Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/1107/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/1107/15-г

За позовом Науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання Є.О.Патона»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр трансферу технологій «Електрозварювання»

про стягнення 222484 грн. 31 коп.

Суддя Демидов В.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Дерев'янченко Р.А. (довіреність від 18.02.2015);

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015 позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь Науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона» НАН України суму заборгованості в розмірі 172880 грн., інфляційні нарахування на суму заборгованості у загальному розмірі 17350 грн. 12 коп., три проценти річних у розмірі 15587 грн. 62 коп. та пеню у розмірі 16666 грн. 57 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за укладеними сторонами у справі договором № 012-Н1009 від 01.10.2009 , № 06/02-2009 від 30.03.2009 .

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців належним найменуванням відповідача у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр трансферу технологій «Електрозварювання».

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2015 не прибув, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №010303333002 про вручення поштового відправлення. Відзив на позовну заяву відповідачем не наданий.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр трансферу технологій «Інститут електрозварювання» (на даний час - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр трансферу технологій «Електрозварювання»). та Науково-технічним комплексом «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона» НАН України укладено договори за №012-Н1009 від 01.10.2009 та № 06/02-2009 від 30.03.2009. Згідно п. 1.1. вказаних договорів позивач зобов'язується виконати роботи, а відповідач прийняти виконані роботи та своєчасно оплатити їх на умовах договорів.

Позивач свої зобов'язання за договорами №012-Н1009 від 01.10.2009 та № 06/02-2009 від 30.03.2009 виконав, що підтверджується:

- актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2009 за договором №06/02-2009 від 30.03.2009, згідно якого відповідачу слід сплатити 90000;

- актом здачі-приймання виконаних робіт № 25 від 18.11.2009 за договором №012-Н1009 від 01.10.2009, згідно якого відповідачу слід сплатити 90000 грн.;

- актом здачі-приймання виконаних робіт №2 від 30.12.2009 за договором №06/02-2009 від 30.03.2009, згідно якого відповідачу слід сплатити 186000 грн.;

- актом здачі-приймання виконаних робіт від 26.03.2010 за договором №06/02-2009 від 30.03.2009, згідно якого відповідачу слід сплатити 114000 грн.

Згідно п. 3.2 договору №012-Н1009 від 01.10.2009 оплата роботи повинна бути вчинена протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаної роботи. У п. 3.1 вказаного договору зазначена вартість робіт відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, яка складає 90000 грн.

Пунктом 4.2 договору № 06/02-2009 від 30.03.2009 визначено, що відповідач повинен розрахуватися із позивачем за виконані роботи поетапно в термін шістдесят календарних днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт. У п. 4.1 вказаного договору зазначена вартість робіт згідно з протоколом узгодження договірної ціни, яка складає 390000 грн.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату наданих послуг, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку, у зв'язку із чим за ним утворилася заборгованість за договорами №012-Н1009 від 01.10.2009 та № 06/02-2009 від 30.03.2009 у сумі 172880 грн.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 012-Н1009 за період з грудня 2009 року по грудень 2012 року інфляційні нарахування на суму заборгованості склали 730 грн., за договором № 06/02-2009 за період з березня 2010 року по березень 2013 року інфляційні нарахування на суму заборгованості склали 16620 грн. 12 коп.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 25 від 18.11.2009 за договором №012-Н1009 від 01.10.2009 відповідачу нараховано 3% річних за період з 10.12.2009 по 10.12.2012 у сумі 450 грн. 82 коп., відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №2 від 30.12.2009 за договором №06/02-2009 від 30.03.2009 відповідачу нараховано 3% річних за період з 02.03.2010 по 02.03.2013 у розмірі 15136 грн. 80 коп.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 25 від 18.11.2009 за договором №012-Н1009 від 01.10.2009 відповідачу нарахована пеня за період з 10.12.2009 по 10.06.2010 у сумі 513 грн. 29 коп., відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №2 від 30.12.2009 за договором №06/02-2009 від 30.03.2009 відповідачу нарахована пеня за період з 02.03.2010 по 02.09.2010 у розмірі 16153 грн. 28 коп.

Внаслідок порушення умов договорів позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 172880 грн., збитків, пов'язаних з інфляційним процесом - 17350 грн. 12 коп., трьох процентів річних від простроченої суми - 15587 грн. 62 коп. та пені - 16666 грн. 57 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт виконання позивачем робіт, визначених відповідно до п. 1.1. договорів №012-Н1009 від 01.10.2009 та № 06/02-2009 від 30.03.2009.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Науково-технічним комплексом «Інститут електрозварювання Є.О.Патона» виконано роботи, за які відповідач мав сплатити 480000 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату виконаних робіт у розмірі 307120 грн. на користь позивача, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку, у зв'язку із чим за ним утворилася заборгованість за договорами №012-Н1009 від 01.10.2009 та № 06/02-2009 від 30.03.2009 у сумі 172880 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договорами у розмірі 172880 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку розрахунків 3 % річних у розмірі 15587 грн. 62 коп., інфляційних втрат у сумі 17350 грн. 12 коп. дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення вказаних нарахувань у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору №012-Н1009 від 01.10.2009 передбачено, що у випадку порушення відповідачем зобов'язання по оплаті, відповідно до умов даного договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Пунктом 6.3. договору № 06/02-2009 від 30.03.2009 передбачено, що у випадку порушення відповідачем свого зобов'язання по оплаті прийнятої у встановленому договором порядку роботи позивача, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунки позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 16666 грн. 57 коп., з яких: за договором №012-Н1009 від 01.10.2009 за період з 10.12.2009 по 10.06.2010 у сумі 513 грн. 29 коп., за договором №06/02-2009 від 30.03.2009 за період з 02.03.2010 по 02.09.2010 у розмірі 16153 грн. 28 коп.

Доказів сплати вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем не надано.

За наведених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 172880 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 17350 грн. 12 коп., трьох процентів річних у розмірі 15587 грн. 62 коп. та пені у розмірі 16666 грн. 57 коп. за договорами №012-Н1009 від 01.10.2009 та № 06/02-2009 від 30.03.2009.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр трансферу технологій «Електрозварювання» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 66, код 34569860) на користь Науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання Є.О.Патона» (03680, м. Київ, вул. Боженка, буд. 11, код 30179417) заборгованість у розмірі 172880 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн., інфляційні втрати у розмірі 17350 (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. 12 коп., 3 % річних у розмірі 15587 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 62 коп., пеню у розмірі 16666 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 4449 (чотири тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 70 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 14.04.2015.

Суддя В.О. Демидов