Ухвала

від 16.03.2015 по справі 801/1258/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2015р. м. Київ К/800/51274/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року

у справі № 801/1258/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міндальна роща»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міндальна роща» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 25.01.2013 року № 0000272301.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно зі статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Міндальна Роща» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, відповідачем складено акт від 09.01.2012 року № 30/23/31395454, яким встановлено порушення ст. 20 Закону України «Про орендну плату», п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету на 10 549, 80 грн. за 2012 рік.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 року №0000272301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб на 13 180, 25 грн., з яких за основним платежем у сумі 10 549, 80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2 637, 45 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Згідно із п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

В силу п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковим кодексом України у пп.288.5.1. п. 288.5. статті 288 закріплено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7 ст. 287 Податкового кодексу України).

Статтею 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Міндальна Роща» укладено з Алуштинською міською радою ряд договорів оренди землі.

Додатковими угодами від 30.03.2012 року до вищевказаних договорів оренди земельних ділянок внесено зміни, зокрема, що з 01.01.2012 року орендна плата вноситься орендатором у грошовій формі, в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Після проведення державної реєстрації відповідних угод, та у зв'язку із тим, що за їх умовами розмір нормативно-грошової оцінки та, відповідно і розмір орендної плати, земельних ділянок зменшився, позивачем подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік, за якою зменшено податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2012 рік на 12 894, 37 грн.

Отже, з огляду на встановлені судами обставини, зважаючи на правові норми, що регулюють спірні правовідносини, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року у справі № 801/1258/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук