Постанова

від 08.06.2015 по справі 910/12330/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Справа № 910/12330/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. (суддя Гулевець О.В.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. (судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) у справі№910/12330/14 господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Богдан - Електротранс" простягнення 451 151 грн. 90 коп. за участю представників: від позивача: Гришковець Л.І., довіреність б/н від 05.01.2015 р. від відповідача: Ричек В.В., генеральний директор, наказ б/н від 15.07.2011 р.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" (далі - КП "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан - Електротранс" (далі - ТОВ "Богдан - Електротранс") про стягнення 451 151 грн. 90 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. вказаний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 347 307 грн. 87 коп. основного боргу, 18 559 грн. 69 коп. 3% річних, 14 044 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 3 054 грн. 90 коп. пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало доведення позивачем належними та допустимими доказами факту існування заборгованості відповідача.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що сторони в договірному порядку погодили інший розмір пені ніж визначений Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", у зв'язку з чим судом було здійснено перерахунок пені та стягнуто її у розмірі 3 045 грн. 90 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Богдан - Електротранс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р., рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Касаційна скарга відповідача мотивована відсутністю повного та всебічного встановлення всіх фактичних обставин справи, а також неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заявник, зокрема, вказує на те, що позивачем не надано доказів виставлення відповідачу відповідних рахунків та/або платіжних квитанцій за надані послуги, а також не надано доказів того, що послуги з вивезення сміття з території відповідача дійсно надавались.

Крім того, скаржник звертає увагу господарського суду касаційної інстанції на ту обставину, що у 2012 році працівниками позивача було здійснено відключення будівлі відповідача від мережі теплопостачання.

Розпорядженням В.о. секретаря четвертої судової палати №05-05/656 від 29.05.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги ТОВ "Богдан-Елктротранс" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. у справі №910/12330/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Дерепа В.І., Ємельянов А.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "Богдан - Електротранс" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 08.06.2015 р.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №05-05/714 від 08.06.2015 р., у зв'язку з виходом з відпустки судді Ковтонюк Л.В., для розгляду касаційної скарги ТОВ "Богдан-Елктротранс" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. у справі №910/12330/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Ємельянов А.С., Ковтонюк Л.В.

Крім того, в поданій касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р., залишеного в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 1 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони чи прокурора або за свою ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Враховуючи диспозитивний характер нормами вказаної статті, з огляду на зміст заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні даного клопотання.

В свою чергу, до початку судового розгляду позивач скористався правом, наданим йому ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та подав заперечення на касаційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення.

В судове засідання 08.06.2015 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р., рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду у справі №910/12330/14 є позовні вимоги, обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

№310-П-10 від 01.10.2010 р. КП "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" (виконавець) забезпечує господарське використання нежитлових приміщень, утримання будинку та прибудинкової території, технічне обслуговування та надання комунальних послуг у житловому будинку №86-А по вул. Володимирській у м. Києві, загальною площею 489,20 кв.м., а ТОВ "Богдан-Електротранс" (споживач) зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених цим договором.

Як встановлено в п. 11 вказаного договору про надання послуг, виконавець забезпечує: потреби споживача у воді та відведенні каналізаційних вод з урахуванням його діяльності; теплом для опалення приміщення, вентиляції та гарячого водопостачання; утримання внутрішньо-будинкових мереж у належному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, вживання своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; подання споживачеві в установленому порядку необхідної інформації про перелік послуг, загальну суму місячного платежу, норми споживання; своєчасне проведення підготовки житлового будинку (гуртожитку) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішення органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності, строків надання послуг (п. 2 договору №310-П-10 від 01.10.2010 р.).

Згідно з п. 4 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Крім того, сторони погодили та виклали в пп.5 п. 9 вказаного договору умову про те, що у разі несвоєчасного внесення платежів споживач зобов'язаний сплачувати пеню у розмірі, встановленому законом/договором.

Одночасно, п. 6 договору №310-П-10 від 01.10.2010 р. передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в установленому законом розмірі, подвійна ставка НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В п. 18 договору про надання послуг зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року.

Відповідно до умов договору №310-П-10 від 01.10.2010 р. наявність комунальних послуг оформляється довідкою, яка є невід'ємною частиною даного договору.

В процесі судового розгляду справи № 910/12330/14 господарськими судами попередніх інстанцій досліджена довідка для нарахування комунальних послуг по нежилому приміщенню від 01.10.2010 р., що міститься в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, враховуючи зміст вищенаведених правових норм та положень договору, господарськими судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що договір №310-П-10 від 01.10.2010 р. за своєю правовою природою є оплатним договором з надання послуг, а саме, житлово-комунальних послуг.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004 р., утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

В ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004 р. (в редакції, яка діяла на момент укладення договору між сторонами справи) закріплено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Разом з цим, в п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004 р. встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи положення наведених правових норм, а також те, що на думку позивача, відповідач в повній мірі не виконав свої зобов'язання з оплати послуг, наданих за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №310-П-10 від 01.10.2010 р., КП "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Богдан-Електротранс" 347 307 грн. 87 коп. заборгованості за надані послуги в період з 01.10. 2010 р. по 31.03.2014 р., 71 240 грн. 103 коп. пені, 18 559 грн. 69 коп. 3% річних, 14 044 грн. 24 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що закріплено в ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх позовних вимог КП "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" надано судам попередніх інстанцій табуляграми (облікові картки), якими підтверджується факт поставки теплової енергії відповідачу. Вказані докази в їх сукупності досліджені місцевим та апеляційним господарськими судами.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій враховано пояснення позивача стосовно того, що він не є виробником послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, оскільки дані послуги виробляє ПАТ "Київенерго", тому відповідними табуляграмами підтверджується надання відповідачу послуг з централізованого опалення в спірний період та заборгованість останнього перед позивачем за надання вказаних послуг в розмірі 262 981 грн. 99 коп.

Разом з цим, місцевим та апеляційним господарським судом відхилено доводи відповідача про те, що будинок площею 489,20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А було відключено від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Так, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що, згідно з Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №4 від 22.11.2005 р., єдиним належним та допустимим доказом підтвердження факту відключення є акт про відключення будинку від мереж ЦО та ГВП.

За таких обставин та з огляду на надані позивачем докази надання послуг за договором №310-П-10 від 01.10.2010 р., місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку про доведеність існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 347 307 грн. 87 коп.

Проте, судова колегія Вищого господарського суду України не може в повній мірі погодитись з вищенаведеним висновком господарських судів попередніх інстанцій.

Так, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4 2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що будинок площею 489,20 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А було відключено від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, місцевий та апеляційний господарські суди посилаються на приписи Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №4 від 22.11.2005 р. Однак, з матеріалів справи не вбачається та господарськими судами попередніх інстанцій не встановлювалось, чи належить будинок за вказаною адресою до житлового фонду, або він є нежилим.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає дану обставини такою, що має прямий влив на можливість застосування до даного випадку приписів вищевказаного порядку, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №4 від 22.11.2005 р. Крім того, від встановлення факту приналежності будинку за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 86-А, до житлового чи нежитлового фонду, залежить розмір тарифів, що мають сплачуватись за комунальні послуги.

Отже, за таких обставин, господарські суди першої та апеляційної інстанцій помилково визнали доведеним факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за надані комунальні послуги протягом спірного періоду в певному розмірі.

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій також не визначено за яким саме з наявних в матеріалах справи договорів (№310-П-10 від 01.10.2010 р. або №76-М-10 від 01.09.2010 р.) позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з вивезення сміття.

Враховуючи наведене, передчасними є і висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% та інфляційних втрат.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 р. встановлено, що, відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, неповно дослідивши фактичні обставин справи господарські суди попередніх інстанцій прийшли до передчасних висновків, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення у справі №910/12330/14 та передати вказану справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Електротранс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. у справі №910/12330/14 скасувати.

Справу №910/12330/14 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк