Рішення

від 02.04.2015 по справі 924/1761/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2015 р. Справа № 924/1761/14

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: Кочергіної В.О. (головуючий), Танасюк О.Є., Мухи М.Є., розглянувши справу

за позовом Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі

1. Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України м. Київ

2. Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини с. Улашанівка, Славутського району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 - Головне управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Славутської районної державної адміністрації м. Славута

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Бондар Зоряни Олександрівни, м. Славута

- Ляшок Мирослави Миколаївни с. Улашанівка

- Ляшок Олександра Власовича с. Улашанівка

про визнання незаконним та скасування розпоряджень Славутської РДА №33-р від 28.01.2005р., №220-р від 15.06.2005р., №316-р від 07.09.2005р., №151-р від 16.03.2010р.

Представники учасників процесу:

від позивача 1 Скоропад Д.О. - за довіреністю № 15-2-1-23/20 від 01.12.2014р.

від позивача 2 Скоропад Д.О. - за довіреністю № 691 від 01.12.2014р.;

Корсун А.П. - в.о. начальника Славутської районної державної лікарні

ветеринарної медицини

від відповідача не з'явився

від прокуратури Олійник І.О. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

від третьої особи Головного управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області Скоропад Д.О. - за довіреністю від 01.04.2015р.

від третьої особи Бондар З.О. Жилюк О.В. - за довіреністю від 08.01.2015р.;

від третьої особи Ляшок М.М. Жилюк О.В. - за довіреністю від 12.01.2015р.;

від третьої особи Ляшка О.В. гр. Ляшок О.В.

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 02.04.2015р. не забезпечив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 24.03.2015р., відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача (вх.05-22/353/15 від 16.01.2015р.) про проведення розгляду справи за відсутності його представника.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суть спору

Славутський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України м. Київ, Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини с. Улашанівка, Славутського району Хмельницької області у позовній заяві, представники позивачів в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог та просять суд визнати незаконними та скасувати розпорядження Славутської РДА №33-р від 28.01.2005р., №220-р від 15.06.2005р., №316-р від 07.09.2005р., №151-р від 16.03.2010р. В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що Славутською міжрайонною прокуратурою встановлено, що упродовж 2005 - 2010 років, з постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини незаконно вилучено земельні ділянки загальною площею 3,4577 га. для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва. Право користування земельною ділянкою посвідчено Державним актом на право постійного користування від 9 квітня 1998 року, зареєстрованим в Книзі записів актів на право постійного користування землею за № 9. Наголошують, що оспорювані розпорядження Славутської районної державної адміністрації винесені з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992 р., Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та підлягають скасуванню, так як підставою для винесення розпоряджень Славутської РДА від 28.01.2005 № 33-р, від 15.06.2005 № 220-р, від 07.09.2005 № 316-р та від 16.03.2010 № 151 -р про припинення права постійного користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні підприємства ветеринарної медицини, були заяви начальника управління Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини Яремчука В.Г. від 25.01.2005, 10.06.2005, 17.08.2005 та 09.02.2010 адресовані голові Славутської РДА. При цьому при винесенні зазначених розпоряджень Славутською РДА не враховано, що начальник Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини Яремчук В.Г. не був наділений повноваженнями щодо розпорядження майном лікарні, у тому числі повноваженнями щодо прийняття рішень та направлення звернень до органів виконавчої влади, щодо вилучення земельних ділянок.

Прокурор у письмових поясненнях від 12.01.2015р. зазначає, що відповідач при прийнятті розпоряджень Славутської районної державної адміністрації про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини реалізовує свої повноваження власника земельної ділянки, а тому зазначений спір носить приватноправовий характер та відповідно до вимог ст. 1 ГПК України підвідомчий господарському суду. Про порушення законодавства, які стали підставою вказаного позову, Славутській міжрайонній прокуратурі стало відомо в грудні 2013 року під час перевірки розпоряджень Славутської РДА із земельних питань за жовтень 2013 року (постанова про проведення перевірки № 177 від 10.12.2013р.). Отже, на думку прокурора, початок перебігу строку позовної давності слід обраховувати з моменту коли Славутська міжрайонна прокуратура дізналася про порушення, допущені Славутською РДА при прийнятті оскаржуваних розпоряджень. Враховуючи викладене, вважає, що строк позовної давності не пропущено, тому у задоволенні заяви відповідача про її застосування просить суд відмовити.

У письмових поясненнях по справі від 23.02.2015р. прокурор зазначив, що підприємство ветеринарної медицини на виконання наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики № 57 від 23.10.2002р. та наказу № 79 К начальника обласного управління ветеринарної медицини від 29.10.2002р. реформовано в районну державну лікарню ветеринарної медицини. Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини створена відповідно до наказу начальника Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 26.05.2003р. № 42-в "Про ліквідацію районних та міських державних підприємств (лікарень) ветеринарної медицини". Відповідно до п.2 вказаного наказу утворено районні та міські державні лікарні ветеринарної медицини, які є правонаступниками ліквідованих районних та міських державних підприємств (лікарень) ветеринарної медицини згідно додатку до даного наказу. Вказана реорганізація проведена на підставі наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 24.12.2002 №74 "Про затвердження Положень про державні лікарні ветеринарної медицини".

Представник позивача 1 та позивача 2 надав письмові пояснення від 23.02.2015р., у яких зазначив, що відповідно до Типового положення про районну ветеринарну станцію (станцію по боротьбі із хворобами тварин), затвердженого Міністерством сільського господарства СРСР від 20.05.1971 року п.1 районна ветеринарна станція ( станція по боротьбі з хворобами тварин) є центральним установою державної ветеринарії в районі. Згідно Розпорядження КМУ від 09.10.1991 року № 274-р, в порядку експерименту в окремих районах і містах республіки на базі закладів держветмережі та всіх ветеринарних служб району (міста) державних районних (міських) підприємств "Ветеринарна медицина", що діятимуть на принципах господарського розрахунку. Бюджетні кошти на утримання держветмережі району або міста, що вивільняються, при необхідності можуть бути спрямовані на фінансування витрат по проведенню протиепізоотичних заходів та радіологічних досліджень або зараховані до відповідного місцевого бюджету. Позивач зазначає, що відповідно до п.п. 1, 13 "Положення про районну державну лікарню ветеринарної медицини", затвердженої Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 24.12.2002р. № 74, лікарня є правонаступником районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення Лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, тому приходить до висновку про те, що ДП "Ветеринарна медицина" утворено на базі державних установ ветеринарної медицини в порядку експерименту, форма власності визначено було як державну, активи підприємства передавались із державних установ ветеринарної медицини району, фінансування здійснювалось із державного бюджету та шляхом зароблених підприємством коштів.

Представник позивачів 1 та 2 у письмових поясненнях від 04.03.2015р. зазначив, що під час написання листів про відчуження земельних ділянок Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Славустької РДА начальником лікарні не було зазначено підстав для припинення права постійного користування даними земельними ділянками визначеними у ст. 141 ЗК України. Виходячи із тексту листів, на думку позивачів, вони не підпадають під жодну правову підставу для припинення права постійного користування земельною ділянкою. Вважає, що дані листи складено без дотримання Декрету КМУ "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", ЗУ "Про управління об'єктами державної власності". При винесенні розпоряджень Славутської РДА, не було перевірено наявність повноважень в начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на проведення таких дій, та не враховано правові підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою, визначенні в ст. 141 ЗК України.

Також представником позивача 04.03.2015р. подано письмове пояснення, у якому представник зазначає, що Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України стало відомо про факт відчуження земельних ділянок після звернення прокуратури до суду з позовом.

Представник позивачів у письмовому поясненні від 02.04.2015р. повідомив, що у зв'язку із клопотанням начальника управління ветеринарної медицини в Славутському районі Ляшка О.В. від 03.06.2009р. №49 до міського голови м. Славута Сидора В.Б. про встановлення поштової адреси для Управління ветеринарної медицини в Славутському районі та Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини було присвоєно адресу: м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 4. Дана адреса присвоєна рішенням Славутської міської ради №313 від 23.06.2009р. А відповідно до рішення Улашанівської сільської ради №51 від 30.05.2011року було присвоєно нову поштову адресу: с. Улашанівка, вул. Ганнопільське шосе,4. Також зазначив, що відповідно до довідки Славутської міської ради №1781/04-31 від 09.12.2014р. вулиця Ганнопільське шосе, 4 знаходиться за межами міста Славута. До пояснення долучено копії рішень та довідку.

Представники позивачів, прокуратури в судовому засіданні 02.04.2015р. наполягають на задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 - Головне управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області м. Хмельницький у письмовому поясненні (вх.№05-22/3880/15 від 02.04.2015р.) з приводу спірних правовідносин зазначила, що щоквартальна звітність про результати інвентаризації нерухомого майна у період з 2005р. по 2011рік здійснювалась на підставі наказу Головного управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області №20-в від 18.04.2008р. лише до головного управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області. Представник третьої особи в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов від 02.12.2014 р. просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарському суді, оскільки, на думку відповідача, є публічно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні 18.12.2014р. представником відповідача подано заяву (вх.№05-22/12991/14) про застосування строків позовної давності. У поданій заяві відповідач просить суд застосувати загальний строк позовної давності та відмовити у позові.

У письмовому поясненні (вх.№05-22/2420/15 від 04.03.2015р.) відповідач зазначив, що розпорядження Славутської райдержадміністрації № 33-р від 28.01.2005р., № 220-р від 15.06.2005р., № 316-р від 07.09.2005р., № 151-р від 16.03.2010р. були прийняті на підставі заяв начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який вправі був приймати рішення про припинення права користування частинами земельних ділянок, так як в Положенні про районну державну лікарню ветеринарної медицини, не передбачено попереднього узгодження вирішення таких питань з Державною ветеринарною службою України чи Головним управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області. Право постійного користування земельними ділянками припинено у зв'язку з добровільною відмовою користувача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар З.О., Ляшок М.М., Ляшок О.В. у письмових поясненнях від 12.01.2015р. повідомили, що проти позовних вимог заперечують. Зазначили, що звертаючись з позовом Славутський міжрайонний прокурор не зазначив в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту, оскільки інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором, оскільки прокурор може звертатися до господарського суду саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Також наголошують, що в додатку 8 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 20014 р. №199-р "Про передачу у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини" зазначено перелік установ ветеринарної медицини Хмельницької області, цілісні майнові комплекси яких передаються із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Мінагрополітики. На виконання вищезазначеного розпорядження КМ України Міністерством аграрної політики України (Мінагрополітики) видано наказ №155 від 11.05.2004р. "Про прийняття у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини" в якому зазначено про прийняття із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст областей (в т.ч. Хмельницької області) цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Мінагропоолітики, згідно з додатком 1-9. В додатку 7, до вищезазначеного наказу, зазначено перелік підприємств та установ ветеринарної медицини Хмельницької області, цілісні майнові комплекси яких передаються із спільної власності територіальних громад до сфери управління Мінагрополітики. Однак в цих додатках до розпорядження КМ України та наказу Мінагрополітики не вказано про Славутську районну лікарню ветеринарної медицини, так як до цього часу майновий комплекс та земельна ділянка Славутської районної державної лікарні не передано у державну власність. Окрім того, треті особи наполягають на тому, що Славутським міжрайонним прокурором пропущено строк позовної давності звернення із позовом до господарського суду, і цей строк пропущено без поважних причин, оскільки прокурор не був позбавлений можливості щодо проведення перевірки законності винесення спірних розпоряджень. Вважають, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар З.О., Ляшок М.М. у письмових поясненнях від 27.01.2015р. зазначає, що відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України юридичним особам після їх перетворення (зміни організаційно-правової форми) необхідно звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування із клопотанням про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди. Оспорюванні розпорядження Славутської райдержадміністрації були прийняті на підставі листів начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Наголошує, що відповідно до ст. ст. 84, 141, 142 ЗК України Славутська районна державна адміністрація мала повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому могла вилучати її з користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини та приймати розпорядження стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншим особам. Припинення права постійного землекористування було здійснено державним органом виконавчої влади, тобто Славутською райдержадміністрацією, на законних підставах.

У письмових поясненнях від 23.02.2015р. представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар З.О., Ляшок М.М. зазначив, що інтереси держави не були порушені, так як маючи в користуванні землі для сільськогосподарського виробництва Славутська райдержлікарня ветмедицини не використовувала землі за цільовим призначенням, оскільки не є сільськогосподарським підприємством та не вправі займатися сільськогосподарським виробництвом. Також зазначає, що Розпорядження Славутської райдержадміністрації були прийняті на підставі заяв (листів) начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який вправі був приймати рішення про припинення права користування частинами земельних ділянок, оскільки в Положенні про районну державну лікарню ветеринарної медицини, що затверджена наказом Державного департаменту ветмедицини Мінагрополітики України від 24.12.2002 р. №74, а також в Положенні про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженої наказом Державного комітету ветеринарної медицини України 28.10.2008 р. №238, не передбачено попереднього узгодження вирішення таких питань з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, яка створена на підставі Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 р. шляхом реорганізації Державного департаменту ветмедицини, в підпорядкуванні якої знаходиться райдержлікарня ветмедицини, оскільки лікарня є юридичною особою.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар З.О., Ляшок М.М. в судовому засіданні 04.03.2015р. подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У додаткових письмових поясненнях від 04.03.2015р. представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар З.О., Ляшок М.М. зазначив, що закон не визначає вимог до оформлення заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, але, оскільки заява є юридичним документом, що підтверджує акт волевиявлення власника (землекористувача) щодо відмови від користування земельною ділянкою, то при її складанні слід керуватися чинними правовими звичаями , які склалися у галузі оформлення юридичних документів, а також логічними нормами, що вимагають наявності певних реквізитів у такій заяві, за відсутності яких її не можна розглядати як документ, що підтверджує акт відмови від користування земельною ділянкою. Заяви (клопотання) Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Славутської районної державної адміністрації щодо добровільної відмови від права користування земельними ділянками, що були підписані начальником райветлікарні, на думку представника, оформлені належним чином та відповідають вимогам законодавства.

Ляшок О.В. та представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар З.О., Ляшок М.М. в судовому засіданні 02.04.2015р. проти позовних вимог заперечують та просять суд відмовити у задоволенні позову на підставі обставин, вказаних в їх поясненнях.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 37472261) є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 464/2011 Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини (с. Улашанівка, Славутського району, вул. Ганнопільське шосе,4, код 00711847) є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України „Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1).

Пунктом 8 Положення визначено, що лікарню очолює начальник - державний інспектор ветеринарної медицини, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини район (за погодженням управління ветеринарної медицини області).

Відповідно до п.14 Положення активи лікарні передані у державну власність.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини, відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003р. та додатку №2 до даного наказу, утворена внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства „Ветеринарна медицина" (м. Славута, Ганнопільське шосе) та є його правонаступником .

В матеріалах справи наявний наказ начальника районного управління ветеринарної медицини О.В. Ляшка №45 про реформування підприємства „Ветеринарна медицина" в районну державну лікарню ветеринарної медицини.

Згідно статуту Державного районного підприємства „Ветеринарна медицина", зареєстрованого Славутського райдержадміністрацією за реєстровим №65 21.01.1997р., підприємство створене на основі Законів України „Про підприємства в Україні", „Про власність" „Про ветеринарну медицину" (п.1.1); юридична адреса підприємства м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1 (п.1.2), підприємство є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області (п.1.4) ; управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до архівного витягу №П-36/04-06/2015 від 25.02.2015р. архівного відділу Славутської районної державної адміністрації, рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради №20 від 19.03.1998р. вирішено затвердити технічну документацію та видати державний акт на землю підприємству ветеринарної медицини, яка знаходиться на території сільської ради для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва.

В матеріалах справи наявний державний акт від 09.04.1998р. виданий підприємству ветеринарної медицини (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,1) на право постійного користування земельною ділянкою площею7,0568га для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва, виданий відповідно до рішення Улашанівської сільської ради народних депутатів від 19.03.1998р. №20. У акті міститься відмітка, що останній зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9.

25.01.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано в.о. голови райдержадміністрації Нікітчуку О.М. заяву №7 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 1га та переведення її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

За результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 29.01.2005р. №33р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на земельну ділянку площею 1га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

10.06.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №79 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 0,4368га, розташованою на території Улашанівської сільської ради, що знаходиться за межами населеного пункту.

15.06.2005р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №220р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,4368га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

17.08.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №102 про припинення права постійного користування райветлікарні земельною ділянкою на якій розміщена будівля розміром 309кв.м., у зв'язку з відчуженням даної господарської будівлі та переведення цієї площі до земель запасу Улашанівської сільської ради.

07.09.2005р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №316р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,309га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

09.02.2010р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №12 за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства.

16.03.2010р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №151-рр, яким на підставі ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", керуючись п. "а" ст.141, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

12.06.2014р. Славутським міжрайонним прокурором, за зверненням начальника Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини щодо незаконного вибуття земель з постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, винесено постанову №88 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів і діяльності Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин.

Згідно листа №22/3-2/2.2.-1011 від 16.09.2014р. Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області адресованого ст.слідчому СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області Чорноброву О.Ю., протягом 2005р. та 2010року в журналах реєстрації вхідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області відсутні записи щодо звернення посадових осіб Славутської районної державної лікарні та управління ветеринарної медицини в Славутському районі про надання їм погодження на відчуження земельних ділянок площею: 1га, 04368га, 0,0309га в 2005р. та 2га в 2010році. Також відсутні записи в журналі реєстрації вихідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області протягом 2005р. та 2010року щодо надання погодження головним управлінням вищевказаним установам ветеринарної медицини Славутського району про відчуження земельних ділянок площею 04368га, 0,0309га в 2005р. та 2га в 2010році.

У листі №15-7-6/21877 від 27.10.2014р. Державної фітосанітарної служби України, наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області, зазначено, що вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування державним установам ветеринарної медицини, може здійснюватись виключно за відповідною заявою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, як уповноваженого органу управління. Керівник державної установи, зокрема, районної лікарні ветеринарної медицини, не має повноважень стосовно прийняття рішень та направлення звернень до місцевих органів самоврядування щодо вилучення земельних ділянок без відповідного дозволу уповноваженого органу управління. За наявною у Держфітослужбі інформацією, жодних звернень з боку посадових осіб Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до уповноважених органів стосовно надання дозволу на вилучення земельних ділянок не надходило, а відтак і дозволи на зазначені дії не надавались.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради №313 від 23.06.2009р. Управлінню ветеринарної медицини присвоєно поштову адресу - м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,4.

Рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради №51 від 30.05.2011р. Управлінню ветеринарної медицини та Славутській районній державній лікарні ветеринарної медицини присвоєно юридичну адресу по місцю їх фактичного знаходження - с. Улашанівка, вул. Ганнопільське шосе,4.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування розпоряджень районної державної адміністрації, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України , Цивільного кодексу України , Господарського кодексу України, Земельного кодексу України , Закону України "Про місцеві державні адміністрації " та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст.38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Статтею 50 зазначеного закону встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності (п.1.2.1, п.1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. (із змінами і доповненнями)).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що даний спір підвідомчий господарському суду, з огляду на що, подане відповідачем клопотання (вх.№05-22/12150/14 від 02.02.2014р.) про припинення провадження у справі через непідвідомчість даного спору господарському суду задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи встановлено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видано підприємству Ветеринарної медицини (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1).

Згідно статуту Державного районного підприємства "Ветеринарна медицина", зареєстрованого Славутського райдержадміністрацією за реєстровим №65 21.01.1997р., підприємство створене на основі Законів України "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про ветеринарну медицину" (п.1.1); юридична адреса підприємства м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1 (п.1.2), підприємство є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області (п.1.4); управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до Положення "Про Державний департамент ветеринарної медицини", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1277, (чинного на час видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою) Державний департамент ветеринарної медицини (далі - Держдепартамент ветмедицини) є органом виконавчої влади, безпосередньо підпорядкованим Міністру агропромислового комплексу, що здійснює державну політику в галузі ветеринарної медицини, охорону території України від занесення карантинних хвороб тварин, здійснення належного контролю за експортом та імпортом тварин, продуктів та сировини тваринного і рослинного походження, виробництвом харчових продуктів, захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, охорони довкілля.

До сфери управління Державного департаменту ветеринарної медицини входить Управління державної ветеринарної медицини Хмельницької обласної держадміністрації.

Стаття 2 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, що діяла станом на 09.04.1998р. - дату видачі державного акту) до видів підприємств відносить державне підприємство, та визначає дане підприємство як підприємство засноване на загальнодержавній (республіканській) власності.

Згідно ст. 10 зазначеного закону майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства . Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання .

Відповідно до ст.37 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла станом на 09.04.1998р. - дату видачі державного акту) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003р. та додатку №2 до даного наказу, внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства "Ветеринарна медицина" (м. Славута, Ганнопільське шосе) утворено Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, яка є його правонаступником.

Згідно Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області , остання відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1)

За змістом статті 39 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла станом на дату утворення Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини) майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління. Державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті і можуть у випадках, передбачених законодавчими актами України, здійснювати господарську діяльність, мають право самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності і майном, придбаним за рахунок цих доходів.

Враховуючи перехід прав та обов'язків Славутського державного районного підприємства „Ветеринарна медицина" м. Славута до Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини в порядку правонаступництва, суд приходить до висновку, що до правонаступника перейшло і право постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту від 09.04.1998р.

Судом встановлено, що 29.01.2005р., 10.06.2005р. та 17.08.2005р. начальником Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини Яремчуком В.Г. подано до Славутської райдержадміністрації заяви про припинення права користування районної ветлікарні земельними ділянками площею 1га, 0,4368га, 309кв.м.

Відповідно до норм ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, що знаходиться у державній або комунальній власності без встановлення строку.

Статтею 190 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки

Згідно ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( в редакції, що діяла на момент подачі заяв) майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування)

Відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України (в редакції, що діяла на час подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Згідно п.11 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, тобто Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Головного управління державного казначейства України №114 від 10.12.99 (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більше року, обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи" з розподілом на субрахунки: 121 "Авторські та суміжні з ними права" та 122 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 122 "Інші нематеріальні активи" обліковуються зокрема, права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою є активом Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини установи, який відповідно до п.14 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини перебуває у державній власності.

На момент подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини перебувала у підпорядкуванні управління ветеринарної медицини в районі.

Статтею 4 Закону України "Про ветеринарну медицину" (в редакції, що діяла на момент подачі заяв про припинення права користування земельними ділянками) встановлено, що державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Відповідно до Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 р. N 641, Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується (п.1). Держветмедицини є правонаступником Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики (п.2)

Згідно п.11 Положення, Держветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, містах обласного значення і районах, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, інші державні установи ветеринарної медицини.

Положенням про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 21.11.2002 №66 визначено, що Управління ветеринарної медицини в містах обласного значення (далі - управління) є територіальними органами державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", які підпорядковані управлінню ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях.

Згідно Положення "Про управління ветеринарної медицини у районах", затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 21.11.2002 №66, управління ветеринарної медицини в районах є територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і підпорядкованими управлінням ветеринарної медицини в областях. Управлінню підпорядковуються: міські державні лікарні ветеринарної медицини (у містах необласного значення); районні державні лікарні ветеринарної медицини; районні державні лабораторії ветеринарної медицини; відділення госпрозрахункового ветеринарно-санітарного загону (функціонально); інші державні установи ветеринарної медицини на території району.

З наведеного слідує, що Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини по вертикалі підпорядкована управлінню ветеринарної медицини у районі, яке в свою чергу підпорядковано управлінню ветеринарної медицини у Хмельницькій області, яке підпорядковане Державному департаменту ветеринарної медицини України.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України (п.1).

Підпунктом 37 п.4 Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, до завдань Держветмедицини віднесено здійснення відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Мінагрополітики, функції з управління майном об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління

З наведеного слідує, що у 2005році, станом на час подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р., органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності був Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини).

У ст.33 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла на час подачі заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками) встановлено, що державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Подані у 2005р. заяви начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не погоджувались із управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області, Державним департаментом ветеринарної медицини України, що підтверджується листом Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №22/3-2/2.2.-1011 від 16.09.2014р. адресованого ст.слідчому СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області Чорноброву О.Ю. та листом Державної фітосанітарної служби України №15-7-6/21877 від 27.10.2014р., наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області.

Щодо оспорюваного розпорядження Славутської районної державної адміністрації від 16.03.2010 № 151-р "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту", суд зважає на таке.

Зазначене розпорядження прийнято на підставі заяви начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №12 від 09.02.2010р. за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.3 ст. 326 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяви) управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Правові основи управління об'єктами державної власності на час подачі заяви від 09.02.2010р. врегульовано Законом України "Про управління об'єктами державної власності".

Так, відповідно до ст.6 закону (в редакції, що діяла на момент подачі заяви) встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об'єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

У цей період органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності у сфері ветеринарної медицини був Державний комітет ветеринарної медицини (Держкомветмедицини).

Відповідно до Положення про Державний комітет ветеринарної медицини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007р. N 1075, Державний комітет ветеринарної медицини України (Держкомветмедицини) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. Комітет є правонаступником Держветмедицини.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що подана 09.02.2010р. заява начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №12 щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не погоджувались із управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області та Державним комітетом ветеринарної медицини України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що начальник Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, без попереднього погодження з органом, уповноваженим на управління державним майном не мав права розпоряджатись належним Славутській районній державній лікарні ветеринарної медицини правом постійного користування земельними ділянками, з урахуванням чого, подані останнім заяви №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р., №12 від 09.02.2010р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками подані з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частинами 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки згода органу, уповноваженого на управління державним майном щодо припинення права постійного користування земельними ділянками площею 1га, 0,4368га, 309кв.м., 2га не надавалась, а також відсутні звернення органу, уповноваженого на управління державним майном у сфері ветеринарної медицини з клопотанням про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками, яке станом на дату прийняття оскаржуваних розпоряджень рахувалось як актив Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини та перебувало у державній власності, вилучення спірних земельних ділянок було здійснено всупереч встановленому законодавством порядку, внаслідок чого оспорювані розпорядження Славутської районної державної адміністрації №33-р від 28.01.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради"; №220-р від 15.06.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини"; №316-р від 07.09.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини", № 151 -р від 16.03.2010р. "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту" суперечать нормам чинного законодавства.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст.141 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час подачі заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У заявах начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі Яремчука В.Г. №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р., №12 від 09.02.2010р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не зазначається про добровільну відмову від права постійного користування. При цьому посилання у оспорюваних розпорядженнях на норми ст.142 Земельного кодексу свідчить про те, що припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутською районною державною адміністрацією відбулось на підставі добровільної відмови користувача. Викладене свідчить про те, що Славутською райдержадміністрацією самостійно визначено підставу припинення права користування земельною ділянкою, як добровільну відмову від права користування без відповідної заяви землекористувача, що також є порушенням вимог Земельного кодексу України.

Доводи відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.

На підставі наведеного суд вважає, що прийняттям оспорюваних розпоряджень порушено права Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, як органу, уповноваженого управляти державним майном у сфері ветеринарної медицини та Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, як користувача на постійне користування земельними ділянками.

В матеріалах справи наявна заява відповідача про застосування строків позовної давності.

Суд враховується, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" судам роз'яснено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Розглянувши подану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 4 ч.1 статті 268 Цивільного кодексу України (в редакціях, що діяли на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011р. внесено зміни до Цивільного кодексу України та виключено з ч.1 ст.268 пункт 4.

Згідно п.1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011р. закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

У п.5 "Прикінцевих та перехідних положень" закону визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про: 1) визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману; 2) застосування наслідків нікчемного правочину; 3) визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011р., набрав чинності - 15.01.2012р. (опубліковано в газеті Голос України №6 від 14.01.2012).

З урахуванням наведеного, трирічний строк звернення до суду за захистом порушеного права шляхом визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи закінчується 15.01.2015р.

Згідно відбитку штемпеля господарського суду Хмельницької області, прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом - 20.11.2014р., тобто в межах трирічного строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011р. для захисту порушеного права, з огляду на що, суд приходить до висновку, що позовну давність не пропущено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень Славутської районної державної адміністрації №33-р від 28.01.2005р., №220-р від 15.06.2005р., №316-р від 07.09.2005р., №151-р від 16.03.2010р. обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України м. Київ, Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини с. Улашанівка, Славутського району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 - Головне управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області м. Хмельницький до Славутської районної державної адміністрації м. Славута за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бондар Зоряни Олександрівни, м. Славута, Ляшок Мирослави Миколаївни с. Улашанівка, Ляшок Олександра Власовича с. Улашанівка про визнання незаконним та скасування розпоряджень Славутської РДА №33-р від 28.01.2005р., №220-р від 15.06.2005р., №316-р від 07.09.2005р., №151-р від 16.03.2010р. задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Славутської районної державної адміністрації м. Славута:

№33-р від 28.01.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради";

№220-р від 15.06.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини";

№316-р від 07.09.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини",

№ 151 -р від 16.03.2010р. "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту".

Стягнути з Славутської районної державної адміністрації (м. Славута, вул. Соборності, 7, код ЄДРПОУ 21320045) в дохід Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м.Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") судовий збір в розмірі 4872грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.04.2015р.

Головуючий суддя В.О. Кочергіна

Суддя О.Є. Танасюк

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 9 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу 1 (м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1);

3 - третій особі: Головному управлінню ветеринарної медицини у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 176/1);

4 - позивачу 2 (с.Улашанівка, вул. Ганнопільське шосе-4);

5 - відповідачу (м. Славута, вул. Соборності, 7) - простим ;

6 - прокуратурі (м. Славута, вул. Соборності, 34);

7 - Бондар З.О. (м. Славута, пров. Злагоди буд. 1, кв. 2);

8 - Ляшок М.М. (с. Улашанівка, Ганнопільське Шосе буд. 1);

9 - Ляшок О.В. (с. Улашанівка, Ганнопільське Шосе буд. 1).