадміністрації від 29.10.2012 року, яким поновлено договір оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року на земельну ділянку площею 55,3274 га, терміном на 5 років для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Рахнівської сільської ради, укладеного між Дунаєвецькою райдержадміністрацією та ФГ «Ніва-Агро», зважаючи на те, що згідно змін, внесених до статті 122 земельного кодексу України з 01.01.2013 року розпорядниками землі стали відповідні управління Держземагентства, а такі повноваження у районних державних адміністрацій були припинені, позивач звернувся з листом за вих.№7 від 15.04.2014 року до в.о. начальника Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року. Лише листом від 20.06.2014 року у відповідь на таке звернення перший заступник начальника управління за вих.№27-22-.52-3848/2-14 повідомив про те, що підстави для продовження строку дії договору оренди від 26.10.2007 року відсутні, оскільки ФГ «Ніва-Агро», всупереч статті 33 Закону України «Про оренду землі», не укладено додаткової угоди про поновлення договору оренди. Судова практика, враховуючи наявність згоди розпорядника землі і відсутність іншої судової практики, вказує на те, що у даному разі договір є поновленим на новий строк і на тих же умовах, а враховуючи практику у справі №922/1658/13 від 22.10.2013 року Вищого господарського суду України та у справі №19/074-11 від 25.09.2012 року Верховного суду України, така угода може бути укладена у майбутньому після завершення судового розгляду із даного спору в порядку статей 187, 188 Господарського кодексу України /т.1, а.с.214-217/.

17 березня 2015 року від позивача - ФГ "Ніва-Агро" надійшло додаткове заперечення №04 від 16 березня 2015 року на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній зазначає, що сам законодавець умовно передбачив можливість настання обставин (які є у даному разі) про наявність принципової згоди (без істотних умов договору) орендодавця і відсутність належним чином оформленого (проте реального, існуючого) права на оренду і можливість вирішення цього питання беззаперечно не у період який збігається у часі із наданням згоди, а пізніший, що безумовно врегульовано і підтверджено абзацом 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі", як завершальний етап врегулювання спірних правовідносин за наслідками судового розгляду. При цьому, зазначеним абзацом не передбачено хто повинен бути ініціатором звернення до суду з вимогою зобов'язати укласти додатковий договір, тобто, таким ініціатором може бути як орендодавець, так і орендар /т.1, а.с.235-236/.

В судовому засіданні 18 березня 2015 року було оголошено перерву до 01 квітня 2015 року /т.1, а.с.237/.

Безпосередньо в судових засіданнях представники третьої особи та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві, додатку до відзиву та у запереченнях на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, додатку до відзиву, письмових пояснень, заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.10.2007 року між Дунаєвецькою районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та Фермерським господарством "Ніва-Агро" (далі - орендар) було укладено Договір оренди землі, згідно пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Рахнівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Відповідно до пункту 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 55,3274 га.

Пунктом 8 договору визначено, що його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.40 Договору договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписаний, скріплений печатками сторін та зареєстрований у Дунаєвецькому районному відділі ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2007 року за №040775300577. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 6821887600:04:001:0005.

27.04.2009 року та 12.01.2012 року сторони підписали додаткові угоди про зміну умов договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року в частині орендної плати.

Розпорядженням Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №676/2012-р від 29.10.2012 року, на підставі статей 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 93, 125, 126, 134 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", заяви голови ФГ "Ніва-Агро" Іванова Костянтина Олеговича прийнято рішення: 1) Поновити договір оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року, який зареєстрований у Дунаєвецькому відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2007 року за №040775300577, на земельну ділянку площею 55,3274 га, терміном на 5 років для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Рахнівської сільської ради, укладеного між Дунаєвецькою райдержадміністрацією та ФГ "Ніва-Агро". Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов`язано ФГ "Ніва-Агро" у місячний термін з дня прийняття розпорядження укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки та технічної документації про нормативну грошову оцінку, право підпису додаткових угод про поновлення договору оренди голова адміністрації залишив за собою /т.1, а.с.27/.

Згідно листа Дунаєвецької райдержадміністрації № 2259-08/2014 від 31.12.2014 року вищевказане розпорядження було прийнято за результатами розгляду заяви голови ФГ "Ніва-Агро". При цьому проекти додаткових угод про поновлення договорів оренди в райдержадміністрацію не надавались.

20.06.2014 року Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області видано Наказ №22-1447/14-14-СГ, яким надано дозвіл гр.Шинкарю В.В. на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів Рахнівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (6821887600:04:001). Орієнтований розмір земельної ділянки 55,3274 га. з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Дежржземагентства у Хмельницькій області №22-4819/14-14-СГ від 08.10.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр.Шинкарю В.В. для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Рахнівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, надано в оренду гр.Шинкарю В.В. земельну ділянку площею 53,2380 га. (кадастровий номер 6821887600:04:001:0006) для ведення фермерського господарства строком на 30 років, яка розташована за межами населених пунктів Рахнівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

27.10.2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області (орендодавець) та гр.Шинкарем В.В. (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства на території Рахнівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області. Відповідно до пунктів 2, 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 53,2380 га. Кадастровий номер земельної ділянки 6821887600:04:001:0006. Договір укладено на 30 років (пункт 9 договору).

Згідно наявних в матеріалах справи листів відділу Держземагентства у Дунаєвецькому районі № 02-21/4933 від 12.12.2014 року, № 22-2211-0.3-12/2-15 від 05.01.2015 року, викопіювання з картографічного матеріалу земельна ділянка з кадастровим номером 6821887600:04:001:0006, яка розташована за межами населених пунктів Рахнівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, була зареєстрована в межах відповідної зони та кварталу, на території якої раніше перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 6821887600:04:001:0005, місце розташування вказаних земельних ділянок співпадає частково.

Вважаючи, що накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-1447/14-14-СГ від 20.06.2014 року та №22-4819/14-14-СГ від 08.10.2014 року були прийняті з порушенням норм чинного законодавства та прав позивача, останній звернувся до господарського суду Хмельницької області. При цьому на підтвердження фактичного використання спірної земельної ділянки позивачем подано в матеріали справи довідку Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції Управління Міндоходів у Хмельницькій області № 683/10/20-227 від 22.08.2014 року про нарахування та сплату ФГ "Ніва-Агро" орендної плати за землю за 2012-2014 роки, а також довідку управління агропромислового розвитку Дунаєвецької райдержадміністрації № 02-28-01 від 05.01.2015 року, в якій зазначено про обробіток та засів позивачем земельної ділянки площею 55,34 га. за межами населеного пункту на території Рахнівської сільської ради у 2012-2014 роках. Також позивачем подано в матеріали справи технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (кадастровий номер 6821887600:04:001:0005, площа 55,3274 га) в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, розташованого за адресою: Рахнівська сільська рада (за межами населеного пункту).

Як зазначалося вище, позов Фермерського господарства "Ніва-Агро" до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області було задоволено, при цьому судом першої інстанції встанволено, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 26.10.2007 року позивач звертався до Дунаєвецької райдержадміністрації із заявою про його поновлення. За результатами розгляду вказаної заяви позивача Дунаєвецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області прийнято розпорядження №676/2012-р від 29.10.2012 року, яким поновлено договір оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року на земельну ділянку площею 55,3274 га, терміном на 5 років для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Рахнівської сільської ради, укладеного між Дунаєвецькою райдержадміністрацією та ФГ "Ніва-Агро". Протягом 2012-2014 років позивач продовжував використовувати спірну земельну ділянку, сплачував за неї орендні платежі та вирощував на ній сільськогосподарські культури, що підтверджується довідкою Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції Управління Міндоходів у Хмельницькій області №683/10/20-227 від 22.08.2014 року та довідкою управління агропромислового розвитку Дунаєвецької райдержадміністрації №02-28-01 від 05.01.2015 року.

Будь-яких заперечень щодо поновлення договору оренди від 26.10.2007 року та використання спірної земельної ділянки позивачем від Дунаєвецької райдержадміністрації не надходило. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки був поновлений на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі від 26.10.2007 року.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями пункту 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

З приписів статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України вбачається, що земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади, як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Законом України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій та статтею 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013 року) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Законом України від 06.09.2012 року №5245-VI внесено зміни та доповнення до статті 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2013 року) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Позивач, обґрунтовуючи позов, посилаючись, зокрема, на статті 14, 16, 33 Закону України "Про оренду землі", вказуючи на те, що він повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк і його розпорядженням №676/2012-р від 29.10.2012 року було прийнято рішення про поновлення договору оренди землі від 26.10.2007 року, укладених на 5 років, на той же строк, а також враховуючи, що позивач виконував вищезазначене розпорядження РДА та неодноразово звертався з вимогою укласти додаткову угоду до договору на новий строк, продовжував сплачувати орендну плату за землю, тим самим реалізував своє волевиявлення та сторони фактично досягли згоди з усіх істотних умов договору на новий строк, оспорені накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області порушують його право землекористування.

Також, позивач зазначає у позовній заяві, що не враховуючи інтереси позивача були здійснені трансформації щодо земельної ділянки, яку орендує позивач, а саме з листа Головного управління Держземагентства у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 12.12.2014 року №02-21/4933 позивач дізнався, що у Системі ведення Державного земельного кадастру ділянка з кадастровим номером 6821887600:04:001:0005 відсутня, а замість неї є земельна з іншим кадастровим номером 6821887600:04:001:0006, яка була зареєстрована за розробленим та погодженим проектом із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який пройшов Державну землевпорядну експертизу Держземагентства України.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження того, що третій особі надано в оренду земельну ділянку, яка перебувала в оренді позивача у повному обсязі.

Таким чином, позивач, звернувшись з позовом, стверджує, що договір оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року, укладений на 5 років, поновлено ще на 5 років.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено умови поновлення договору оренди землі.

Вказана стаття об`єднує два випадки поновлення договору оренди.

Так, у частині 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків, передбачених частинами 2-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди; при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти, а саме: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частинами 8, 9 статті 33 Закону передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді.

Крім того, частина 10 вказаної статті визначає, у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Колегією суддів встановлено, що Фермерське господарство "Ніва-Агро" на підставі Договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року, зареєстрованого в Дунаєвецькому районному відділі ДЗК від 29.10.2007 року за №040775300577, строком на 5 років, орендувало земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту на території Рахнівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Як зазначено у пункті 1 розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 29.10.2012 року №676/2012-р орендодавець погодився поновити вказаний вище договір оренди земельної ділянки при певній умові. Так, пунктом 2 даного розпорядження зобов`язано фермерське господарством у місячний термін з дня прийняття розпорядження укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Таким чином, із змісту вказаного розпорядження колегією суддів вбачається, що орендодавець не заперечував щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок, однак за умови розроблення технічної документації із землеустрою та технічної документації про нормативно-грошову оцінку, тобто з дотриманням частини 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що свідчить про необхідність узгодження орендодавцем та орендарем істотних умов договору оренди землі та укладення додаткової угоди.

У позовній заяві Фермерське господарство "Ніва-Агро" вказує, що на неодноразові звернення до Дунаєвецької РДА з вимогою укласти додаткову угоду до договору на новий строку отримувало відмову, проте, як свідчать матеріали справи позивач наданим частиною 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" правом оскарження в суді такої відмови не скористався.

Також, 15 квітня 2014 року фермерське господарством звернулося до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області з клопотанням №7 про поновлення договору оренди земельної ділянки, у задоволенні якого йому було відмовлено, з посиланням на статтю 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з неукладенням у визначений розпорядженням термін додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, що підтверджується листом за підписом першого заступника начальника Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 03.06.2014 року №19-22-0.51-3214/2-14.

Судова колегія вважає помилковими доводи позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007 року (зареєстрованого 29.10.2007 року) на той же строк, на який він був укладений - 5 років, з посиланням на те, що він продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату, оскільки із матеріалів справи вбачається, що поновлення договору передбачалось за умови дотримання частини 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: виготовлення технічної документації із землеустрою та документації про нормативну грошову оцінку, відповідно, узгодження нових істотних умов договору оренди землі, а тому договорів оренди від 26.10.2007 року не можна вважати поновленим на новий строк на тих самих умовах на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, строк дії договору оренди землі, зареєстрованого в Дунаєвецькому районному відділі ДЗК від 29.10.2007 року за №040775300577, закінчився 30.10.2012 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки у порядку і строки, визначені частинами 2-5, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не укладено, що свідчить про те, що позивач не реалізував передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право на поновлення договору оренди.

Слід зазначити, відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі", статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб підлягає обов`язковій державній реєстрації. Проте, Фермерським господарством "Ніва-Агро" не надано доказів на підтвердження факту реєстрації права оренди земельної ділянки після закінчення 30.10.2012 року строку дії договору оренди від 26.10.2007 року.

Згідно з нормами статті 33 ГК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. У даному випадку, це стосується позивача, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

Судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено порушення його прав оспореними наказами відповідача.

Відтак, місцевим господарським судом не враховано зазначені вище обставини та норми чинного законодавства, а тому згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104 ГПК України рішення господарського суду Хмельницької області від 21 січня 2015 року у справі №924/1676/14 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Фермерському господарству "Ніва-Агро" у задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шинкаря Володимира Васильовича задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2015 року у справі №924/1676/14 скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Ніва-Агро" (Хмельницька область, Дунаєвецький район, с.Залісці, вул. 1 Травня, 5, код ЄДРПОУ 34725556) на користь Шинкаря Володимира Васильовича (32445, Хмельницька область, Дунаєвецький район, с.Маків, ідентифікаційний код 2919011314) 1218,00 грн. (одна тисяча вісімнадцять гривень) витрат по оплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/1676/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.