Ухвала

від 23.07.2015 по справі 808/8801/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2015 рокусправа № 808/8801/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представника позивача: Білюшова В.М..

представника відповідача: Кравченко М.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карлсберг Україна»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі №808/8801/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карлсберг Україна» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

08 грудня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Карлсберг Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.10.2014 року №0000293900, №0000303900.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем правомірно у відповідності до приписів чинного податкового законодавства було сформовано податкові зобов'язання за наслідками своєї господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Лисра» у перевіряє мий період. На підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивачем до перевірки надано достатній обсяг первинної документації, також пояснено, що господарські угоди, укладені між позивачем та його контрагентом були погодженні останнім після проведення державної реєстрації та отримання свідоцтва ПДВ. Так, на думку позивача у податкового органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного ППР.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Карлсберг Україна» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 19.08.2014 року по 09.09.2014 року посадовими особами СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Карлсберг Україна» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податків господарських операціях з ТОВ «Техпромсоюз» за період червень 2011 року, ТОВ «Харбізнес ЛТД» за період лютий 2014 року, ТОВ «Світком-Торг» вересень, грудень 2013 року, ТОВ «Аеро-Екологія» за період жовтень 2013 року, ТОВ «Лисра» за період квітень 2012 року, ТОВ «Альянс Агротрейд» за період січень 2013 року, ТОВ «БААК Інтернешнл» за період з 2011 року, вересень 2012 року, березень - квітень 2013 року, ТОВ «Плазматек» за період березень, липень 2013 року, ТОВ «Астер груп» за період серпень, вересень 2013 року ПДВ за періоди, в яких відображено у складі податкового кредиту та податку на прибуток за періоди, в яких відображено витрати по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами, за результатами якої складено акт №296/28-4-39-00/003377511 від 16.09.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Карлсберг Україна»:

П. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період квітень, травень 2012 року на суму 56 569 грн., в т.ч. по періодам:

- квітень 2012 року - 19 523 грн.,

- травень 2012 року - 37 046 грн.

пп. 44.1 ст. 44 пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 59 398 грн., у тому числі по періодах:

за півріччя 2012 року на суму 59 398 грн.,

за три квартали 2012 рік на суму 59 398 грн.,

за 2012 року на суму 59 398 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 01 жовтня 2014 року:

№0000303900, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств всього на суму 89 970.00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 59 398 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 29 699 грн..

№0000293900, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 84 853.50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 56 569 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28 284.50 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000303900, №0000293900 від 01.10.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходить з того, що встановлені обставини справи стосовно укладення позивачем договорів із контрагентом до фактичної реєстрації останнього як юридичної особи та відповідно отримання статусу платника податків свідчить про недотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо формування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по відносинам з ТОВ «Лисра» за перевіряємий період. Вказане, на думку суду першої інстанції, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Карлсберг Україна» та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.01.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ "Лисра" укладено договір №01541-2012-С на надання послуг (а.с.150-153). За умовами вказаного договору, ТОВ "Лисра" надає для позивача послуги з переміщення, складування, перетарювання, розвантаження, завантаження продукції, виконання інших підсобних робіт або інших аналогічного роду послуг. Відповідно до п. 2.1.4 вказаного договору, виконавець зобов'язується щомісячно, не пізніше ніж до 5 числа наступного за звітним місяця, або по завершенню надання послуг, складати та передавати Замовникові форму обліку часу надання послуг в двох примірниках та акти здачі-прийняття послуг, наданих за звітний період. Пункт 2.1.9 визначає, що виконавець зобов'язаний забезпечити виконання внутрішніх інструкцій з Безпеки праці та Пожежної безпеки, інструкції з управління системою якості, правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють на території Замовника, забезпечити наявність санітарних книжок. За три дні до початку виконання послуг новими працівниками Виконавця подавати їх списки Замовнику для підготовки перепусток, на перше число наступного місяця оновлювати списки і проводити звірку із Замовником (п. 2.1.11 Договору).

Вказаний договір від імені ТОВ "Лисра" підписано ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ "Лисра" (код 38005492).

01.04.2012 складено акти приймання-передачі виконаних робіт за період з 8 по 31 січня 2012 року, з 1 по 29 лютого 2012 року, з 1 по 12 березня 2012 року, з 16 по 31 березня 2012 року (а.с.156-159). ТОВ "Лисра" виписано для позивача податкові накладні від 01.04.2012 № 36, №37, №38, №39 (а.с.160-163).

16 березня 2012 між позивачем (замовник) та ТОВ "Лисра" укладено договір №01543-2012-С (а.с.164-168). За умовами вказаного договору, ТОВ "Лисра" зобов'язується проводити ремонт піддонів, наданих замовником. Замовник передає підряднику піддони для проведення ремонту на підставі актів приймання-передачі. Приймання - передача виконаної роботи здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмета підряду до приймання (п. 4.2, 4.3 Договору). Вказаний договір від імені ТОВ "Лисра" підписано ОСОБА_3.

31.03.2012 складено акти приймання-передачі виконаних робіт за період з 16 по 20 березня 2012 року та за період з 21 по 31 березня 2012 року (а.с.169, 170). ТОВ "Лисра" виписано для позивача податкові накладні від 31.03.2012 № 69, 70 (а.с.171, 172).

Розрахунки між сторонами проведені в безготівковому порядку (а.с.173).

Суми витрат по вказаних господарських операціях включені позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування; суму ПДВ, сплачену в ціні придбаних послуг у ТОВ "Лисра" позивачем включено до податкового кредиту. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

На думку податкового органу зазначені господарські відносини було вчинено не з метою настання наслідків обумовлених договорами, надані позивачем до перевірки документи не є первинними в розумінні Закону, та не можуть слугувати підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи спір між сторонами погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що надані позивачем документи не відповідають вимогам чинного законодавства, зазначені документи не визнаються судом як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

В свою чергу, документи бухгалтерського обліку мають силу первинних лише у разі, якщо фіксують господарську операцію, яку було реально здійснено, у тому числі в обсязі та суб'єктному складі осіб, обумовлених укладеним договором.

Умовами права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою робіт з виготовлення технічної документації (які були предметом спірного договору), позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів робіт в розрізі їх обсягу та специфіки а також докази на підтвердження пов'язаності між собою первинних документів на підтвердження фактичного виконання договору та його виконавців із його уречевленим результатом - документацією та керівництва з обслуговування та використання об'єктів виробництва.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки господарські відносини між позивачем та ТОВ «Лисра» мали місце до фактичної реєстрації останнього як юридичної особи та набуття ним статусу платника податку, зокрема податку на додану вартість, позивач не набув право на формування податку на прибуток податку на додану вартість та податкового кредиту у перевіряє мий період за рахунок господарських операцій з ТОВ «Лисра».

З урахуванням всього викладеного подані позивачем первинні документи не можуть бути розцінені як такі, що підтверджують факт надання послуг позивачу саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Лисра".

Посилання позивача на акти приймання - передачі робіт складені 01.04.2012 року, після реєстрації ТОВ «Лисра» як юридичної особи, платника ПДВ, не можуть бути розцінені судом як належні докази здійснення господарської операції, оскільки первинні документи складаються на підтвердження господарської операції саме в ході її здійснення, тому фіксують хід та фактичне виконання умов договору. В свою чергу, надані позивачем акти датовані 01.04.2012 року та при цьому виписані вони на підтвердження факту виконання контрагентами операцій, що мали місце в січні - березні 2012 року. Відтак, надані позивачем акти приймання - передачі послуг не визнаються судом первинною документацією, що посвідчує факт здійснення господарської операції.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ст. 71 АС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її доводи або заперечення.

Позивачем в порушення ст. 71 КАС України, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним правомірно сформовано та сплачено податок на прибуток та податок на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Лисра» за перевіряємий період. В свою чергу, суд вважає, що подальше визнання ТОВ «Лисра» господарських операцій з позивачем не може вважатись достатнім доказом реального здійснення господарських відносин та додержання позивачем податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Карлсберг Украна».

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карлсберг Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі №808/8801/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко