Рішення

від 13.07.2006 по справі 40/207-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/207-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2006 р.                                                            Справа № 40/207-06

вх. № 6427/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В. 

при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Поддашкіна О.Ю. - адвокат  відповідача - 1. Колмаков В.В., дов. від 24.06.2006 року 2. Каденко Н.М. - представник, дов. № 19873 від 30.12.2005 року

розглянувши справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім - 20", м. Харків  

до  1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Андант", м. Харків 2. Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської Ради Харківської області, м. Харків  

про визнання недійсною угоди

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про визнання недійсною додаткової угоди № 6 до договору оренди нежитлового приміщення № 566 від 09 серпня 2000 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андант" та Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради.

Під час розгляду справи позивачем було заявлене клопотання про витребування у відповідача документів про належність спірного приміщення до комунальної власності на доказів дотримання приписів закону при укладенні спірної угоди, яке було задоволено судом.

05 червня 2006 року розгляд справи було відкладено на 13 червня 2006 року. 13 червня 2006 року у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника першого відповідача розгляд справи відкладено на 04 липня 2006 року. Під час розгляду справи позивачем було заявлене клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, яке було задоволено судом.

12 липня 2006 року розгляд справи було продовжено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи позов невідповідністю додаткової угоди № 6 до договору оренди нежитлового приміщення № 566 від 09 серпня 2006 року приписам статей 1, 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у частині повноважень другого відповідача на укладання договору оренди, приписам статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у частині відсутності згоди позивача на укладання додаткової угоди № 6 до договору оренди.

Представник першого відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов, вважає додаткову угоду № 6 до договору оренди нежитлового приміщення № 566 такою, що відповідає приписам Закону. Документів, в обґрунтування своєї позиції у справі перший відповідач до матеріалів справи не надав.

Представник другого відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ту обставину, що спірне приміщення підвалу житлового будинку № 20 по вул. Фрунзе у місті Харкові належить територіальній громаді на підставі Рішення десятої сесії Харківської міської Ради народних депутатів першого скликання від 19 березня 1992 року, згідно якого житловий фонд, крім такого, що знаходиться у власності відомств, є об'єктом комунальної власності м. Харкова та Рішення дванадцятої сесії Харківської міської Ради народних депутатів першого скликання від 28 вересня 1992 року, яким на виконання попереднього Рішення Харківської міської Ради від 19 березня 1992 року, до комунальної власності міста були прийняті об'єкти у тому числі будинок № 20 по вул. Фрунзе. Інших документів, що підтверджують право власності другого відповідача на приміщення підвалу Управління комунального майна та приватизації Харківської міської Ради до матеріалів справи не залучило. Крім того в обґрунтування заперечень проти позовних вимог другий відповідач посилається на статтю 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У судовому засідання 12 липня 2006 року було оголошену перерву до 13 липня 2006 року до 14 години 40 хвилин з метою виготовлення повного тексту процесуального документа.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

          09 серпня 2000 року між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Андант” був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 566 від 09 серпня 2000 року. Об'єктом оренди згідно зазначеного договору було нежитлове приміщення загальною площею 55,7 кв.м. будинку № 20 по вул. Фрунзе у місті Харкові. Строк дії договору оренди визначено пунктом 8.1. та становить один рік – до 09 серпня 2001 року.

Надалі між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Андант” укладена додаткова угода без дати № 6 до зазначеного договору оренди нежитлового приміщення № 566. Згідно додаткової угоди № 6 строк дії договору оренди № 566 продовжено з 09 липня 2005 року до 09 липня 2006 року.

Частиною 1 статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частина 1 статті 13 Конституції України регламентує рівність суб'єктів права власності перед законом.

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною або комунальною власністю. Порядок відчуження такого майна регламентується законами, зокрема Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Матеріалами справи встановлено, що засновники позивача у справі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім-20" є власниками квартир багатоквартирного будинку № 20 по вул. Фрунзе у місті Харкові, що приватизували квартири у встановленому законом порядку.

У відповідності до частини 1 статті 1, частини 2 статті 10 Закону „Про приватизацію державного житлового фонду”, Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 по справі № 1-2/2004 від 02 березня 2004 року: суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні громадянам квартир та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв, тощо). Право власності громадянина на квартиру породжує право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку. В процесі приватизації державного житлового фонду одночасно відчужується на користь громадян не тільки квартири, а й допоміжні приміщення. Момент виникнення права власності на квартиру є моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення. Отже допоміжні приміщення стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом – свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

Спірне приміщення згідно документів, що містяться у матеріалах справи, а саме: плану квартирного (багатоповерхового) будинку № 20 по вул. Фрунзе у місті Харкові, технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) будинок № 20 по вул. Фрунзе у місті Харкові, виданого КП „Харківське міське БТІ” є підвалом, що відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" дає підстави дійти висновку, що спірне приміщення відноситься до категорії допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку. Крім того, як зазначає позивач у допоміжному приміщенні підвалу будинку № 20, що є предметом додаткової угоди № 6 до договору № 566 розміщене технічне обладнання багатоквартирного житлового будинку: інженерні комунікації та технічні пристрої, а саме: центральний розподільний щит електропостачання будинку, електролічильники, рубильник, загальна будинкова мережа електропостачання, теплопостачання (розводка (розподільна мережа) тепло та водопостачання, загально будинкова мережа каналізації – загальний стояк каналізації.

З метою захисту прав власників приватизованих квартир та співвласників допоміжних приміщень житлового будинку № 20 по вул. Фрунзе у місті Харкові та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку № 20 власники приватизованих квартир житлового будинку № 20 створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім-20", обсяг повноважень, цілей та задач діяльності, правові та організаційні засади створення та функціонування якого регламентується Статутом Об'єднання та Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Дане об'єднання було внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності до статті 10 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” виключне право прийняття рішень щодо передачі об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, в оренду фізичним чи юридичним особам, відноситься до компетенції загальних зборів членів об'єднання. Винятків із зазначеного положення Закон не містить.

Матеріалами справи встановлено, що зазначені приписи Закону другим відповідачем не виконано.

Як встановлено матеріалами справи додаткова угода № 6 до договору оренди № 566 від 09 серпня 2000 року була укладена вже після набуття громадянами права власності на квартири та допоміжні приміщення будинку № 20 у місті Харкові та після державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дім-20” та включення об'єднання до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідачі не заперечують, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дім-20” – позивач у справі згоди на укладання додаткової угоди № 6 до договору оренди, що стосується продовження терміну договору оренди № 566 на 2005 рік, не надавало. Крім того згідно листів, що містяться у матеріалах справи позивач неодноразово повідомляв Управління комунального майна та приватизації Харківської міської Ради про відсутність наміру та не згоду продовжувати дію договору оренди № 566, який був укладений на один рік, та що Товариство з обмеженою відповідальністю „Андант” приміщення фактично не займає, орендну платню не сплачує, вимоги договору у частині забезпечення протипожежної безпеки, поточного ремонту та страхування майна не виконує.

Стаття 203 Цивільного Кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Пункт 1 статті 203 встановлює, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства.

          Згідно статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу.

          Враховуючи, що Управління комунального майна та приватизації Харківської міської Ради на момент укладення додаткової угоди № 6 до договору оренди нежитлового приміщення № 566 передачу в оренду приміщення підвалу житлового будинку № 20 по вул. Фрунзе у місті Харкові з позивачем не узгодило, суд дійшов висновку, що додаткова угода № 6 до договору оренди нежитлового приміщення № 566 від 09 серпня 2000 року, укладеного між відповідачами строком на 1 рік, не відповідає приписам статтей 1, 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у частині повноважень другого відповідача на укладання договорів оренди та протиречить приписам статті 10 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” з підстав відсутності згоди позивача на укладання додаткової угоди.

Заперечення відповідачів, надані у відкритому судовому засіданні, що права позивача не були порушені, оскільки право спільної власності на будинок у позивачів не виникло, тому допоміжні приміщення підвалу є не спільною власністю, а комунальною, суд не приймає до уваги виходячи із наступного:

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 червня 1992 року N 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" зазначена приватизація полягає у відчуженні квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно із частинами 2,  3 статті 10 Закону України від 19 червня 1992 року N 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою; допоміжні приміщення окремо приватизації не підлягають. Об'єднання індивідуальних власників квартир можуть створюватись для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними. Отже, законом чітко передбачено, що після приватизації квартир, навіть до утворення зазначеного об'єднання допоміжні приміщення не залишаються в комунальній власності, а тому доводи відповідачів про те, що права спільної власності на будинок у власників квартир будинку не виникло, не можна визнати таким, що ґрунтується на законі.

Як встановив суд другим відповідачем вимоги статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не виконано, оскільки із позивачем у справі укладення додаткової угоди № 6 не погоджувалося.

За таких обставин, посилання другого відповідача на Рішення органу місцевого самоврядування, прийняті до введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", не відповідають вимогам статтей 1, 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статтей 1, 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 92 Конституції України.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги позивача стосовно визнання недійсною додаткової угоди № 6 до договору оренди нежитлового приміщення № 566 від 09 серпня 2000 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю „Андант” та Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради законними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Визнати недійсною додаткову угоду № 6 до договору оренди нежитлового приміщення № 566 від 09 серпня 2000 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андант” (код 25184254, м. Харків, вул. Командарма Корка, 42, кв. 6) та Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андант” (код 25184254, м. Харків, вул. Командарма Корка, 42, кв. 6) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дім-20” (код 32763352, 61000, м. Харків, вул. Фрунзе, 20) державне мито у сумі 42,50 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської Ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дім-20” (код 32763352, 61000, м. Харків, вул. Фрунзе, 20) державне мито у сумі 42,50 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Хотенець П.В.

Секретар судового засідання                        Дуброва Н.О.