Постанова

від 09.04.2015 по справі 915/1955/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 915/1955/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідачів: 1. не з'явився

2. Іванцова І.А. дов. б/н від 2606.2013

3. не з'явився

прокурора: Збариха С.М. - прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015

у справі №915/1955/13 Господарського суду Миколаївської області

за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до 1)Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЧЕТО";

3)Приватного підприємства "ААС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство"

про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради, зобов'язання звільнити земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2013 Прокурор Березанського району Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІЧЕТО", Приватного підприємства "ААС" про:

- визнання недійсним договору без дати та без номеру про спільне користування земельною ділянкою, укладеного між ПП „ААС" та ТОВ „ДІЧЕТО";

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині визнання за ТОВ „ДІЧЕТО" права власності на об'єкти нерухомого майна: пункт прокату пляжного інвентарю, рятувальну вишку, три тіньові навіси, дві кабінки для перевдягання, які розташовані за адресою зона відпочинку „Коблево", с. Коблеве біля б/в „Дельфін";

- зобов'язання ТОВ "ДІЧЕТО" звільнити земельну ділянку площею 0,1998 га вартістю 496902,60 грн., розташовану по проспекту Курортному, 37-А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області та привести її у придатний для використання стан.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.10.2014 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державне підприємство "Очаківське мисливське господарство".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2014 на підставі п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України припинене провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині визнання за ТОВ „ДІЧЕТО" права власності на об'єкти нерухомого майна: пункт прокату пляжного інвентарю, рятувальну вишку, три тіньові навіси, дві кабінки для перевдягання, які розташовані за адресою зона відпочинку „Коблево", с. Коблеве біля б/в „Дельфін".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2014 (суддя Олейняш Е.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 (судді: Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.), відмовлено в решті позовних вимог.

Судові рішення мотивовані тим, що спірний договір є фактично неукладеним через відсутність погодження обов'язкових умов, а саме: предмета та строку дії договору та визначених законодавством істотних умов, як обов'язкові для договорів про спільну діяльність, тому такий правочин не визнається недійсним, а самовільне зайняття ТОВ "ДІЧЕТО" земельної ділянки не доведено належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

21.04.2008 на підставі розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації №157-р "Про надання лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування Приватному підприємству "ААС" від 21.04.2008 №157-р між Державним підприємством "Очаківське лісомисливське господарство" (постійний лісокористувач - орендодавець) та Приватним підприємством "ААС" (тимчасовий лісокористувач - орендар) укладено договір №64 довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, за умовами якого ПП "ААС" від постійного лісокористувача прийнята земельна ділянка площею 8,75 га у довгострокове платне користування лісами за рахунок земель лісогосподарського призначення, що знаходяться: кв. 35 вид. 23, кв. 36 вид. 17, кв. 37 вид. 13, кв. 38 вид. 23, кв. 39 вид. 18 Березанського лісництва, (урочище Коблеве).

Відповідно до п. 1.2 Договору №64 лісова ділянка передається тимчасовому лісокористувачу для рекреаційних цілей (надання пляжних послуг) строком на 49 років.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного пунктом 1.2 Договору (пункт 7.1 Договору №64).

Відповідно до п. 2.2 Договору №64 після закінчення строку дії договору або його припинення (розірвання) тимчасовий лісокористувач зобов'язаний повернути лісову ділянку постійному лісокористувачу в стані, придатному для використання її в лісогосподарських цілях.

Згідно з п. 4.1.2 Договору №64 ПП "ААС" за погодженням з ДП "Очаківське лісомисливське господарство" має право зводити тимчасові будівлі та споруди, необхідні для ведення господарської діяльності: туалети, душові кабінки, кабінки для перевдягання, тіньові навіси, малі архітектурні споруди, майданчики для проведення культурно-масових заходів (спортивні тури, танці, інше), дитячі водні гірки.

Відповідно до п. 4.2.2.2 Договору №64 тимчасовий лісокористувач зобов'язаний використовувати лісову ділянку як зону відпочинку, що в тому числі передбачає встановлення в необхідній кількості сміттєзбірників, душових кабін, туалетів, тіньових навісів.

Плата за користування земельною ділянкою погоджена у розділі 3 Договору №64.

Листом №147 від 12.03.2010 р. ДП "Очаківське лісомисливське господарство" погодило ПП "ААС" будівництво тимчасових будівель та споруд згідно схеми генерального плану розвитку пляжної території.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що в подальшому, після прийняття Розпорядження №157-р та укладання договору №64, між ПП "ААС" та ТОВ "ДІЧЕТО" було укладено Договір про спільне користування земельною ділянкою без номеру та без дати.

Відповідно до п. 1.1 Договору ПП "ААС" (Сторона 1) та ТОВ "ДІЧЕТО" (Сторона 2) уклали даний договір про спільне використання земельної ділянки з метою організації відпочинку громадян та торгівлі на території пляжу Коблівської зони відпочинку, для досягнення яких зобов'язуються спільно й погоджено робити необхідні фактичні і юридичні дії.

Згідно із п. 2.1 Договору ПП "ААС" зобов'язується надати ТОВ "ДІЧЕТО" земельну ділянку для розташування рятувальної вишки, пункту прокату пляжного інвентарю та тіньових навісів біля бази відпочинку "Дельфін".

Відповідно до п.6.1 Договору він укладений на строк 30 років, після закінчення якого спільна діяльність припиняється з розподілом доходів і витрат порівну.

Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №81 від 10.11.2011 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна" за ТОВ "ДІЧЕТО" визнано право власності на пункт прокату пляжного інвентарю, рятувальну вишку, три тіньові навіси, дві кабінки для перевдягання, які розташовані за адресою зона відпочинку "Коблево", с. Коблеве біля б/в "Дельфін".

10.12.2011 виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (на підставі рішення №81 від 10.11.2011р.) видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що власником нежитлової будівлі, рятувальної вежі з пунктом прокату пляжного інвентарю, розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, 37А, є ТОВ "ДІЧЕТО". Майно складається з основного літ. А загальною площею 170 кв. м., службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж та споруд.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 10.12.2011 №32424723 (копія я кого наявна в матеріалах справи) ТОВ "ДІЧЕТО" є власником нежитлової будівлі, рятувальної вежі з пунктом прокату пляжного інвентарю, розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, 37А. Форма власності - приватна, частка - 1/1 , підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності /б/н/10.12.2011/ Виконавчий комітет Коблівської сільради Березанського району Миколаївської області.

За приписами частин 1-3, 7 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Частиною 8 ст. 181 Господарського кодексу встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Господарські суди попередніх інстанцій дослідили зміст спірного договору та встановили, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, зокрема у договорі відсутня дата укладення договору, тобто фактично не погоджено строк дії договору (не визначено з якої дати слід відраховувати термін, обумовлений у п. 6.1 договору). Крім того, суди відзначили, що у договорі відсутні посилання на правовий статус земельної ділянки та місце розташування земельної ділянки, її площа та межі (відсутній предмет договору) та інше. А відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним неукладеного договору.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ "ДІЧЕТО" звільнити земельну ділянку площею 0,1998 га вартістю 496902,60 грн., розташовану по проспекту Курортному, 37-А в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області та привести її у придатний для використання стан, то судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позові в цій частині у зв'язку з їх недоведеністю, оскільки судами попередніх інстанцій були відхилені всі докази, подані прокурором та позивачем на підтвердження порушення ТОВ "ДІЧЕТО" вимог земельного законодавства з наданням належної правової оцінки всім доводам на обґрунтування позовних вимог в названій частині.

В силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Тому доводи касаційної скарги щодо заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та переоцінки доказів у справі не входять до кола повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі №915/1955/13 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.