Вирок

від 23.11.2007 по справі 1-491/2007

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-491/2007 p

Справа №1-491/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ       УКР АЇНИ

23 листопада 2007 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого - судді                                             Почупайло А.В.

при секретарях                                                        Єрмак Л.В., Левко О.О.

за участю прокурорів                                               Амельченко В.В., Заріцької О.А.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, громадянина України, освіта середня, не одруженого,

не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, судимого 05

січня 2006 року Святошинським районним судом м.

Києва за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі

з іспитовим строком на 2 роки, у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК

України,-

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 будучи раніше засудженим 05 січня 2006 року Святошинським

районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років

позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став

та знову скоїв злочин.

22 травня 2007 року близько 01 години підсудний ОСОБА_1 знаходячись біля

першого під'їзду будинку 6 по вул.

Синьоозерній в м. Києві на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли в результаті перешкоджання ОСОБА_2

руху транспортного засобу, у якому знаходився ОСОБА_1,

проявляючи злочинну недбалість, не маючи на меті умислу про умисне позбавлення життя ОСОБА_2, ОСОБА_3 наніс удар кулаком в область голови ОСОБА_2, від чого останній упав

та вдарився головою об тверду поверхню, та отримав тілесні ушкодження в результаті

яких помер на місці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 21 червня 2007 року

за № 188/2172, при судово-медичному дослідженні трупа

ОСОБА_2 виявлено: а) буруваті синці на правому плечі й лівому

передпліччі; б) темно-фіолетовий синець у лобній ділянці справа з переходом на верхню повіку правого ока; крововилив у м'які покрови

голови в лобній ділянці справа,крововилив у

м'які тканини шиї зліва на рівні щитовидного хряща; в) закрита черепно-мозкова

травма: крововиливи в потиличній ділянці з переходом на тім'яну і ліву скроневу ділянки, лінійний перелом склепіння черепа,

крововиливи під і над тверду оболонку головного мозку, крововиливи під м'які

оболонки головного мозку і в кору лівої лобної і скроневої долей.

Усі ушкодження виникли за життя, від дії тупих предметів. Синці на плечі й

передпліччі виникли за декілька днів до настання смерті. Синець на лобі з

відповідним крововиливом у лобній ділянці, крововилив у м'які тканини шиї, а також

черепно-мозкова травма (ушкодження в

підпункті "в") виникли незадовго до смерті. Черепно-мозкова травма в

ОСОБА_2 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Усі інші ушкодження (синці й крововиливи в м'які

тканини) мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Черепно-мозкова травма в ОСОБА_2 виникла в результаті падіння на площині з ударом потиличною ділянкою об неї. Синець із крововиливом

у лобній ділянці з переходом на повіку правого ока й крововилив

у м'які тканини шиї більш імовірно виникли в результаті ударів тупим предметом

(по одному в кожну з вищезазначених зон). Результатом цих ударів (або одного з них) могло стати наступне падіння ОСОБА_2

на площині. Предметом, яким були нанесені ці удари, могла бути рука (руки).

Смерть ОСОБА_2 настала від закритої черепно-мозкової травми з переломом склепіння

черепа та крововиливами в мозок.

Між черепно-мозковою травмою та настанням смерті ОСОБА_2 існує прямий (причинно-наслідковий)

зв'язок.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в

інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 119 КК України не

визнав та показав суду, що 22 травня 2007 року приблизно о 02

годині ночі він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

2

 на автомобілі ВАЗ 2107 під'їхали до другого

під'їзду, будинку 6 - А по вул. Синьоозерній у м. Києві. В

автомобілі він сидів на передньому сидінні пасажира, за кермом був ОСОБА_4, на задньому сидінні сидів ОСОБА_5 та

ОСОБА_6.

Посередині проїжджої частини дороги біля другого під'їзду будинку 6 - А по

вул. Синьоозерній стояв та ОСОБА_2, який був дуже п'яний

та перешкоджав проїзду транспорту, оскільки не сходив із

дороги. У стороні від нього стояв ОСОБА_7. Після того як ОСОБА_2 потихенько відійшов із проїзної частини дороги, вони

проїхали до першого під'їзду, де залишили

автомобіль, усі вийшли з автомобіля та пішли в бік автобусної зупинки. Коли вони порівнялись із ОСОБА_7 та ОСОБА_2,

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли вперед при цьому

нічого не говорили ОСОБА_7 та ОСОБА_2, а він у свою чергу підійшов до ОСОБА_7, який був у нетверезому стані та спитав, чому він не може

допомогти ОСОБА_2 відійти з дороги та дійти додому. Відповіді ОСОБА_7 він не пам'ятає, але між ними виник

конфлікт та він правою долонею дав ОСОБА_7 ляпас в обличчя, після чого той почав кричати, а ОСОБА_2, до якого він стояв спиною, взяв його двома

руками за шию. Він у цей же момент відбив його руки, своєю

рукою та пішов доганяти друзів. Тобто він не відштовхував ОСОБА_2, лише відбив його руки. Від його удару по руках, ОСОБА_2 не падав. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не бачили конфлікт між

ним та ОСОБА_7 і ОСОБА_2 Наздогнавши їх, він їм

нічого не розповідав про конфлікт. Приблизно через 40 хвилин він та ОСОБА_5 повертались додому, на тому ж місці,

посеред дороги біля другого підїзду будинку 6 - А по вул.

Синьоозерній, де в нього виник конфлікт з ОСОБА_7, лежав на спині ОСОБА_2, біля нього стояв ОСОБА_7. Перед цим до нього з ОСОБА_5 підбіг ОСОБА_8 та повідомив, що на дорозі лежить

мертвий чоловік. Він та ОСОБА_5 почали робити ОСОБА_2 штучне дихання, однак останній не подавав ознак життя. Оскільки ОСОБА_7. перебував у стані сп'яніння, ОСОБА_5 сказав йому щоб той відійшов та не заважав. Після цього ОСОБА_7. пішов додому. Він на ОСОБА_7 не кричав та нічого від нього не вимагав.

Зазначив, що ОСОБА_2 був у нетверезому стані та на його думку, сам упав та отримав

тілесні пошкодження.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина повністю підтверджується

зібраними по справі доказами:

-  показами

потерпілої ОСОБА_9, неявка якої в судове засідання визнана судом

поважною, а її покази, дані нею в ході досудового

слідства, були досліджені та оголошені в

судовому засіданні, про те, що ОСОБА_2 є її батьком.

Проживав у квартирі АДРЕСА_2. Він був пенсіонером. За характером

був спокійною та

не конфліктною людиною. Іноді зловживав спиртними

напоями. їй не відомі випадки, коли б

батько

сам вступав у конфліктні ситуації з людьми;

- показами

допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який показав суду,

що 21 травня 2007 року приблизно о 22 годині він разом

із ОСОБА_2 недалеко біля

під'їзду № 1 будинку 6 - А по вул. Синьоозерній у

м. Києві вживали спиртні напої. Випили з

ним приблизно по 150 гр. горілки. Приблизно о 01

годині 22 травня 2007 року він разом із

ОСОБА_2 йшли додому. Переходячи через дорогу біля

першого підїзду будинку 6-А

по вул. Синьоозерній у м. Києві ним на зустріч

виїхав автомобіль марки якого він не бачив,

оскільки автомобіль осліпляв їх світлом фар. Водій

зупинив автомобіль, надав їм сигнал та

засліпив їх фарами, оскільки не міг проїхати бо

ОСОБА_2 стояв посередині дороги. Він

казав ОСОБА_2 зійти з дороги та намагався його

відвести, але йому це не вдалось,

оскільки в одній руці в нього була горілка. Далі

передні праві дверці автомобіля відкрились та

з автомобіля вийшов ОСОБА_1, який швидким кроком

направився до них, нічого не

кажучи, підбіг до ОСОБА_2 та одразу ж ударив його

кулаком правої руки в область

голови, від чого ОСОБА_2 впав спиною на асфальт,

при цьому вдарився об асфальт

головою. Після цього, ОСОБА_1 наніс йому два удари кулаком в область голови від чого

він

упав на землю.

Після удару ОСОБА_1, ОСОБА_2 до свідомості не приходив та не подавав ознак життя. Він сказав ОСОБА_1, що той робить, на що ОСОБА_1 відповів: "нема чого посередині

дороги стояти", сів в автомобіль, який здійснив рух назад та поїхав до гуртожитку, який знаходиться  по вул. Берковецькій, 6. Хто був в автомобілі

він не бачив.

3

Однак після того, як його вдарив

ОСОБА_1, він побачив як з автомобіля вийшли дві дівчини, віком 17-18 років, більш детально описати їх не може, чи бачили вони як

ОСОБА_1 наносив удар ОСОБА_2 йому не відомо.

Оскільки ОСОБА_2 лежав та не подавав ознак життя, він побіг до ОСОБА_10, якому повідомив, що ОСОБА_2 лежить без свідомості,

оскільки його побив ОСОБА_1 та необхідно викликати швидку. Далі

він знову вернувся до ОСОБА_2. Після цього до них

підійшов ОСОБА_8, який перевірив пульс та серцебиття ОСОБА_2 та якому він сказав, що ОСОБА_1 його вбив. Приблизно

через 10 хвилин підійшов ОСОБА_1 із хлопцем ім'я якого він

не знає та ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_1, що ОСОБА_2

мертвий. ОСОБА_1 одразу ж почав кричати та погрожувати йому щоб він нікому не розказував, що він наніс удар ОСОБА_2, після

цього наказав йому йти додому.

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який показав

суду, що 22 травня 2007 року приблизно о 01 годині він

перебував біля підїзду № 1 будинку 6-А по вул. Синьоозерній у м. Києві, так як повертався додому. Біля першого

під'їзду даного будинку він виявив,

що на проїзній частині дороги на спині з розкинутими в сторони руками, лежить мертвий чоловік, як пізніше стало відомо

ОСОБА_2. Він лежав на спині, головою

до бруківки та не подавав жодних ознак життя. Він виявив, що в чоловіка не має пульсу та серцебиття. Поруч із ОСОБА_2 стояв ОСОБА_7., який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та повідомив, що ОСОБА_2 лежить вже 20 хвилин, та

ще щось говорив, однак він його не розумів

про що той говорить. Він попросив мешканця з першого поверху будинку

викликати швидку допомогу.

Пізніше підійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яким він

повідомив, що ОСОБА_2 лежить мертвий. Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підійшли до ОСОБА_2 та почали йому робити штучне дихання.

Пізніше ОСОБА_1 почав кричати на ОСОБА_7, щоб той йшов додому та нічого не говорив.

Що ОСОБА_1 мав на увазі говорячи до ОСОБА_7, щоб той "нічого не

говорив" йому не відомо. ОСОБА_1 йому нічого не говорив, що сталося між ним та ОСОБА_2

На другий день ОСОБА_7 повідомив йому, що ОСОБА_2 помер,

що перед цим між ним та ОСОБА_1 відбувся конфлікт внаслідок якого ОСОБА_1 ударив ОСОБА_2, від чого останній упав та

вдарився головою;

- показами

допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який показав суду, що

21 травня 2007 року після 24 годин до нього додому зайшов

ОСОБА_7,

який

повідомив, що ОСОБА_2 дуже погано, останнього вдарив

ОСОБА_1. А саме,

ОСОБА_1 вийшовши з автомобіля, підійшов до

ОСОБА_2 та вдарив його кулаком в

область голови, після чого останній упав та більше не

вставав. Вийшовши з будинку, він

виявив біля другого під'їзду будинку ОСОБА_2, який лежав

без свідомості та не подавав

ознак життя. Після цього він пішов до сусідів та викликав

швидку допомогу;

-  показами

свідка ОСОБА_4, неявка якого в судове засідання

визнана судом

поважною, а його покази, дані ним у ході досудового

слідства, були досліджені та оголошені

в судовому засіданні, про те, що він у користуванні має

автомобіль ВАЗ 2107. 22 травня

2007 року приблизно о 02 годині ночі він на автомобілі

їхав додому. Разом із ним їхали

ОСОБА_1, який сидів на передньому сидінні пасажира, на

задньому сидінні знаходились

ОСОБА_5, та дівчина на ім'я ОСОБА_14. Він під'їхав до свого

будинку № 6-А по вул.

Синьоозерній у м. Києві та поставив автомобіль. Коли

проїжджав біля другого під'їзду бачив

двох наглядно знайомих чоловіків, одного з яких звали

"ОСОБА_7". Поставивши свій автомобіль

біля першого під'їзду він разом з ОСОБА_14 пішов її

проводжати, а ОСОБА_1 та ОСОБА_16 їх доганяли.

Йому нічого не відомо про конфлікт між ОСОБА_3 та

чоловіками, які стояли біля

другого

під'їзду будинку № 6-А по вул. Синьоозерній;

· 

показами допитаного в судовому

засіданні свідка ОСОБА_6, який дала суду покази, аналогічні

показам свідка ОСОБА_4;

висновком судово - медичної експертизи № 188/2172 від 21 червня 2007 року,

згідно якої, при судово-медичному

дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлено: а) буруваті синці на правому плечі й лівому передпліччі; б) темно-фіолетовий синець у лобній

ділянці справа з переходом на верхню повіку правого ока; крововилив у м'які

покрови голови в лобній ділянці справа, крововилив у м'які тканини шиї зліва на рівні

щитовидного хряща; в) закрита

4

черепно-мозкова травма: крововиливи

в потиличній ділянці з переходом на тім'яну й ліву скроневу ділянки, лінійний перелом склепіння черепа, крововиливи під і над

тверду оболонку головного мозку, крововиливи під

м'які оболонки головного мозку і в кору лівої лобної і скроневої долей.

Усі ушкодження виникли за життя, від дії тупих предметів. Синці на плечі й

передпліччі виникли за декілька днів до настання смерті. Синець на лобі з

відповідним крововиливом у лобній ділянці, крововилив у м'які тканини шиї, а також

черепно-мозкова травма (ушкодження в

підпункті "в") виникли незадовго до смерті. Черепно-мозкова травма в

ОСОБА_2 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Усі інші ушкодження (синці й крововиливи в м'які

тканини) мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Черепно-мозкова травма в ОСОБА_2 виникла в результаті падіння на площині з ударом потиличною ділянкою об неї. Синець із крововиливом

у лобній ділянці з переходом на повіку правого ока й крововилив

у м'які тканини шиї більш імовірно виникли в результаті ударів тупим предметом

(по одному в кожну з вищезазначених зон). Результатом цих ударів (або одного з них) могло стати наступне падіння ОСОБА_2

на площині. Предметом, яким були нанесені ці удари, могла бути рука (руки).

Смерть ОСОБА_2 настала від закритої черепно-мозкової травми з переломом склепіння

черепа та крововиливами в мозок.

Між черепно-мозковою травмою та настанням смерті ОСОБА_2 існує прямий (причинно-наслідковий)

зв'язок (а.с 56 - 58);

- протоколом огляду місця події від 22 травня 2007 року, згідно якого,

поблизу під'їзду буд. 6-А, по вул. Синьоозерній у м.

Києві виявлено труп ОСОБА_2 (а.с. 25 - 27).

Покази підсудного ОСОБА_3 про те, що від його удару по руках, ОСОБА_2 не падав та не отримував тілесних ушкоджень, а перебуваючи в

нетверезому стані сам упав та отримав тілесні пошкодження, суд оцінює критично,

оскільки вказані обставини не знайшли свого

підтвердження в судовому засіданні. Покази підсудного в цій частині

спростовуються ціленаправленністю дій підсудного, поясненнями самого

підсудного, даними ним 31 травня 2007 року (а.с. 16-19), а також показами

свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_13, даними ними в ході досудового та судового слідства, покази яких є

послідовними, логічними та підтверджуються

зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суда немає підстав. Зазначені покази підсудного суд розцінює, як спосіб захисту,

обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином,

оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому

складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 119 КК

України є правильною, оскільки він вчинив вбивство через

необережність.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_3 суд

враховує характер та ступінь суспільної

небезпеки скоєного ним злочину, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується по місцю проживання, на час

скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий

не був, скоїв злочин в період іспитового строку, його відношення до скоєного, та вважає за необхідне обрати йому покарання у

вигляді позбавленням волі, так як приходить

до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливо без

ізоляції від суспільства.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_3 на день винесення даного вироку не відбув покарання за вироком Святошинського районного суду м.

Києва від 05 січня 2006 року, на підставі ст. 71 КК України, суд вважає

необхідним частково приєднати йому до призначеного покарання не

відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК

України, суд,-

засуд и в:

ОСОБА_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4

(чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_1 покарання не відбуте ним покарання за вироком

Святошинського районного суду м. Києва від 05 січня 2006

року, призначивши йому остаточну міру покарання у вигляді 5 (п'яти) років

позбавлення волі.

5

Строк відбуття

покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 23 листопада 2007 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під

варту в залі судового засідання і до вступу вироку

в закону силу утримувати під вартою в Кіївському СІЗО (№13) Управління

Державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській

області.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів,

із моменту вручення копії вироку засудженому,

а рештою учасників процесу, в той же строк із моменту його

проголошення.