Постанова

від 07.04.2015 по справі 911/4548/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 911/4548/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на рішеннявід 04.12.2014 господарського суду Київської області та на постанову від 25.02.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 911/4548/14 господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" до 1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна Шіп Ярд", провизнання недійсним договору В судове засідання прибули представники сторін: позивачане з'явились; відповідача-1Леус М.Д. (дов. від 18.04.2014 № 1-04-22390;) відповідача-2не з'явились; ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" (надалі - ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення") звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (надалі - ПАТ КБ "Даніель", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріяна Шіп Ярд" (надалі - ТОВ "Оріяна Шіп Ярд", відповідач-2) про визнання недійсним Договору іпотеки від 08.12.2006, який укладений між відповідачами.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.12.2014 у справі № 911/4548/14 (суддя Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 (колегія суддів: Агрикова О.В. - головуючий, судді - Мальченко А.О., Черногуз М.Г.), позов задоволено; визнано недійсним Договір іпотеки № б/н від 08.12.2006, укладений між ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" та ТОВ "Комерційний банк "Даніель", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрований за № 12486; стягнуто з ПАТ КБ "Даніель" на користь ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" 609,00 грн. судового збору; стягнуто з ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" на користь ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" 609,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач-1 - ПАТ КБ "Даніель" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що обставини справи були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій на підставі неповного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржувани судових актів.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представника відповідача-1 та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом позову є матеріально-правова вимога про визнання недійсним Договору іпотеки від 08.12.2006, укладеного між ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" (Іпотекодавець) та ТОВ "Комерційний банк "Даніель" (Іпотекодержатель) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель"), яким було забезпечено належне виконання боржником - ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" своїх зобов'язань перед кредитором - ТОВ "Комерційний банк "Даніель" за Кредитним договором №226 від 08.12.2006. Позивач звернувся з даними позовом як власник майна, яке незаконно передане в заставу (іпотеку), оскільки порушення вимог законодавства щодо передачі майна, яке не належало іпотекодавцю є підставою для визнання такого правочину недійсним з моменту його укладення.

Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням господарського суду Київської області від 03.12.2013 у справі № 911/4131/13 за позовом ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" до ТОВ "Оріяна Шіп Ярд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Комерційний банк "Даніель" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2014, встановлено, що нерухуме майно - цілісний майновий комплекс розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 69-б (нова адреса після зміни меж адміністративно-територіальних одиниць: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69-Б.), до якого входять: адміністративний будинок (літ. А), навіс (літ. В), будівля (літ Г), будівля складу №2 (літ. Д), автозаправочний блок (літ. Е), будівля складу №1 (літ. Ж), огорожа (1-8), належать на праві власності позивачеві - ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення". Цим же рішенням встановлено, що цілісний майновий комплекс вибув з володіння позивача - ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" поза його волею, у зв'язку з чим добросовісний набувач, яким є ТОВ "Оріяна Шіп Ярд", зобов'язаний повернути зазначене майно відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Отже, зазначений цілісний майновий комплекс, який витребувано у ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" за рішенням господарського суду Київської області від 03.12.2013 у справі № 911/4131/13, було передано відповідачем-2 (ТОВ "Оріяна Шіп Ярд") в іпотеку на підставі оспорюваного Договору іпотеки від 08.12.2006 без відома та поза волею власника майна - позивача у даній справі ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення".

Крім цього, рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2012 у справі № 43/998/8/021-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління № 630", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" про визнання права вланості, реєстрацію права власності та усунення перешкод у користування власністю, відмовлено ТОВ "Аларіт Україна" у задоволенні позовних вимог, оскільки судом встановлено факт незаконного відчуження майна належного ТОВ "Вишгородське підприємство матеріально-технічного забезпечення" в 2004 році. Згідно із частиною 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України). Аналаогічні положення містить стаття 1 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини 2 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, і зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За правилами частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За встановлених обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Договір іпотеки від 08.12.2006, укладений між ТОВ "Оріяна Шіп Ярд" та ТОВ "Комерційний банк "Даніель", укладений з порушенням вимог частини 2 ст. 583 Цивільного кодексу України та ст. 5 Закону України "Про іпотеку", тому в силу приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

З такими висновками місцевого господарського суду погодився суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін з тих же підстав.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції відхилено посиалння відповідача на ст. 23 Закону України "Про іпотеку" (що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна), оскільки право власності на іпотечне майно не переходило від позивача до ТОВ "Аларіт Україна", що встановлено рішенням господарського суду Київської області № 43/998/8/021-12 від 20.03.2012 та рішенням господарського суду Київської області від 03.12.2013 у справі № 911/4131/13, та свідчить про не настання правових наслідків обтяження майна іпотекою.

Таким чином, господарські суди, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, дійшли обгрунтованого висновку, що на момент укладення спірного договору іпотеки, власником переданого в іпотеку майна був позивач, а не іпотекодавець, зазначене свідчить про те, що зміст оспорюваного договору іпотеки суперечить частині 2 ст. 583 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про іпотеку", за змістом яких іпотекодавець має бути носієм права власності або права господарського відання на майно, що передає в іпотеку; відсутність такого права свідчить про невідповідність оспорюваного договору вимогам частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, і як наслідок, відповідно до частин 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним з моменту його укладення.

Отже, з урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів касційної інстанції вважає, що доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 та рішення господарського суду Київської області від 04.12.2014 у справі № 911/4548/14 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук