Рішення

від 29.08.2007 по справі 2-396/2007

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 2-396/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем            України

29 серпня 2007 року  Теребовлянський районний суд в складі:

головуючого  Малярчука В.В.

при секретарях           Зіньковській Н.Д.,

Страхоцькій М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1   до 

ОСОБА_2   про   відшкодування

моральної шкоди, завданої

образою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_13вернулася до суду з позовом до

відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними

діями відповідача -образою, завданою відповідачем приниженням її честі та

гідності, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в її користь 2000 грн.

моральної шкоди, завданої відповідачем, 225 грн. витрат по оплаті допомога

адвоката, 20 грн. державного мита та збору на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи, посилаючись на мотиви викладені нею у позовній

заяві.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги

підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позову не визнав

та просить суд відмовити позивачці в задоволені позову, мотивуючи тим, що 11

травня 2007 року, він разом із своєю дружиною ОСОБА_2 знаходився в розсаднику

свого господарства в ІНФОРМАЦІЯ_1. Тим часом до огорожі його господарства підійшла його

сусідка - позивачка ОСОБА_1 та розпочала чергову сварку з якоїсь надуманої

причини. Між позивачкою та його сім'єю постійно з вини позивачки виникають

сварки на грунті побутових відносин, які супроводжуються нецензурною лайкою зі

сторни позивачки ОСОБА_1 Так і цього разу, позивачка спровокувала сварку та

розпочала обзивала його нецензурними словами. Обурений поведінкою позивачки

ОСОБА_1, він теж почав сваритися з нею, можливо і з застосуванням не

нормативної лексики. Аби припинити сварку він змушений був вдатися до

залякування позивачки, які як визнала сама позивачка, нею всерйоз не

сприймалися.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, оцінивши

матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки в

судовому засіданні встановлено наступне:

Між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, які є

сусідами в ІНФОРМАЦІЯ_1, на протязі багатьох років існують неприязні відносини,

які часто переростають у дрібні сварки на побутовому грунті, що супроводжуються

нецензунрою лайкою з обох сторін та залякуванням один одного.

11 квітня 2007 року, близько 11 години, на межі між

гоподарствами позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 в черговий раз

розпочалася сварка, яку зпровокувала позивачка ОСОБА_1, наслідком чого кожна зі

сторін висловювалася на адресу іншої погрози та завтосовувала у спілкуванні

нецензунрну лайку.

Висловлені погрози, як суду стало відомо у судовому

засіданні, сторони всерйоз не сприймали, так як вони не підтверджувалися

ніякими реальними діями, і висловлювалися майже за кожної сварки з метою

залякати іншу сторону.

Свідок ОСОБА_3 - дружина відповідача ОСОБА_2 дала

показання, які підтверджують позицію відповідача та є тотожними його

показанням.

Натомість, позивачка ОСОБА_1 не представила суду жодного

доказу, який би підтверджував її покази, або спростовував покази відповідача

ОСОБА_2

13 квітня 2007 року ДІМ Теребовлянського РВ УМВСУ в

Тернопільській області ОСОБА_4 була винесена постанова про відмову в порушенні

кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за фактом погрози вбивством щодо ОСОБА_1,

за відсутністю у його діях складу злочину.

Вказана постанова

позивачкою ОСОБА_1 не оскаржувалася.

Відповідно до статті 23 частини 1 та 2 пункту 4

Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди,

завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні

честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до статті 270 Цивільного кодексу України,

кожна фізична особа має право на свободу та особисту недоторканість, а також на

повагу до гідності і честі.

Однак, позивачкою ОСОБА_1 суду не представлено жодних

доказів, а суду не виявилося можливим у судовому засіданні здобути достатніх

доказів, які б вказували та свідчили про заподіяння позивачці ОСОБА_13 вини

відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, внаслідок протиправних дій відповідача, що

виразилися у образі, завданій приниженням честі та гідності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, показання

сторін та свідка, суд прийшов до висновку, що позивачці ОСОБА_1 слід відмовити

у задоволенні її позову до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної

шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача - образою, у зв'язку з

недоведеністю вказаних позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 60, 179 ЦПК України, статтями 23

ч. 2 п. 4, 270 Цивільного кодексу України, пунктами 4, 9 постанови Пленуму

Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику

в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", пунктами 3, 5

постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 "Про

застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової

репутації громадян та організацій" (з змінами, внесеними постановою

Пленуму від 4 червня 1993 року N 3)",

суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування

моральної шкоди, завданої образою - відмовити, у зв'язку з недоведеністю

вказаних позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга

може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна

скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до

апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд.