Ухвала

від 09.04.2015 по справі 810/434/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/434/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Глущенко Я.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінєст» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінєст» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2014 року №0007692204.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит, проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нарахував грошові зобов'язання по податку на додану вартість. Позивач зазначає, що у підприємства наявні усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінєст» зареєстровано як юридичну особу Броварським міськрайонним управлінням юстиції Київської області 28.02.2014 року, як платник податків перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного зв'язку; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2014 року посадовою особою Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 06.08.2014 №772 та згідно з п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фінєст» (код за ЄДРПОУ 39117631) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Вірій» (код за ЄДРПОУ 37893184) та ТОВ «Барбо» (код за ЄДРПОУ 38336531) за квітень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 19.08.2014 №492/10-06-22-04/39117631 (далі - Акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що операції між позивачем та ТОВ «Вірій», ТОВ «Барбо» є нереальними, а отже ТОВ «Фінєст» протиправно віднесло до складу податкового кредиту суми за операціями із зазначеними контрагентами.

Як наслідок, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.3, п. 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за квітень 2014 року на загальну суму 1 104 627,00 грн.;

- п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п.1.2 п. 1, п.п.2.2, п.п.2.13, п.п.2.14, п.п.2.15, п.п.2.16 п. 2 та п.п.3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, прийнято з порушенням встановленого порядку виписки податкові накладні.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача даних АІС "Податковий блок", матеріалів перевірок його контрагентів та оригіналів документів позивача.

Зі змісту Акту перевірки вбачається наступне.

Податковим органом при проведені аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Барбо» використано Акт Броварської ОДПІ від 08.08.2014 №463/10-06-22-04/38336531 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Барбо» (код ЄДРПОУ 38336531) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014», згідно висновків якого встановлено, що фінансово-господарські відносини ТОВ «Барбо» в податковому обліку є безтоварними, не підтверджені і не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю, де діяльність вказаного підприємства спрямована на мінімізацію підприємствам-контрагентам суми обов'язкових податкових платежів.

Зі змісту вищевказаного акту вбачається, що під час проведення зустрічної звірки ТОВ «Барбо» встановлено, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Вірій» податковим органом використано Акт Броварської ОДПІ від 04.08.2014 №83 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вірій» з питань підтвердження господарських відносин із підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за січень-червень 2014 року", згідно висновків якого встановлено, що придбані товари та послуги не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Вірій», у зв'язку з чим вказаним підприємством неправомірно завищено суми податкового кредиту на загальну суму 15 994 375,12 грн. Також податковий орган в даному Акті зазначає, що ТОВ «Вірій» відображало у складі об'єкта оподаткування з ПДВ операції з постачання товарів, які підприємством ніколи не придбавалось, як наслідок ТОВ «Вірій» неправомірно віднесено до податкових зобов'язань суми по податкових накладних підприємствам-покупцям та відповідно завищено податкові зобов'язання на суму 3 581 528,16 грн.

Крім цього, зі змісту вищевказаного акту вбачається, що під час проведення зустрічної звірки ТОВ «Вірій» встановлено, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Станом на момент проведення звірки стан платника ТОВ «Вірій» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарські операції ТОВ «Барбо» та ТОВ «Вірій» не підтверджуються щодо врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з чим вказані підприємства не могли фактично здійснювати господарські операції.

З огляду на вказане, відповідачем встановлено порушення формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 №0007692204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 1 380 784 грн., з яких: 1 104 627 грн. - за основним платежем; 276 157 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У той же час, позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Барбо» та ТОВ «Вірій».

На підтвердження реальності зазначених взаємовідносин, позивачем подані суду копії первинних документів, а саме: договори, видаткові накладні, накладні, податкові накладні, а також платіжні доручення про оплату за поставку ТМЦ.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення відповідних господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача та/або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.10 статті 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09.04.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: О.Є.Пилипенко

Я.Б.Глущенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.