Постанова

від 18.03.2015 по справі 22/150

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р. Справа№ 22/150

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Шлончаку Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Било Ю.О. (довіреність від 03.10.2014 № 5);

від відповідача: Дяченко Л.Л. (довіреність від 19.02.2014 № 10/94-12/д),

розглянувши матеріали апеляційної скарги

відкритого акціонерного товариства «УКРНАФТА»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014

у справі № 22/150 (суддя Котков О.В.)

за позовом відкритого акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ»

до відкритого акціонерного товариства «УКРНАФТА»

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 22/150 позов задоволено частково та вирішено стягнути з ВАТ «УКРНАФТА» на користь ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» основний борг - 49 560,00 грн; 3 % річних - 3 702,74 грн; інфляційні нарахування - 24 481,46 грн та судові витрати - 886,68 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 22/150 і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 у справі № 22/150 (головуючий суддя Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.) прийнято апеляційну скаргу ВАТ «УКРНАФТА» до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

За наслідками повторного автоматичного розподілу, призначеного розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, апеляційну скаргу ВАТ «УКРНАФТА» передано на розгляд судді-доповідачу Федорчуку Р.В., судді: Лобань О.І., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 у справі № 22/150 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін на 23 лютого 2015 року.

В судовому засіданні 23 лютого 2015 року судом оголошувалася перерва до 18 березня 2015 року.

В судових засіданнях представник відповідача надав пояснення, якими підтримав доводи, викладені в скарзі, та просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача надав пояснення, якими заперечив проти доводів, викладених в скарзі, та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15 листопада 2005 року (16.01.2006) між ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ», як виконавцем, та ВАТ «УКРНАФТА», як замовником) укладено договір на розроблення науково-технічної продукції № 5/44-Р/29/06-Р (далі - Договір).

Згідно з предметом Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується за геологічним завданням, що буде затверджено замовником, розробити і передати «Геолого-економічну оцінку Західно-Вільшанського нафтогазового родовища» (п. 1.1. Договору).

Передача виконаних робіт замовникові проводиться на основі акту здавання-приймання робіт (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору за виконану роботу замовник відповідно до протоколу погодження договірної ціни, який є додатком № 3 до Договору, перераховує виконавцеві 115 200,00 грн. Оплата здійснюється поетапно, згідно з актом здавання-приймання робіт. Замовник проводить розрахунок з виконавцем за надані послуги на протязі 10 днів з часу підписання акту здачі-приймання робіт (п. 2.2. Договору)

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем виконані, а відповідачем прийняті роботи загальною вартістю 49 560,00 грн, про що свідчать акти від 19.05.2006 № 133-Р (етапи 1-3) та від 19.05.2006 № 134-Р (етапи 5, 6), які підписані і скріплені відбитками печаток сторін Договору (а.с. 25-26).

Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач у встановлений п. 2.2. Договору строк роботи не оплатив, що призвело до виникнення у ВАТ «УКРНАФТА» перед ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» заборгованості в сумі 49 560,00 грн та звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а також нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Однак, відповідач заперечує проти факту наявності в нього перед позивачем заборгованості з огляду на наступне.

Листом НГВУ "Полтаванафтогаз" від 06.07.2006 за № 18/3386, адресованому Полтавській філії позивача, повідомлено про припинення зобов'язань за однорідними вимогами НГВУ "Полтаванафтогаз" перед ВАТ "Укр.НГІ" в сумі 217 379,52 грн за отримані науково-технічні послуги по капітальному будівництву, (в тому числі за наукові роботи по капітальному будівництву - 124 315,15 грн, за наукові роботи по інших послугах - 93 064,37 грн) та заборгованість ВАТ "Укр.НГІ" перед НГВУ "Полтаванафтогаз" в сумі 217 379,52 грн за отримані послуги ЖРЕД, керуючись ст. 601 ЦК України.

Відповідач, посилаючись на вказаний лист, стверджує, що його грошове зобов'язання перед позивачем припинилося зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які виникли у ВАТ «УКРНАФТА» на підставі договору оренди від 31.03.2006 № 5/21-ор/274/06/ор, а у ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» на підставі Договорів про надання послуг по розробці проектної документації від 16.01.2006 № 5/44-р/29/06-р, від 20.02.2006 № 46-р/14/06-р, від 13.06.2006 № 47-р/221/06-р, від 25.11.2005 № 113-б/745/05-р, від 26.12.2005 № 117/1-Б/859/05/р, від 26.12.2005 № 5/116-б/856/05/р/2-р, від 11.01.2006 № 5/118-б/13/06/р/10-р.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище обставин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спір про зобов'язання ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379,52 грн розглядався господарським судом міста Києва, рішенням якого від 21.09.2009 у справі № 7/534 позов ВАТ «УКРНАФТА» задоволено повністю та зобов'язано ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379,52 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010, рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2009 у справі № 7/534 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові про зобов'язання ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379,52 грн. відмовлено.

Так, Київським апеляційним господарським судом в постанові від 22.02.2010 у справі № 7/534 було зазначено, що з тексту листа від 06.07.2006 за № 18/3386 неможливо зробити беззаперечний висновок про зарахування саме тих вимог, які виникли на підставі Договору оренди від 31.03.2006 № 5/21-ор/274/06/ор та Договорів про надання послуг по розробці проектної документації. Крім того, ВАТ «УКРНАФТА» не надано доказів на підтвердження існування дебіторської заборгованості за Договором оренди від 31.03.2006 № 5/21-ор/274/06/ор в розмірі 217 379,52 грн.

В той же час, у постанові Вищого господарського суду України від 23.06.2010 у справі № 7/534 зроблено висновок, що при розгляді господарських справ, ВАТ «УКРНАФТА» має право висувати свої заперечення проти заявлених до нього вимог з посиланням на необхідність зарахування зустрічних вимог, що може бути враховано судом як при постановленні судових рішень, так і під час їх виконання.

Так, відповідачем додано до матеріалів даної справи копії договору оренди приміщення від 31.03.2006 № 5/21-ор/274/06/ор; акт від 01.01.2006, який підтверджує той факт, що станом на 01 січня 2006 року приміщення, яке є предметом вказаного договору, перебуває в оренді у Полтавській філії ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» (далі - акт від 01.01.2006), а також акт передачі з оренди приміщення від 31.05.2006 (а.с. 125-130).

Однак, зазначені документи не підтверджують наявність у позивача перед відповідачем дебіторської заборгованості за договором від 31.03.2006 № 5/21-ор/274/06/ор в розмірі 217 379,52 грн. за отримані послуги ЖРЕД.

Також акт від 01.01.2006 не засвідчує будь-який період користування позивачем приміщенням площею 524,41 кв.м в адмінбудинку по вул. Пушкіна, 119 в м. Полтаві, адже, крім дати - 01 січня 2006 року у цьому акті іншої дати кінця або початку періоду користування приміщенням не зазначено.

В пунктах 4.1, 5.1, 5.2, 5.6 договору від 31.03.2006 № 5/21-ор/274/06/ор оренди приміщення передбачено, що приміщення, що орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання акту приймання; розмір орендної плати складає 80 (вісімдесят) гривень з урахуванням ПДВ за квадратний метр на місяць; розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 41 952,80 грн., в т.ч. ПДВ 6 992,13 грн.; за наступні місяці орендна плата сплачується у розмірі, визначеному в п. 5.1 даного договору з врахуванням індексу інфляції у розрахунковому місяці; вартість комунальних послуг не входить до орендної плати; відшкодування витрат на комунальні послуги та інші витрати на утримання приміщення, які несе орендодавець, орендар здійснює щомісячно згідно із розрахунком орендодавця, що додається до загального рахунку на оплату (орендна плата та відшкодування витрат на комунальні послуги й інші витрати на утримання приміщення); відшкодування вказаних витрат орендар здійснює в терміни, зазначені в п. 5.3 цього договору.

Однак, акт приймання приміщення, що орендується, розрахунок орендної плати за наступні, після першого, місяці оренди, розрахунок вартості комунальних послуг, які не входять до орендної плати, у матеріалах справи № 22/150 відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстави для припинення зобов'язання відповідача перед позивачем оплатити роботи, виконані позивачем згідно із актами здавання-приймання робіт від 19.05.2006 № 133-Р (етапи 1-3) та від 19.05.2006 № 134-Р (етапи 5, 6) за Договором від 15.11.2005 № 5/44-Р/29/06-Р на розроблення науково-технічної продукції, відсутні. Отже, твердження відповідача щодо припинення його грошових зобов'язань за Договором від 15.11.2005 (16.01.2006) № 5/44-Р/29/06-Р у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 06.07.2006, є безпідставними і не обґрунтованими, а тому колегією суддів до уваги не приймається.

Так, згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено вище, Договором встановлено порядок розрахунків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищенаведене, факт наявності заборгованості у відповідача належним чином позивачем доведено, документально підтверджено і, в той же час, ВАТ «УКРНАФТА» жодними доказами, як того вимагає припис ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано, а відтак колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги ВАТ «УКРАЇНСЬКИЙ НАФТОГАЗОВИЙ ІНСТИТУТ» про стягнення з заборгованості в сумі 49 560,00 грн.

Крім того, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до відповідача відповідальності шляхом стягнення з ВАТ «УКРНАФТА» 3 702,74 грн трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань в сумі 24 481,46 грн. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши здійснений місцевим судом розрахунок позовних вимог, визнає його вірним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 22/150 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В той же час, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «УКРНАФТА» на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 22/150 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 у справі № 22/150 залишити без змін.

3. Справу № 22/150 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

О.І. Лобань

Повний текст постанови складено 25 березня 2015 року.