Постанова

від 06.04.2015 по справі 813/843/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року № 813/843/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Ігнатенко С.С.;

від відповідача - Шпак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Грін МП Інвест» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Стрийська ОДПІ) Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Грін МП Інвест» звернулося в суд з позовом до Стрийської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2015 року за №0001081501.

Позивач в позовній заяві стверджує, що податкове законодавство не ставить в залежність право на відшкодування податку на додану вартість, сплаченого при придбанні (будівництві) основних засобів, з моментом введення в експлуатацію таких основних засобів. Крім того, позивач вважає, що право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на рахунку 10 «Основні засоби» бухгалтерського обліку. Також, позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах ТзОВ «КНП», ТзОВ «Мета-Днепр» та ТзОВ «Фірма «Постачбуд», оскільки господарські операції із зазначеними контрагентами носили реальний характер, підтвердженням чого є подані під час перевірки первинні бухгалтерські документи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на адміністративний позов зазначає, що господарські операції із ТзОВ «КНП», ТзОВ «Мета-Днепр» та ТзОВ «Фірма «Постачбуд» не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та носять реального характеру. Відповідач, також вважає, що оскільки основні засоби (внесок іноземного інвестора) не були введені в експлуатацію, не підлягали амортизації, участі у здійсненні господарських операцій не приймали, обліковувались не на тому рахунку, позивач протягом останніх 12-ти місяців мав обсяги оподатковуваних операціях менші, ніж заявлена сума до відшкодування, у нього відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року Стрийською ОДПІ Головного управління мін доходів у Львівській області складено акт від 06.01.2015 року за №9/15-01/38243479 та Стрийською ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 року за №0001081501, яким платнику податків відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1033368 грн. 00 коп.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.200.5 та п.200.14 ст.200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за жовтень 2014 року на суму 1033368 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року позивач розпорядився залишком від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду шляхом перерахування на рахунок платника у банку суми бюджетного відшкодування в розмірі 1033368 грн. 00 коп. (а.с.80 том І).

Як вбачається з додатку 4 до згаданої декларації (а.с.85 том І) попереднім звітним (податковим) періодом, у якому виникло від'ємне значення є травень 2013 року.

Зі змісту наявних в матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, додатку 5 до цієї декларації та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року (а.с.а.с.86-100 том І) вбачається, що податковий кредит у цьому періоді був сформований, в тому числі у розмірі 1033368 грн. 00 коп., а саме:

- 872182 грн. 65 коп. - сума податку на додану вартість сплачена товариством до бюджету в результаті ввезення на митну територію України (імпорту) основних засобів (обладнання: виробнича лінія для виготовлення пінопласту) у якості внеску до статутного фонду ТзОВ «Грін МП Інвест» засновника-нерезидента ВАТ «Мастерпласт» (Угорщина), в підтвердження чого в матеріалах справи наявні вантажно-митні декларації, платіжні документи та статут позивача;

- 2270 грн. 00 коп. - сума податку на додану вартість сплачена позивачем у ціні придбаних у фізичної особи ОСОБА_4 послуг розмитнення імпортованого обладнання (згаданого внеску), що підтверджується договором, актом виконаних робіт, податковими накладними та платіжними документами;

- 158915 грн. 73 коп. - сума податку на додану вартість сплачена позивачем у ціні придбаних у ТзОВ «Р-Інжиніринг» робіт по реконструкції виробничої будівлі під завод по виробництву будівельних матеріалів, у підтвердження чого в матеріалах справи наявні договір підряду, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні документи, договір купівлі-продажу нерухомого майна, документи бухгалтерської звітності.

При цьому, слід зазначити, що судом не досліджуються обставини вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ «КНП», ТзОВ «Мета-Днепр» та ТзОВ «Фірма «Постачбуд», про які йдеться в акті перевірки, мотивах позовної заяви та в запереченнях відповідача, оскільки, як вбачається з викладеного, такі не були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

В акті перевірки зазначено, що платником податку не правильно відображено на рахунку 10 «Основні засоби» майновий внесок іноземного інвестора, оскільки такий не використовувались у господарській діяльності. Також, відповідач вважає, що позивач протягом останніх 12-ти місяців мав обсяги оподатковуваних операціях менші, ніж заявлена сума до відшкодування. З даними обставинами контролюючий орган пов'язує відсутність у платника податку права на бюджетне відшкодування.

Особливу увагу слід звернути на те, що в акті перевірки проаналізовано лише формування позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по господарській операції щодо ввезення на митну територію України (імпорту) основних засобів (обладнання: виробнича лінія для виготовлення пінопласту) - сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 872183 грн. 00 коп. Інші ж господарські операції, які стосуються бюджетного відшкодування і зазначені вище, контролюючим органом не досліджувались, що дозволяє суду прийти до висновку про невмотивованість в цій частині спірного податкового повідомлення-рішення, а відтак, і про його невідповідність критерію обґрунтованості, передбаченому п.3 ч.3 ст.2 КАС України.

При вирішення спору судом також враховано і наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 зазначеної статті. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Статтею 198 ПК України встановлено підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до такого кредиту, та суми, що не входять до його складу.

Згідно з пунктом 198.3 зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення «Основні засоби»). Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (ведення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК України платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби». Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 20 січня 2015 року (справа №21-316а14), а тому в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковою.

У справі, яка розглядається, встановлено, що платник податків сформував податковий кредит у зв'язку з придбанням устаткування, яке в експлуатацію ще не введено і обліковується на рахунку 10 «Основні засоби».

За таких обставин, суд вважає, що позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування, хоча обсяги його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців і менші, ніж заявлена сума такого відшкодування.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання контролюючого органу на ту обставину, що в подальшому основні фонди були продані, оскільки подальший продаж був зумовлений Рішенням Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області від 06.08.2014 року за №829 «Про заборону впровадження об'єктів, виробництв, що становлять підвищену екологічну небезпеку в межах населеного пункту с.Дуліби». Більше того, наведена норма п.200.5 ст.200 ПК України не пов'язує бюджетне відшкодування з подальшим продажем основних засобів.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення, яким відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 року за №0001081501.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін МП Інвест» (код ЄДРПОУ 38243479), що знаходиться за адресою Львівська область, Стрийський район, с.Дуліби, вул.Заводська, 27Б, 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) сплаченого судового збору.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 квітня 2015 року.

Суддя (підпис) В.Я.Мартинюк

Постанова не набрала законної сили.

Помічник судді Ю.М.Колтун