Ухвала

від 25.03.2015 по справі 804/10227/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015 року м.Київ К/800/11969/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіаніт-А» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіаніт-А», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Фіаніт-А», в якому, з урахування уточнень від 25 вересня 2013 року, просив визнати протиправними дії відповідача щодо реєстрації права власності від 25 лютого 2013 року на нежитлове приміщення №120 поз.1-13,1, на першому поверсі по АДРЕСА_1, площею 125,2 кв.м, на Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Фіаніт-А» (код ЄДРПОУ 20235389) та зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції скасувати реєстрацію як незаконну та зареєструвати вказане приміщення на його ім'я.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про незаконність дій відповідача щодо реєстрації за третьою особою права власності на вищезазначене приміщення, яке належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 21 серпня 2000 року, укладеного між ним та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального міського округу Кулінічем С.А. за реєстровим № 2191.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із правомірності проведення відповідачем державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю підстав для відмови у державній реєстрації та відсутності у Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції відомостей щодо оскарження рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про визнання недійсним договору дарування.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_3, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2013 року №561352 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, приміщення 120, за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Фініт-А»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано незаконністю дій та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі рішення суду, яке на час здійснення реєстраційних дій було скасоване.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіаніт-А» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про надання державному реєстратору повного пакету документів для належного проведення процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Вважає, що державний реєстратор здійснив реєстрацію прав власності у відповідності до приписів Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, оскільки не було підстав для відмови у державній реєстрації заявленого ТОВ «Фіаніт-А» права.

Представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 вересня 1997 року між Представництвом Фонду державного майна України в м.Дніпропетровську та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Фіаніт-А» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (приміщення) за №548/н, згідно рішення ДВК від 11 серпня 1997 року №1231, відповідно до умов якого Представництво Фонду державного майна України в м.Дніпропетровську продає, а Товариство з обмеженою відповідальністю фірмою «Фіаніт-А» купує вбудоване в А-6 на першому поверсі приміщення №120 (поз.1-14), площею 125,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Актом передачі нежитлової будівлі (приміщення) від 08 вересня 1998 року зафіксовано факт передачі Представництвом Фонду державного майна України в м.Дніпропетровську Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Фіаніт-А» вказаного нерухомого майна.

18 липня 2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Фіаніт-А» та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення №120, який 24 липня 2000 року зареєстровано у Дніпропетровському інвентарному бюро за № 16-НФ-854-35.

21 серпня 2000 року між фізичною особою ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір дарування даного нежитлового приміщення, засвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - Кулінічем С.А. та зареєстровано в реєстрі за номером 2191.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2011 року, відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Фіаніт-А» про визнання договору купівлі-продажу приміщення та договору дарування приміщення недійсними, вважаючи вказані правочини фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2011 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Фіаніт-А» про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, скасовано рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2010 року, справу призначено на новий розгляд.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2011 року у справі № 2-8099/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Фіаніт-А» та визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення №120 (поз.1-14), площею 125,2 кв.м за адресою АДРЕСА_1, укладеного між ТОВ фірмою «Фіаніт-А» та ОСОБА_6 18 липня 2000 року; визнано недійсним договір дарування приміщення №120 (поз.1-14), площею 125,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, укладеного 21 серпня 2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

На підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. 24 січня 2012 року припинено дію основного документу - договору дарування від 21 серпня 2000 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 2191, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу предмету правочину - нежитлового приміщення, РПВН 011873, зареєстрованого в МБТІ під № 854-35 за адресою: АДРЕСА_1, прим.№120, опис майна для дарування: літ.А-6, на першому поверсі прим. №120, заг. пл. 125, 2 кв. м.; припинено дію дублікату договору дарування від 21 серпня 2000 року, номер у реєстрі нотаріальних дій - 2191 від 13 грудня 2007 року, номер у реєстрі нотаріальних дій - 2378.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2012 року задоволено частково касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2, скасовано рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2011 року у справі № 2-8099/2011 та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2012 року у справі № 412/9432/2012 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Фіаніт-А» залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача про залишення позову без розгляду; ухвала набрала законної сили 18 грудня 2012 року.

Разом з цим, 17 січня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Фіаніт-А» до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції подано заяву про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 До заяви додано копію рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2011 року у справі №2-8099/2011, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року, копію витягу з Державного реєстру правочинів, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініч С.А., відповідно до якого, станом на 24 січня 2012 року, дію недійсних правочинів було припинено відповідно до вказаних рішень судів.

25 лютого 2013 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №561352, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ фірмою «Фіаніт-А».

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1952-IV проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації віднесено до повноваження органу державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно п.26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (чинного на час вчинення оскаржуваних реєстраційних дій) (далі також Порядок № 703), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку № 703 до таких документів відносилося рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Разом з цим, рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2011 року у справі № 2-8099/2011, яке було подано заявником до заяви про реєстрацію права власності, не встановлювалося право власності за заявником ТОВ фірмою «Фіаніт-А» на приміщення №120 (поз.1-14) площею 125,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, а лише визнано недійсними договір купівлі-продажу від 18 липня 2000 року та договір дарування 21 серпня 2000 року щодо вказаного нерухомого майна.

Отже, зазначене рішення районного суду не могло слугувати підставою для реєстрації права власності.

Крім цього, як обґрунтовано відзначено судом апеляційної інстанції, вказане рішення було скасовано за вісім місяців до проведення державної реєстрації.

Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону № 1952-IV прийняттю рішення про державну реєстрацію прав передує перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, а також встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Статтями 22 та 24 Закону № 1952-IV встановлені підстави та порядок зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, а також відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вищевказані обставини державним реєстратором не були з'ясовані та перевірені у відповідності до вимог ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо незаконності та скасування рішення державного реєстратора від 25 лютого 2013 року №561352, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ фірмою «Фіаніт-А».

Також судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції зареєструвати вказане приміщення на ім'я ОСОБА_3, оскільки до проведення державної реєстрації на підставі рішення від 25 лютого 2013 року №561352 за ТОВ фірмою «Фіаніт-А» вказане приміщення було зареєстровано за ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіаніт-А» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді