Ухвала

від 09.04.2015 по справі 175/2729/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/413/15 Справа № 175/2729/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С. А. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Каратаєвої Л.О., Повєткіна В.В.,

за участю секретаря - Левцунова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернулось до суду із вищезазначеним позовом, в обгрунтування якого посилалось на те, що 13 вересня 2012 року з вини ОСОБА_3, який у нетверезому стані керував автомобілем «Івеко» д/н НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої було пошкоджено автомобіль «ВАЗ-2115» д/н НОМЕР_2, належний ОСОБА_4, та автомобіль «Мазда» д/н НОМЕР_3, належний ОСОБА_5 11 червня 2012 року ОСОБА_2 уклав із позивачем договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Івеко» д/н НОМЕР_1. На виконання умов договору позивачем було виплачено ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суми страхового відшкодування згідно страхових актів від 03 грудня 2012 року у розмірі відповідно 10 892 грн. 18 коп. та 4 826 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, як власника транспортного засобу, в порядку регресу (а.с.1-3).

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2014 року залучено до участі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (а.с. 93).

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» витрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 15 718,18 грн. та судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. (а.с.105-106).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову (а.с. 135-136).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 вересня 2012 року о 02 годині 00 хвилин в м. Дніпропетровську мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «Івеко» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_2, автомобіля «ВАЗ-2115» д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, та автомобіля «Мазда» д/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем у нетверезому стані, що підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року (а.с 16).

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3889061 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Івеко» д/н НОМЕР_1 (а.с. 11).

Відповідно звіту № 40 та № 41 ДП «Бюро юридичних та експертних послуг» від 08 грудня 2012 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля «ВАЗ-2115» д/н НОМЕР_2, складає 13 670 грн. 62 коп. та автомобіля «Мазда» д/н НОМЕР_3, складає 6 391 грн. 20 коп. відповідно (а.с. 37-45, 21-36).

Позивачем було виплачено ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 10 892 грн. 18 коп. (платіжне доручення №1001 від 04 грудня 2012 року) та ОСОБА_5 в розмірі 4 826 грн. (платіжне доручення №999 від 03 грудня 2012 року) відповідно (а.с. 33, 45 зворот).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до абзаців "а", «в» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній після 17 лютого 2011 року) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Посилання в апеляційній скарзі на ч. 3 ст. 1187 ЦК України не може бути прийнято апеляційним судом до уваги, оскільки належних письмових доказів неправомірного заволоділа ОСОБА_3 належним позивачу транспортним засобом не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду, а згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України

Доводи апелянта про те, що згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода повинна відшкодовуватись винною особою, - не можна прийняти до уваги, оскільки позовні вимоги щодо відшкодування шкоди судом не розглядались, а посилання у рішенні суду на цю статтю - не призвело до неправильного вирішення спору.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не було вислухано пояснення ОСОБА_3 не являється підставою для скасування рішення суду, оскільки його права не були порушені.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, який у досить повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, дав належну правову оцінку наданим сторонами доказам. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення - не встановлено, підстав для виходу за межі апеляційної скарги - не вбачається, тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча: Кочкова Н.О.

Судді: Каратаєва Л.О.

Повєткін В.В.