Постанова

від 06.04.2015 по справі 2а/0570/14747/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 р. Справа № 2а/0570/14747/2012

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Добровольського, 2, у порядку письмового провадження позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС до Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0002482340,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0002482340.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідачем здійснено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НІКО-ОНІКС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року по взаємовідносинам з Представництвом "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 26602297) та Представництвом "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 26552168), за результатами якої складено акт від 05 жовтня 2012 року №3668/22-1/35887933. У висновках даного акту зазначено про встановлення перевіркою порушення ТОВ "НІКО-ОНІКС" пункту 160.7 статті 160 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентам на 18418 грн., а також підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України в частині ненадання позивачем до податкового органу розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом походження з України упродовж перевіреного періоду. На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0002482340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (з виплати нерезидентам) на 21394 грн., з яких за основним платежем в сумі 18418 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2976 грн.

Позивач вважає, що прийняте податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає нормам чинного податкового законодавства України. Так, в обґрунтування позовної заяви позивач посилався на порушення відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення норм Конституції України, Податкового кодексу України та неврахування норм Угоди, укладеної між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29 жовтня 1982 року, зокрема зазначав, що системний аналіз норм чинних нормативно-правових актів вказує на необхідність застосування різних підходів з питань оподаткування нерезидентів та постійних представництв нерезидентів, зауважував, що у разі сплати позивачем визначеного грошового зобов'язання за нерезидентів, вказане призведе до того, що податок на прибуток нерезидентів, буде сплачений двічі (самими нерезидентами на Кіпрі та позивачем на Україні), що є неприпустимим.

При цьому, позивач зауважував, що податковим органом порушений порядок проведення позапланової перевірки за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року, оскільки вказаний період вже перевірявся працівниками Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, в ході проведення якої порушень пункту 160.7 статті 160 Податкового кодексу України виявлено не було, а також на порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, яке в порушення пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України винесене одночасно по двом суб'єктам, нерезидентам України.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0002482340.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник відповідача надав письмові заперечення та просив розглянути справу без їх участі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 року у справі № 2а/0570/14747/2012 у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ОНІКС" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0002482340 на суму 21394 грн. - відмовлено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року у справі № 2а/0570/14747/2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ОНІКС" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 року у справі № 2а/0570/14747/2012 залишено без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 року у справі №2а/0570/14747/2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015 року у справі №К/800/9476/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ОНІКС" задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року у справі № 2а/0570/14747/2012 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС» є юридичною особою, ідентифікаційний код 35887933, зареєстровано за адресою 83112, Донецька область, вулиця Кірова, 63. Знаходився на обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області.

На теперішній час позивач знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м.Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

У період з 24 вересня 2012 року по 28 вересня 2012 року на підставі наказу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС № 683 від 24 вересня 2012 року, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та отриманих відомостей щодо статусу контрагентів нерезидентів, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "НІКО-ОНІКС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року по взаємовідносинам з Представництвом "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 26602297) та Представництвом "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (код ЄДРПОУ 26552168), за результатами якої складено акт від 05 жовтня 2012 року № 3668/22-1/35887933 (арк. справи 8-14).

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "НІКО-ОНІКС" пункту 160.7 статті 160 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сплати податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентам у розмірі 18418 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2011 року - 2109 грн., 3 квартал 2011 року - 2080 грн., 4 квартал 2011 року - 3688 грн., 1 квартал 2012 року - 6614 грн., 2 квартал 2012 року - 3927 грн., а також підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України в частині ненадання до податкового органу розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом походження з України за період 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1-2 квартали 2012 року.

Позивачем 10 жовтня 2012 року за вихідним № 0157/12 направлено до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька заперечення на акт документальної позапланової перевірки, в яких він просив скасувати акт перевірки та надати відповідну довідку (арк. справи 15-16).

Позивачем отримано від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС лист за № 19069/22-1 від 17 жовтня 2012 року про результати розгляду заперечень, в якому повідомлялося про те, що висновки акту перевірки № 3668/22-1/35887933 не суперечать податковому законодавству, та за результатами розгляду матеріалів перевірки буде прийнято податкове-повідомлення рішення (арк. справи 17).

На підставі акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року № 0002482340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (з виплати нерезидентам) на 21394 грн., з яких за основним платежем у сумі 18418 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2976 грн. (арк. справи 18).

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність прийняття якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Відповідно до ст.15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків.

В той же час, загальний порядок звітування платників податку на прибуток перед контролюючими органами визначається розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Так, за вимогами п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За визначенням п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 ПК України).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.103.9 ст.103 ПК України).

Підпункт 14.1.265 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає штрафну санкцію (фінансову санкцію, штраф) як плату у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно абз.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та плати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим кодексом (абз.3 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

В світлі п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абз.4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст.86 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести зміни до податкової звітності (п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України).

За приписами п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи та не є спірними обставинами між сторонами, між позивачем (Замовник) та фірмою "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", що діє на території України через Представництво "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (Виконавець), укладений договір № 0216 від 05 жовтня 2009 року (із додатковими угодами до нього) про розміщення зовнішньої реклами (арк. справи 59-67), згідно умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання самостійно або із залученням третіх осіб проводити рекламні кампанії в інтересах Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти й сплатити послуги Виконавця згідно умов і строків даного договору.

Позивачем на виконання умов вказаного договору отримані послуги з розміщення зовнішньої реклами, що підтверджено актами про надання рекламних послуг по розміщенню рекламних матеріалів замовника на рекламних носіях (арк. справи 132-146) та податковими накладними (арк. справи 147-161). У рахунок оплати за рекламні послуги позивач перерахував Представництву "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" 92089,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 15348,20 грн. (арк. справи 162-191).

Крім цього, між позивачем (Замовник) та фірмою "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", що діє на території України через Представництво "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (Виконавець) укладений договір № 0099 від 23 травня 2012 року про розміщення зовнішньої реклами, згідно умов якого Виконавець також прийняв на себе зобов'язання самостійно або із залученням третіх осіб проводити рекламні кампанії в інтересах Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти й сплатити послуги Виконавця згідно умов і строків даного договору (арк. справи 105-111).

На виконання умов даного договору позивач перерахував Представництву "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" за надані рекламні послуги 3876 грн., у тому числі податок на додану вартість 646 грн. (арк. справи 194-195).

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначенням п.п.14.1.122 Податкового кодексу України, нерезиденти це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на прибуток з числа нерезидентів, зокрема, є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються приховуваними від оподаткування (п.133.3 ст.133 ПК України в редакції від 05.08.12 року).

В свою чергу, загальний порядок взяття на облік та реєстрацію постійного представництва нерезидента платником податку на прибуток в органах державної податкової служби визначається розділом V Порядку обліку платників податків і зборі, затвердженим наказом Мінфіну України від 09.12.2011 року №1588 (далі - Порядок).

Пункт 5.4 означеного Порядку зазначає, що взяття на облік постійного представництва нерезидента здійснюється відповідно до розділу ІІІ цього Порядку. З моменту взяття на облік постійне представництво нерезидента вважається зареєстрованим платником податку на прибуток. Після взяття на облік постійне представництво нерезидента включається до реєстру платників податків - нерезидентів із встановленням ознаки платника податку на прибуток.

Згідно п.п.14.1.193 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постійним представництвом є постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовуються для поставки товарів.

Дослідженням матеріалів справи суд встановив, що контрагенти позивача з якими було укладено договори на розміщення зовнішньої реклами, є нерезидентами, які мають постійні представництва на території України, через які фактично й провадять господарську діяльність в України.

Зокрема, Представництво "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" створено 19 грудня 2006 року, зареєстровано Міністерством економіки України 16 червня 2009 року за № ПІ-3830 як представництво фірми "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", республіка Кіпр (арк. справи 122-123) та з 26 грудня 2006 року перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (арк. справи 124). Представництво "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" відповідно до свідоцтва від 25 червня 2008 року є платником податку на прибуток з 27 лютого 2007 року (арк. справи 125). Також, Представництво "ТЕЛЕНОР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №200023617.

Представництво "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" створено 19 березня 2012 року, зареєстровано Міністерством економіки України 19 березня 2012 року за №ПІ-4717 як представництво фірми "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", республіка Кіпр (арк. справи 128-129) та з 09 квітня 2012 року перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби за № 58696 (арк. справи 130). Також, Представництво "ХОВАН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №200048180.

Таким чином, в силу п.п.14.1.193 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, обидва представництва контрагентів є постійними представництвами нерезидентів, які отримують доходи із джерелом їх походження з України та відповідно до п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 Податкового кодексу України виступають платниками податку на прибуток.

Між тим, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковується в порядку і за строками, визначеними ст.160 Податкового кодексу України.

Пункт 160.7 статті 160 Податкового кодексу України встановлює, що резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Поряд з тим, пунктом 160.8 статті 160 Податкового кодексу України унормовано, що суми прибутків нерезидентів, які проводять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Водночас, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України (п.п.134.1.2 п.134.1 ст.134 ПК України).

Вищенаведене вказує на необхідність застосування до постійних представництв нерезидентів, які отримують доходи із джерелом їх походження з України порядку оподаткування податку на прибуток аналогічно встановленому для резидентів з урахуванням ставки податку визначеної пунктом 160.7 статті 160 Податкового кодексу України.

На переконання суду, особливість такого порядку оподаткування передусім полягає в тому, що постійні представництва нерезидентів, на відміну від нерезидентів (іноземних підприємств), з моменту їх взяття на облік вважаються зареєстрованими платниками податку на прибуток. Тобто, резидент який здійснює перерахування коштів на розрахунковий рахунок нерезидента (іноземного підприємства), в силу відсутності у податкових органів Держави в подальшому можливості утримати податок на прибуток отриманий таким нерезидентом за межами України, має сплатити його до Державного бюджету самостійно.

Отже, оскільки в розглядуваних правовідносинах, здійснення позивачем оплати послуг по розміщенню рекламних матеріалів відбувалось саме на поточні розрахункові рахунки постійних представництв нерезидентів в Україні (арк. спр. 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 194), які є самостійними платниками податку на прибуток, до спірних правовідносин має застосовуватись правило саме пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України.

Щодо сплати контрагентами позивача податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, суд вказує на те, що виконання чи невиконання контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, жодним чином не пов'язано із розглядом даної справи, оскільки кожен платник податків несе свою відповідальність перед Законом.

Стосовно застосування до позивача фінансових санкцій за ненадання до податкового органу розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом походження з України за період 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1-2 квартали 2012 року, суд з урахуванням наведеної вище правової позиції, зазначає наступне.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2011 року №1215/19953. Зокрема, код рядка 17ПН визначає суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період.

Отже є очевидним, що «Додаток ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» подається платником податку у разі наявності суми податку, яка утримується з останнього при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, що в даному випадку місця не має.

За таких обставин, адміністративний суд дійшов висновку, про відсутність порушень норм податкового законодавства з боку позивача щодо несплати податку на прибуток іноземних підприємств в загальній сумі 18418 грн., як наслідок вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає приписам чинного законодавства та порушує законні права та охоронювані інтереси товариства, що в свою чергу зумовлює необхідність задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Доводи позивача про порушення порядку проведення позапланової перевірки судом не приймаються, оскільки як неодноразово вказував Вищий адміністративний суд України під час касаційного перегляду судових рішень, недотримання податковим органом умов, за яких він мав право приступити до проведення перевірки може бути підставою для визнання саме таких дій податкового органу протиправними, а не підставою для повного визнання дій з проведення позапланової перевірки протиправними. Недотримання податковим органом певних вимог законодавства при проведенні перевірки не є підставою для визнання недійсним рішення про збільшення грошових зобов'язань. Рішення податкового органу не може бути визнано недійсним з підстав незаконності проведення перевірки у разі встановлення допущення суб'єктом господарювання певних порушень законодавством (ухвала Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2011 року в адміністративній справі № К-20120/07).

Також судом не приймаються доводи позивача стосовно порушення податковим органом порядку винесення спірного податкового повідомлення-рішення, зокрема в частині одночасного його винесення по двом суб'єктам, нерезидентам України, зважаючи на те, що пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями. Під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення стосується одного податку, а застережень стосовно прийняття окремих податкових повідомлень-рішень за різними контрагентами вказана норма не містить.

Згідно платіжного доручення № 801 від 30.10.2012 позивачем сплачено судового збору у розмірі 213,94 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 41, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС до Державна податкова інспекція у Калінінському районі м.Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0002482340 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 23 жовтня 2012 року №0002482340.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО СКАЙЛАЙН МОТОРС судовий збір у розмірі 213,94 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.