Постанова

від 07.04.2015 по справі 62/74

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа№ 62/74

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання - Філімоновій І.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.15року

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання

у справі №62/74 (головуючий суддя Стасюк С.В., судді Босий В.П., Спичак О.М.)

за позовом: Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

до 1) Київської міської ради

2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3) Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудіндустрія"

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудпроект"

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарство Требухівське"

про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, договорів оренди земельних ділянок та державних актів на право власності на землю, визнання відсутніми прав та відновлення становища, яке існувало до порушення.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до відповідачів: 1) Київської міської ради, 2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3) Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудіндустрія", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудпроект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарство Требухівське" про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, договорів оренди земельних ділянок та державних актів на право власності на землю, визнання відсутніми прав та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 62/74 позов задоволено частково:

- визнано недійсними з моменту прийняття пункти 1, 2, 3, 4, 5, 8 рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради "Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія" для гаражного будівництва на вулиці Колекторній у Дарницькому районі м. Києва".

- визнано відсутніми у Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія" прав власності та користування на земельні ділянки площею 44,6 га, кадастрові номери: 8000000000:90:015:0046, 8000000000:90:015:0047, 8000000000:90:015:008, 8000000000:90:015:0049, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 55 520 568,47 грн., що розташовані по вул. Колекторній у Дарницькому районі м. Києва.

- визнано недійсними видані Обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія" державні акти на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №030259, ЯЖ №030260, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів 13.11.2009р. за №10-8-00099 та №10-8-00100 відповідно.

- визнано недійсними укладені між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Будіндустрія" договори оренди земельних ділянок, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів 13.11.2009р. за №63-6-00552 та №63-6-00553.

- визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудіндустрія" та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудпроект" права власності на земельні ділянки площею 40,2503 га, кадастрові номери: 8000000000:90:015:0046, 8000000000:90:015:0047, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 50508800,02 грн., що розташовані по вул. Колекторній у Дарницькому районі м. Києва.

- визнано недійсними, видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Автобудіндустрія" державні акти на право власності на земельні ділянки: КВ №133432, КВ №133433, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів 17.08.2009р. за №10-8-00112 та №10-8-00113 відповідно.

- визнано недійсними, видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Автобудпроект" державні акти на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №011889, ЯЖ №011890, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 08.09.2010р. за №10-8-00151 та №10-8-00152 відповідно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 62/74 залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення 14.05.2012 року Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

17.10.2014 року до Господарського суду міста Києва від Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі по тексту - заявник) надійшла заява №7652/9/26-55-1706 від 09.10.2014 року про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою місцевого господарського суду від 19.02.2015 року було вімовлено Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу.

Відповідне рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду м. Києва не зазначено взагалі жодної причини пропуску процесуального строку наданого позивачу для пред'явлення наказу до виконання.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва суду від 19.02.2015 р., Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.02.2015 року у справі № 62/74 та постановити нову, якою поновити пропущений строк для пред'явлення наказу по справі № 62/74.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року, на підставі поданої апеляційної скарги, було порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. та призначено розгляд скарги на 07.04.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скарги задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.02.2015 р. у справі № 62/74 скасувати.

Прокурор та представники відповідачів в судове засідання 07.04.2015 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційні скарги у відсутності представників відповідача та третьої особи.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 19.02.2015 року у справі № 62/74 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Пунктом 2 частини 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Згідно зі ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Згідно зі ст. 53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Таким чином клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу до виконання, заявник посилається на частину 1 статті 371 Цивільного процесуального кодексу України та не зазначає жодної причини пропуску визначеного процесуальним законодавством строку для пред'явлення наказу суду до виконання.

Як встановлено місцевим господарським судом строк пред'явлення наказу господарського суду м. Києва від 14.05.2012р. у справ № 62/74 до виконання закінчився 15.05.2013.

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.08.2014 року по ВП № 44235049 Старшим державним виконавцем Джулай Ю.Ю. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 62/74 від 14.05.2012 року встановлено, що заяву про примусове виконання рішення подано 31.07.2014 року, а тому виконавчий документ не відповідає вимогам пункту 1 частину 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", тобто стягувачем було пропущено встановлений строк пред'явлення документів до виконання. у зв'язку з чим виконавчий документ було повернуто стягувачу.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Державна податкова інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві мала достатньо часу для пред'явлення наказу № 62/74 від 14.05.2012 року до виконання

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували поважність причин не вчинення вказаних дій, або будь-яких інших дій, направлених на забезпечення своєчасного, в межах встановленого законодавством строку, виконання наказу, посилання скаржника в апеляційній скарзі на судову практику Європейського суду з прав людини в даному випадку є невиправданим, оскільки невиконання судового рішення сталося не через певні перешкоди зі сторони органів виконавчої служби чи відсутності конкретного правового механізму у процедурі примусового виконання судового рішення, а лише через несвоєчасність дій пред'явника, з відомих лише йому причин.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Посилання скаржника на порушення норм процесуального права при винесенні ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському району ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.11.2014 року у справі № 62/74 залишити без змін.

Матеріали справи № 62/74 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова