Постанова

від 09.04.2015 по справі 6/5007/25/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 6/5007/25/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача: Нікуліна В.Ф. - генерального директора

відповідача: Орєхова Р.В. дов. б/н від 04.03.2015

прокурора: Збариха С.М. - прокурора відділу ГПУ

розглянувши касаційну скаргу Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014

у справі №6/5007/25/12 Господарського суду Житомирської області

за позовом Науково-виробничої асоціації "Житомирський моноліт"

до відповідача Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради

за участю прокурора м. Житомира

про спонукання виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробнича асоціація "Житомирській моноліт" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Музею космонавтики ім. С.П. Корольова про зобов'язання Відповідача підписати акт виконаних робіт за 2011 рік на підставі пунктів 1.1, 3.3, 4.1, 6.1 Договору від 21 червня 2011 року.

Прокурором м. Житомира 28 травня 2012 року за №114/396с-12 була подана заява про вступ у справу з метою забезпечення інтересів відповідача.

Позивачем подано клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, в якому заявник просив не тільки зобов'язати відповідача підписати вищезазначений акт, але й зобов'язати останнього оплатити ці роботи.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.09.2014 (суддя Машевська О.П.) в задоволенні позову відмовлено. При цьому на підставі пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд визнав недійсним Договір від 21 червня 2011 року, укладений між Позивачем та Відповідачем на виконання робіт з реконструкції з розширенням Музею космонавтики ім. С.П. Корольова по вул. Дмитрівській, 2 у м. Житомирі (І черга) з моменту його укладення (вчинення). Також, даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 609 грн. та на Позивача витрати за проведення судових експертиз в розмірі 25754 грн..

Судове рішення мотивоване тим, що підставою для вимог позивача про зобов'язання відповідача підписання акта приймання-передачі виконаних робіт та зобов'язання останнього оплатити ці роботи був укладений між сторонами договір підряду, який визнаний судом недійсним як такий, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства, тому і підстави для задоволення позову відсутні.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (судді: Василишин А.Р., Юрчук М.І., Бучинська Г.Б.) вищезазначене судове рішення скасоване в частині визнання недійсним Договору від 21 червня 2011 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем на виконання робіт з реконструкції з розширенням Музею космонавтики ім. С.П. Корольова по вул. Дмитрівській, 2 у м. Житомирі (І черга) з моменту його укладення (вчинення). В решті судове рішення залишене без змін. При цьому апеляційний господарський суд відзначив, що у позові слід відмовити через неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а підстави для визнання недійсним вищезазначеного Договору відсутні, оскільки Договір не суперечить вимогам, які ставляться законодавством до договору підряду.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою в частині скасування судового рішення, Музей космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач Науково-виробнича асоціація "Житомирській моноліт" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

За наслідками проведення тендерних торгів і визначення найбільш вигідної пропозиції 21 червня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір на виконання робіт з реконструкції з розширення Музею космонавтики ім. С.П.Корольова по вул. Дмитрівська, 2 у м. Житомирі (1 черга) (надалі - Договір).

Згідно пунктів 1.1 - 1.2 Договору: Позивач зобов'язався на свій ризик власними і залученими силами і засобами виконати всі роботи по цьому Договору (Реконструкція з розширенням музею космонавтики ім. С.П. Корольова по вул. Дмитрівській, 2 в м. Житомирі (І черга)), згідно проектної документації, у встановлений строк, а Відповідач як замовник зобов'язався прийняти їх до оплати; склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Позивачу, визначені проектною документацією.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна Договору становить 875 716 грн..

За умовою пункту 3.3 Договору, договірна ціна встановлюється динамічною і підлягає коригуванню при таких умовах, як: суттєва відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг; істотного зростання після укладання договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами; внесення змін до проектної документації.

Згідно пункту 3.4 Договору, договірна та фактична ціна робіт обґрунтовується відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 із змінами та доповненнями.

У розділі 4 Договору сторони погодили порядок здійснення оплати.

Зокрема, пунктом 4.1 визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Відповідачем після пред'явлення Позивачем рахунку на оплату робіт після підписання Сторонами акта виконаних робіт.

Умовою пункту 4.2 Договору встановлено, що: до рахунку на оплату робіт Позивач мав додати: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3); розрахунок загальновиробничих витрат, розрахунок адміністративних витрат, відомість ресурсів.

Окрім того, у пункті 4.5 Договору передбачено, що: Позивач надає Відповідачу кожного місяця оцінку вартості виконаних робіт по формі КБ-3, КБ-2в з усіма необхідними підтверджуючими документами згідно з вимогами проектно-кошторисної документації Договору та ДБН.

Відповідно до п.п. 4.6-4.7 Договору, Відповідач перераховує Позивачу аванс в установленому порядку після надання підрядником документів і розрахунків, що обґрунтовують необхідність його одержання та розмір якого не може перевищувати 30% від вартості і обсягу робіт; Позивач зобов'язаний використати аванс впродовж трьох місяців з дня надходження коштів на рахунок Позивача для придбання матеріалів; залік авансу, як визначено у пункті 4.8 Договору, Відповідачем здійснюється в проміжних платежах протягом місяця з дня одержання авансу Позивачем у розмірі використаних матеріалів, придбаних за рахунок авансу, згідно з формами КБ-3, КБ-2в за звітний період.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що: роботи виконуються у період липня 2011 року - листопада 2011 року з правом дострокового їх завершення.

Права та обов'язки Позивача та Відповідача за Договором в частині виконання підрядних робіт та їх прийняття визначені у 6 та 7 розділах Договору.

