Рішення

від 18.11.2014 по справі 22/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/150 18.11.14

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут"

до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Било Ю.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: Олексієнко М.Г. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 18 листопада 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

26 березня 2009 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 1к-0453 від 20.03.2009 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (відповідач) заборгованості за договором на розроблення науково-технічної продукції № 5/44-р/29/06-р від 15.11.2005р./від 16.01.2006р. в сумі 83 975,01 грн., з них: основного боргу - 49 560,00 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят гривень), 3% річних - 4183,41 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят три гривні 41 копійка) та інфляційних нарахувань - 30 231,60 грн. (тридцять тисяч двісті тридцять одна гривня 60 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року (суддя Самсін Р.І.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 22/150, призначено розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 року (суддя Самсін Р.І.) зупинено провадження у справі № 22/150 вирішення Господарським судом міста Києва справи 7/534 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про зарахування зустрічних однорідних вимог, та набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду, зобов'язано сторони повідомити про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Розпорядженням б/н від 30.09.2013р. справу № 22/150 передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу, у зв'язку із обранням судді Самсіна Р.І. суддею Київського апеляційного господарського суду.

Листом № 22/150 від 15.09.2014 року судом зобов'язано сторін надати суду відомості щодо усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі у справі № 22/150 з наданням доказів на підтвердження відповідних обставин.

02 жовтня 2014 року через канцелярію суд від позивача надійшов лист б/н від 02.10.2014 року, в якому ВАТ "Український нафтогазовий інститут" повідомив суд, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 року по справі № 7/534 позов задоволено, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року, вказане рішення скасовано, в задоволені позову відмовлено (копії вказаних рішень долучено до матеріалів справи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року справу № 22/150 (суддя Котков О.В.) прийнято до провадження, поновлено провадження у вказаній справі, розгляд справи призначено на 04.11.2014 року.

Судове засідання, призначене на 04.11.2014 року, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року розгляд справи відкладено до 18.11.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Так, судом установлено, що ВАТ "Український нафтогазовий інститут" (ідентифікаційний код 01147134) змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" (ідентифікаційний код 00147134), яке є його правонаступником, а, також, ВАТ "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390), змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390), яке є його правонаступником, що відповідно є підставою для заміни позивача та відповідача в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2005 року/16.01.2006р. між позивачем (надалі - Виконавець або Повірений) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Довіритель) (разом - сторони) було укладено договір на розроблення науково-технічної продукції № 5/44-р/29/06-р (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг) згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за геологічним завданням, що буде затверджено Замовником розробити і передати: «Геолого-економічну оцінку Західно-Вільшанського нафтогазового родовища».

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на загальну суму - 49 560,00 грн., однак Замовник послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором послуг в розмірі 49 560,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем в позові твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві на позовну заяву, мотивуючі викладені заперечення, зауважив, що у відповідача відсутня заборгованість за договором № 5/44-р/29/06-р від 15.11.2005 року.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в травні 2006 року було складено акти здавання-приймання робіт №№: 133-Р (етапи 1-3) та 134-Р (етапи 5,6) на загальну суму 49 560,00 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Відповідні акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на суму 49 560,00 грн.

Згідно положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 року по справі № 7/534, за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про зарахування зустрічних однорідних вимог, позов задоволено, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 року, вказане рішення скасовано, в задоволені позову відмовлено (копії рішень містяться в справі).

У відповідному судовому рішенні судом зазначено, що із тексту листа від 06.07.2006р. неможливо зробити беззаперечний висновок про зарахування саме тих вимог, які виникли на підставі Договору оренди № 5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р. та Договорів № 5/44-р/29/06-р від 16.01.2006р., № 46-р/14/06-р від 20.02.2006р., № 47-р/221/06-р від 13.06.2006р., № 113-б/745/05-р від 25.11.2005р., № Ц7/1-Б/859/05/р від 26.12.2005р., № 5/116-б/856/05/р/2-р від 26.12.2005р., № 5/118-6/13/06/р/10-р від 11.01.2006р. про надання послуг по розробці проектної документації, та на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, як було зазначено вище, позивачем не надано доказів на підтвердження існування дебіторської заборгованості за Договором оренди № 5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006р. в розмірі 217 379,52 грн.

Таким чином, встановленими у рішенні господарського суду є факти щодо неможливості зроблення висновку про зарахування саме тих вимог, які виникли на підставі, в тому числі, договору № 5/44-р/29/06-р від 16.01.2006р.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що Замовник проводить розрахунок з Виконавцем за надані послуги на протязі 10 днів з часу підписання акту здачі-приймання робіт.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів сплати Замовником на користь Виконавця 49 560,00 грн. в оплату послуг за Договором згідно відповідних актів, в строк визначений Договором послуг, до суду не надано.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів оплати послуг по Договору, станом на листопад 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором по оплаті послуг в розмірі 49 560,00 грн. /сума наданих та неоплачених послуг згідно актів здавання-приймання робіт №№: 133-Р (етапи 1-3) та 134-Р (етапи 5,6)/.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за невиконання Замовником умов Договору перед Виконавцем щодо оплати послуг, стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 3 702,74 грн. 3% річних за період з 30.05.2006р. /оскільки 29.05.2006р. вихідний день, а тому в силу ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий

або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у

місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним

робочий день/ по 23.11.2008р., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 49560.00 30.05.2006 - 23.11.2008 909 3 % 3702.74 та 24 481,46 грн. втрат від інфляції, що складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 30.05.2006 - 31.10.2008 49560.00 1.494 24481.46 74041.46 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 77 744,20 грн. з них основного боргу - 49 560,00 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят гривень), 3% річних - 3 702,74 грн. (три тисячі сімсот дві гривні 74 копійки) та інфляційних нарахувань - 24 481,46 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 46 копійок).

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 886,68 грн. (777,44 грн. державного мита та 109,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390, адреса: 04053, м. Київ, Несторівський провулок, буд. 3-5, р/р 26004053100614 у КГРУ КБ «Приватбанк» м. Києва, МФО 321842), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" (ідентифікаційний код 00147134, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 7, р/р 26001056100468 в філії «КиївСіті» ЗАТ КБ «ПриватБанк» в м. Києві, МФО 380775, і/н 001471326143), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 49 560,00 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят гривень), 3% річних - 3 702,74 грн. (три тисячі сімсот дві гривні 74 копійки), інфляційних нарахувань - 24 481,46 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 46 копійок) та судові витрати - 886,68 грн. (вісімсот вісімдесят шість гривень 68 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.11.2014р.

Суддя О.В. Котков