Постанова

від 26.03.2015 по справі 808/8801/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/8801/14

26 березня 2015 року 12год. 19хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Білюшов В.М.

відповідача: представник Кравченко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна"

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2014р. №№0000293900, 0000303900 - , - ВСТАНОВИВ :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" (далі по тексту постанови - позивач, ПАТ "Карлсберг Україна") - звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі по тексту постанови - відповідач, СДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2014 № 0000293900, №0000303900.

Позовні вимоги обґрунтовані з покликанням на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є необґрунтованими. При цьому позивач зазначає, що господарські операції позивача з ТОВ "Лисра" з придбання завантажувально-розвантажувальних робіт та послуг з ремонту піддонів мали реальний характер. Усі акти приймання-передачі були складені 01.04.2012, тобто в періоді, коли постачальник вже був зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ. Щодо дати укладення договору, яка є ранішою, ніж дата реєстрації ТОВ "Лисра" як юридичної особи, позивач зазначає, що чинне законодавство не заперечує можливості укладення угод до державної реєстрації суб'єкта господарювання; сторонами в подальшому було схвалено цю угоду. Директор ТОВ "Лисра" ОСОБА_3 без примушування здійснила дії по реєстрації ТОВ "Лисра" та підписала юридично значимі документи. Розрахунок за послуги було проведено повністю. А відтак, позивачем правомірно сформовано витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Лисра". Позов просить задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в запереченнях, а зокрема пояснив, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Лисра" по операціях з придбання завантажувально-розвантажувальних робіт та послуг з ремонту піддонів. ТОВ "Лисра" зареєстроване як юридична особа лише 30.01.2012, однак договір про надання послуг №01541-2012-С укладено 01.01.2012 року. Серед видів діяльності ТОВ "Лисра" відсутні види послуг, які товариство надавало для позивача. Згідно АІС "Податковий блок" підсистема "Обробка податкової звітності і платежів" у 1 кварталі 2012 року податковий розрахунок сум доходу і сум утриманого з них податку ТОВ "Лисра" до податкового органу не подавало, хоча згідно табелів обліку робочого часу роботи виконували у січні 2012 року - 23 працівники, у лютому 2012 року - 21 працівник, в березні 2012 року 29 працівників. Відхилення між податковими зобов'язаннями ТОВ "Лисра" та податковим кредитом позивача за квітень 2012 року складає 56569 грн. Директор ТОВ "Лисра" ОСОБА_3 надала пояснення, згідно яких заперечує свою участь в діяльності підприємства. Крім того, актом ДПІ в Печерському районі Головного управління Міндоходів м.Києва від 27.06.2014 № 1817/26-55-22-07/38005492 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лисра" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.03.2014 року" встановлено, що ТОВ "Лисра" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак, ТОВ "Лисра" використовувалося з метою прикриття незаконної діяльності. Таким чином, позивачем неправомірно сформовано витрати та податковий кредит по операціях з ТОВ "Лисра". Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. При цьому суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" (попередня назва підприємства - ПАТ "ПБК "Славутич") зареєстроване 05.08.1993 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради (а.с.135-149).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Карлсберг Україна" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податків по господарських операціях, зокрема, з ТОВ "Лисра" за період квітень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 16.09.2014 № 296/28-04-39-00/00377511 (а.с.11-90).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем встановлено, що:

- в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ "Карлсберг Україна" занижено податок на додану вартість за період квітень, травень 2012 року на суму 56569 грн.;

- в порушення пп. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 59398 грн.

На підставі акта перевірки від 16.09.2014 № 296/28-04-39-00/00377511 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 01.10.2014 № 0000303900, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 89097,00 грн. (59398,00 грн. - за основним платежем, 29699,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.92);

- від 01.10.2014 №0000293900, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 84853,50 грн. (56569,00 грн. - за основним платежем, 28284,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.93).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с.109-133).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем в 2012 році витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Лисра", по яких встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій.

Склад витрат та порядок їх визнання визначені ст. 138 Податкового кодексу України (далі по тексту постанови - ПК України, в редакції, чинній на дату формування позивачем витрат та податкового кредиту). Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають: 1) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати; 2) витрати банківських установ (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податку витрат та податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат та сплата (нарахування) ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними документами, в тому числі і податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту - Закон №996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Даючи оцінку господарським операціям позивача з ТОВ "Лисра" суд вважає за необхідне зазначити таке.

01.01.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ "Лисра" укладено договір №01541-2012-С на надання послуг (а.с.150-153). За умовами вказаного договору, ТОВ "Лисра" надає для позивача послуги з переміщення, складування, перетарювання, розвантаження, завантаження продукції, виконання інших підсобних робіт або інших аналогічного роду послуг. Відповідно до п. 2.1.4 вказаного договору, виконавець зобов'язується щомісячно, не пізніше ніж до 5 числа наступного за звітним місяця, або по завершенню надання послуг, складати та передавати Замовникові форму обліку часу надання послуг в двох примірниках та акти здачі-прийняття послуг, наданих за звітний період. Пункт 2.1.9 визначає, що виконавець зобов'язаний забезпечити виконання внутрішніх інструкцій з Безпеки праці та Пожежної безпеки, інструкції з управління системою якості, правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють на території Замовника, забезпечити наявність санітарних книжок. За три дні до початку виконання послуг новими працівниками Виконавця подавати їх списки Замовнику для підготовки перепусток, на перше число наступного місяця оновлювати списки і проводити звірку з Замовником (п. 2.1.11 Договору).

Вказаний договір від імені ТОВ "Лисра" підписано ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ "Лисра" (код 38005492).

01.04.2012 складено акти приймання-передачі виконаних робіт за період з 8 по 31 січня 2012 року, з 1 по 29 лютого 2012 року, з 1 по 12 березня 2012 року, з 16 по 31 березня 2012 року (а.с.156-159). ТОВ "Лисра" виписано для позивача податкові накладні від 01.04.2012 № 36, №37, №38, №39 (а.с.160-163).

16 березня 2012 між позивачем (замовник) та ТОВ "Лисра" укладено договір №01543-2012-С (а.с.164-168). За умовами вказаного договору, ТОВ "Лисра" зобов'язується проводити ремонт піддонів, наданих замовником. Замовник передає підряднику піддони для проведення ремонту на підставі актів приймання-передачі. Приймання - передача виконаної роботи здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмета підряду до приймання (п. 4.2, 4.3 Договору). Вказаний договір від імені ТОВ "Лисра" підписано ОСОБА_3

31.03.2012 складено акти приймання-передачі виконаних робіт за період з 16 по 20 березня 2012 року та за період з 21 по 31 березня 2012 року (а.с.169, 170). ТОВ "Лисра" виписано для позивача податкові накладні від 31.03.2012 № 69, 70 (а.с.171, 172).

Розрахунки між сторонами проведені в безготівковому порядку (а.с.173).

Суми витрат по вказаних господарських операціях включені позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування; суму ПДВ, сплачену в ціні придбаних послуг у ТОВ "Лисра" позивачем включено до податкового кредиту. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Даючи оцінку правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту по вказаних господарських операціях суд зазначає таке.

Необхідною ознакою господарської операції є наявність розумних економічних або інших причин у її учасників (ділової мети) для вступу у господарські правовідносини. Податкова вигода не може бути визнана обґрунтованою у разі, якщо платник діяв без належної обережності та обачливості при виборі контрагента. Доказом належної обачливості є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом, при чому останні обставини повинні у рівному ступені встановлюватися з ціллю з'ясування реальності виконання господарської операції саме вказаним контрагентом.

У даному випадку позивачем не було проявлено належної обачності у правовідносинах з ТОВ "Лисра", оскільки ПАТ "Карлсберг Україна", укладаючи договір про надання послуг від 01.01.2012 року, не пересвідчилося, що ТОВ "Лисра" в цей час ще навіть не було зареєстроване як юридична особа, не було платником податку на додану вартість. ПАТ "Карлсберг Україна" не перевірило ділову репутацію та місцезнаходження контрагента, не оцінило ризики можливого не виконання ним договірних зобов'язань.

У суду виникають сумніви щодо можливості надання працівниками ТОВ "Лисра" послуг для позивача у січні 2012 року з огляду на те, що ТОВ "Лисра" було зареєстроване як юридична особа лише 30.01.2012 року.

Щодо покликань позивача на переліки працівників, для яких ТОВ "Лисра" просить забезпечити доступ на територію підприємства, суд зазначає таке. В матеріалах справи наявний перелік працівників, датований 01.01.2012 року (а.с.222), який підписаний директором ТОВ "Лисра" ОСОБА_3, скріплений печаткою ТОВ "Лисра" (на печатці зазначений ідентифікаційний код підприємства 38005492). З аналізу положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вбачається, що саме державний реєстратор при внесенні до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи вносить до реєстраційної картки юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З огляду на наведене у суду виникають сумніви щодо дати складання переліків працівників та засвідчення їх відбитками печатки ТОВ "Лисра", оскільки 01.01.2012 ТОВ "Лисра" ще набуло статусу юридичної особи, не мало коду ЄДРПОУ, а тому і не могло зазначити такий код на своїй печатці.

Щодо покликань представника на проведення з працівниками ТОВ "Лисра" інструктажу з питань охорони праці, суд зазначає, що з копії журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с.229-238) не вбачається, що особи, з якими проведено інструктаж є працівниками ТОВ "Лисра". Крім того, дата проведення інструктажу є ранішою, ніж дата реєстрації ТОВ "Лисра" як юридичної особи. Так само і журнал реєстрації особових медичних книжок нештатних працівників підприємства не підтверджує того, що працівники, медичні книжки яких зареєстровані, є працівниками ТОВ "Лисра". Крім того, медичні книжки осіб зареєстровані ще в грудні 2011 року, а листи про забезпечення працівникам доступу на територію підприємства позивача датовані січнем-березнем 2012 року (а.с.222-228).

Позивачем не надано суду доказів складання форм обліку часу надання послуг, незважаючи на те, що складання таких документів передбачено пунктом 2.1.4 Договору від 01.01.2012 №01541-2012-С.

Крім того, позивач не надав суду доказів передачі ТОВ "Лисра" піддонів для ремонту, незважаючи на те, що згідно з умовами договору від 16.03.2012 (пункт 4.2) піддони для проведення ремонту передаються на підставі актів приймання-передачі.

З урахуванням всього викладеного подані позивачем первинні документи не можуть бути розцінені як такі, що підтверджують факт надання послуг позивачу саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Лисра".

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування витрат та податкового кредиту).

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

Тобто господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Слід зазначити, що платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження. Відповідно, операція, яка збільшує витрати платника податків за наявності об'єктивної можливості для їх скорочення, має кваліфікуватися як така, що позбавлена розумної економічної причини.

Сукупність фактичних даних зі спору, як-от - укладення договору та надання послуг раніше, ніж дата реєстрації юридичної особи; надання послуг особами щодо яких відсутні відомості про перебування їх у трудових відносинах з ТОВ "Лисра" та виплати останнім доходу; заперечення директором ТОВ "Лисра" своєї участі в діяльності підприємства; відсутність доказів передачі позивачем піддонів на ремонт; відсутність форм обліку часу надання послуг; реєстрація медичних книжок осіб, яких позивач вказує як працівників ТОВ "Лисра", у грудні 2011 року; засвідчення листів печаткою ТОВ "Лисра" з відображенням коду ЄДРПОУ, датованих раніше, ніж дата присвоєння ТОВ "Лисра" такого коду - свідчить про відсутність у спірних операціях ділової мети та спрямованість дій платника (позивача у справі) на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Наведене виключає здатність операцій між позивачем та ТОВ "Лисра" породжувати податкові наслідки у вигляді права на формування витрат та податковий кредит та обумовлює правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень. З огляду на наведене, позивачу слід у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, а при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору за позовні вимоги майнового характеру (347,90 грн.), відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 3131,11 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна" (код ЄДРПОУ 00377511) на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 3131,11 грн. (три тисячі сто тридцять одна гривня 11 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька