Постанова
від 06.04.2015 по справі 826/18359/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18359/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джекфрут" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Джекфрут" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Джекфрут" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2014 року № 0011172208 та № 0011182208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 07.10.2014 року по 20.10.2014 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої наразі є ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 03.10.2014 року № 2540 і направлення на перевірку від 07.10.2014 року № 3177/22-08 була проведена виїзна позапланова перевірка з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПП "Джекфрут" податків по взаємовідносинах з ТОВ "Магірус ЛТД" (ідентифікаційний код 37122550) за період з 29.10.2010 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складений акт від 27.10.2014 року № 519/1-22-08/35617815 (надалі - акт перевірки).

Проведення такої документальної перевірки позивача ініційоване за постановою старшого слідчого з ОВС першого ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області Буздиган П.М. від 29.07.2014 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки (копія такої постанови слідчого наявна в матеріалах даної справи).

Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення норм пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, показника валових витрат на загальну суму коштів 1 656 935,00 грн. (в т.ч. за 2 - 4-ий квартали 2011 року на суму 1 600 947,00 грн. і за 2012 рік на суму 55 988,00 грн.) та про завищення ПП "Джекфрут" податкового кредиту за червень-грудень 2011 року і січень 2012 року на загальну суму податку на додану вартість 331 389,00 грн. в порушення норм п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач подав до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві письмові заперечення на висновки вказаного акта від 27.10.2014 року № 519/1-22-08/35617815 з обґрунтуванням своєї позиції.

Листом від 11.11.2014 року № 718/10/26-50-22-08 відповідач відкоригував висновки акта перевірки в частині розміру заниженого податку на додану вартість з урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України, виклавши висновки акта перевірки в наступній редакції: "В результаті перевірки встановлені порушення ПП "Джекфрут":

1. пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненням), що призвело до заниження податку на прибуток за 2 - 4 квартал 2011 року у сумі 368 218 грн., за 2012 рік у сумі 11757 грн.

2. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненням), що призвело до заниження податку на додану вартість в загальній сумі 170 311 грн., а саме по періодах: жовтень 2011 - 39 288 грн.; листопад 2011 - 49 909 грн.; грудень 2011 - 69 916 грн.; січень2012-11 198 грн.".

13.11.2014 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0011172208, яким визначила ПП "Джекфрут" до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 212 889,00 грн., в т.ч. 170 311,00 грн. за основним платежем, 42 578,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

№ 0011182208, яким визначила ПП "Джекфрут" до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 474 969,00 грн., в т.ч. 379 975,00 грн. за основним платежем, 94 994,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України)

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як встановлено судом першої інстанції, 1 червня 2011 року ПП "Джекфрут" (Покупець), в особі директора ОСОБА_3, уклало договір постачання товару за № П-04 з ТОВ "Магірус ЛТД" (Постачальник), в особі директора ОСОБА_4

За умовами п. 1.1 цього Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити визначений товар, на умовах і в порядку, визначених зазначеним Договором.

Згідно п. 2.1, 2.3 і 2.5 цього Договору, поставка товарів здійснюється Постачальником в межах наявного у нього асортименту, протягом строку дії Договору та згідно встановленого графіка постачання, специфікації, додаткових умов або за попереднім замовленням Покупця, в яких визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення вважається узгодженим якщо представник Покупця отримав товар, що відображено у відповідній накладній. Моментом здійснення поставки товарів Постачальником є факт їх отримання Покупцем, що засвідчується відповідною відміткою у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товаротранспортна або видаткова накладна, тощо). Здавання-прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими на те представниками сторін відповідно до вимог діючого законодавства.

Загальна сума поставленої партії товару за цим Договором складається з сум вартості товару, вказаних в накладних (п. 4.1 даного Договору). Покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаних у супроводжувальній первинній видатковій документації, на умовах цього Договору, в порядку і формах, які не суперечать діючому законодавству України (п. 4.2 Договору).

За умовами п. 4.3 і 4.4 Договору, Покупець розраховується з Постачальником за поставлений товар протягом 30-и календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар. Розрахунок проводиться у безготівковій формі, в національній грошовій одиниці.

Обов'язки сторін за цим Договором визначені в п. 5 зазначеного Договору. Зокрема, на Постачальника покладений обов'язок поставляти Покупцю товар, який повинен бути упакований таким чином, щоб виключити псування та/або знищення його в період поставки та до прийняття товару Покупцем.

На підтвердження фактів здійснення ТОВ "Магірус ЛТД" поставок товарів на користь ПП "Джекфрут", згідно договору від 01.06.2011 року № П-04, та проведення розрахунків за отримані товари позивач надав до суду копії наступних документів:

- видаткових накладних від 02.06.2011 року № РН-81 на суму 60 798,41 грн. (з ПДВ), від 16.06.2011 року № РН-93 на суму 49 984,70 грн. (з ПДВ), від 10.06.2011 року № РН-84 на суму 40 422,18 грн. (з ПДВ), від 23.06.2011 року № РН-127 на суму 57 553,33 грн. (з ПДВ), від 01.07.2011 року № РН-10 на суму 65 118,17 грн. (з ПДВ), від 11.07.2011 року № РН-36 на суму 38 426,17 грн. (з ПДВ), від 18.07.2011 року № РН-86 на суму 40 362,98 грн. (з ПДВ), від 26.07.2011 року № РН-103 на суму 23 205,80 грн., від 01.08.2011 року № РН-13 на суму 50 742,36 грн. (з ПДВ), від 09.08.2011 року № РН-92 на суму 68 375,42 грн., від 15.08.2011 року № РН-135 на суму 65 137,49 грн. (з ПДВ), від 18.08.2011 року № РН-137 на суму 50 384,03 грн. (з ПДВ), від 23.08.2011 року № РН-142 на суму 45 800,60 грн. (з ПДВ), від 26.08.2011 року № РН-144 на суму 42 675,97 грн. (з ПДВ), від 01.09.2011 року № РН-30 на суму 78 892,90 грн. (з ПДВ), від 06.09.2011 року № РН-54 на суму 65 122,21 грн. (з ПДВ), від 16.09.2011 року № РН-100 на суму 56 455,92 грн. (з ПДВ), від 23.09.2011 року № РН-119 на суму 62 006,17 грн. (з ПДВ), від 03.10.2011 року № РН-17 на суму 63 973,50 грн. (з ПДВ), від 11.10.2011 року № РН-47 на суму 50 750,84 грн. (з ПДВ), від 18.10.2011 року № РН-83 на суму 59 902,72 грн. (з ПДВ), від 25.10.2011 року № РН-96 на суму 61 098,53 грн. (з ПДВ), від 01.11.2011 року № РН-92 на суму 44 381,45 грн. (з ПДВ), від 08.11.2011 року № РН-124 на суму 81 190,22 грн. (з ПДВ), від 16.11.2011 року № РН-132 на суму 64 027,67 грн. (з ПДВ), від 23.11.2011 року № РН-137 на суму 109 853,50 грн. (з ПДВ), від 01.12.2011 року № РН-14 на суму 89 461,57 грн. (з ПДВ), від 09.12.2011 року № РН-54 на суму 106 359,98 грн. (з ПДВ), від 19.12.2011 року № РН-78 на суму 114 912,22 грн. (з ПДВ), від 27.12.2011 року № РН-117 на суму 108 759,94 грн. (з ПДВ), від 10.01.2012 року № РН-18 на суму 36 650,70 грн. (з ПДВ), від 17.01.2012 року № РН-40 на суму 30 534,95 грн. (з ПДВ), від 28.01.2012 року № РН-57 на суму 64 808,40 грн., всього на загальну суму 2 048 131,00 грн.

- податкових накладних від 02.06.2011 року № 81 на суму 60 798,41 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 133,07 грн.), від 10.06.2011 року № 84 на суму 40 422,18 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 737,03 грн.), від 16.06.2011 року № 93 на суму 49 984,70 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 330,78 грн.), від 23.06.2011 року № 127 на суму 57 553,33 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 592,22 грн.), від 01.07.2011 року № 10 на суму 65 118,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 853,07 грн.), від 26.07.2011 року № 103 на суму 23 205,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 867,63 грн.), від 18.07.2011 року № 86 на суму 40 362,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 727,16 грн.), від 11.07.2011 року № 36 на суму 38 426,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 404,36 грн.), від 01.08.2011 року № 13 на суму 50 742,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 457,06 грн.), від 09.08.2011 року № 92 на суму 68 375,42 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 395,90 грн.), від 15.08.2011 року № 135 на суму 65 137,49 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 856,25 грн.), від 18.08.2011 року № 137 на суму 40 362,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 727,16 грн.), від 23.08.2011 року на суму 45 800,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 633,43 грн.), від 26.08.2011 року № 142 на суму 42 675,97 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 112,66 грн.), від 01.09.2011 року № 30 на суму 78 892,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 148,82 грн.), від 06.09.2011 року № 54 на суму 65 122,21 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 853,70 грн.), від 16.09.2011 року № 100 на суму 56 455,92 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 409,32 грн.), від 23.09.2011 року № 119 на суму 62 006,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 334,36 грн.), від 03.10.2011 року № 17 на суму 63 973,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 662,25 грн.), від 11.10.2011 року № 47 на суму 50 750,84 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 485,47 грн.), від 18.10.2011 року № 83 на суму 59 902,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 983,79 грн.), від 25.10.2011 року № 96 на суму 61 098,53 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 183,09 грн.), від 01.11.2011 року № 92 на суму 44 381,45 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 396,91 грн.), від 08.11.2011 року № 124 на суму 81 190,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 531,70 грн.), від 16.11.2011 року № 132 на суму 64 027,67 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 671,28 грн.), від 23.11.2011 року № 137 на суму 109 853,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 308,92 грн.), від 01.12.2011 року № 14 на суму 89 461,57 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 910,26 грн.), від 19.12.2011 року № 78 на суму 114 912,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 152,04 грн.), від 27.12.2011 року № 117 на суму 108 759,94 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 126,66 грн.), від 10.01.2012 року № 18 на суму 36 650,70 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 108,45 грн.), від 17.01.2012 року № 40 на суму 30 534,95 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 089,16 грн.), від 28.01.2012 року № 57 на суму 64 808,45 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 801,41 грн.), всього на загальну суму ПДВ 341 355,17 грн.;

- журнал-ордери та відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" за період з 29.10.2010 року по 31.10.2014 року;

- виписок ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві (МФО 380805) по особовому рахунку ПП "Джекфрут" № НОМЕР_3 з відомостями про перерахування на користь ТОВ "Магірус ЛТД" коштів за продукти харчування згідно договору від 01.06.2011 року № П-04 з відмітками банку.

Надані позивачем первинні документи, відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Аналіз наданих ПП "Джекфрут" первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "Магірус ЛТД" які були предметом перевірки.

Незважаючи на наявність вказаних документів, відповідачем в акті перевірки зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки при перевірці, первинним документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентом, юридична оцінка не надавалась, а висновки ґрунтувались лише відповідно до обставин зазначених в матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2013 року за № 32013170000000324.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, внаслідок яких позивачу виписано податкові накладні підтверджуються належними первинними документами.

Також, колегія суддів зазначає, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів критично сприймає посилання суду першої інстанції на відсутність довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, адже відповідно до п. 2.3 договору постачання товару № П-04 від 01 червня 2011 року, моментом здійснення поставки товарів Постачальником є факт їх отримання Покупцем, що засвідчується відповідною відміткою у супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товаротранспортна або видаткова накладна, тощо), а тому відсутність довіреностей не є беззаперечним доказом того, що представники позивача не отримували товар відповідно до укладеного договору.

Крім того, колегія суддів критично сприймає посилання суду першої інстанції на матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2013 року за № 32013170000000324 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.358 Кримінального кодексу України, якими встановлено, що група осіб у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 під керівництвом ОСОБА_4 організували діяльність так званого "конвертаційного центру" з використанням підприємств з ознаками фіктивності виходячи з наступного.

В ході проведення досудового розслідування будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_9 (значиться як засновник ТОВ "Магірус ЛТД") показав, що на прохання ОСОБА_4 (значиться директором названого підприємства) став засновником ТОВ "Магірус ЛТД". При цьому, ОСОБА_9 вказав, що фінансово-господарської діяльності він не здійснював, наміру займатися господарською діяльністю не мав, ТОВ "Магірус ЛТД" зареєстрував без мети здійснення підприємницької діяльності.

Проте як вбачається з договору постачання товару за № П-04 укладеного з ТОВ "Магірус ЛТД" (Постачальник), останній укладений директором ПП "Джекфрут" ОСОБА_4 (що підтверджується витягом з ЄДР), який і провадив фінансово-господарську діяльність, а тому посилання суду першої інстанції на свідчення ОСОБА_9 є помилковими.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України).

У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами (абз. 1, абз. 2 п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення по кримінальній справі.

З огляду на зазначене та враховуючи, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення по кримінальній справі, податковий орган дійшов передчасного висновку щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, тобто з порушенням вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05 березня 2015 року № К/800/40720/13.

Зважаючи на досліджені первинні документи, які складались у процесі виконання зобов'язань по відносинам позивача з ТОВ "Магірус ЛТД", колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про правомірність прийнятих на підставі акту перевірки від 27.10.2014 року № 519/1-22-08/35617815 податкових повідомлень-рішень, оскільки визначені ними грошові зобов'язання є необґрунтованими та протиправними.

Відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентом.

Зважаючи на викладене та виходячи із принципу превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, колегія суддів констатує, що позивач діяв у межах визначених податковим законодавством, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу спірних грошових зобов'язань.

Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джекфрут" - задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Джекфрут" - задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 13 листопада 2014 року № 0011172208 та № 0011182208.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Джекфрут" судові витрати у розмірі 2923,20 грн.(дві тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 20 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.04.2015
Оприлюднено15.04.2015
Номер документу43502358
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/18359/14

Ухвала від 09.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 13.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Постанова від 06.04.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мєзєнцев Є.І.

Ухвала від 26.03.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мєзєнцев Є.І.

Постанова від 27.02.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 18.12.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 27.11.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні