Ухвала

від 02.04.2015 по справі 2а-1670/4048/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ К/9991/71457/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Кошіля В.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Енергостар" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012

у справі № 2а-1670/4048/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Енергостар"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової

служби

третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю „Київтранспостач"

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Енергостар" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області) про скасування податкових повідомлень - рішень: №0000062308 від 14.02.2012; №0000072308 від 14.02.2012; №0000082308 від 14.02.2012.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ „Київтранспостач" за серпень 2011 року та складено акт №422/23-6/23560552 від 27.01.2012.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000062308 від 14.02.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 66131, 25 грн.; № 0000072308 від 14.02.2012, яким платнику податків зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податку на додану вартість за серпень 2011 року (реєстраційний номер 187468 від 16.09.2011) на 16877 грн.; № 0000082308 від 14.02.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 218 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 16877 грн. та завищено податковий кредит за серпень 2011 року на 52905 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виникнення права на включення суми податку на додану вартість в розмірі 70000 грн. до складу податкового кредиту за серпень 2011 року ТОВ „Фірма „Енергостар" пов'язує з отриманням податкової накладної №101 від 18.08.2011, виписаної ТОВ „Київтранспостач" на підтвердження факту поставки товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.08.2011 року № 988 у зв'язку з неподанням протягом 12 послідовних місяців декларацій з податку на додану вартість анульовано реєстрацію ТОВ „Київтранспостач" (код ЄДРПОУ 36218037) як платника податку на додану вартість з 18.08.2011.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит, окрім належного документального оформлення господарської операції та наявності податкової накладної, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження економічної діяльності платника.

При цьому документальне обґрунтування права на податковий кредит покладається на платника.

Згідно з частинами першою, другою ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.

Судам попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що правовідносини позивача та ТОВ „Київтранспостач" на підставі договору поставки не опосередковувалися реальним рухом активів.

Також, на дату проведення перевірки та дату розгляду справи судом першої інстанції поставку товарно-матеріальних цінностей відповідно до договору ТОВ „Київтранспостач" не здійснено.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Енергостар" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 у справі № 2а-1670/4048/12 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Енергостар" відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 у справі № 2а-1670/4048/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді В.В. Кошіль С.Е. Острович