Постанова

від 11.02.2015 по справі 814/1266/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 лютого 2015 року Справа № 814/1266/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гаруда", вул. Старомильська, 90 (а/с№148,Миколаїв,54030),Здолбунів,Рівненська область,35705

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54000

проскасування податкового повідомлення - рішення від 10.01.2013р. № 0000102220, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаруда" (далі - позивач, ТОВ, товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі-відповідач, ДПІ) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000102220 від 10.01.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки зазначені в акті перевірки є безпідставними, а прийняте на підставі цих висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення - рішення №0000102220 від 10.01.2013 року прийнято у відповідності до чинного законодавства та на підставі обґрунтованих висновків.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 12.12.2012 р. по 18.12.2012 р. податковою було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Гаруда" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 р, вересень 2011 року та податку на прибуток за 1 квартал 2011 року , 3 квартал 2011 року щодо відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Ексим-Транзит» за період січень-лютий 2011 року, ТОВ «Світ Імпекс» за період серпень 2011 р., ПП «Реа-Рент Миколаїв за період вересень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №962/22-200/32332924 від 25.12.2012 року (далі-Акт, арк. с. 69-91).

10 січня 2013 року ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102220, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 70038,00 грн. за основним платежем, та 35019,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва листом від 05.11.11 № 11446 /7/23-206 отримало від ДПУ у м. Херсоні акт від 01.12.11 № 4168/23- 2/36235508 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СВІТ ІМПЕКС» (ЄДРПОУ 36235508) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року».

Перевіркою ТОВ «СВІТІМПЕКС» встановлено порушення: ч.5 ст.203, ч. 1 та 2 ст..215, ст.216 ПК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «СВІТ ІМПЕКС» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах у періоді з 01.04.2011 по 31.08.2011 року не був переданий контрагентам - покупцям в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою встановлено і невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, проведеного дослідження правомірності оформлення первинних документів, а також не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій.

Також, перевіркою встановлено відсутність об 'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2011 по 31.08.2011 року, які підпадають під визначення ст. 134, ст. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами і доповненнями),

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва листом від 27.12.11 № 14390/7/23-009 отримано від ДПІ у'Корабельному районі м. Миколаєва акт від 27.12.11 № 1530/23- 00/33798208 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «РЕА ГЕНТ МИКОЛАЇВ», код за ЄДРПОУ 33798208, щодо підтвердження господарських відносин з ПП «ЛІССА», код за ЄДРПОУ 32423340, та іншими контрагентами-покупцями за період вересень 2011 року».

Враховуючи вищенаведене, правочини, які здійснені ТОВ «ГАРУДА» з вищенаведеними підприємствами-постачальниками є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, мають ознаки безтоварних операцій (п.5 ст.203 ЦК України) та згідно ч. І ст.203 ЦК України суперечать інтересам держави і є недійсними. Як слід, правочини, які були здійснені ТОВ «ГАРУДА» з контрагентами-покупцями також є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечить інтересам держави і є недійсними, а самі господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей від вищенаведених підприємств - постачальників носять безтоварний характер.

Враховуючи вищенаведене, за результатами проведеного аналізу та здійснених заходів не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ГАРУДА» по вказаним періодам.

З контрагентами-постачальниками ТОВ «СВІТ ІМПЕКС» за період серпень 2011 року, ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» за період вересень 2011 року мав взаємовідносини відокремлений підрозділ ТОВ «ГАРУДА» - Здолбунівська регіональна філія ТОВ «ГАРУДА». Філія має самостійний баланс, але не самостійним платником ПДВ Декларації з ПДВ надає головне підприємство ТОВ «ГАРУДА» з врахуванням податкових накладних, що отримує та надає в результаті господарської діяльності ЗРФ ТОВ «ГАРУДА».

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ „Гаруда" в порушення вимог пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України занизило суму ПДВ за серпень 2011 року на 70038,00грн.

Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи. держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин. який порушує публічний порядок, є нікчемним.

На підставі викладеного у разі безтоварності господарських операцій визначення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцю (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також на наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, в зв'язку з тим що фактичного здійснення операцій з поставки товарів та послуг Позивачу не відбулось, документи, що на думку позивача підтверджують його податковий кредит з ПДВ та валові витрати з податку на прибуток, не мають силу первинних, отже податковий кредит та валові витрати сформовані неправомірно.

Крім того, позивачем не підтверджено транспортування отриманих від контрагентів - постачальників товарів (послуг), адже не надано товаро-транспортних накладних. Більш того, за судовим дорученням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.11.2014 року Рівненським окружним адміністративним судом було допитано в якості свідка ОСОБА_2, що на момент здійснення господарських операцій був фінансовим контролером, який підтвердив передачу товару, але при цьому зазначив, що ТТН у підприємства відсутні (арк. с. 228-248).

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - постачальниками у перевіряємий період із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів тощо.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи, між позивачем та ТОВ «Світ Імпекс» та ПП «Реа-Рент Миколаїв» укладено правочини по господарським операціям реальність яких не можливо підтвердити. Тобто, право позивача на включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємствами це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

Отже, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства України, підстав для його скасування у суду немає.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність оскаржуваного рішення та прийняття його в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством.

Доводи позивача не спростовують правомірності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для його скасування. У зв'язку з цим суд критично оцінює доводи позивача щодо реальності та товарності операцій між позивачем та його контрагентами. Тому суд дійшов висновку про направленість цих відносин виключно на досягнення тільки певної податкової вигоди сторонами та про відсутність мети на досягнення певного реального господарського (виробничого) результату.

Таким чином, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є. В. Марич