Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/1120/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/1120/15-г

За позовом Приватного підприємства «Автопрофсервіс АТР»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»

Про стягнення 29 144,87 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Блохіна Н.В., довіреність № б/н від 28.08.2014

від відповідача 1 Козак О.Д., довіреність № 1927 від 10.11.2014

від відповідача 2 Боклан А.А., довіреність № б/н від 27.01.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Автопрофсервіс АТР» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (далі - відповідач) про стягнення 29 144,87 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не сплачується

розмір страхового відшкодування пошкодженого лізингового автомобіля.

Ухвалою суду від 26.01.2015р. порушено провадження у справі № 910/1120/15-г та призначено розгляд на 16.02.2015 р.

12.02.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

16.02.2015р. представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про витребування додаткових доказів по справі.

Представники відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов.

Суд відклав розгляд клопотання про витребування додаткових доказів по справі до 06.03.2015р., у зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі відповідача 2.

23.02.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

06.03.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив, вимог ухвали суду від 16.02.2015р. не виконав.

Представник відповідача 2 надав пояснення по справі, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, вимог ухвали суду від 16.02.2015р. не виконав.

Суд задовольнив клопотання відповідача 2 та відклав розгляд справи на 30.03.2015р.

30.03.2015р. відповідач 2 подав через канцелярію суду відзив на позов.

30.03.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив, надав пояснення по справі.

Представник відповідача 2 проти позову заперечив, надав пояснення по справі.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 06.04.2015р.

06.04.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, подав заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив, надав пояснення по справі.

Представник відповідача 2 проти позову заперечив, надав пояснення по справі.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір фінансового лізингу № 111011-12/ФЛ-Ю-А від 11.10.2011р., згідно якого відповідач 1 набув у власність і передав позивачу, як лізингоодержувачу, у платне володіння та користування вантажний автомобіль Форд д.н.з. АА 5486 КТ.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону «Про фінансовий лізинг» предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Додатком «Страхування» до вищевказаного договору, передбачені умови страхування предмету лізингу та здійснення страхових виплат.

Зокрема, відповідно до п.1 додатку до договору «Страхування», відповідач 1 зобов'язався самостійно та за власний рахунок здійснити страхування предмету лізингу на умовах повного «Каско», на виконання вказаного додатку, відповідач 1 уклав з відповідачем 2 договір повного страхування «КАСКО» № 3285830 від 22.10.2013р.

06.01.2014р. були виявлені пошкодження лізингового транспортного засобу, а 11.02.2014р. вказаний автомобіль потрапив у ДТП. Про дані обставини, позивач повідомив лізингодавця та страхову компанію.

Позивач за власний рахунок відремонтував пошкоджений транспортний засіб, внаслідок чого сплатив 22 904,00 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, квитанціями про оплату вартості ремонтних робіт (копії наявні в матеріалах справи).

19.07.2014р. відповідач 2 погодив розмір страхового відшкодування, про що повідомив позивача листом № 2578с, проте листом від 13.08.2014р. відмовив у виплаті суми страхового відшкодування, оскільки за відповідачем 1 обліковувалась заборгованість.

Листом від 28.08.2014р. позивач повідомив відповідача 1 про вищевикладені обставини, та просив його сплатити розмір збитків, понесених позивачем, внаслідок ремонту пошкодженого предмету лізингу, проте відповідач 1 не задовольнив вимогу позивача.

Згідно п. 7.4. договору, за порушення обов'язків, передбачених договором лізингу, відповідач 1 несе відповідальність, згідно законодавства України.

Пункт 7.5. договору лізингу передбачає, що за порушення обов'язку зі сплати обов'язкових платежів та зборів, передбачених законодавством, не проведення інших дій, які є обов'язковими для відповідача 1 згідно законодавства, останній несе відповідальність у відповідності до норм чинного законодавства України.

Внаслідок неможливості врегулювати спір мирним шляхом, позивач подав на розгляд суду позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача 1 33781,52 грн., з яких: 22904, 00 грн. - вартість понесених збитків, у зв'язку зз відновленням пошкодженого автомобіля, 5431,70 грн. - пені, 4924,36 грн. - інфляційних втрат, 521,46 грн. - 3% річних та судові витрати вигляді: 1827,00 грн. - судового збору та 7000,00 грн. - вартості послуг адвоката.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні з захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. При цьому, лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач має право вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 10 вищевказаного Закону, лізингодавець зобов'язаний відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскільки пошкоджений предмет лізингу було застраховано ПрАТ «УАСК «АСКА» (залучено, у якості відповідача 2), згідно договору страхування № 3285830 від 22.10.2013р., то збитки, понесені позивачем, внаслідок ДТП має відшкодувати саме відповідач 2.

В свою чергу, представник відповідача 2 заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що, по-перше: за договором страхування вигодо набувачем є не позивача а саме відповідач 1, а тому відшкодування понесених витрат має відбуватись на користь ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»; по-друге: у відповідача 1 перед відповідачем 2 була наявна заборгованість по сплаті страхових премій.

Суд заслухавши заперечення обох відповідачів, зауважує на тому, що питання наявності чи відсутності заборгованості по сплаті страхових премій у відповідача 1 перед відповідачем 2 у даному позовному провадженні не розглядається та є предметом розгляду іншого позовного провадження, тому суд не надав правової оцінки таким доводам відповідача 2.

Що стосується порядку відшкодування збитків, то суд зазначає, що оскільки договір страхування пошкодженого транспортного засобу від 22.10.2013р. № 3285830 було укладено між відповідачем 1 та відповідачем 2, а позивач взагалі не є стороною за даним договором, при цьому вигодонабувачем за вказаним договором також є не позивач, а ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» то відшкодувати збитки, понесені позивачем, внаслідок пошкодження в ДТП автомобілю Форд д.н.з. АА 5486 КТ має саме відповідач 1, а не відповідач 2, так як позивач не має права на страхове відшкодування згідно договору № 3285830 від 22.10.2013р., оскільки не є вигодонабувачем, у розумінні вказаного договору страхування.

Щодо розміру відшкодування збитків, то суд вважає, що вони мають бути відшкодовані у повному обсязі у розмірі 22904,00 грн., оскільки позивачем долучено до матеріалів справи всі необхідні письмові докази, в підтвердження їх понесення.

Згідно ст.. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічні положення містяться і в статті 526 ЦК України.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 10877,52 грн., а саме: 5431,46 грн. - пені, 4924,36 грн. -інфляційних втрата, 521,46 грн. - 3% річних, то суд частково не погодився з їх розміром, здійснив їх перерахунок та за розрахунком суду до стягнення підлягає: 2998,23 грн. - пені (згідно ст. 530 ЦК України, з 8 дня після вимоги - 12.07.2014, протягом шести місяців або 182 дні згідно ст.232 ГК України), 506,40 грн. - 3% річних, при цьому з розміром нарахованих інфляційних втрат визначеного позивачем, суд погоджується.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач набув права на відшкодування понесених ним збитків, скерованих на відновлення пошкодженого автомобіля, при цьому нараховані штрафні санкції підлягають частковою стягненню

Згідно позовних вимог позивача, останній просив суд відшкодувати йому понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1827,00 грн. та оплату вартості адвокатських послуг 7000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 48, 49 ГПК України, при задоволенні позовних вимог частково, судові витрати покладаються на обидві сторони - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (код ЄДРПОУ 33880354, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 21 - Т) на користь Приватного підприємства «Автопрофсервіс АТР» (код ЄДРПОУ 37330675, адреса: 15504, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Старий Білоус, вул. Гагаріна 138) суму заборгованості в розмірі 22 904 (двадцять дві тисячі дев'ятсот чотири) грн. - понесених витрат, 2998 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 23 коп. - пені, 4924 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 506 (п'ятсот шість) грн. 40 коп. - 3% річних, 1699 (одну тисячу шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. - судового збору, 6510 (шість тисяч п'ятсот десять) грн. - вартості адвокатських послуг.

3. В іншій частині, заявлених позовних вимог, у тому числі вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997) - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 14.04.2015р.)

Суддя Мельник В.І.