Ухвала

від 07.04.2015 по справі 826/17841/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17841/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕЛ КО ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕЛ КО ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "ІМПЕЛ КО ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем з 04 липня 2014 року по 10 липня 2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Альпекс-СВ-Т» за період з 01 лютого 2011 року по 31 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт № 1726/26-53-22-01-21/24587263 від 17 липня 2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки, в якому ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зазначені порушення ТОВ «ІМПЕЛ КО ЛТД» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.139.1.9, 139.1 статті 139 Розділу III Податкового кодексу України, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі складеного акту перевірки, 06 серпня 2014 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

№0003282201, яким ТОВ "Імпел Ко ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 279 870,00 грн., в тому числі за основним платежем - 186 580,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 93 290,00 грн;

№0003292201, яким ТОВ "Імпел Ко ЛТД" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 54 720,00 грн;

№0003322201 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Імпел Ко ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 719 943,00 грн., в тому числі за основним платежем - 719 942,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року у зазначеній справі відкрито апеляційне провадження та призначено її до розгляду на 03 березня 2015 року.

На адресу Київського апеляційного адміністративного суду 03 березня 2015 року від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з узгодженням з податковим органом процедури досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань та можливістю укладення мирової угоди.

В судовому засіданні 03 березня 2015 року дану заяву було розглянуто та перенесено розгляд справи на 24 березня 2015 року.

До судового засідання 24 березня 2015 року позивачем знов була подана заява про відкладення розгляду справи для досягнення податкового компромісу.

В судовому засіданні 24 березня 2015 року дану заяву було розглянуто та ухвалою зупинено провадження у справі до досягнення між сторонами примирення.

06 квітня 2015 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про про затвердження примирення у зв'язку із досягненням податкового компромісу в частині позовних вимог та в іншій частині про відмову від апеляційної скарги.

Крім того, клопотання про закриття апеляційного провадження подано і відповідачем у зв'язку з прийняттям рішення щодо погодження застосування податкового компромісу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання з огляду на наступне.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25 грудня 2014 року № 63-VIII, були внесені зміні до Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), зокрема Розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено підрозділом 92 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 Податкового кодексу України Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2 підрозділу 9-2 Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Приписи абз. 1 п. 7 Підрозділу 9-2 Податкового кодексу України визначають, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Згідно абз. 1 п. 8 Підрозділу 9-2 ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Відповідно до п. 11 підрозділу 9-2 ПК України Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2015 року Товариством було подано до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві заяву № 25, №27 про намір досягнення податкового компромісу. Таким чином, 23 березня 2015 року податкові зобов'язання, визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. були узгоджені.

Рішеннями податкового органу від 02 квітня 2015 року № 7819/10/26-53-22-01-11, № 7820/10/26-53-22-01-11 погоджено застосування податкового компромісу відносно податкових повідомлень-рішень від 06 серпня 2014 року № 0003282201 та № 0003322201.

Таким чином, податкові зобов'язання, визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. повністю погашені Апелянтом.

Отже, між Апелянтом та Відповідачем було досягнуто податкового компромісу відповідно до положень Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25 грудня 2014 року № 63-VIII були внесені зміни до КАС України, зокрема розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України було доповнено пунктом 11-2, відповідно до якого підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України".

Відповідно до статті 194 КАС України у разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Відповідно до статті 113 КАС України у разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи те, що дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси колегія суддів вважає, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання судового рішення суду першої інстанції нечинним, а провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 193, 203, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕЛ КО ЛТД" в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 0003282201 та податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 0003322201 - задовольнити.

Клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - задовольнити.

Провадження в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕЛ КО ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 0003282201 та податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 0003322201- закрити у зв'язку з досягненням примирення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕЛ КО ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 0003282201 та податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2014 року № 0003322201 - визнати нечинною.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.