Рішення

від 01.10.2015 по справі 910/12330/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015Справа №910/12330/14

За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107

Голосіївського району";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство "Київенерго";

про стягнення 451 151,90 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Гришковець Л. І., представник, довіреність № б/н від 05.01.2015 р.;

Від відповідача: Ричек В. В.. генеральний директор, наказ №№ б/н від 15.07.2011 р.;

Від третьої особи: Греченюк С. О,, представник, довіреність № 91/2014/12/26-2 від 26.12.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" 451151,90 грн. заборгованості за договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р., з яких: 347307,87 грн. - основна заборгованість, 14044,24 грн. - інфляційні втрати, 18559,69 грн. - 3% річних, 71420,10 грн. -пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором щодо оплати наданих послуг за період з жовтня 2010р. по березень 2014р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі 910/12330/14 позовні вимоги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 347 307 грн. 87 коп. основного боргу, 18 559 грн. 69 коп. 3% річних, 14 044 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 3 054 грн. 90 коп. пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2015 року у справі № 910/12330/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 скасовано, справу №910/12330/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду. У постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2015 вказується, що господарські суди попередніх інстанцій неповно дослідивши фактичні обставини справи, прийшли до передчасних висновків щодо факту існування заборгованості відповідача перед позивачем за надані комунальні послуги протягом спірного періоду в певному розмірі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року № 04-23/728 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справа № 910/12330/14 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 року справу № 910/12330/14 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 07.07.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року слухання справи № 910/12330/14 відкладено до 14.07.2015 року.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 14.07.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд, враховуючи наявні в матеріалах справи документи, характер спірних правовідносин, дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у спеціальних знаннях та відповідно у проведенні експертизи у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 року до участі у справі № 910/12330/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство "Київенерго", розгляд справи відкладено до 24.09.2015 р.

У судовому засіданні 24.09.2015 р. у справі було оголошено перерву до 01.10.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2015 р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи у судовому засідання 01.10.2015 та у своїх письмових поясненнях зазначив, що будинок, розташований по вулиці Володимирській, 86, отримував опалення і гаряче водопостачання на підставі укладеного між третьою особою та позивачем договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2007 та додатків до нього (в яких передбачені адреси об'єктів теплопостачання). Однак, всі розрахунки за теплову енергію, що постачалась до об'єктів позивача (у тому числі і по вул. Володимирській, 86) здійснювались виключно між третьою особою та позивачем, а отже третя особа не може надати жодної інформації щодо наявності чи відсутності заборгованості у відповідача за теплову енергію, оскільки безпосереднє постачання теплової енергії останньому здійснював позивач на підставі окремого договору. Також у третьої особи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт припинення постачання теплової енергії до будинку по вулиці Володимирській, 86.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" (споживачем) 01.10.2010 року було укладено договір №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. (далі - договір), предметом якого є господарське використання нежитлових приміщень, утримання будинку та прибудинкової території, технічного обслуговування та надання комунальних послуг у житловому будинку № 86-А по вул. Володимирській у м. Києві, загальною площею 489,20 грн., а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 11 договору, виконавець забезпечує: потреби споживача у воді та відведенні каналізаційних вод з урахуванням його діяльності; теплом для опалення приміщення, вентиляції та гарячого водопостачання; утримання внутрішньо-будинкових мереж у належному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, вживання своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; подання споживачеві в установленому порядку необхідної інформації про перелік послуг, загальну суму місячного платежу, норми споживання; своєчасне проведення підготовки житлового будинку (гуртожитку) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Наявність комунальних послуг оформляється довідкою, яка є невід'ємною частиною договору.

В матеріалах справи наявна довідка для нарахування комунальних послуг по нежилому приміщенню від 01.10.2010 року, яка підписана генеральним директором КП "Богдан-Електротранс" Турцем В.В.

Згідно з п. 2 договору, виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішення органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності, строків надання послуг.

Відповідно до п. 4., п. п. 1, 5 п. 9. договору, споживач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому законом/договором.

Згідно з п. 18 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 1 жовтня 2010 р. по 31 березня 2014 р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 347 307,87 грн.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV, утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Частиною 2 ст. 3 вищевказаного Закону України, суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на час укладення Договору) встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за надані позивачем у період з 1 жовтня 2010 р. по 31 березня 2014 р. житлово-комунальні послуги заборгованість відповідача складає 347 307,87 грн.

Обгрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог відповідач посилається на те, що будинок відповідачем не використовувався. Крім того, відповідач зазначив, що у 2012 році працівниками Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" було здійснено відключення будівлі від мережі теплопостачання, в підтвердження чого надає фотокартки місця від'єднання труб та акт від 05.11.2012 року про відсутність теплопостачання на об'єкті за адресою вул. Володимирська, 86 (літ. А), підписаний представниками відповідача, при цьому відповідач зазначає, що представники позивача відмовились підписувати акт 05.11.2012 року, про що було зроблено відповідний запис у акті. Також відповідач звертає увагу на листи адресовані позивачу, а саме: лист вих. №09/11-12-2 від 09.11.2012 р., лист вих. №09/11-12-1 від 09.11.2012 р., лист вих. №27 від 27.11.2013 р., лист вих. №27-а від 27.11.2013 р.

Згідно з листом від 09.11.2012 року вих. №09/11-12-2 (вх. №265 від 13.11.12р.) відповідач звернувся до позивача з проханням надати пояснення та підтверджуючи документи стосовно відключення будинку від системи опалення. В листі від 09.11.2012 року №09/11-12-1 (вх. №266 від 13.11.12р.) відповідач просив позивача звернутися до ПАТ "Київенерго" для зняття навантаження з будівлі, що розташована за адресою: вул. Володимирська 86 (літ. А) Голосіївського району м. Києва.

В листах від 27.11.2013 року №27 та №27-а (вх. №260 та №261 від 28.11.2013р. відповідно) відповідач зазначав, що опалення у будинку відсутнє з жовтня 2013 р. та просив відкоригувати розрахунки за період не надання послуг з опалення і припинити у подальшому нарахування за послуги теплопостачання та водопостачання.

Позивач, обґрунтовуючи факт надання послуг з постачання теплової енергії зазначає, що розрахунок за теплову енергію використану на опалення та гаряче водопостачання здійснюється енергопостачальною організацією ПАТ "Київенерго" на підставі договору №1532102 від 01.11.2007р., в підтвердження чого позивачем надано табуляграми (облікові картки) за спірний період, якими підтверджується факт поставки теплової енергії відповідачу, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

В табуляграмах будинок зазначений за особистим рахунком №1532115, шифр тарифу оплати опалення нежитлових приміщень визначений як 10. Заборгованість відповідача перед позивачем з централізованого опалення за період з 01.10.2010р. по 31.03.2014р. складає 262981,99 грн. (т.ч. ПДВ 43830,34 грн.).

На спростування тверджень відповідача про відключення від теплових мереж будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А, позивачем було додано до матеріалів справи акти готовності до опалювального періоду, а саме: акт готовності до опалювального періоду №9/73 від 22.09.2010р., акт заповнення теплофікаційною водою систем абонентів, акт №1425 на опломбування від 14.05.2010р., акт готовності до опалювального періоду №9/39 від 12.09.2011р., акт заповнення теплофікаційною водою систем абонентів, акт №794 на опломбування від 31.08.2011р., акт №192 обстеження житлового будинку від 07.07.2011р., що складені по об'єкту за особистим рахунком №1532115, що знаходиться по вул. Володимирська, 84; акт готовності до опалювального періоду 2013-2014 років, акт наповнення тепломережною водою систем абонента, акт №1085 на опломбування від 11.09.2013р., що складені по об'єкту за особистим рахунком №1532115, що знаходиться по вул. Володимирська, 84-86.

Відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008р. №620/378, підготовлена до опалювального періоду система теплоспоживання споживачів (системи опалення, вентиляції та ГВП) повинна відповідати таким вимогам, зокрема, обладнання повинно бути у справному стані, проведено налагодження (корегування) теплового та гідравлічного режимів роботи обладнання, проведено гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення.

Із вказаних вище актів готовності до опалювального періоду та додатків до них, табуляграм (облікових карток) та пояснень позивача вбачається, що об'єкти за особистим рахунком №1532115, до якого відноситься і будинок відповідача, було приведені у готовність до опалювальних періодів протягом 2010-2014 років, що відповідно підтверджує твердження позивача про відсутність відключення від теплових мереж будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А.

Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Правила), відповідно до положень п.п. 18, 20 яких, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п. 24, п. 25 вказаних Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Судом встановлено, що відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в визначеному законодавством порядку та фіксується актом про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували факт відключення будинку площею 489,20 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Надані відповідачем фотокартки місця від'єднання труб та акт від 05.11.2012 року про відсутність теплопостачання на об'єкті за адресою вул. Володимирська 86 (літ. А), підписаний представниками відповідача, не приймаються судом в якості доказів відключення опалення у будинку відповідача, оскільки дані документи не являються належними доказами, що складені у відповідності до вимог чинного законодавства, якими підтверджується факт відключення об'єктів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Крім того, листи відповідача від 09.11.2012 року №09/11-12-2 (вх. №265 від 13.11.12р.), від 09.11.2012 року №09/11-12-1 (вх. №266 від 13.11.12р.), від 27.11.2013 року №27 та №27-а (які отримані позивачем про що свідчать відмітки на вказаних листах вх. №260 та №261 від 28.11.2013р. відповідно) також не підтверджують факту відключення будинку площею 489,20 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. № 1875-IV визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Також, відповідно до положень договору, у разі порушення сторонами умов цього договору, складається акт-претензія із зазначенням строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг. Представник виконавця повинен з'явитися за викликом споживача для підписання акта-претензії не пізніше ніж протягом двох робочих днів. У разі неприбуття представника виконавця у визначений цим Договором строк або необґрунтованої відмови від підписання, акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два інші споживачі. Акт-претензія подається виконавцеві, який вирішує спір протягом трьох робочих днів питання щодо перерахунку платежів або надає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії (п. 14, п. 15).

