Постанова

від 23.09.2014 по справі 804/2838/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № 804/2838/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року

у адміністративній справі № 804/2838/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" щодо визнання протиправним та скасування прийнятого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 0008662206 від 20.12.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 9746673 грн., з яких за основним платежем - 9054570 грн., та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 692103 грн.

Зазначена постанова суду оскаржена в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, та не врахування судом фактичних обставин у справі, які свідчать про здійснення господарських операцій з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Цімеконтранс", та відповідно про обґрунтованість і правомірність застосування норм пп.4.2.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.136.1.9 ПК України, оскільки саме відповідні норми передбачають право позивача не включати до складу доходів операції з коштами спільного інвестування. Вказує на те, що ТОВ "Монтажбудстрой" здійснює свою господарську діяльність у правовому полі, а емітовані векселі не є недійсними або фіктивними. За вказаних обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача у цій справі в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КУА "Цімеконінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ "Монтажбудстрой" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., було складено Акт №2516/22-06/34916617 від 10.12.2013р., в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" шляхом заниження інших доходів (рядок 03ІД Декларації) на суму - 19905000 грн., в т.ч. в 4 кварталі 2010 року - 8100000 грн., в 1 кварталі 2011 року - 11805000 грн., та порушення вимог п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України шляхом заниження інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму 18039650грн., в т.ч. в 2 кварталі 2011 року - 2005000грн., в 3 кварталі 2011 року - 7519750грн., в 4 кварталі 2011 - 4974900грн., в ІІ кв. 2012 року - 3540000грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9094570 грн., в т.ч. в 4 кварталі 2010 року - 2025000 грн., в 1 кварталі 2011 року на суму 2951250 грн.; в 2 кварталі 2011 року на суму 461150 грн., в 3 кварталі 2011 року на суму 1729543 грн., в 4 кварталі 2011 року на суму 1144227 грн., в II кв. 2012 року на суму 743400 грн.

У відповідь на подані позивачем до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки, відповідач листом №21084/10/22-06-04-63-10 від 17.12.2013р. "Про розгляд заперечень" повідомив ТОВ "КУА "Цімеконінвест" про обґрунтованість та законність викладених в акті перевірки №2516/22-06/34916617 від 10.12.2013р. висновків перевіряючих.

Одночасно, згаданим вище листом, відповідач повідомив про доповнення Акту перевірки №2516/22-06/34916617 від 10.12.2013р., шляхом викладення п.4 акту "Висновок" в іншій редакції, а саме, про те, що: "Перевіркою встановлено порушення ТОВ КУА "Цімеконінвест": п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 p. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) занижені інші доходи (рядок 03ІД Декларації) на суму - 19 905 000 гри., в т.ч. в 4 кварталі 2010 року - 8 100 000 гри., в 1 квартал 2011 року - 11 805 000 грн.), та на порушення вимог п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України занижені інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму - 18 039 650 грн. в т.ч. в 2 кварталі 2011 року - 2 005 000 грн., в 3 кварталі 2011 року - 7 519 750 грн., в 4 квартал 2011 - 4 974 900 грн., в II кв. 2012 року - 3 540 000 грн. В результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 9 094 570 грн. в т.ч. в 4 кварталі 2010 року на суму 2 025 000 гри., в 1 кварталі 2011 року на суму 2 951 250 грн., в 2 кварталі 2011 року на суму 461 150 грн., в 3 кварталі 2011 року на суму 1 729 543 грн., в 4 кварталі 2011 року на суму 1 144 227 грн., в II кв. 2012 року на суму 743 400 грн.Здійснення фінансово-господарської діяльності емітента векселів ТОВ "Монтажбудстрой" поза межами правового поля, тобто фінансово - підприємницькі взаємовідносини з його контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися здійсненими ними правочинами.Відсутність у ТОВ КУА "Цімеконінвест" (код за ЄДРПОУ 34916617), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС" настання правових наслідків за правочинами укладеними з придбання векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой" у ТОВ "Мікронкепітал" (код за ЄДРПОУ 35201415), ТОВ "Фондова компанія "Ескорт Капітал" код за ЄДРПОУ 24984353), ПП "Екомет" код за ЄДРПОУ 32502034), ТОВ НВО "Мікрон" (код за ЄДРПОУ 31346915).Відсутність у ТОВ КУА "Цімеконінвест" (код за ЄДРПОУ 34916617), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС" ПрАТ "ДМЗ "Комінмет" (код за ЄДРПОУ 34364937), ТОВ "Монтажбудстрой" (код за ЄДРПОУ 36835797), ПП "Асгард Д" (код за ЄДРПОУ 35987338), ТОВ "Дніпрогазресурс" (код за ЄДРПОУ 30961630). Вбачається проведення ТОВ КУА "Цімеконінвест" (код за ЄДРПОУ 34916617), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ"ЦІМЕКОНТРАНС" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди іншим контрагентам по ланцюгу придбання та продажу векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой" метою яких є штучне формування витрат в податковому обліку контрагентів.До ДПІ за місцем реєстрації контрагентів ТОВ КУА "Цімеконінвест" (код за ЄДРПОУ'34916617), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО. ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС" направлена інформація про невідповідність діючому законодавству операцій з векселями емітентом яких є ТОВ "Монтажбудстрой".При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання або які свідчать про порушення податкового, валютного та іншого законодавства підприємством ТОВ КУА "Цімеконінвест" керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної позапланової невиїзної або виїзної перевірки відповідно ст.78 Податкового кодексу України".

На підставі зазначеного вище Акту перевірки №2516/22-06/34916617 від 10.12.2013р., з урахуванням викладених в листі №21084/10/22-06-04-63-10 від 17.12.2013р. змін до редакції пункту 4 акту "Висновок", відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008662206 від 20.12.2013р. яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ КУА "Цімеконінвест" з податку на прибуток на суму 9746673грн., з яких: за основним платежем - 9054570грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 692103грн.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що витрати підприємства позивача на придбання векселів емітентом яких є ТОВ "Монтажбудстрой" значно перевищують суму коштів отриманих підприємством від продажу вказаних веселів, що в свою чергу свідчить про відсутність у платника податку наміру отримати користь від вказаних господарських операцій, та невідповідність їх дійсному економічному змісту, як це визначено ст. 3 Господарського кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції узяв до уваги зміст долученого до матеріалів справи копії вироку Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2011 року по кримінальній справі №1-702/11, який набрав законної сили 22.11.2011р., та яким встановлено що ТОВ "Монтажбудстрой" створено з метою прикриття незаконної діяльності, підприємств-контрагентів спрямованої на несплату податків, яка спричинила велику матеріальну шкоду державі, у зв'язку з чим дії ОСОБА_1 (директора ТОВ "Монтажбудстрой") було квалифіковано за ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, як фіктивне підприємництво, т.е.створення субєкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Посилаючись на ч.4 ст.72 та ст.255 КАСУ, суд першої інстанції визнав обґрунтованими висновки податкового орагну в акті перевірки в частині проведення ТОВ КУА "Цімеконінвест" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди іншим контрагентам по ланцюгу придбання та продажу векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой" метою яких є штучне формування витрат в податковому обліку контрагентів.

Проте, така позиція суду першої інстанції суперечить положенням Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, зокрема: ст.7 уього закону, якими чітко визначено, що: якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все-таки юридично дійсними; ст.8 цього закону, якою однозначно встановлено неприпустимість ототожнення дійсності векселя із неналежністю підписанта, оскільки кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти, таке саме правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

Наведена вище позиція суду першої інстанції також протеричіть правовій позиції Верховного Суду України, що наведена в постанові "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007 року № 5, згідно якої: «…при наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи векселедавця та індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не створюють підстав для недійсності векселя та не переривають ряду індосаментів. Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 ЦК, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд».

З огляду на наведені положення Пленуму Верховного суду України і Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, та з урахуванням приписів ст.77, а також та ст.ст.4-8, ст.10, ст.27, ст.ст. 11- 20, ст.ст.33- 37, ст.ст. 38- 42, ст.ст. 43-50, 52- 54, ст.ст.55,59- 63, ст.ст.67 і 68, ст.69, ст.ст.70-74 вказаного Уніфікованого закону, і ст.196 ЦК України, а також того, що спірні у цій справі та зазначені вище векселі не визнані судом недійсними, обіг останніх не припинений, а у вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №1-702/11 від 07.11.2011 p., яким засуджено гр.ОСОБА_2 за ч.2 ст.205 КК України не досліджувались та не встановлювались обставини пов'язані із видачею векселів від імені підприємства ТОВ "Монтажбудстрой", і правовідносини між ТОВ "Монтажбудстрой" та першими векселедержателями, між позивачем та іншими суб'єктами господарської діяльності, у тому числі індосантами-продавцями та індосатами-покупцями цінних паперів (векселів) не були предметом дослідження у кримінальній справі № 1-702/11 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.205 Кримінального кодексу України, або предметом інших судових розслідувань, а також того, що за правилами вексельного законодавства дійсність векселя не залежить від обставин, при яких на векселі поряд із неналежними чи підробленими підписами існують належні чи дійсні підписи інших осіб учасників вексельного обігу, а нормами чинного законодавства не визначені в якості підстави недійсності векселя або переривання індосаментного ряду обставини недотримання обов'язку щодо товарності векселя (право видачі векселя тільки за отримані товари, роботи послуги) при видачі останнього - судова колегія дійшла висновку, що факт здійснення гр.ОСОБА_2 реєстрації ТОВ "Монтажбудстрой" без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність її керівництва цим товариством, встановлена у кримінальній справі, не перериває індосаментного ряду та не є підставою недійсності векселів (втратою ними вексельної сили), що є предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів у спірних по цій справі господарських операціях, тому посилання суду першої інстанції на вищезазначений вирок, як на підставу недійсності та фіктивності векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой" є необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства, і відповідно вказані векселі, емітовані від імені ТОВ "Монтажбудстрой", є дійсними та не припиняють обов'язків осіб, що підписали вексель при його видачі та індосаменті.

Помилковими судова колегія також вважає висновки суду першої інстанції у цій справі: - про те, що векселі ТОВ "Монтажбудстрой" не мають властивостей, визначених статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та видані в порушення вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" і відповідно до норм п.1.6 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України не є товаром, відповідно не можуть бути активами ІСІ; - а також про те, що операції з купівлі-продажу векселів ТОВ "Монтажбудстрой" здійснені ТОВ "КУА "Цімеконінвест" не є операціями з активами фондів, та відповідно не підпадають під дію п.4.2.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України, тобто підлягають оподаткуванню на загальних підставах з відображення в податковому обліку фонду, ведення якого покладено саме на ТОВ "КУА" Цімеконінвест"; і відповідно про правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №0008662206 від 20.12.2013р. та відповідно про відсутність пдстав для задоволення вимог позивача у цій справі, оскільки здійсненні ТОВ "КУА "Цімеконінвест" операції з купівлі-продажу векселів ТОВ "Монтажбудстрой" не є операціями з активами фондів в розумінні підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 ПК України, а грошові кошти, отримані на розрахункові рахунки ТОВ "КУА "Цімеконінвест" за вищезазначеними договорами, на загальну суму 37944650грн. є іншими доходами товариства в розумінні підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону №334 і підпункту 135.1.15 пункту 135.5 статті 135 ПК України.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а посилання суду першої інстанції на п.3 листа Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" №742/11/13-11 від 02.06.2011 р. судова колегія не визнає підтвердженням правильності такої позиції суду, оскільки вирішуючи спір у цій справі, суд лише формально послався на положення Законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про обіг векселів в України», і «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», не врахувавши при цьому зміст цих законів, які є нормами спеціального вексельного законодавства, та якими саме і керувався позивач по справі в період 2010-2012 р.р. при вчиненні правочинів з придбання векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой" у: ТОВ "Мікронкепітал", ТОВ "Фондова компанія "Ескорт Капітал", ПП "Екомет", ТОВ НВО "Мікрон", та з продажу векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой": ПрАТ "ДМЗ "Комінмет", ТОВ "Монтажбудстрой", ПП "Асгард Д", і ТОВ "Дніпрогазресурс".

Зокрема, погоджуючись з твердженням податкового органу про те, що отримані ТОВ "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" за договорами купівлі-продажу цінних паперів (векселів) кошти в загальному розмірі 37944650,0 грн. - є доходами позивача з інших джерел, і відповідно підлягають оподаткуванню на загальних підставах, суд першої інстанції не взяв до уваги, що всі господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) було здійснено за рахунок активів пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Цімеконтранс», що протирічать положенням Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року (далі - закон № 2299).

Проте, згідно п.1 ст.3 Закону № 2299 під активами інституту спільного інвестування розуміється сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування, а відповідно до п.7 ст.3 Закону № 2299 під інститутом спільного інвестування розуміється корпоративний інвестиційний фонд, або пайовий інвестиційний фонд.

Крім того, ст.3 цього ж закону № 2299, чітко визначено, що: під коштами спільного інвестування - розуміються кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо); а під вартістю чистих активів інституту спільного інвестування - розуміється величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» № 2299-III від 15.03.2001 року (далі - закон № 2299), пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

У відповідності до вимог ч.7 ст.23 Закону № 2299, укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду.

Статтею 31 Закону № 2299 визначено, що винагорода компанії з управління активами (крім компанії з управління активами венчурного фонду) встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів ІСІ. Винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів ІСІ та (або) приросту вартості чистих активів ІСІ. Максимальний розмір винагороди компанії з управління активами (в тому числі премії) та порядок її нарахування встановлюються Комісією. Винагорода компанії з управління активами виплачується грошовими коштами, а положення про склад та розмір витрат, що пов'язані з виконанням компанією з управління активами своїх функцій та відшкодовуються за рахунок активів ІСІ, затверджується Комісією.

Відповідно до ст.52 Закону № 2299, грошові пайового інвестиційного фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів та відповідно до умов договору про обслуговування ІСІ.

На підставі аналізу наведених вище положень закону № 2299, судова колегія визнає, що діяльність позивача в даному випадку з управління активами - є послугами, за які позивач, як компанія з управління активами, що здійснює управління, отримує відповідну винагороду, розмір якої зазначається в договорі між ІСІ і позивачем, при цьому винагорода покривається за рахунок чистих активів ІСІ, у зв'язку з чим, відповідно до положень п.4.1, пп.4.2.8 п.4.2 ст.4, пп.7.9.1 п.7.9. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.14.1.56. п.14.1 ст.14, пп.136.1.9 п.136.1 ст.136, і пп.153.4.1 п.153.4 ст.153 Податкового кодексу України - у позивача не виникають валові доходи від суми залучених активів ІСІ в управління, та відповідно до правовстановлюючих документів і джерел фінансування відчужені позивачем прості векселі не належать до його власних активів, а є активами Фонду, знаходяться у спільній часткові власності інвесторів інститутів спільного інвестування і відповідно кошти, що отримані за угодою купівлі-продажу акцій - є доходом інвестиційного фонду, тобто, є доходом співвласників.

Визнаючи висновки суду першої інстанції у цій справі безпідставними, судова колегія виходить з того, що у спірних по цій справі правовідносинах, доходом ТОВ "Компанія з управління активами "Цімеконінвест", як компанії з управління активами, є саме винагорода за управління активами, а не повний дохід інвесторів на активи Фонду, тому відповідно у позивача є право не включати до складу доходів операції з коштами спільного інвестування.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - закон № 334) під валовим доходом розуміється загальна суму доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Аналогічно, у п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Безспірно встановленим у цій справі є факт здійснення позивачем усіх господарських операцій з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Цімеконтранс», тому обґрунтованим є застосування у даному випадку пп.4.2.8 п.4.2 ст.4 Закону № 334, яким визначено, що до складу валового доходу не включаються кошти спільного інвестування, а саме, кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, та положення пп.136.1.9 п.136.1 ст.136 ПК України, якою передбачено, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Відповідно до пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону № 334, до валового доходу не включаються і не підлягають оподаткуванню кошти, або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням таким платником коштів або майна в довірче управління, а згідно діючого на час перевірки пп.153.4.1 п.153.4 ст.153 Податкового кодексу України, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам - дебіторам, отриманням частини консолідованого іпотечного боргу власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу; та залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, розміщенням або наступним продажем боргових цінних паперів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу) або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку.

Крім того, судом першої інстанції були проігноровані долучені до матеріалів справи позивачем первинні документи, якими підтверджено здійснення між позивачем та його контрагентами саме договорів купівлі-продажу векселів, з оплатою грошовими коштами отриманих цінних паперів в повному обсязі як позивачем так і його контрагентами, та якими позивачем безспірно доведено, що відчужені ним прості векселі не належать до його власних активів, а є активами Фонду, знаходяться у спільній частковій власності інвесторів інститутів спільного інвестування і відповідно, кошти отримані за угодою купівлі-продажу акцій є доходом інвестиційного фонду, тобто доходом співвласників.

Вирішуючи спір у цій справі, судова колегія детально дослідила підстави та умови здійснення позивачем операцій з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) на предмет їх реальності та відповідності вимогам чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносин, що пов'язані з обігом векселів в Україні, зокрема: положенням Конвенцієї, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням остережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенції про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 p.), а також Законів України від 5 квітня 2001 p. № 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 p. № 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 p. № 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 6 липня 1999 p. № 827-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 p. № 828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", а також загальні норми цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України, якими регулюються вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя), і ст.194 ЦК, яка надає визначення цінного паперу, як документу установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам, у зв'язку з чим здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

Так, судовою колегією встановлено, а податковим органом не спростовано належними доказами, що всі векселі, емітовані ТОВ «Монтажбудстрой» заповнені з дотриманням встановлених ст.5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та ст.75, ст.76 Уніфікованого закону вимог, в т.ч.: містять скріплені печаткою підписи керівника (директора) та головного бухгалтера; не мають дефекту форми, чи будь-яких інших підстав, які б позбавляли їх вексельної сили, або б спричиняли їх недійсність як цінних паперів чи переривали б індосаментний ряд.

Судова колегія також бере до уваги відсутність судових рішень, якими б було визнано недійсними правочини, на підставі яких видано та передано в подальшому векселі ТОВ "Монтажбудстрой", діяльність якого у визначеному законом порядку на час укладення та здійснення правчинів з емітованими ним векселями - не була припинена визнавалися судом недійсними у визначеному законом порядку, а податковим органом суду у цій справі не надано належних та безспірних доказів проведення ТОВ КУА "Цімеконінвест" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди іншим контрагентам по ланцюгу придбання та продажу векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой" метою яких є штучне формування витрат в податковому обліку контрагентів.

На спростування наведеного вище податковим органом у цій справі не надано суду належних доказів, також як і не надано хоч будь-яких доказів про те, що позивачем укладалися договори купівлі-продажу цінних паперів (векселів) з умовою їх безоплатності, тобто без надання будь-якої, в тому числі і грошової компенсації, чи інших будь-яких договорів про надання позивачем поворотної або безповоротної фінансової допомоги покупцям векселів.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія визнає, що при ухваленні судового рішення у цій справі Дніпропетровський окружний адміністративний суд неправильно застосував норми матеріального права, тому це рішення підлягає скасуванню як незаконне та необґрунтоване, з прийняттям у цій справі іншого рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області .

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 0008662206 від 20.12.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 9746673 грн., з яких за основним платежем є сума - 9054570 грн., та штрафною (фінансовою) санкцією є сума у розмірі 692103 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: Д.В. Чепурнов

Згідно з оригіналом

Старший консультант О.В. Тищенко