Постанова

від 09.04.2015 по справі 910/23667/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 910/23667/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Київенерго" від позивача: Гаркавенко С.В. від відповідача:Кищук Т.В., Роман В.Г. на рішенняГосподарського суду міста Києва від 31.01.2014 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року у справі№ 910/23667/13 за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доЖитлового - будівельного кооперативу "Буревісник - 3" простягнення 154 996, 39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі позивач) звернулось з позовом до Житлового - будівельного кооперативу "Буревісник - 3" (далі відповідач) про стягнення 99 776, 63 грн. - основний борг за спожиту теплову енергію; інфляційна складова боргу - 4 901, 60 грн.; 3% річних - 11 463, 98 грн. за період з 01.11.2010 року по 01.11.2013 року (див. позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог (т.1 а.с. 228)).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року позовні вимоги частково задоволені. З відповідача підлягало стягненню 99 776, 63 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію; 4 901,60 грн. - інфляційні витрати; 11 463,98 грн. - 3% річних.

В задоволенні позовних вимог в сумі 38 854 грн. відмовлено, в зв'язку із зменшенням позивачем позовних вимог, в частині основної заборгованості.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, ним не давалась оцінка діючим розпорядженням КМДА та постанові НКРЕ, якими встановлювалися тарифи на постачання теплової енергії у гарячій воді у спірний період.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року апеляційну скаргу відповідача було задоволено. Рішення суду першої інстанції було частково скасовано, а резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Буревісник 3" на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" 14 962 грн. 22 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 4 901 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 5 335 грн. 94 коп. трьох процентів річних та 688 грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору. В інший частині у позові відмовити" (п.п. 1,2 резолютивної частини).

Як вбачається з постанови апеляційної інстанції, судом були проаналізовані розпорядження КМДА, які приймалися в період з 20.06.2002 року по 01.01.2011 року та впливали на розмір тарифів на теплову енергію та зазначено постанову НКРЕ № 1729 від 14.12.2010 року.

В постанові апеляційної інстанції вказано: "Як вбачається з матеріалів справи, під час виконання умов даного договору позивачем застосовувались розпорядження № 1245 від 20.06.2002 року, яке діяло з 01.07.2002 року по 31.11.2006 року, розпорядження № 643 від 30.05.2007 року, період дії 01.12.2006 року по 31.05.2009 року, розпорядження № 520 від 29.04.2009 року, період дії 01.06.2009 року по 31.07.2009 року, розпорядження № 981 від 31.08.2009 року, період дії 01.08.2009 року по 30.09.2009 року, розпорядження № 1192 від 15.10.2009 року, період дії 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, розпорядження № 1333 від 30.11.2009 року, період дії 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, розпорядження № 392 від 31.05.2010 року, період дії 01.07.2010 року по 31.12.2010 року та постанова НКРЕ № 1729 від 14.12.2010 року, яка діє з 01.01.2011 року.

У разі скасування розпорядження на підставі якого здійснено нарахування, потрібно застосовувати попереднє розпорядження.

За період з листопада по грудень 2010 року відбувалось нарахування на підставі розпорядження № 392 від 31.05.2010 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, розпорядження № 392 було скасовано постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2а/761/4/14, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року.

Щодо попередніх розпоряджень № 643, 520, 981, 1192, 1333, то вони також були скасовані постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 761/8760/14-а, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 року.

Таким чином, нарахування за період з листопада по грудень 2010 року потрібно здійснювати на підставі розпорядження № 1245 від 20.06.2002 року.

Отже, за період з листопада по грудень 2010 року житлово-будівельний кооператив "Буревісник 3" повинен сплатити 62 745,39 грн., тобто за весь спірний період з листопада 2010 по жовтень 2013 року відповідач повинен був сплатити 2 221 961,67 грн., а сплатив лише 2 206 999,45 грн., отже заборгованість становить 14 962,22 грн."

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову прийняту у справі та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Позивач звертає увагу суду на те, що визначення вартості теплової енергії виробництва позивача для житлових організацій з 01.01.2011 року здійснюється згідно з постановою НКРЕ від 14.12.2010 року № 1729, а також на ту обставину, що на його думку перерахунок заборгованості має здійснюватись (також) по розпорядженню № 1575, в редакції розпорядження № 142 від 12.02.2007 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

01.09.2006 року між сторонами у справі укладено договір № 620647 на постачання теплової енергії у гарячій воді (позивач - постачальник, відповідач - споживач) (далі Договір).

Предметом Договору є виробництво та постачання позивачем теплової енергії відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання. Відповідач зобов'язується отримати теплову енергію та оплатити відповідно до умов Договору (т.1 а.с.20-21).

До матеріалів справи (т.1 а.с.22-31) залучені додатки до Договору, з яких додаток № 2 регулює порядок розрахунків та встановлення тарифів.

Пунктом 1 додатку №2 передбачено, що розрахунки з відповідачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами встановленими позивачу управлінням цінової політики КМДА, затвердженими розпорядженнями КМДА від 10.12.2004 року № 22/49.

В пункті 12 додатку № 2 зазначено, що можливі зміни тарифів в період дії Договору.

Як вказано вище, судом апеляційної інстанції проаналізовано дію у часі відповідних розпоряджень, щодо встановлення тарифів, які впливають на взаємовідносини сторін та зазначено постанову НКРЕ № 1729 від 14.12.2010 року, яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕ № 883 від 23.06.2014 року, і яка діяла у спірний період (далі Постанова).

Відповідно до п.1 Постанови позивачу затверджені тарифи на теплову енергію: для населення - 171, 25 грн., за 1 Гкал ( без ПДВ); для населення - 169, 38 грн., за 1 Гкал (без ПДВ) (якщо будинковий засіб обліку теплової енергії належить балансоутримувачу житлового будинку, або відсутній).

З мотивувальної частини постанови апеляційної інстанції не вбачається, що Постанова була врахована при розгляді спору. Не перевірено у якій проміжок часу діяло розпорядження № 1575, в редакції розпорядження № 142 від 12.02.2007 року (чи було воно скасовано?).

Вказані обставини суттєво впливають на взаємовідносини сторін, щодо визначення дійсної заборгованості відповідача, яка утворилась в спірний період, на думку позивача.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення прийняті у справі скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду необхідно з'ясувати дійсну заборгованість відповідача, в зв'язку з чим проаналізувати дію у часі розпоряджень КМДА (на які посилається позивач), щодо встановлення тарифів, а також дати оцінку, як впливають тарифи встановлені Постановою, на взаємовідносини сторін у справі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року прийняті у справі № 910/23667/13 скасувати.

3. Справу № 910/23667/13 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Д.С.Кривда