Відповідачем не надано суду доказів того, що він звертався до позивача для складення та підписання актів-претензій або наявність таких актів, складених у випадках та у відповідності до Закону, а надані відповідачем листи від 09.11.2012 року №09/11-12-2, від 09.11.2012 року №09/11-12-1, від 27.11.2013 року №27 та №27-а не є доказами звернення про складення актів-претензій та містять лише посилання відповідача на відсутність опалення та вимоги про перерахунок вартості послуг з надання теплової енергії.

Матеріали справи не містять будь-яких звернень відповідача до позивача про припинення надання послуг позивачем, розірвання договору №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р.

Також, суд зазначає, що вартість послуг з постачання теплової енергії розраховувалась з даних ПАТ "Київенерго" згідно тарифів що затверджувались Київською міською державною адміністрацією, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Натомість відповідачем, не було надано обґрунтованого контррозрахунку заборгованості з наданих позивачем послуг.

Доводи відповідача щодо закінчення 31.12.2011р. строку дії договору № 76-М-10 від 01.09.2010р. на обслуговування та відшкодування витрат по вивезенню сміття, визнаються судом безпідставними, оскільки пунктом 5.1 даного договору передбачено продовження дії договору № 76-М-10 від 01.09.2010р. на кожний наступний строк в разі відсутності від будь-якої із сторін повідомлення про його розірвання. Доказів наявності таких повідомлень про розірвання Договору, відповідачем не надано.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не направлялись рахунки на оплату комунальних послуг на адресу відповідача: м. Київ, вул. Електриків, 29-а, то суд зазначає, що договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. не визначено обов'язку позивача направляти відповідачу рахунки на оплату. Також суд відзначає, що ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунків на оплату не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт споживання відповідачем послуг за договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. та договору № 76-М-10 від 01.09.2010р. на обслуговування та відшкодування витрат по вивезенню сміття документально підтверджений та належним чином доведений.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. та договору № 76-М-10 від 01.09.2010р. на обслуговування та відшкодування витрат по вивезенню сміття у період з 01.01.2010р. по 31.03.2014р. складає 347 307,87 грн. та розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, то відповідно до вищенаведених норм закону, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати вартість отриманих послуг.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені факти, а також враховуючи, що відповідач належних доказів в спростування позовних вимог позивача не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 347 307,87 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем у позовній заяві заявлено про стягнення пені у розмірі 71 240,10 грн., нарахованої у періоди з 01.05.2013 по 31.10.2013р., з 01.06.2013 по 30.11.2013, з 01.07.2013 по 31.12.2013, з 01.08.2013 по 31.01.2014, з 01.09.2013 по 28.02.2014, з 01.10.2013 по 31.03.2014, з 01.11.2013 по 31.03.2014, з 01.12.2013 по 31.03.2014, з 01.01.2014 по 31.03.2014, з 01.02.2014 по 31.03.2014, 01.03.2014 по 31.03.2014.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Позивач, обґрунтовуючи розмір пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги, посилається на Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Тобто, вищевикладеною нормою передбачено, що нарахування пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги здійснюється у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, тільки у разі якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін.

Також, в пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Водночас, пунктом 6 договору №310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р. визначено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, сторони укладаючи договір погодили інший розмір пені ніж визначений Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", та визначили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, у зв'язку з чим, нарахування пені повинно здійснюватись у розмірі, що погоджений сторонами у договорі № 310-П-10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.10.2010р.

Відповідно до п. 4. договору, оплата послуг здійснюється не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вірними періодами нарахування пені є: 20.05.2013 по 31.10.2013р., з 20.06.2013 по 30.11.2013, з 20.07.2013 по 31.12.2013, з 20.08.2013 по 31.01.2014, з 20.09.2013 по 28.02.2014, з 20.10.2013 по 31.03.2014, з 20.11.2013 по 31.03.2014, з 20.12.2013 по 31.03.2014, з 20.01.2014 по 31.03.2014, з 20.02.2014 по 31.03.2014, 20.03.2014 по 31.03.2014.

Здійснивши перерахунок пені судом встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3054,90 грн.

Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 18559,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14044,24 грн. за періодами, визначеними в уточненому розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 18559,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14044,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 29-А, код ЄДРПОУ 36048382) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" (01033, м. Київ вул. Тарасівська, будинок 23/25, код ЄДРПОУ 35509619) заборгованості у розмірі 347 307 (триста сорок сім тисяч триста сім) грн. 87 коп., пеню у розмірі 3 054 (три тисячі п'ятдесят чотири) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 18559 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 69 коп., інфляційних втрат у розмірі 14 044 (чотирнадцять тисяч сорок чотири) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 659 (сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. Видати наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 09.10.2015 р.