Ухвала

від 25.02.2015 по справі 2а-19370/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2015р. м. Київ К/9991/74222/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Островича С.Е., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року

у справі № 2а-19370/10/2670

за позовом Приватного підприємства «Розбудова»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання дій неправомірними, нечинним акту та зобов'язання відновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Розбудова» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач) про: визнання неправомірними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо винесення 19 листопада 2010 року акта № 1222 про анулювання реєстрації ПП «Розбудова» як платника податку на додану вартість; визнання нечинним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, оформлене актом № 1222 від 19 листопада 2010 року, про анулювання реєстрації ПП «Розбудова» як платника податку на додану вартість; зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відновити реєстрацію ПП «Розбудова» як платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Розбудова» від 19 листопада 2010 року № 1222. Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 19 листопада 2010 року відновити дію свідоцтва №100280268 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Розбудова», виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 24 квітня 2010 року на бланку форми №2-ПДВ, серія НБ № 323467, індивідуальний податковий номер № 348216826591. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присуджено на користь ПП «Розбудова» за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100280268 форми № 2-ПДВ на бланку серії НБ № 323467 ПП «Розбудова» 24 квітня 2010 року було зареєстроване платником податку на додану вартість (арк. справи 71).

19 листопада 2010 року комісією, створеною відповідно до розпорядження (наказу) ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16 березня 2010 року № 98, було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Розбудова» відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з тим, що платник протягом 12 послідовних місяців не подає податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: протягом періоду з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, що підтверджено довідкою про результати невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість від 18 листопада 2010 року № 328/1508, про що був складений акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1222 (арк. справи 5).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що податковий орган не надав доказів наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у відповідності до положень підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» з врахуванням того, що: в матеріалах справи наявні копії податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-вересень 2010 року з відмітками податкового органу про їх отримання, а також копії поштових повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень з описами вкладення, які підтверджують надіслання позивачем до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень та квітень 2010 року включно; відповідних підтвердних документів (відомостей), у відповідності до положень пункту 5.3 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, довідки про результати невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість від 18 листопада 2010 року № 328/1508, відповідач суду не надав; належних та допустимих доказів надіслання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на адресу позивача рішень «Про невизнання звітності» (а саме: декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року та травень-вересень 2010 року) податковим органом надано не було.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Питання анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість визначено пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, відповідно до зазначеного Закону наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «е» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Згідно положень пункту 5 розділу V Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «е» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (підпункти «в» - «е» пункту 1 цього розділу).

Підпунктом 5.2 пункту 5 розділу V Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до підпунктів 5.3.12-5.3.15 підпункту 5.3 пункту 5 розділу V Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість») є: акт або довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку на додану вартість податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців; реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку); повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру, відомості з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента; судове рішення, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку на додану вартість або визнання недійсними змін до установчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, довідки про результати невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість від 18 листопада 2010 року №328/1508, на яку посилається податковий орган як на документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, або ж інших підтвердних документів, податковим органом судам першої та апеляційної інстанцій надано не було.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, лютий - квітень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року були надіслані позивачем на адресу податкового органу засобами поштового зв'язку, що підтверджується описами вкладення у цінний лист (арк. справи 6, 14, 21, 76, 82, 89), податкові декларації за січень, травень, червень, серпень 2010 року ПП «Розбудова» подало до податкового органу нарочно, що підтверджується копіями відповідних декларацій, які містять вхідний штамп ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про отримання податкової звітності (арк. справи 124-159).

В обґрунтування правомірності прийняття оспорюваного рішення, оформленого актом, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва посилалась на те, що на адресу позивача були надіслані повідомлення: № 8556/10/28-321 від 24 листопада 2009 року, № 267/10/28-321 від 21 січня 2010 року, № 663/10/28-321 від 04 лютого 2010 року, № 3068/10/28-32 від 16 квітня 2010 року, № 3862/10/28-321 від 27 травня 2010 року, № 4459/10/28-321 від 18 червня 2010 року, № 5641/10/28-321 від 06 серпня 2010 року, № 8041/10/28-34 від 03 листопада 2010 року, № 8158/10/28-321 від 03 листопада 2010 року, про невизнання звітних документів, поданих позивачем, у зв'язку з тим, що податкова звітність заповнена всупереч правилам, зазначеним у порядку її заповнення, з огляду на що подана позивачем звітність вважається невизнаною як податкова.

Разом з цим, належних та допустимих доказів надіслання на адресу позивача вказаних вище повідомлень (як-то: фіскальні чеки відділення поштового зв'язку, описи вкладень у цінні (рекомендовані) листи, реєстри згрупованих поштових відправлень з відміткою відділення поштового зв'язку про їх відправлення, фіскальних чеків відділення поштового зв'язку тощо) податковий орган судам першої та апеляційної інстанцій не надав. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформленого актом, висновки якого спростовуються матеріалами справи, з урахуванням того, що в ході розгляду справи доказів на підтвердження протилежного відповідач також не представив.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

С.Е. Острович

---

Т.М. Шипуліна