Ухвала

від 07.04.2015 по справі 826/19124/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19124/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представників позивача Тимошко Г.В., Смарусь Г.Г., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріалізація" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріалізація" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про зняття суми недоїмки та вилучення суми недоїмки із карти, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року у позові відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, не оцінені належним чином докази, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу від 06.05.2014 № 7373-25 (т. 1, арк. 29), згідно якої станом на 05.05.2014 сума податкового боргу ТОВ "Індустріалізація" (код ЄДРПОУ 38062126) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 193335,20 грн., з якої за основним платежем - 193335,20 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн., за платежами податок на прибуток приватних підприємств.

Проте, позивач заперечує проти наявності у ТОВ "Індустріалізація" узгодженого податкового боргу та вважає, що відповідач вдруге обклав всю суму прибутку позивача за ставкою податку 10%, оскільки товариство вже сплатило податок на прибуток приватних підприємств.

У зв'язку з чим, ТОВ "Індустріалізація" зверталося до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Головного управління Міндоходів у м. Києві з проханням зняти всю суму недоїмки в розмірі 193335,20 грн., як неправомірно нараховану (т. 1, арк. 31-32).

Головне управління Міндоходів у м. Києві листом від 20.11.2014 № 828/10/26-15-23-01-20 (т. 1, арк. 33-34) повідомило про причини виникнення податкового боргу у ТОВ "Індустріалізація".

Вважаючи протиправними дії податкового органу, позивач подав позов до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 06.05.2014 прийнято податкову вимогу № 7373-25, згідно якої станом на 05.05.2014 сума податкового боргу ТОВ "Індустріалізація" (код ЄДРПОУ 38062126) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 193335,20 грн., з якої за основним платежем - 193335,20 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн., за платежами податок на прибуток приватних підприємств.

Судом з'ясовано, що позивач 06.05.2014 отримав податкову вимогу від 06.05.2014 № 7373-25 (т. 1, арк. 3).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Індустріалізація" не оскаржувало в судовому порядку податкову вимогу від 06.05.2014 № 7373-25, яку позивач отримав 06.05.2014.

Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що оскаржив податкову вимогу від 06.05.2014 № 7373-25, однак належних доказів на підтвердження цього факту не надав.

Таким чином, на момент розгляду справи податкова вимога від 06.05.2014 № 7373-25 є чинною, не скасованою, а тому дійсно підлягає виконанню платником податків.

З огляду на це, підстав для ствердження про неправомірне нарахування ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкового боргу ТОВ "Індустріалізація" в розмірі 193335,20 грн., відповідно до податкової вимоги від 06.05.2014 № 7373-25, немає.

Таким чином, підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України зняти з позивача всю суму недоїмки, яка неправомірно нарахована відповідачем в податковій вимозі від 06.05.2014 року за №7373-25 в сумі 193 335,20 грн., немає, оскільки дана податкова вимога є чинною, що в свою чергу та підлягає виконанню, а тому, як наслідок, за позивачем обліковується податковий борг (недоїмка).

Водночас відповідно до п. 1 Розділу 2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 р. за № 217/24994 (далі - Порядок № 765), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Пунктом 9 Розділу 2 Порядку № 765, для зведеного оперативного обліку надходжень платежів, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих сум територіальними органами Міндоходів в електронному вигляді ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за відповідною формою.

Відповідно до п. 10 Розділу 2 Порядку № 765, реєстри за платежами до бюджету ведуться виключно за кодами бюджетної класифікації, контроль за справлянням (стягненням) платежів за якими покладено на Міндоходів.

Згідно п. 11 Розділу 2 Порядку № 765, форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Водночас пунктом 1 Розділу 3 Порядку № 765 передбачено, що нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;

суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;

пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;

пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;

проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Відповідно до п. 13 Розділу 2 Порядку № 765, занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Як вбачається з п. 15 Розділу 2 Порядку № 765, на письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформляється актом (додаток 2).

Таким чином, податковий орган відображає в інтегрованій картці стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками.

Як зазначено вище, ТОВ "Індустріалізація" не оскаржувало в судовому порядку податкову вимогу від 06.05.2014 № 7373-25, якою позивачеві було визначено податковий борг в розмірі 193335,20 грн., хоча ТОВ "Індустріалізація" отримало її 06.05.2014.

Відтак, наявність у позивача податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств має бути відображено в інтегрованій картці товариства.

Таким чином, враховуючи, що податкова вимога від 06.05.2014 № 7373-250 є чинною та не скасованою, то податковий борг ТОВ "Індустріалізація" в розмірі 193335,20 грн. підлягає обов'язковому відображенню відповідачем в інтегрованій картці позивача.

А отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції шодо відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити вищезазначену суму із картки особового рахунку ТОВ "Індустріалізація", яка була занесена згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 №3194/7/99-99-19-03-01-17 таким чином, щоб значення рядка 03.20 Додатка ІД вважалося таким, що дорівнює нулю.

Водночас слід зауважити, що обставини, які наводить апелянт в апеляційній скарзі щодо неправомірного нарахування податкового боргу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт існування та обов'язок виконання податкової вимоги, дані обставини заперечити не можуть.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріалізація" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2015 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.