Ухвала

від 07.10.2015 по справі 813/843/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 876/4975/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

представника позивача Ігнатенка С.С.,

представника відповідача Шиби А.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року по справі № 813/843/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0001081501 від 03.02.2015 року, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в розмірі 1 033 368 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що при дослідженні первинних документів, які представлено до перевірки і якими оформлена господарська операція, встановлено, що отримані основні засоби (імпорт) участі з метою подальшого використання їх у процесі виробництва у межах господарської діяльності платника податку спрямована на отримання доходу не приймали. Основні засоби не були введені в експлуатацію і не підлягали амортизації, тобто участі у здійсненні господарських операцій не приймали.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року Стрийською ОДПІ Головного управління мін доходів у Львівській області складено акт від 06.01.2015 року за №9/15-01/38243479 та Стрийською ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 року за №0001081501, яким платнику податків відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1033368 грн. 00 коп.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.200.5 та п.200.14 ст.200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за жовтень 2014 року на суму 1033368 грн. 00 коп.

У податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року позивач розпорядився залишком від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду шляхом перерахування на рахунок платника у банку суми бюджетного відшкодування в розмірі 1033368 грн. 00 коп. (а.с.80 том І).

Як вбачається з додатку 4 до згаданої декларації (а.с.85 том І) попереднім звітним (податковим) періодом, у якому виникло від'ємне значення є травень 2013 року.

Зі змісту наявних в матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, додатку 5 до цієї декларації та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року (а.с.а.с.86-100 том І) вбачається, що податковий кредит у цьому періоді був сформований, в тому числі у розмірі 1033368 грн. 00 коп., а саме: - 872182 грн. 65 коп. - сума податку на додану вартість сплачена товариством до бюджету в результаті ввезення на митну територію України (імпорту) основних засобів (обладнання: виробнича лінія для виготовлення пінопласту) у якості внеску до статутного фонду ТзОВ «Грін МП Інвест» засновника-нерезидента ВАТ «Мастерпласт» (Угорщина), в підтвердження чого в матеріалах справи наявні вантажно-митні декларації, платіжні документи та статут позивача; - 2270 грн. 00 коп. - сума податку на додану вартість сплачена позивачем у ціні придбаних у фізичної особи ОСОБА_3 послуг розмитнення імпортованого обладнання (згаданого внеску), що підтверджується договором, актом виконаних робіт, податковими накладними та платіжними документами; - 158915 грн. 73 коп. - сума податку на додану вартість сплачена позивачем у ціні придбаних у ТзОВ «Р-Інжиніринг» робіт по реконструкції виробничої будівлі під завод по виробництву будівельних матеріалів, у підтвердження чого в матеріалах справи наявні договір підряду, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні документи, договір купівлі-продажу нерухомого майна, документи бухгалтерської звітності.

Крім того, фактичне придбання позивачем ремонтних та електромонтажних робіт за договором №15 від 09.01.2013 року та додатком до цього договору №10/03-10 від 10.04.2013 року також підтверджується наявними в матеріалах справи локальними кошторисами, відомостями ресурсів до локального кошторису форми №4а, договірними цінами на роботи, що здійснюються у 2013 році (а.с.79-153 том ІІ), підсумковими відомостями ресурсів (витрати по факту), узгодженнями на додаткові роботи та технічними завданнями на додаткові роботи (а.с.66-78 том ІІ).

В акті перевірки зазначено, що платником податку не правильно відображено на рахунку 10 «Основні засоби» майновий внесок іноземного інвестора, оскільки такий не використовувались у господарській діяльності. Також, відповідач вважає, що позивач протягом останніх 12-ти місяців мав обсяги оподатковуваних операціях менші, ніж заявлена сума до відшкодування. З даними обставинами контролюючий орган пов'язує відсутність у платника податку права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 зазначеної статті. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Статтею 198 ПК України встановлено підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до такого кредиту, та суми, що не входять до його складу.

Згідно з пунктом 198.3 зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення «Основні засоби»). Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (ведення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК України платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби». Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 20 січня 2015 року (справа №21-316а14), а тому в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковою.

У справі, яка розглядається, встановлено, що платник податків сформував податковий кредит у зв'язку з придбанням устаткування, яке в експлуатацію ще не введено і обліковується на рахунку 10 «Основні засоби».

За таких обставин, позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування, хоча обсяги його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців і менші, ніж заявлена сума такого відшкодування.

Доводи апелянта про те, що в подальшому основні фонди були продані судом до уваги не беруться, оскільки подальший продаж був зумовлений Рішенням Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області від 06.08.2014 року за №829 «Про заборону впровадження об'єктів, виробництв, що становлять підвищену екологічну небезпеку в межах населеного пункту с.Дуліби». Більше того, наведена норма п.200.5 ст.200 ПК України не пов'язує бюджетне відшкодування з подальшим продажем основних засобів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року по справі № 813/843/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич