Постанова

від 02.04.2015 по справі 910/15154/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 910/15154/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівСибіги О.М., Фролової Г.М., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" на постанову від 10.02.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/15154/14 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіСі Інжиніринг" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" простягнення 51 044 766, 55 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Решитова Е.В. (дов. від 30.12.2014)

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 01.04.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Сибіга О.М., Фролова Г.М.

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "ДіСі Інжиніринг" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" про стягнення 51 044 766, 55 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.12.2014 (суддя Зеленіна Л.І.) позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ДіСі Інжиніринг" 41 895 113 грн. 03 коп. заборгованості, 500 000 грн. 00 коп. пені, 756 251 грн. 18 грн. 3% річних, 4 554 775 грн. 57 коп. інфляційних втрат.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 у складі: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.08.2013 між ТОВ "ДіСі Інжиніринг" та ПАТ "Укртрансгаз" в особі директора філії "Управління "Укргазтехзв'язок" укладено договір № 1308000197 про закупівлю послуг за власні кошти.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язується надати послуги, зазначені в п. 1.2. договору, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги.

Позивач повинен надати послуги щодо видання ліцензії на право користування програмним забезпеченням (КАСК (SAP).

Термін надання послуг визначено розділом 5 договору: в частині положень, що стосуються послуг з технічної підтримки КАСК SAP - з дати укладення договору до 31 грудня 2014 року; в частині положень, що стосуються прав використання КАСК SAP (ліцензій) - з дати укладення до 31 грудня 2059 року.

Відповідно до п.3.1, 3.3 договору загальна сума договору становить 112 750 436,72 грн., в тому числі ПДВ становить 18 791 739,45 грн. та складається з вартості прав використання КАСК SAP та вартості технічної підтримки прав використання КАСК SAP.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу, а відповідач прийняв послуги щодо видання ліцензії на право користування КАСК SAP.

Відповідач, отримані послуги не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення 41 895 113 грн. 03 коп. заборгованості, 500 000 грн. 00 коп. пені, 756 251 грн. 18 грн. 3% річних, 4 554 775 грн. 57 коп. інфляційних втрат.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши наявність заборгованості та керуючись нормами ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, враховуючи, що сторонами підписані акти приймання-передачі послуг, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими.

Крім того, суди на підставі ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230-233 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з урахуванням положень п. 7.5 договору щодо нарахування пені, встановивши факт порушення відповідачем грошових зобов'язань, визнав правомірними й вимоги щодо стягнення з відповідача пені, проте, посилаючись на норми ст. 233 Господарського кодексу України, задовольнив їх частково, в сумі 500 000 грн.

З урахуванням вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, позов в частині стягнення 4 554 775,57грн. інфляційних та 756 251,18грн. 3 % річних задоволено в повному обсязі.

Проте, з зазначеними висновками попередніх судових інстанцій погодитись не можна, з таких підстав.

Встановивши, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо оплати послуг, суди попередніх інстанцій, пославшись на норми матеріального права, що регулюють загальні положення про зобов'язання та загальні положення про договір, дійшли висновку про необхідність задоволення позову.

При цьому судом не визначено правової природи договору, характер спірних правовідносин сторін та якими конкретно нормами матеріального права вони регулюються, внаслідок чого не застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню при вирішенні спору.

Судами встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі про закупівлю послуг за власні кошти, але не дано оцінку п.3.2 Договору, яким передбачена можливість застосування Закону України "Про здійснення державних закупівель", тобто не з'ясовано правову природу договору стосовно приналежності коштів за які здійснюється закупівля послуг.

Судами не перевірено і в матеріалах справи відсутні дані про наявність у позивача права користування КАСК, розробником якої він не є та чи може він передати таке право іншій особі.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивачем надавалися відповідачу певні послуги за укладеним договором, залишили поза увагою умови п.п. 5.3, 5.4, 5.5 договору про те, що послуги надаються лише після запиту замовника поетапно, в запитах замовника зазначається кількість і строки видачі прав використання КАСК SAP (ліцензій) та/або обсяг послуг з технічної підтримки КАСК SAP, місця надання послуг, і зобов'язання виконавця щодо надання замовнику відповідних прав на використання та/або послуг є дійсним за умови отримання виконавцем запиту замовника, які мають надаватися останнім в письмовій формі, а тому, суди не з'ясували належним чином питання щодо надання відповідачем таких запитів позивачу та не дали цьому відповідної оцінки.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" задовольнити частково.

Постанову від 10.02.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/15154/14 господарського суду міста Києва та рішення від 02.12.2014 господарського суду міста Києва скасувати; справу №910/15154/14 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Сибіга

Г. Фролова