Рішення

від 02.04.2015 по справі 908/776/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/12/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 Справа №908/776/15-г

За позовом Прокурора Жовтневого району міста Маріуполя (87500 м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Департамент міського майна Маріупольської міської ради, (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 25)

до відповідача Приватного підприємства "Альянс-ГіС", (87557, м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 37, кв.19)

про розірвання договору № 569 від 08.04.2004р. та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва

суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Мошков-Масинець Д.І., посвідчення №015959 від 04.04.2013р.

06.02.2015р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Жовтневого району міста Маріуполя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Альянс-ГіС", м. Маріуполь про розірвання договору № 569 від 08.04.2004р. та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Ухвалою від 06.02.2015р. порушено провадження у справі № 908/776/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/12/15, судове засідання призначено на 25.02.2014р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 25.02.2015р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 02.04.2015р.

В судовому засіданні 02.04.2015р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням прокурора судове засідання 02.04.2015р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судове засідання 02.04.2015р. не з'явився, однак 01.04.2015р. на електрону адресу суду від позивача надійшло пояснення по справі №908/776/15-г, в якому зокрема позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та повідомляє, що у зв'язку з політичними обставинами не має можливості направити для участі в судовому засіданні уповноваженого представника позивача.

Крім того, 02.04.2015р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в порядку ст.25 ГПК України, в якій позивач просить залучити до участі у справі №908/776/15-г в якості правонаступника позивача Департамент міського майна Маріупольської міської ради, оскільки згідно п. 1 рішення Маріупольської міської ради №6/43-5016 від 30.12.2014р. Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь з 01.02.2015р. перейменоване в Департамент міського майна Маріупольської міської ради. Відповідно до п.1.1 Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради (код ЄДРПУО 23599040) Департамент міського майна Маріупольської міської ради є правонаступником прав та зобов'язань Управління міського майна Маріупольської міської ради (код ЄДРПУО 23599040). На підтвердження зазначеного позивач надіслав витяг з рішення Маріупольської міської ради №6/43-5016 від 30.12.2014р., а також Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну позивача Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь його правонаступником Департаментом міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь.

В судовому засіданні 02.04.2015р. прокурор підтримав позовні вимоги, які ґрунтуються на положеннях ст., ст. 216, 227, 236, 652 ЦК України, Закону України «Про приватизацію державного майна» і полягають в тому, що в ході виконання правозахисних функцій з питань приватизації державного та комунального майна, прокуратурою Жовтневого району міста Маріуполя встановлено, що 08.04.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 569. Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва - окремо стоячий двоповерховий нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Оржонікідзевський район, МР «Східний»-1,-2, вул. Київська, 69, загальною площею 533,6 кв.м. Органом приватизації комунального майна територіальної громади м. Маріуполя є управління міського майна Маріупольської міської ради. Відповідно до умов Договору (частина 5 абз.1 розділу 5) Покупець зобов'язаний закінчити будівництво об'єкту протягом 4-х років від дати підписання акту прийому-передачі без збереження профілю об'єкту. Акт прийому передачі між Продавцем та Покупцем підписано 08.06.2004, отже будівництво об'єкту відповідач повинен був закінчити до 08.06.2008 року. Між позивачем та відповідачем також укладений додатковий договір до Договору (від 03.07.2008), відповідно до якого відповідач повинен закінчити будівництво об'єкту до 31.12.2012р. Втім, до тепер будівництво об'єкту не закінчено, причин не завершення будівництва об'єкту відповідач до органу приватизації не надав, додаткового договору про продовження строку будівництва не укладалось. На підставі викладеного, прокурор просить суд позов задовольнити, розірвати договір № 569 від 08.04.2004р. та зобов'язати повернути до комунальної власності об'єкт незавершеного будівництва - окремо стоячий двоповерховий нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Оржонікідзевський район, МР «Східний»-1,-2, вул. Київська, 69, загальною площею 533,6 кв.м.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.03.2015р., юридичною адресою Приватного підприємства "Альянс-ГіС" (код ЄДРПОУ 24646617) є: 87557, м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 37, кв.19, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному Інтернет-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта", з 27.11.2014 припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Додатково, наведений перелік таких населених пунктів, до якого м. Маріуполь Донецької області - не включено, з чого слідує, що до м. Маріуполь Донецької області поштові відправлення надсилаються.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/776/15-г від 06.02.2015 р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи № 908/776/15-г від 25.02.2015р. які направлялися на адресу відповідача, повернулися на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання ".

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 02.04.2015 року за відсутності представника відповідача.

Крім того, суд виходить з тих обставин, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Процесуальний строк вирішення спору закінчується 06.04.2015р. На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1 рішення Маріупольської міської ради №6/43-5016 від 30.12.2014р. Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь з 01.02.2015р. перейменоване в Департамент міського майна Маріупольської міської ради. Відповідно до п.1.1 Положення про Департамент міського майна Маріупольської міської ради (код ЄДРПУО 23599040) Департамент міського майна Маріупольської міської ради є правонаступником прав та зобов'язань Управління міського майна Маріупольської міської ради (код ЄДРПУО 23599040).

08.04.2004р. між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (продавець, позивач у справі) та Приватним підприємством "Альянс-ГіС" (покупець, відповідач у справі) був укладений Договір купівлі-продажу № 569 (далі за текстом -Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцю) об'єкт незавершеного будівництва - окремо стоячий двоповерховий нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Оржонікідзевський район, МР «Східний»-1,-2, вул. Київська, 69, на земельнійй ділянці площею 0, 076 га., яка відведена під будівництво об'єктів на ЖМР «Східний», на підставі розпорядження Донецької обласної ради від 01.04.91р. №152р. Земельна ділянка знаходиться у розпорядженні місцевих рад. Незавершене будівництво дійсно належить територіальній громаді міста Маріуполя в особі Маріупольської міської ради. Загальна площа 533, 6 кв.м., рівень будівельної готовності -52%, з урахуванням комплексу на момент припинення будівництва (01.01.95р) - 75%. Покупець зобов'язується прийняти незавершене будівництво і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначено в Договорі. Зазначене вище майно приватизоване на аукціоні.

Органом приватизації комунального майна територіальної громади м. Маріуполя є управління міського майна Маріупольської міської ради.

Згідно до п. 1.2 Договору право власності на незавершене будівництво переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п.1.4 Договору згідно протоколу аукціону №0210 від 08.04.04р. проведеного за методом зниження ціни лота, який відбувся на Донбаській товарній біржі, вартість продажу об'єкта аукціону становить 24051 грн.

Пунктом 1.5 Договору визначено, що вказаний у договорі об'єкт продано за 28861, 20 грн. Ця сума складається з 24051 грн. - вартість незавершеного будівництва; 4810, 20 грн. - ПДВ нарахований на вартість об'єкту.

Відповідно до розділу 5 Договору покупець зобов'язаний закінчити будівництво об'єкту протягом 4-х років від дати підписання акту прийому-передачі без збереження профілю об'єкту.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2004р. між відповідачем і позивачем був підписаний Акт передачі майна, яким засвідчується факт, що Продавцем передано, а Покупцем прийнято, продане на аукціоні майно вартістю 28861, 20 грн., у власність спірне майно - незавершене будівництво - будинок, який знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Оржонікідзевський район, МР «Східний»-1,-2, вул. Київська, 69, загальною площею 533, 6 кв.м. Акт передачі майна від 08.06.2004р. підписаний уповноваженими особами позивача і відповідача та скріплений печатками підприємств.

Вказаний договір нотаріально посвідчений 05.05.2004 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Апалько М.Ю. за №1453.

03.07.2008р. сторони уклали додатковий договір до Договору №569 від 08.04.2004р., в якому сторони домовилися, що відповідач повинен закінчити будівництво об'єкту до 31.12.2012р.

Згідно до абз.5 розділу 5 Договору встановлено обов'язок покупця закінчити будівництво протягом 4-х років від дати підписання акту прийому-передачі без збереження профілю об'єкту.

Пункт 7.3. Договору передбачає, що у разі невиконання покупцем умов цього Договору, продавець має право у встановленому порядку на розірвання Договору, відшкодування завданих збитків в цінах, діючих на момент розірвання Договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність Подавця.

Відповідно до п. 11.3. Договору передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду, або господарського суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Позивач мотивує необхідність розірвання договору та повернення об'єкту незавершеного будівництва, як наслідок порушення його умов з боку відповідача у вигляді невиконання вимог розділу 5 спірного договору щодо завершення будівництва об'єкта приватизації та введення його в експлуатацію до 31.12.2012р.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, у загальних положеннях Цивільного кодексу України про договір передбачений судовий порядок вирішення спорів з приводу вимог про розірвання договору у зв'язку із істотним порушенням договору (ч. 2 ст. 651), у зв'язку із істотною зміною обставин (ч. 2 ст. 652) та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651).

Враховуючи характер правовідносин між учасниками договору (приватизаційні), останні регулюються також Законами України „Про приватизацію державного майна", „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Відповідно до п. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі - продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Норми ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлюють умови розірвання договору купівлі-продажу (угоди приватизації) - на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки, що кореспондується з п.7.3 Договору.

За змістом положень ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку.

Отже, виходячи зі змісту вищевказаної статті, підставою для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, є невиконання саме обов'язкових умов даного виду договору, таких як: дотримання строку завершення будівництва об'єкта.

Сукупний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що спірний договір може бути розірвано: - у разі наявності істотного порушення його умов; - незалежно від істотності порушення, якщо це передбачено договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від обов'язку завершення будівництва об'єкта приватизації та не введення його в експлуатацію у строк до 31 грудня 2012р.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Судом встановлено, що Сторони дійшли згоди щодо продовження строку будівництва згідно з додатковим договором до договору купівлі-продажу №569 від 08.04.2004р., з огляду на що зобов'язання розділу 5 Договору мало бути виконано до 31.12.2012р.

Як вбачається із наявних матеріалів справи документів, до 31.12.2012р. відповідач не виконав обов'язку щодо добудови об'єкту незавершеного будівництва, інформації та доказів цього позивачу не надав, що дозволяє констатувати факт порушення Відповідачем встановленого у розділу 5 спірного договору обов'язку.

Також в підтвердження своїх доводів прокурор надав довідку за №83-4/1036 від 01.04.2015р. Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, яка повідомляє, що на адресу департаменту не надходило документів від Приватного підприємства "Альянс-ГіС" щодо виконання умов договору купівлі-продажу №569 від 08.04.2004р., а саме документів що підтверджують закінчення будівництва об'єкту. Хоча, розділом 5 Договору обов'язок надавати продавцю необхідні матеріали, документи, відомості, матеріали тощо про виконання умов договору покладено саме на відповідача.

Разом з цим, суд зазначає що порушення Відповідачем умов договору щодо завершення будівництва об'єкта приватизації до 31.12.2012р. є істотним, оскільки позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладанні спірного Договору.

Крім того, суд зазначає, що істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору, отже вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення договору в межах питання визначення його істотності та відповідно розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК, оскільки вимога розірвати договір у разі істотного порушення його умов є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності.

Системний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства України є підставою для висновку, про порушення Відповідачем у вигляді невиконання обов'язків, встановлених абзацу 5 розділу 5 спірного договору щодо завершення будівництва, що має наслідком розірвання цього договору.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі продажу №569 від 08.04.2004р. на об'єкт незавершеного будівництва правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначено в ч. 9 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку із невиконанням покупцем договірних зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, що кореспондує за приписами п.11.2 Договору відповідно до якого об'єкт повертається до комунальної власності.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень ст.ст.11,509 ЦК України зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права.

Наслідком розірвання договору купівлі-продажу №569 від 08.04.2004р. є припинення подальшого перебування у відповідача майна, отже, об'єкт незавершеного будівництва має бути повернутий до територіальної громади сел, селищ, міст, які знаходяться у комунальній власності Департаменту міського майна Маріупольської міської ради.

Відтак, позовні вимоги щодо повернення об'єкту у комунальну власність також підлягають задоволенню.

Частинами 2 і 3 статті 653 ЦК України закріплено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прокурор та позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 569 від 08.04.2004р. та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва - окремо стоячий двоповерховий нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Оржонікідзевський район, МР «Східний»-1,-2, вул. Київська, 69, загальною площею 533, 6 кв.м., документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Замінити позивача у справі №908/776/15-г Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь його правонаступником Департаментом міського майна Маріупольської міської ради, (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 25).

2. Позов Прокурора Жовтневого району міста Маріуполя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Департамент міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, до Приватного підприємства "Альянс-ГіС", м. Маріуполь про розірвання договору № 569 від 08.04.2004р. та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 569 від 08.04.2004р. купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - будинку, розташованого за адресою: м. Маріуполь, Оржонікідзевський район, МР «Східний»-1,-2, вул. Київська, 69, укладений Департаментом міського майна Маріупольської міської ради та Приватним підприємством "Альянс-ГіС".

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Альянс-ГіС", (87557, м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 37, кв.19, код ЄДРПОУ 24646617) повернути об'єкт незавершеного будівництва - окремо стоячий двоповерховий нежитловий будинок, розташований за адресою: м. Маріуполь, Оржонікідзевський район, МР «Східний»-1,-2, вул. Київська, 69, загальною площею 533, 6 кв.м., до комунальної власності м. Маріуполя в особі Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040), шляхом підписання відповідного акту приймання -передачі.

У разі добровільного невиконання, видати наказ на примусове виконання рішення.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Альянс-ГіС", (87557, м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 37, кв.19, код ЄДРПОУ 24646617) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "07" квітня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.