Зокрема, за пунктом 6.1 Договору Відповідач зобов'язаний приймати виконані роботи згідно з актом; однак якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявленні недоробки, що заважають освоєнню виробничих потужностей, які виникли з вини Позивача, Відповідач не підписує акт здавання об'єкта.

За умовою підпункту 6.2.5 Договору, Відповідач має право вносити в період виконання робіт зміни і доповнення в проектну документацію, склад та обсяги робіт; зміна проектних рішень, виконання додаткових робіт за ініціативою Позивача дозволяється лише при умові письмового дозволу Відповідача; якщо Позивач порушив цю вимогу, складається акт і роботи, виконані з порушенням, приводяться ним у відповідність з проектом за свій рахунок і обумовлені строки; Відповідач також має право вимагати проведення додаткових випробувань, перевірок матеріалів і прихованих робіт, у прийманні яких він не брав участі; виявлені в процесі перевірок і випробувань неякісні роботи підлягають виправленню , а неякісні матеріали - заміні.

Як визначено підпунктом 6.3.3 Договору, Позивач зобов'язався виконувати роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, графіком виконання робіт, гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації; Позивач забезпечує також відповідність якості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, що використовуються ним для виконання робіт, сертифікатам, державним стандартам, технічним умовам, а також наявність самих сертифікатів, технічних паспортів, інших документів, які засвідчують їх характеристики та якість .

Відповідно до підпункту 6.3.3 Договору, підрядник зобов'язався здійснювати періодичні перевірки та іспити якості робіт, матеріалів і конструкцій та інформувати про це замовника за 3 робочі дні до їх проведення; результати перевірок та випробувань оформляються протоколом (актом) та підписом сторін; при відсутності представника Відповідача Позивач проводить їх самостійно; Позивач також забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, яка передбачена діючим порядком і цим Договором; Позивач здійснює ведення журналу виконання робіт; журнал ведеться по окремих роботах і ньому фіксуються дати початку і закінчення основних видів робіт, складання актів на приховані роботи, проведення випробувань матеріалів і перевірки якості робіт, причини затримок виконання робіт тощо.

В свою чергу, за умовою пункту 7.5 Договору, Позивач при виконанні робіт виявляє прорахунки і недогляди в проектній документацій, низьку якість матеріальних ресурсів і, якщо це може негативно вплинути на хід, якість і термін виконання робіт за Договором, він інформує письмово про це Відповідача; якщо Відповідач у письмовій формі дає вказівку продовжувати виконання робіт, Позивач не несе відповідальності за можливі наслідки того, про що він попереджав; якщо Позивач не попередив Відповідача про зазначені прорахунки і недоліки, які він повинен був виявити в силу своїх професійних обов'язків він несе відповідальність за їхні наслідки.

У розділі 9 Договору підряду сторони обумовили, що зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані сторонами. Невід'ємною частиною Договору є договірна ціна та локальні кошториси.

Даний Договір від імені Відповідача було підписано заступником директора музею Бодашевською Г.П., що діяла на підставі статуту Відповідача, а від імені Позивача - генеральним директором Нікуліним В.Ф., що також діяв на підставі статуту.

Договірну ціну в сумі 875716 грн. як невід'ємну частину Договору складено у поточних цінах станом на 7 липня 2011 року.

Разом з тим, господарськими судами встановлено, що Відповідач (в особі директора музею Дячук І.Д.) не підписав жодного акту виконаних протягом липня-грудня 2011 року робіт, однак при цьому, ним неодноразово надсилались адресу Позивача листи із зазначення про підстави такої відмови (зокрема невідповідності виконаних робіт функціонуванню музею).

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом та просив суд зобов'язати відповідача підписати об'єднаний Акт виконаних підрядних робіт за 2011 рік від 25 січня 2012 року, відповідно, тобто Позивач вимагає примусового виконання обов'язку Відповідачем в натурі ( п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст .20 ГК України).

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту порушеного права, в тому числі й примусове виконання обов'язку в натурі.

Положеннями частини статті 20 Господарського кодексу України також передбачено захист порушеного права присудженням до виконання обов'язку в натурі.

З встановлених судовими інстанціями обставин справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного ними договору підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За приписами частин 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

З приписів вищенаведених норм вбачається, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта, оскільки в разі реального виконання підрядником робіт та відсутності обґрунтованих зауважень замовника щодо недоліків робіт, такий акт є підставою для розрахунків за підрядні роботи і в такому випадку ефективним способом захисту порушеного права буде вимога про стягнення вартості підрядних робіт.

З урахуванням викладеного судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права, що в свою чергу є підставою для відмови у позові.

Щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним вищезазначеного договору підряду, то судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Пункт 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно з пунктом 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Місцевий господарський суд, визнаючи вищезазначений договір недійсним, послався на те, що тендерна документація не відповідає нормам законодавства у сфері державних закупівель та в цілому проведення торгів (тендеру, за результатами якого укладений названий договір), зазначивши про їх проведення з порушенням вимог законодавства.

Проте, в даному випадку оскарження щодо процедур закупівель врегульовано Розділом VII Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", однак, у рішенні господарського суди відсутні посилання (в тому числі і на відповідні документи) щодо вчинення будь-яких дій (в тому числі і сторонами або іншими особами) в розумінні змісту норм зазначеного закону.

Поряд з цим, апеляційний господарський суд дослідив зміст укладеного між сторонами договору підряду та встановив, що договір не суперечить вимогам, які ставляться законодавством до договорів взагалі та окремо до договору підряду. А відтак, апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду в частині визнання договору недійсним.

З урахуванням викладеного підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі №6/5007/25/12 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.