Рішення

від 18.03.2015 по справі 161/17328/14-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/17328/14-ц

Провадження № 2/161/199/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого- судді Кирилюк В.Ф.

при секретарі Поліщук Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання права власності на предмет іпотеки.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 19.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (який є правонаступником АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11316350000, відповідно до умов якого банк надав відповідачу 90000 доларів США, зі сплатою 11,90% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості 19.03.2029 року.

19.03.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавцем було передано в іпотеку банку трьохкімнатну квартиру № 10, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 43,9 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» відступило АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Отже, відповідно до зазначеного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 11316350000 від 19.03.2008 року.

Вказує, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 14.10.2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 1719278,59 грн., з яких: 1712180,68 грн. забогованість за додатковою угодою з яких: 1155624,24 грн. - заборгованість за кредитом, 556556,44 грн. - заборгованість за відсотками, 7097,91 грн. - заборгованість за кредитним договором, з яких: 7097,91 грн. - заборгованість за відсотками.

На підставі наведеного, просить суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.03.2008 року в розмірі 1719278,59 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.03.2008 року, а саме: на належну відповідачу трьохкімнатну квартиру № 10 загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 43,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем. Крім того, просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати по справі.

Представник позивача Ліпкевич І.В. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти задоволення позову заперечив.

У зв'язку з відсутністю в судовому засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних пристроїв не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 19.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (який є правонаступником АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11316350000, відповідно до умов якого банк надав позичальну кредитні кошти в розмірі 90000 доларів США, зі сплатою 11,90% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості 19.03.2029 року (а.с.8-15).

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити проценти, штрафи та інші платежі згідно умов договору.

19.03.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавцем було передано в іпотеку банку трьохкімнатну квартиру № 10, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 43,9 кв.м., яка знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.38-41).

Згідно п.п. 4.1.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором (а.с.40).

Розділом 5 договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (а.с. 40).

30.01.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк», який є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при укладенні, а саме № 11316350000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11316350001; сплата процентів згідно умов договору за використання кредитних коштів в період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року здійснюється позичальником в період з 01.01.2014 року по 19.01.2014 року згідно умов договору.

Відповідно до п.2.2 додаткової угоди позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 19.03.2036 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Згідно п.2.3 додаткової угоди позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 925 доларів США день сплати ануїтетних платежів, передбаченого Договором. День сплати ануїтетного платежу 28 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов Договору.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 14.10.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 1719278,59 грн. (з яких: 1712180,68 грн. - заборгованість за додатковою угодою, з яких: 1155624,24 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 556556,44 грн. - заборгованість за відсотками; 7097,91 грн. - заборгованість за кредитним договором, з яких: 7097,91 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується довідками -розрахунками (а.с. 47-48).

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» відступило АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.50-51).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» являється новим кредитором у зобов'язаннях.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилався лист з вимогою про необхідність погашення суми заборгованості по кредиту, в якому вказано попередження банку про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог про усунення порушень умов іпотечного договору (а.с. 45-46).

Отже, позивачем дотримано правила звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачені ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", а тому підлягає до задоволення вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1

Суд вважає, що можливе звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

На підставі вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку», п.п.4.4. іпотечного договору суд вважає, вимогу позивача про зверення стягнення на вищезазначений предмет іпотеки слід задовольнити шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателю за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Однак, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення часткового.

Щодо визнання права власності на предмет іпотеки за позивачем, позов в цій частині до задоволення не підлягає, так як, такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки не передбачений ні іпотечним договором, ні Законом.

Що ж стосується положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон), який набрав чинності 07.06.2014 року, то суд вважає, що даний Закон не є підставою для відмови в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки виходячи з наступного.

За наявності загальних правових підстав для примусового стягнення на належне відповідачу майно таке стягнення підлягає зупиненню в порядку, визначеному ст.217 ЦПК України на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" за наявності передбачених ст.1 цього Закону підстав.

Відповідно до ст. 1 даного Закону протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Отже, даним Законом введено мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, які є предметом іпотеки та забезпечують виконання зобов'язань позичальниками за валютними кредитами.

Оскільки, в даному випадку, спірне іпотечне майно підпадає під критерії визначені в ст. 1 Закону, то суд на підставі ст. 217 ЦПК України, вважає за необхідним визначити порядок виконання рішення суду, а саме, на період дії Закону зупинити примусове звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» 3654 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, ЦПК України, на підставі ст.ст. 514,516, 526, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, ст.7, 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 1719278,59 грн. за кредитним договором № 11316350000 від 19.03.2008 року, що укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру № 10 загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 43,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19.03.2008 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. за р.№ 1412 шляхом передачі предмету іпотеки іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» у власність.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. судового збору.

На період дії Закону України №1304-VІІ від 03 червня 2014 року "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" зупинити примусове звернення стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру № 10 загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 43,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк