Постанова

від 06.04.2015 по справі 911/2223/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа№ 911/2223/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Шипка В.В.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

за участю представників:

від ОСОБА_2: ОСОБА_3 (дов. від 21.05.2013);

ОСОБА_4 (дов. від 21.05.2013);

від боржника: не з'явилися;

ліквідатор: не з'явився;

від ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк": Усатюк Л.М. (дов. від 20.01.2011 № 2);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" (далі - ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк")

на ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014

у справі № 911/2223/13 (суддя: Наріжний С.Ю.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнестехпрод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2014 у справі № 911/2223/13 було затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнестехпрод" - арбітражного керуючого Косякевича С.О. та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнестехпрод" та інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Вест Файненс Енд Кредит Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 27.02.2015, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали від 01.12.2014 у даній справі, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 та направити справу до господарського суду Київської області для продовження ліквідаційної процедури.

В обґрунтування апеляційних скарг ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

У вищевказаній апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виніс оскаржувану ухвалу з неповним дослідженням обставин справи, пославшись на те, що ліквідатором у справі неправомірно завершено ліквідаційну процедуру, у зв'язку з не виявленням всієї дебіторської заборгованості та без врахування ч.5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 у справі № 911/2223/13 прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" на ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 у даній справі та призначено розгляд даної апеляційної скарги на 06.04.2015.

03.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції - без змін. Також, ліквідатором подано клопотання про розгляд справи без його участі з урахуванням позиції, викладеної у запереченнях.

03.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення першої інстанції - без змін.

Разом з тим, у вказаному вище відзиві, представник ОСОБА_2 просив суд здійснити фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судовою колегією було задоволено.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.04.2015 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

В судове засідання 06.04.2015 ліквідатор не з'явився з урахуванням поданого ним клопотання.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ліквідатора у даній справі, що не з'явився у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2013 за заявою ОСОБА_2 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бізнестехпрод"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Косякевича С.О.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника у наступному складі: ОСОБА_2: 974823,00 грн. - 4 черга; 5735,00 грн. - 1 черга; ПАТ "Вест Файненс Енд Кредіт Банк": 5105700,78 грн. - окремо, як такі, що забезпечені заставою майна Боржника; 1147,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою господарського суду Київської області від 21.10.2013 визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича, вирішено інші процедурні питання у справі.

Протягом здійснення ліквідаційної процедури у даній справі, ліквідатором надавалися суду відповідні звіти про виконану ним роботу, а саме звіти: від 02.12.2013 № 24-1202/1, від 10.01.2014 № 24-0110/1, від 10.02.2014 № 24-0210/1, від 10.03.2014 № 24-0310/1, від 07.05.2014 № 24-0507/1, від 05.06.2014 № 24-0605/1, від 05.07.2014 № 24-0705/1 та від 05.08.2014 № 24-0805/1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2014 за клопотанням ліквідатора Банкрута № 24-0401/1 від 01.04.2014 визнано організатора аукціону Товарну біржу "Міжрегіональний біржовий центр" учасником у цій справі про банкрутство.

12.11.2014 через відділ діловодства суду першої інстанції надійшов звіт ліквідатора Банкрута від 12.11.2014 № 24-1107/2 (вх. № 25171/14) з доданими документами, в якому ліквідатор просить суд: затвердити даний звіт та ліквідаційний баланс Банкрута; ліквідувати ТОВ "Бізнестехпрод"; провадження у справі припинити; зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Броварського МРУЮ провести державну реєстрацію припинення Боржника як юридичної особи та внести до реєстру відповідні відомості.

26.11.2014 через відділ діловодства суду надійшов звіт ліквідатора банкрута від 25.11.2014 № 24-1125/1 (вх. № 26488/14) про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у цій справі про банкрутство, з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Київської області від 01.12.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Бізнестехпрод", ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Бізнестехпрод", припинено провадження по справі та ін.

Так, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у банкрута відсутні грошові кошти та майнові активи для погашення кредиторської заборгованості, ліквідатором для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів виконані всі необхідні дії та покладені на нього чинним законодавством про банкрутство обов'язки, тому підприємство підлягає ліквідації, а провадження по справі - припиненню.

Відповідно до ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту дебіторської заборгованості, тощо.

Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо, здійснити вичерпні заходи щодо встановлення наявності чи відсутності вини засновників боржника, вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, у доведенні боржника до банкрутства.

Як встановив суд першої інстанції, з метою вжиття заходів, спрямованих на пошук майна банкрута та його реалізацію, ліквідатором зроблено відповідні запити в державні органи, які ведуть облік активів та мають інформацію щодо матеріальних активів юридичним особам, а саме до: Державної авіаційної служби України щодо прав Банкрута на авіаційні судна; Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області щодо наявності у Банкрута відповідних дозволів, наявність в переліку замовників будівництва, перелік об'єктів, введених в експлуатацію; Державної інспекції сільського господарства в Київській області щодо зареєстрованої за Банкрутом техніки; ВДАІ Броварського МВ ГУМВС України у Київській області та УДАІ ГУ МВС України в Київській області щодо наявності у Банкрута транспортних засобів; ГУ Держземагентства у Київській області щодо перебування у власності Банкрута земельних ділянок; Управлінню містобудування та архітектури щодо складання Банкрутом відповідної проектно-кошторисної документації; Головного міжрегіонального управління статистики України в Київській області щодо наявності підприємств, засновником яких є Банкрут; Реєстраційної служби Броварського МРУЮ Київської області щодо наявності земельних ділянок і нерухомого майна; Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті щодо прав Банкрута на морські чи річкові судна; Державної митної служби України про надання відомостей щодо здійснення боржником зовнішньоекономічної діяльності; Державної служби інтелектуальної власності України про наявність у Банкрута патентів на об'єкти промислової власності; Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві щодо інформації про зареєстровані за Банкрутом відповідні споруди та техніку; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо перебування у власності Банкрута цінних паперів.

Копії відповідних запитів та відповідей реєструючих органів додані ліквідатором банкрута до звіту (а.с 78-93, т. 2).

На письмові запити ліквідатор отримав наступні відповіді.

Державна служба інтелектуальної власності України листом № 1-8/8989 від 22.11.2013 повідомила ліквідатора Банкрута про відсутність правових підстав для проведення пошукових робіт за відповідним запитом та повідомила про те, що службою через мережу Інтернет відкрито безоплатний доступ до 9 баз даних та 11 інформаційно-довідкових систем щодо об'єктів промислової власності, з якими можна ознайомитись на офіційному веб-порталі. Згідно звіту ліквідатора, за результатами проведеної роботи об'єкти права інтелектуальної власності у Банкрута не виявлено.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку листом від 04.12.2013 № 09/03/25362/НК повідомила про відсутність Банкрута серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу).

Відповідно до листа Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 29.11.2013 № 1111-06/1/2-13, записи щодо суден, власником або судновласником яких є Банкрут, відсутні.

Державна авіаційна служба України листом від 13.12.2013 № 20.19-14750 повідомила, що за Банкрутом повітряних суден не зареєстровано.

Відповідно до листа Держсільгоспінспекції України від 23.01.2014 № 14-11/300, за Банкрутом техніки не зареєстровано.

Згідно листа Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві від 15.11.2013 № 04-03/3521, за Банкрутом відповідні споруди не зареєстровані.

Відповідно до листів Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Бровари та Броварського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області від 17.12.2013 № 571 та УДАІ ГУМВС України в Київській області від 10.12.2013 № 18/16470, за Банкрутом автотранспортні засоби не обліковуються.

Головне управління Держземагентства у Київській області листом від 29.11.2013 № 08-03/12129 повідомило ліквідатора Банкрута про те, що відомості щодо реєстрації земельних ділянок в межах Київської області за Банкрутом відсутні.

Згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 7/10-11/1411/02 від 14.11.2013, закінчені будівництвом об'єкти, замовником яких є Банкрут, Інспекцією до експлуатації не приймалися.

Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 19.11.2013 № 5989/К/99-99-18-03-02-16, Банкрут не перебуває на обліку в митницях Міндоходів, як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно довідки Головного управління статистики у Київській області від 18.11.2013 № 18-07/6927, Банкрут не значиться серед засновників суб'єктів господарської діяльності.

Ліквідатором було направлено запит до податкового органу щодо надання інформації про відкриті рахунки Банкрута, фактичне місцезнаходження підприємства-Банкрута, прізвища та контактні дані посадових осіб Боржника, результати останніх податкових перевірок, у відповідь на який ліквідатором було отримано лист від 13.11.2013 № 4485/10-06-18-03-10 з запитуваною інформацією та повідомленням про те, що за Банкрутом податкові перевірки не проводились.

Згідно наданої податковим органом інформації, у Банкрута відкрито рахунки в Філії "Центральне РУ" АТ Банк "Фінанси та Кредит", а також в ПАТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК".

Відповідно до довідки Філії "Центральне РУ" АТ Банк "Фінанси та Кредит" від 07.11.2014 № 19/1625, ліквідатором було закрито відповідний банківський рахунок.

Крім цього, з метою виявлення майна Банкрута, ліквідатором було отримано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого нерухоме майно за Банкрутом не рахується та з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, в якому міститься один запис про обтяження рухомого майна Боржника (екструзіонна лінія для виробництва ХРБ плити зі спіненого полістиролу, що перебувала в заставі ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" згідно договору застави рухомого майна від 30.10.2009 № 1450).

Ліквідатором було виявлено вказане рухоме майно Банкрута за адресою місцезнаходження ТОВ "Бізнестехпрод". Також ліквідатором було встановлено фактичну відсутність за вказаною адресою будь-якого іншого майна Банкрута, окрім зазначеного.

Протягом ліквідаційної процедури у даній справі ліквідатором у відповідності до положень Закону про банкрутство, було здійснено інвентаризацію виявленого майна Банкрута, оцінено та реалізовано вказане майно.

Зокрема, за результатами проведення других повторних торгів з продажу майна Банкрута, єдиний актив підприємства - екструзійна лінія для виробництва XPS плит зі вспіненого полістиролу (країна виробник - Китай, виробник - ZHEJIANG JINHAI PLASTIC MACHINERY CO., LTD), 2007 року випуску) реалізовано заставоутримувачу майна - ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" за 216253,00 грн., без ПДВ.

Кошти, отримані від реалізації майна Банкрута в повному обсязі направлено на погашення кредиторської заборгованості заставоутримувача.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дослідивши звіт ліквідатора та врахувавши отримані ліквідатором відомості (довідки, витяги тощо) про відсутність у банкрута майнових активів (крім тих, що були реалізовані), які мають бути включені до ліквідаційної маси підприємства-банкрута та за рахунок яких мають бути погашені вимоги кредиторів дійшов висновку про те, що станом на день розгляду справи майнові активи для задоволення вимог кредиторів у банкрута відсутні, що є підставою для затвердження наданого до суду звіту ліквідатора.

Однак, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасним з огляду на таке.

Статтею 41 Закону передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатором в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

До обов'язків ліквідатора входить самостійно вживати заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та здійснювання необхідних заходів, що створюють можливість наповнення ліквідаційної маси банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором Банкрута було направлено керівнику Банкрута лист від 05.11.2013 № 24-1105/1 з повідомленням про визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Косякевича С.О. Вказаним листом ліквідатор запропонував керівнику банкрута передати йому документи, печатки, матеріальні цінності, активи підприємства відповідно до вимог Закону.

Вказана вимога ліквідатора керівником банкрута була проігнорована, про що ліквідатор неодноразово наголошував у місячних звітах, які містяться в матеріалах справи.

Зі звіту ліквідатора, вбачається, що ліквідатор звернувся до Броварського МВ ГУМВС України в Київській області з заявою про відкриття стосовно директора ТОВ "Бізнестехпрод" ОСОБА_10 кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного звернення Броварський МВ ГУМВС України в Київській області листом № 07/5925 від 06.04.2014 повідомив ліквідатора про припинення перевірки (без зазначення підстав та обґрунтувань цього). Разом з тим, у тому ж листі Броварського МВ ГУМВС України в Київській області було зазначено про те, що ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, у зв'язку з незгодою громадянина з прийнятим за скаргою рішенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України „Про звернення громадян" рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор знехтував своїм правом звернутися до суду з оскарженням прийнятого рішення, оскільки у вказаному лісті не зазначено причин припинення перевірки та чи відмовлено у відкритті кримінального провадження стосовно ОСОБА_10, який займав посаду директора ТОВ "Бізнестехпрод" (щодо неправомірних дій якого проводилась перевірка).

В свою чергу, як вбачається зі звіту ліквідатора, останнім на власний розсуд, було вирішено виготовити дублікат печатки та за для виявлення кредиторів опублікувати оголошення у газеті „Голос України".

Проте, як зазначалося у самій заяві ліквідатора до Броварського МВ ГУМВС України в Київській області про відкриття стосовно директора ТОВ "Бізнестехпрод" ОСОБА_10 кримінального провадження за ознаками відповідного злочину, у тому числі, у зв'язку з ігноруванням останнім запитів ліквідатора щодо передання ОСОБА_10 документів (правовстановлюючих, бухгалтерських, тощо), печатки, матеріальних цінностей та інших цінностей, активів підприємства боржника відповідно до вимог Закону.

Крім того, ч. 5 ст. 41 Закону визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Нездійснення ліквідатором вичерпних заходів, передбачених чинним законодавством, щодо встановлення наявності чи відсутності вини засновників чи керівника боржника у доведенні останнього до банкрутства за вказаних обставин даної справи дає підстави дійти висновку про передчасність затвердження звіту ліквідатора. Так, у разі встановлення вини керівника боржника у даному випадку до нього слід пред'явити вимоги відповідно до Закону та стягненні суми включати до складу ліквідаційної маси банкрута, як це передбачено ст. 41 Закону.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 06.04.2015 представники ОСОБА_2, підтвердили факт того, що відповідні бухгалтерські документи ліквідатор так і не отримав від директора боржника та не здійснив вичерпних заходів щодо їх отримання, що ці документи могли б підтвердити чи були вчинені боржником після порушення даної справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство відповідні неправомірні правочини (договори) або інші неправомірні майнові дії.

Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з підстав, визначених ч. 1 ст. 20 Закону.

Проте, ліквідатором не досліджувалось питання наявності таких договорів та належна правова оцінка вказаному не надавалась.

Суд першої інстанції, пославшись на наявну в матеріалах справи відповідь Державної служби інтелектуальної власності України, яка оформлена листом від 22.11.2013 № 1-8/8989, звернув увагу на те, що державна установа попередила ліквідатора про відсутність правових підстав для проведення пошукових робіт за відповідним запитом та повідомила про те, що службою через мережу Інтернет відкрито безоплатний доступ до 9 баз даних та 11 інформаційно-довідкових систем щодо об'єктів промислової власності, з якими можна ознайомитись на офіційному веб-порталі. Проте, ліквідатор не зазначив та не підтвердив, які саме дії ним здійснено з цього приводу в ході ліквідаційної процедури. Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що в них відсутні будь-які докази того, що за Банком не числяться об'єкти права інтелектуальної власності.

Також, судова колегія звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи відсутня відповідь Управління містобудування та архітектури на запит ліквідатора від 05.11.2013 № 24-1105/11 (а.с. 83, т. 2) щодо надання інформації про перелік об'єктів, на які складалася проектно-кошторисна документація боржником.

Наведене свідчить, що ліквідатор не здійснив вичерпних заходів щодо розшуку відповідного майна банкрута, включаючи те майно, яке можливо неправомірно вибуло з власності банкрута до порушення провадження у справі про банкрутство в межах одного року, як це передбачено Законом.

Перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом та ліквідаційним балансом є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Окрім того, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

При цьому, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Однак, звіт ліквідатора, який надано суду на затвердження, вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки в ньому не відображено вчинення всіх належних дій ліквідатором по виявленню активу та пасиву боржника та по формуванню ліквідаційної маси банкрута, із врахуванням вищезазначеного.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про можливість затвердження звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Бізнестехпрод" зроблені передчасно, а тому відсутні законні підстави для затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження по справі.

В даному випадку оскаржувана ухвала підлягає скасуванню повністю, у тому числі в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Косякевича С.О. та стягнення з ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича основної грошової винагороди арбітражного керуючого та суми відшкодування витрат арбітражного керуючого, з огляду на те, що дане питання має розглядатися судом за наслідками затвердження звіту ліквідатора після закінчення ним всіх передбачених чинним законодавством дії в ліквідаційній процедурі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, як така, що прийнята передчасно, з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" на ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 у справі № 911/2223/13 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 у справі № 911/2223/13 скасувати.

3. Направити справу № 911/2223/13 для подальшого розгляду до господарського суду Київської області у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 09.04.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.В. Шипко

В.О. Пантелієнко