Постанова

від 31.03.2015 по справі 910/12330/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 910/12330/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача: Гришковець Л.І. (представник за довіреністю)

від відповідача: Ричек В.В. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс"

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.10.2014 р.

у справі №910/12330/14 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс"

про стягнення 451151,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" про стягнення 451151,90 грн. заборгованості за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010 р., з яких: 347307,87 грн. - основна заборгованість, 14044,24 грн. - інфляційні втрати, 18559,69 грн. - 3% річних, 71420,10 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором щодо оплати наданих послуг за період з жовтня 2010 р. по березень 2014 р.

15.08.2014р. до місцевого господарського суду від позивача надійшли пояснення по справі, до яких додано уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, в якому позивачем уточнено періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" заборгованості у розмірі 347307 (триста сорок сім тисяч триста сім) грн. 87 коп., пеню у розмірі 3054 (три тисячі п'ятдесят чотири) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 18559 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 69 коп., інфляційних втрат у розмірі 14044 (чотирнадцять тисяч сорок чотири) грн. 24 коп., витрат по сплаті судового збору у розмірі 7659 (сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на недоведеність позивачем факту надання послуг за Договором. При цьому відповідач зазначає, що відповідачем не використовувався житловий будинок №86-А по вул. Володимирській у м. Києві з моменту його придбання. Відповідач стверджує, що у 2012 році працівниками позивача було здійснено відключення будівлі відповідача від мережі теплопостачання, на підтвердження чого надано фотокартки місця від'єднання труб та акт від 05.11.2012 року про відсутність теплопостачання на об'єкті за адресою вул. Володимирська 86 (літ. А).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В. та Тарасенко К.В.) від 21.11.2014 р. у справі №910/12330/14 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.12.2014 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2014 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 17.12.2014 р., зобов'язано сторін надати письмові пояснення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В. та Тарасенко К.В.) від 17.12.2014р. у справі №910/12330/14 призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В. та Тарасенко К.В.) від 17.12.2014р. зупинено апеляційне провадження у справі №910/12330/14 до закінчення проведення судової експертизи.

20.02.2015 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про неможливість виконання даної експертизи.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2015 р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А., Зубець Л.П. та Тарасенко К.В.) від 20.02.2015р. апеляційне провадження у справі №910/12330/14 поновлено; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В. та Тарасенко К.В.) від 30.03.2015 р. у справі №910/12330/14 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2015 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.10.2010 року між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс", як споживачем, було укладено Договір №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. (далі - Договір), предметом якого є господарське використання нежитлових приміщень, утримання будинку та прибудинкової території, технічного обслуговування та надання комунальних послуг у житловому будинку №86-А по вул. Володимирській у м. Києві, загальною площею 489,20 грн., а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 11 Договору, виконавець забезпечує: потреби споживача у воді та відведенні каналізаційних вод з урахуванням його діяльності; теплом для опалення приміщення, вентиляції та гарячого водопостачання; утримання внутрішньо-будинкових мереж у належному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, вживання своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; подання споживачеві в установленому порядку необхідної інформації про перелік послуг, загальну суму місячного платежу, норми споживання; своєчасне проведення підготовки житлового будинку (гуртожитку) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Наявність комунальних послуг оформляється довідкою, яка є невід'ємною частиною Договору.

В матеріалах справи міститься довідка для нарахування комунальних послуг по нежилому приміщенню від 01.10.2010 року підписана генеральним директором КП "Богдан-Електротранс" Турцем В.В.

Згідно з п. 2 Договору, виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішення органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності, строків надання послуг.

Виходячи зі змісту п. 4., п. п. 1, 5 п. 9. Договору, споживач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому законом/договором.

Відповідно до п. 18 Договору, даний набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р., за спожиті комунальні послуги та витрати по утриманню будинку та утримання прибудинкової території у розмірі 347307,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 14044,24 грн., 3% річних за користування коштами у розмірі 18559,69 грн., пені у розмірі 71240,10 грн.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV, утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Частиною 2 ст. 3 вищевказаного Закону України, суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на час укладення Договору) встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за надані позивачем у період з 1 жовтня 2010 р. по 31 березня 2014 р. житлово-комунальні послуги заборгованість відповідача складає 347307,87 грн.

Відповідач заперечив факт надання послуг з теплопостачання посилаючись на те, що будинок відповідачем не використовувався. Крім того, відповідач зазначив, що у 2012 році працівниками Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" було здійснено відключення будівлі від мережі теплопостачання, в підтвердження чого надає фотокартки місця від'єднання труб та акт від 05.11.2012 року про відсутність теплопостачання на об'єкті за адресою вул. Володимирська, 86 (літ. А), підписаний представниками відповідача, при цьому відповідач зазначає, що представники позивача відмовились підписувати акт 05.11.2012 року, про що було зроблено відповідний запис у акті. Також відповідач звертає увагу на листи адресовані позивачу, а саме: лист вих. №09/11-12-2 від 09.11.2012 р., лист вих. №09/11-12-1 від 09.11.2012 р., лист вих. №27 від 27.11.2013 р., лист вих. №27-а від 27.11.2013 р.

Згідно з листом від 09.11.2012 року вих. №09/11-12-2 (вх. №265 від 13.11.12р.) відповідач звернувся до позивача з проханням надати пояснення та підтверджуючи документи стосовно відключення будинку від системи опалення. В листі від 09.11.2012 року №09/11-12-1 (вх. №266 від 13.11.12р.) відповідач просив позивача звернутися до ПАТ «Київенерго» для зняття навантаження з будівлі, що розташована за адресою: вул. Володимирська 86 (літ. А) Голосіївського району м. Києва.

В листах від 27.11.2013 року №27 та №27-а (вх. №260 та №261 від 28.11.2013р. відповідно) відповідач зазначав, що опалення у будинку відсутнє з жовтня 2013 р. та просив відкоригувати розрахунки за період не надання послуг з опалення і припинити у подальшому нарахування за послуги теплопостачання та водопостачання.

Позивач, обґрунтовуючи факт надання послуг з постачання теплової енергії зазначає, що розрахунок за теплову енергію використану на опалення та гаряче водопостачання здійснюється енергопостачальною організацією ПАТ "Київенерго" на підставі договору №1532102 від 01.11.2007р., в підтвердження чого позивачем надано табуляграми (облікові картки) за спірний період, якими підтверджується факт поставки теплової енергії відповідачу, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

В табуляграмах будинок зазначений за особистим рахунком №1532115, шифр тарифу оплати опалення нежитлових приміщень визначений як 10. Заборгованість відповідача перед позивачем з централізованого опалення за період з 01.10.2010р. по 31.03.2014р. складає 262981,99 грн. (т.ч. ПДВ 43830,34 грн.).

На спростування тверджень відповідача про відключення від теплових мереж будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А, позивачем було додано до матеріалів справи акти готовності до опалювального періоду, а саме: акт готовності до опалювального періоду №9/73 від 22.09.2010р., акт заповнення теплофікаційною водою систем абонентів, акт №1425 на опломбування від 14.05.2010р., акт готовності до опалювального періоду №9/39 від 12.09.2011р., акт заповнення теплофікаційною водою систем абонентів, акт №794 на опломбування від 31.08.2011р., акт №192 обстеження житлового будинку від 07.07.2011р., що складені по об'єкту за особистим рахунком №1532115, що знаходиться по вул. Володимирська, 84; акт готовності до опалювального періоду 2013-2014 років, акт наповнення тепломережною водою систем абонента, акт №1085 на опломбування від 11.09.2013р., що складені по об'єкту за особистим рахунком №1532115, що знаходиться по вул. Володимирська, 84-86.

Відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008р. №620/378, підготовлена до опалювального періоду система теплоспоживання споживачів (системи опалення, вентиляції та ГВП) повинна відповідати таким вимогам, зокрема, обладнання повинно бути у справному стані, проведено налагодження (корегування) теплового та гідравлічного режимів роботи обладнання, проведено гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення.

Із вказаних вище актів готовності до опалювального періоду та додатків до них, табуляграм (облікових карток) та пояснень позивача вбачається, що об'єкти за особистим рахунком №1532115, до якого відноситься і будинок відповідача, було приведені у готовність до опалювальних періодів протягом 2010-2014 років, що відповідно підтверджує твердження позивача про відсутність відключення від теплових мереж будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А.

Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Правила), відповідно до положень п.п. 18, 20 яких, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п. 24, п. 25 вказаних Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005р. №4 (далі - Порядок), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.

В пункті 2.1. Порядку визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.2.1. Порядку, комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Згідно з п. 2.6 Порядку, по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

З наведеного вбачається, що відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в визначеному законодавством порядку та фіксується актом про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували факт відключення будинку площею 489,20 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надані відповідачем фотокартки місця від'єднання труб та акт від 05.11.2012 року про відсутність теплопостачання на об'єкті за адресою вул. Володимирська 86 (літ. А), підписаний представниками відповідача, не є належними доказами, що складені у відповідності до вимог чинного законодавства, якими підтверджується факт відключення об'єктів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Листи відповідача від 09.11.2012 року №09/11-12-2, від 09.11.2012 року №09/11-12-1, від 27.11.2013 року №27 та №27-а також не підтверджують факту відключення будинку площею 489,20 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Також, відповідно до положень Договору, у разі порушення сторонами умов цього Договору, складається акт-претензія із зазначенням строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг. Представник виконавця повинен з'явитися за викликом споживача для підписання акта-претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів. У разі неприбуття представника виконавця у визначений цим Договором строк або необґрунтованої відмови від підписання, акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два інші споживачі. Акт-претензія подається виконавцеві, який вирішує спір протягом трьох робочих днів питання щодо перерахунку платежів або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії (п. 14, п. 15).

Водночас, відповідачем не надано суду доказів того, що він звертався до позивача для складення та підписання актів-претензій або наявність таких актів, складених у випадках та у відповідності до Закону, а надані відповідачем листи від 09.11.2012 року №09/11-12-2, від 09.11.2012 року №09/11-12-1, від 27.11.2013 року №27 та №27-а не є доказами звернення про складення актів-претензій та містять лише посилання відповідача на відсутність опалення та вимоги про перерахунок вартості послуг з надання теплової енергії.

Судом апеляційної інстанції було призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу для з'ясування та перевірки обставин підключення будівлі №86-А по вул. Володимирській у м. Києві до систем центрального теплопостачання та надання позивачем відповідних послуг, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

- Чи була підключена будівля, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Володимирська будинок №86-А до систем центрального теплопостачання в період з 01.10.2010 р. по 31.03.2014 р.?

- Чи підтверджується факт відключення будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Володимирська будинок №86-А від центрального теплопостачання та з якого часу?

- Чи надавались Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" послуги з опалення приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирська будинок №86-А та гарячого водопостачання за договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій у період з 01.10.2010 р. по 31.03.2014 р.?

Проте 20.02.2015 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про неможливість виконання даної експертизи, в якому зокрема було повідомлено, що поставлені в ухвалі суду перше та третє питання не можуть бути вирішені експертами, у зв'язку з відсутністю відповідної судово-експертної методики щодо визначення дати та періоду часу підключення системи опалення будівлі до мереж центрального теплопостачання, а також визначення працездатності системи і ефективності її функціонування; по цій же причині неможливо визначити і час можливого відключення будівлі від зазначених мереж інженерних комунікацій.

Водночас у вказаному листі повідомлено про те, що дослідження з другого питання, поставленого в ухвалі суду від 17.12.2014 р., вбачається можливим лише при умові представлення на дослідження наступної технічної документації: розділу ОВ (опалення, вентиляція та кондиціювання) проекту на будівництво будівлі та інвентаризаційної документації БТІ на будівлю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін заперечували проти призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для з'ясування та перевірки обставин підключення будівлі №86-А по вул. Володимирській у м. Києві до систем центрального теплопостачання та надання позивачем відповідних послуг та зазначили про неможливість надання суду на дослідження документації, зазначеної в листі Київського НДІ судових експертиз.

Посилання відповідача щодо закінчення 31.12.2011р. строку дії Договору №76-М-10 від 01.09.2010р. на обслуговування та відшкодування витрат по вивезенню сміття, є безпідставними, оскільки пунктом 5.1 даного Договору передбачено продовження дії Договору №76-М-10 від 01.09.2010р. на кожний наступний строк в разі відсутності від будь-якої із сторін повідомлення про його розірвання. Доказів наявності таких повідомлень про розірвання Договору відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що факт споживання відповідачем послуг за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. документально підтверджений та належним чином доведений.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати наданих послуг в період з 01.01.2010р. по 31.03.2014р. за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010 р., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 347307,87 грн.

Доказів належної оплати за Договором суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на час розгляду справи факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 347307,87 грн. належним чином доведений, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 347307,87 грн. за Договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 18559,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14044,24 грн. за періодами з 20.11.2010 р. по 20.05.2014 р. (визначеними в уточненому розрахунку 3% річних та інфляційних втрат), пеню у розмірі 71240,10 грн., нарахованої за періоди з 01.05.2013 по 31.10.2013, з 01.06.2013 по 30.11.2013, з 01.07.2013 по 31.12.2013, з 01.08.2013 по 31.01.2014, з 01.09.2013 по 28.02.2014, з 01.10.2013 по 31.03.2014, з 01.11.2013 по 31.03.2014, з 01.12.2013 по 31.03.2014, з 01.01.2014 по 31.03.2014, з 01.02.2014 по 31.03.2014, 01.03.2014 по 31.03.2014.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 Договору №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. визначено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті вартості отриманих послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Здійснений місцевим господарським судом розрахунок суми пені за порушення відповідачем строків оплати вартості отриманих послуг за Договором, яка підлягає стягненню в розмірі 3054,90 грн. за періодами нарахування: 20.05.2013 по 31.10.2013, з 20.06.2013 по 30.11.2013, з 20.07.2013 по 31.12.2013, з 20.08.2013 по 31.01.2014, з 20.09.2013 по 28.02.2014, з 20.10.2013 по 31.03.2014, з 20.11.2013 по 31.03.2014, з 20.12.2013 по 31.03.2014, з 20.01.2014 по 31.03.2014, з 20.02.2014 по 31.03.2014, 20.03.2014 по 31.03.2014 є вірним, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3054,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 68185,20 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Здійснений позивачем розрахунок суми 3 % річних та інфляційних втрат є вірним, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 18559,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14044,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/12330/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко