Рішення

від 11.12.2008 по справі 1/120-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11.12.2008                                                             

  Справа №  1/120-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Клепай З.В. при секретарі

Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за позовомОСОБА_1,

м.Херсон

до

Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Херсон 

про

  стягнення 50000 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - ОСОБА_3 - представник, довір.від

19.03.2008р.

від   відповідача 

- не прибув

          ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом

про стягнення з ПП ОСОБА_2 50000грн.

          Свої вимоги позивач мотивує тим, що

на підставі усної домовленості ним 04.07.07р. перерахованоОСОБА_1 50000грн. на

поставку ріпаку, але на цю суму ріпак йому до теперішнього часу не поставлений.

          Представник позивача пояснив, що він

втратив інтерес до продукції, що підлягала поставці і в поставці цієї продукції

відпала потреба.

          З цих підстав відповідачу була

надіслана претензія про повернення коштів в сумі 50000грн., яка, відповідно до

повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана ОСОБА_2 02.10.07р.

          Відповідач, повідомлений належним

чином про час та місце судового засідання, в засідання не з'явився, причини

неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

          У своєму відзиві на позов відповідач

проти позову заперечує на тій підставі, що усно можуть укладатись угоди,

які  виконуються сторонами в момент їх

вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню або

державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми

має наслідком їх недійсність.

          Оскільки письмовий  договір 

сторонами не укладався, то відповідач повинен був заявити вимогу про

виконання зобов'язання, як це передбачено ч.2 ст.530, і лише у випадку

прострочки виконання зобов'язання відповідачем, у строки, передбачені цією

статтею, позивач має право стверджувати те, що у зв'язку з прострочкою

виконання рішення відповідачем він втратив інтерес до виконання зобов'язання

відповідачем.

          Зважаючи на те, що в матеріалах

справи є всі необхідні для  його розгляду

докази, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи та

вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в

и в:

          Між сторонами по справі була

досягнута усна домовленість про постачання ріпаку.

          Платіжним дорученням № 1 від 03 липня

2007 року позивач перерахував ПП ОСОБА_2 250000 грн.,  платіжним дорученням № 3 від 04 липня 2007

року було перераховано 50000 грн., а платіжним дорученням № 10 від 06.07.07р.

-  450000 грн.

          По отриманню 250000 грн. ПП ОСОБА_2

передав позивачу 03.07.07р. по накладній № 03/07 128,205 тон ріпаку на суму

250000грн. По накладній № 06/07 від 06.07.07р. підприємець передав позивачу

230,769 тон ріпаку на суму 450000грн.

          Ріпак на суму 50000грн., яка була

перерахована підприємцю 04.07.07р. платіжним дорученням №3, до теперішнього

часу відповідачем не поставлений.

       Відповідно

до ст.173 Господарського кодексу України 

господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання

з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана

сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 

          Відповідно до ст.193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання  відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій,

передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Предметом спору у даній справі є обов'язок

відповідача на вимогу позивача, який відмовився від прийняття виконання,

повернути позивачу грошові кошті, перераховані ним в рахунок оплати продукції,

передача якої відповідачем прострочена.

Задовольняючи заявлені позовні

вимоги, суди виходили з того, що між сторонами виникли відносини з

купівлі-продажу ріпаку, існування яких підтверджується фактами виставлення

відповідачем рахунку на оплату позивачу та оплати його позивачем.

Між тим, такого висновку суду

дійшли з порушенням норм процесуального права.

Так, за змістом ст.32 ГПК України,

наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору, встановлюються на підставі доказів.

Факт перерахування позивачем

грошових коштів відповідачу у загальній сумі 750 000грн. встановлений судами на

підставі платіжних доручень з відміткою банку про виконання, які долучені до

матеріалів справи.

Разом з тим, факт виставлення

відповідних рахунків відповідачем, зокрема, рахунку для здійснення оплати 50

000грн., які позивач просить повернути, не підтверджений ним, в порушення вимог

ст.33 ГПК України. Між тим, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається

на виникнення між ним та відповідачем відносин з купівлі-продажу ріпаку.

Однак, без дослідження відповідного

рахунку на який позивач посилається в графі "призначення платежу"

платіжного доручення, відсутні підстави стверджувати, що між сторонами укладено

договір купівлі-продажу в усній формі та відповідно виникли відносини з

купівлі-продажу з наступних підстав.

Однією з підстав виникнення

господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до п.п.2,3 ст.180 ГК

України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у

передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних

умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів

даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута

згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у

будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В силу ст.641 ЦК України,

пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього

договору. При цьому, пропозиція укласти договір має містити істотні умови

договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у

разі її прийняття.

          Згідно ч.2 ст.642 ЦК України, якщо

особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді

вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила

товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо),

яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо

інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

          Із матеріалів справи вбачається, що

платіжним дорученням №3 від 04.07.07р. оплачений рахунок відповідача №38 від

04.07.07р. Таким чином сторонами усна угода підтверджена письмовими доказами.

Оскільки рахунок №36 від04.07.07р. є пропозицією відповідача укласти договір,

то цей рахунок може містити умови та строки 

оплати товару.

          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а тому позивач

повинен довести, що передача товару повинна була бути проведена в день оплати

товару. Таким доказом може бути рахунок №36, але позивач повідомив, що в нього

відсутній цей рахунок. Господарський суд не вбачає необхідності перекладати

обов'язок доказування обставин, які повинен довести позивач, на відповідача.

          Таким чином, оскільки позивачем не

доведено, що товар повинен бути переданий позивачу одночасно з перерахуванням

коштів, то сторонами не обумовлені строки поставки товару і вони у своїх

взаємовідносинах повинні керуватись ст.530 ЦК України, відповідно до якої  якщо 

строк  (термін)  виконання боржником обов'язку не встановлений

або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного

виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Позивач доказів того, що він

звертався до відповідача виконати зобов'язання, що ним оплачено платіжним

дорученням №3 від 04.07.07р. не надав, тобто позивач не довів порушення строків

виконання відповідачем зобов'язання. Посилання позивача на претензію, яку він

направив відповідачу 02.10.07р. не є таким доказом, оскільки у цій претензії

йде мова про повернення грошових коштів без вказання мотивів такого повернення,

а тому не є доказом звернення з вимогою про виконання зобов'язань.

          За таких умов підстав для задоволення

позову не вбачається.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и

в:

          1.В задоволенні позову відмовити.

          2.Рішення направити сторонам по

справі.

Суддя                                                                                     

З.В. Клепай

Дата

підписання рішення 15.12.2008р.

відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України