cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 квітня 2015 року 810/910/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс Монтаж" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс Монтаж" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.12.2014 № 0009412201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1160749,00 грн., з яких: 773832,00 грн. - за основним платежем; 386917,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено висновки про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни виконаних робіт, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Податковий орган стверджував, що в дійсності господарські операції не мали реального характеру, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер - роботи виконані контрагентом у повному обсязі й оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс Монтаж" є юридичною особою, що зареєстрована 09.08.2005 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Основними видами діяльності позивача є: будівництво житлових і нежитлових будівель; інші будівельно-монтажні роботи; покриття підлоги й облицювання стін; інші роботи із завершення будівництва; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
Позивач має ліцензію серії АГ № 575328 на господарську діяльність, пов'язану із будівельними та монтажними роботами, монтажем інженерних мереж тощо, видану 06.05.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, строк дії ліцензії - з 08.04.2011 до 08.04.2016. Також, позивач має дозвіл від 12.03.2014 № 804.14.32 виданий Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київської області та міста Києва, строк дії дозволу - з 12.03.2014 до 12.03.2019.
У вересні 2014 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "БМК Тріада", ТОВ "Сучасне Будівництво "ПІБ", ТОВ "Альтком-БУД" за період з 01.05.2014 по 31.08.2014 (акт перевірки від 14.11.2014 № 726/10-06-22-01/33728848).
За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
пунктів 198,1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 773832,00 грн., у тому числі: за травень 2014 року - на суму 134447,50 грн., за червень 2014 року - на суму 170115,00 грн., за липень 2014 року - на суму 330470,00 грн., за серпень 2014 року - на суму 138799,50 грн.
Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з приводу придбання робіт (послуг), які здійснювались на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтком-БУД". Податковий орган стверджував, що позивач неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених вказаному контрагенту у складі виконаних робіт, і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. На думку податкового органу, господарські операції мали фіктивний характер, а договір та інші фінансово-господарські документи складено учасниками цієї господарської операції з метою неправомірного отримання податкової вигоди.
Такий висновок посадових осіб Броварської ОДПІ базується на даних, одержаних від Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-БУД" щодо його взаємовідносин з іншими платниками податків.
Також, податковий орган встановив розбіжність між задекларованими сумами податкових зобов'язань ТОВ "Альтком-БУД" та податкового кредиту ТОВ "Стройсервіс Монтаж", оскільки ТОВ "Альтком-БУД" не задекларував податкові зобов'язання за червень-серпень 2014 року.
За результатами перевірки Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 № 0009412201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1160749,00 грн., з яких: 773832,00 грн. - за основним платежем; 386917,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
Позивач оскаржив вказане повідомлення рішення в порядку адміністративного оскарження податкових зобов'язань до податкових органів вищого рівня, однак за наслідками розгляду скарг це повідомлення рішення було залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти виконання робіт та оплати його вартості, а також відомості щодо формування податкового кредиту в звітних податкових періодах, що перевірялись. Крім того, суд зобов'язав позивача надати витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про контрагентів позивача.
На підставі зібраних по справі доказів суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс Монтаж" є будівельною організацією, яка в якості підрядника на підставі договорів підряду, укладених з ТОВ "БМК Тріада", ТОВ "Сучасне Будівництво "ПІБ" виконувала, будівельні роботи на таких об'єктах будівництва, а саме:
стяжку цементно-піщану товщиною 50 мм на об'єкті будівництва - житлових будинків № 1, 2, 3 з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та об'єктами соціально-побутовими призначення по вул. Обухівській, 135-А у Святошинському районі міста Києва;
стяжку цементно-піщану, стяжку бетонну на об'єкті будівництва - житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по пр-т Возз'єднання, 21-В у Дніпровському районі міста Києва;
стяжку паркінгу (покриття без іскрове фібро бетонне зі зміцненням верхнім шаром з використанням зміцнюю чого полімер-цементного покриття-топінгу для промислових підлог) на об'єкті будівництва - житлово-офісного комплексу з підземним паркінгом по вул. Ризькій, 73-А у Шевченківському районі міста Києва;
стяжку підлоги на об'єкті будівництва - багатоповерхового житлового будинку по вул. Симоненка, 4-А (секція 5), що знаходиться у місті Вишгород, Київська область;
стяжку підлоги на об'єкті будівництва - багатоповерхового житлового будинку по вул. Симоненка, 4-А (секція 6), що знаходиться у місті Вишгород, Київська область.
З метою виконання власних зобов'язань за договорами генерального підряду позивач уклав п'ять договорів підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтком-БУД".
Так, у квітні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Альтком-БУД" (підрядник) укладено договір підряду від 07.04.2014 № 70414, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи на влаштування стяжок на об'єкті будівництва - житлових будинків № 1, 2, 3 з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та об'єктами соціально-побутовими призначення по вул. Обухівській, 135-А у Святошинському районі міста Києва, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.
Крім того, у квітні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Альтком-БУД" (підрядник) укладено договір підряду від 11.04.2014 № 110414, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи на влаштування стяжок підлог на об'єкті будівництва - багатоповерхового житлового будинку по вул. Симоненка, 4-А (секція 5), що знаходиться у місті Вишгород, Київська область, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.
У липні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Альтком-БУД" (підрядник) укладено договір підряду від 01.07.2014 № 1714, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи на влаштування стяжок на об'єкті будівництва - житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по пр-т Возз'єднання, 21-В у Дніпровському районі міста Києва, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.
Крім того, у липні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Альтком-БУД" (підрядник) укладено договір підряду від 15.07.2014 № 15714, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи на влаштування бетонної підлоги зі зміцнювачем на об'єкті будівництва - житлово-офісного комплексу з підземним паркінгом по вул. Ризькій, 73-А у Шевченківському районі міста Києва, а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.
У серпні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Альтком-БУД" (підрядник) укладено договір підряду від 19.08.2014 № 19814, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи на влаштування стяжок підлог на об'єкті будівництва - багатоповерхового житлового будинку по вул. Симоненка, 4-А (секція 5 5-7 поверх), а замовник зобов'язується допустити субпідрядника до будівельного майданчика, прийняти виконані роботи та оплатити.
Загальна вартість робіт за вказаними договорами становила суму 4642992,00 грн., у тому числі ПДВ - 773832,00 грн.
Умовами вказаних договорів передбачено, що ТОВ "Альтком-БУД" здійснює виконання робіт з матеріалів замовника (позивача). На підтвердження вказаної обставини позивач надав суду копії видаткових накладних на придбання будівельного матеріалу (піску річкового, цементу та автопослуг), податкових накладних, а також товарно-транспортних накладних, на підставі яких здійснювалось транспортування будівельних матеріалів до будівельних майданчиків.
Прийом і передача будівельних матеріалів оформлювались актами прийому-передачі, які складались уповноваженими особами позивача і ТОВ "Альтком-БУД", наявними у матеріалах справи і дослідженими у судовому засіданні.
Виконання робіт з облаштування бетонного полу (цементної стяжки) здійснювалось ТОВ "Альтком-БУД" на підставі технологічних карт та будівельних креслень, копії яких позивач також представив суду.
Факт виконання робіт за вказаними договорами підтверджується дослідженими у судовому засіданні довідками про вартість робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, що містять деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість на загальну 4642992,00 грн., у тому числі ПДВ - 773832,00 грн.
Оплата робіт за вказаними договорами здійснювалась позивачем у безготівковій формі. В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком-БУД" кошти у загальній сумі 4642992,00 грн., у тому числі ПДВ - 773832,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями платіжних доручень.
На адресу суду також надійшов лист від директора ТОВ "Альтком-БУД" Чеботара І.В., в якому останній підтвердив, що його підприємство здійснювало будівельні роботи з влаштування стяжки на вказаних вище об'єктах будівництва, роботи виконувались працівниками, які залучались на підставі цивільно-правових договорів.
На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "Альтком-БУД" дев'яносто вісім податкових накладних на загальну суму 4642992,00 грн., у тому числі ПДВ - 773832,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за травень-серпень 2014 року.
З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком-БУД" є юридичною особою, що зареєстрована 24.09.2013 (номер запису в ЄДР - 1 353 102 0000 006189); стан юридичної особи - зареєстрована; основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком-БУД" має ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (ліцензія серії АЕ 280905, строк дії ліцензії - з 27.12.2013 по 27.12.2016).
З приводу акта перевірки Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 23.05.2014 № 1540/10-02-22-01/38911099, на який послались посадові особи, судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 в адміністративній справі № 810/3818/14, яка набрала законної сили (не була оскаржена в апеляційному порядку) суд визнав протиправними дії Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо складання Акту від 23.05.2014 № 1540/10-02-22-01/38911099 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альтком-Буд" щодо підтвердження господарських відносин з постачальником ТОВ "Леван-Трейд" та покупцями за листопад 2013 року - квітень 2014 року".
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, в основу податкового повідомлення-рішення, що оскаржується в даній справі, органом доходів і зборів покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум, сплачених ТОВ "Альтком-БУД" за господарськими операціями, які не мають реального характеру (є фіктивними).
Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування твердження про фіктивність господарських операцій, яке покладено в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом під час судового розгляду встановлено, що факти виконання робіт на користь позивача та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.
Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.
Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
З дослідженого в судовому засіданні акта виїзної перевірки позивача убачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт виконання робіт (послуг) не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача та його взаємовідносин з іншими платниками податків.
Таким чином, висновок податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем і ТОВ "Альтком-БУД", є безпідставним.
З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання робіт та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.
Твердження податкового органу про фіктивність господарських операцій у судовому засіданні були спростовані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо їх реальності.
Тому, податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 № 0009412201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1160749,00 грн., з яких: 773832,00 грн. - за основним платежем; 386917,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом), підлягає скасуванню як безпідставне.
За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.12.2014 № 0009412201, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс Монтаж" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 1160749,00 грн., з яких: 773832,00 грн. - за основним платежем; 386917,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс Монтаж" судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "10" квітня 2015 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2015 |
Оприлюднено | 17.04.2015 |
Номер документу | 43554762 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Волков А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні