Постанова

від 03.06.2015 по справі 911/2223/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 911/2223/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4, (голова комітету кредиторів), м. Київ на постановувід 06.04.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 911/2223/13 господарського суду Київської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнестехпрод", с. Русанів Київської області арбітражний керуючий Косякевич С.О., м. Київ (ліквідатор) кредиторпублічне акціонерне товариство "Вест Файненс Енд Кредит Банк", м. Київ в судовому засіданні взяли участь представники:

скаржника ПАТ"Вест Файненс Енд Кредит Банк"Краснопивцев О.К, Буянов І.В., довір.; Усатюк Л.Л., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2013 порушена справа №911/2223/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнестехпрод" у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство ).

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду Київської області від 21.10.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2014 (суддя Наріжний С.Ю.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, як юридичну особу та припинено провадження у справі. Суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі вимоги Закону про банкрутство щодо проведення ліквідаційної процедури, у тому числі щодо розшуку майна боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 (судді: Доманська М.Л. - головуючий, Шипко В.В., Пантелієнко В.О.), прийнятою за наслідками розгляду апеляційної скарги ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" (далі - кредитор ), вказану ухвалу скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції. Постанова мотивована невчиненням ліквідатором вичерпних заходів щодо притягнення до відповідальності керівника боржника за доведення підприємства до банкрутства, що може мати наслідком покладення на вказану особу субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, а також не вчинено вичерпних дій щодо розшуку майна боржника.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, гр. ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 41, 46 Закону про банкрутство. Скаржник посилається на дотримання ліквідатором порядку проведення ліквідаційної процедури.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається, у межах справи про банкрутство визнано судом та включено до реєстру грошові вимоги двох кредиторів до боржника: гр. ОСОБА_4 в сумі 5 735 грн. - перша черга. 974 823 грн. - четверта черга; ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" в сумі 5 105 700, 78 грн. - окремо, як такі, що забезпечені заставою, 1 147 грн. - перша черга.

На виконання вимог ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатором вжито заходів щодо розшуку майна банкрута, в результаті чого виявлено майно, яке перебуває в заставі кредитора, а саме - екструзійна лінія для виробництва плит із вспіненого полістиролу. Вказане майно було реалізовано в межах ліквідаційної процедури заставоутримувачу цього майна ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" із подальшим направленням коштів в сумі 216 253 грн. на позачергове задоволення забезпечених заставою вимог цього ж кредитора, що узгоджується з приписами ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство.

Інше майно у банкрута відсутнє, що підтверджується відповідними витягами та довідками реєструючих органів.

Також на виконання вимог ч. 6 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор звертався до керівника боржника з метою отримання первинної документації щодо банкрута, що було проігноровано керівництвом боржника. У зв'язку з чим ліквідатор звернувся до правоохоронних органів із заявою про відкриття стосовно директора боржника ОСОБА_13 кримінального провадження. Проте листом від 06.04.2014 № 07/5925 Броварське МВ ГУМВС України повідомило ліквідатора про припинення відповідної перевірки.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Таким чином, протягом ліквідаційної процедури ліквідатор вчинив дії, що були направлені на встановлення як активу, так і пасиву банкрута, тобто здійснив всі заходи, передбачені ст. 41 Закону про банкрутство, отже, виконав вимоги цього закону.

Звіт ліквідатора затверджений комітетом кредиторів (протокол від 07.11.2014 № 3). При цьому на засіданні комітету кредиторів при затвердженні звіту ліквідатора брав участь з правом дорадчого голосу і заставний кредитор ПАТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк", який не висловив жодних заперечень проти затвердження звіту та його представник підписав протокол засідання комітету кредиторів без зауважень.

Встановивши, що основних і обігових засобів та інших активів банкрут не має, суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийняв рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на невиконання ліквідатором вимог ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, оскільки умисне доведення до банкрутства є кримінальним злочином (ст. 219 Кримінального кодексу України), а тому розслідування відповідних фактів відноситься до компетенції не ліквідатора, а правоохоронних органів та відповідні обставини мають бути підтверджені вироком суду у межах кримінального провадження.

Також слід зауважити, що процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. У даній справі ліквідаційна процедура тривала чотирнадцять місяців, тобто понад строк, встановлений ст. 37 Закону про банкрутство, продовження якого нормами цього Закону не передбачено. Необґрунтоване затягування такого строку є прямим порушенням імперативних приписів Закону про банкрутство та призводить до настання ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого, витрати на зберігання майна боржника тощо), які сплачуються конкурсними кредиторами.

У випадку, якщо ліквідатор працює неефективно, то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство. Проте на протязі усієї ліквідаційної процедури скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора від кредитора не надходило, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що не відповідає нормам чинного законодавства, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 37, 41, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 у справі № 911/2223/13 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2014 у справі № 911/2223/13 залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич