Постанова

від 18.03.2015 по справі 2а-16631/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року м. Київ К/9991/38805/12

№ К/9991/38805/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012

у справі № 2а-16631/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012, позов задоволено частково: визнано незаконними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комерц Стандарт», в результаті якої був складений акт №866/3/23-30-34867680 від 02.08.2011 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комерц Стандарт» (код ЄДРПОУ 37309926) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за березень 2011 року; визнані незаконними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в акті №866/3/23-30-34867680 від 02.08.2011р. нікчемними правочинів, укладених з ТОВ «Комерц Стандарт»; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення у частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.

Позивач не реалізував своє процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Комерц Стандарт», за результатами якої складено акт від 02.08.2011 №866/3/23-30-34867680. За висновками, викладеними в акті, товариством порушені норми пункту 187.1 ст. 187, пункту 188.1 ст. 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК) та пункту 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010р. №1401/18696, у результаті чого завищено податкові зобов'язання на загальну суму 95333333,00 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 94379687,00 грн. Крім того, ДПІ в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених позивачем з контрагентами, а саме: ДП «Трейд Лайн ЛТД», ДП «Трей Лайн Тернопіль», ДП «Оптмихмаш Львів» та ДП «Трейд Лайн ЛТД Сімферополь».

Відповідно до пункту 79.1 ст. 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 цієї статті).

Встановивши у судовому процесі факт проведення документальної невиїзної перевірки позивача за відсутності наказу керівника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про проведення перевірки, що у силу норми пункту 79.2 ст. 79 ПК є обов'язковою підставою для її проведення, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність дій податкового органу щодо проведення такої перевірки.

Разом із тим, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій у частині задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті від 02.08.2011 №866/3/23-30-34867680 нікчемними правочинів, укладених з ТОВ «Комерц Стандарт»

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема щодо складання акта (довідки, протоколу тощо) за результатами проведеної перевірки, викладення відповідних висновків у цьому акті, які стали підставою для збільшення у податковому обліку платника податків грошового зобов'язання із податкових зобов'язань. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, зокрема щодо зроблених висновків, викладених в акті перевірки, не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Поряд з цим, визнання неправомірними дій податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Комерц Стандарт», за результатами якої складений акт від 02.08.2011 №866/3/23-30-34867680, в якому такі висновки були зроблені, є достатнім способом захисту порушеного права позивача. Визнання протиправними дій щодо проведення перевірки має наслідком неправомірність висновків, які в цьому акті викладені.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Касаційний перегляд, у відповідності до частини 2 ст. 220 КАС України, здійснено у межах касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково, змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012, позов задовольнити частково: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт», за результатами якої складений акт №866/3/23-30-34867680 від 02.08.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Стандарт» (код ЄДРПОУ 37309926) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за березень 2011 року».

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко Судді ПідписО.А. Веденяпін ПідписМ.П. Зайцев