Рішення

від 02.04.2015 по справі 910/3428/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015Справа №910/3428/15-г

За позовомДержавного підприємства "Національний центр ділового та культурного співробітництва "Український дім" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське туристично-інформаційне агентство" Простягнення 343 363,59 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Кічак Ю.В., представник, довіреність № 1/344 від 09.07.2014; Від відповідача: Ганін С.А., представник, довіреність № 24/03-15 від 24.03.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2013 року Державне підприємство "Національний центр ділового та культурного співробітництва "Український дім" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське туристично-інформаційне агентство" 266 200,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 25.04.20014 № 53, 67 864,82 грн. інфляційної складової боргу та 9 298,77 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 № 910/3428/15-г, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.03.2015.

Ухвалою від 10.03.2015 розгляд справи було відкладено на 31.03.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача відповідно до поданого ним клопотання.

31.03.2015 в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.04.2015 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 01.04.2015 судом було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське туристично-інформаційне агентство" у прийнятті зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору про надання послуг від 25.04.20013 № 53 та стягнення 20 000,00 грн.

02.04.2015 в ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на п. 5.13 договору, який передбачає сплату 100 % вартості послуг у разі, коли обумовлений договором захід не відбувся, листування з відповідачем з приводу перерахування коштів та на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, які передбачають право на отримання інфляційної складової боргу та 3 % річних з простроченої суми.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Згідно з указаним відзивом позовні вимоги не підлягають задоволенню через те, що договір, за яким заявлено позовні вимоги, є неукладеним, адже сторони не досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Так, відповідач вказує, що договір від 25.04.2013 № 53 не відбувся, а тому матеріальні правовідносини, з яких випливає суб'єктивне право позивача вимагати оплату відсутні, відсутнє порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача, що виклює задоволення його вимог.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національний центр ділового та культурного співробітництва "Український дім" в якості виконавця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське туристично-інформаційне агентство" в якості замовника 25.04.2013 уклали договір про надання послуг № 53, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги по забезпеченню проведення Міжнародної виставки "International Business Travel Show" з 30.09.2013 по 02.10.2013 у приміщенні виконавця за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2 у приміщенні центральної зали, третьої виставкової зали, великої виставкової зали, малої виставкової зали, Кобзарської світлиці, Арт-галереї, експозиційного майданчика.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 вказаного правочину вартість послуг виконавця становить 286 200,00 грн., яка сплачується на підставі рахунку-фактури, що є невід'ємною частиною договору, виставленого виконавцем не пізніше 01.10.2013 у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 4.3 договору за результатами наданих послуг складається акт прийняття-здачі наданих послуг.

До обов'язків виконавця розділом 2 договору віднесено надання електротехнічних робіт та робіт з підключення до електромережі; забезпечення загального освітлення під час проведення заходу, забезпечення наявності чергового персоналу (адміністратора, електрика, монтажника, провідного спеціаліста, прибиральника); надання послуг з розміщення інформаційної конструкції на прилеглій території та ін.

Пунктом 7.1 договору визначено, що він набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань.

У п. 5.13 договору сторони погодили, що в разі односторонньої відмови замовника від договору та/або якщо захід не відбудеться з вини замовника, останній перераховує виконавцю на його розрахунковий рахунок 100 % від суми, вказаної у п. 4.1 договору.

03.10.2013 позивачем було отримано лист відповідача від 30.09.2013, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське туристично-інформаційне агентство", посилаючись на фінансові труднощі і неможливість проведення Міжнародної виставки "International Business Travel Show", просить розглянути можливість поетапної оплати за оренду приміщення відповідно до договору № 53 від 25.04.2013, шляхом сплати 20 000,00 грн. до 31.10.2013, 133 200,00 грн. до 30.10.2013 та 133 000,00 грн. до 15.12.2013, а також гарантує повну та своєчасну оплату за вказаним графіком.

18.11.2013 відповідач сплатив у касу позивача 10 000,00 грн., 31.10.2013 - 9 000,00 грн. та 1 000,00 грн. 19.11.2013.

30.05.2014 позивач направив відповідачеві претензію № 1/245 про сплату 266 200,00 грн. заборгованості за договором від 25.04.2013 № 53 з посиланням на його п. 5.13 та лист відповідача від 30.09.2013 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

24.07.2014 позивач надіслав відповідачу претензію від 22.07.2014 № 1/339 з аналогічними вимогами та з аналогічних підстав, яку відповідач не отримував за власним бажанням (відмітка працівника відділення пошитого зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання міститься на довідці форми 20).

Ті ж самі обставини надіслання претензії від 15.12.2014 № 1/689 та бездіяльність з її отримання мали місце у грудні 2014 року (копія претензії та конверту з довідкою форми 20 в матеріалах справи).

Посилаючись на обставини тривалого прострочення відповідача та порушення ним умов п. 5.13 договору, позивач просить стягнути з нього решту обумовленої договором суми та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України .

Натомість, відповідач проти позову заперечує, цитуючи приписи законодавства, які визначають поняття договору і договору про надання послуг, змісту договору, загальних правил про укладення договорів і стверджуючи, що спірний договір є неукладеним.

Згідно з відзивом на позовну заяву і поясненнями представника відповідача, спірний договір не розкриває поняття "послуги по забезпеченню проведення заходу", не визначає в чому саме полягають такі послуги як конкретні дії/процес/діяльність виконавця, що є істотним для відносин з надання послуг та не наводить перелік таких послуг, їх суть, обсяг, кількісні й якісні показники тощо, що не відповідає ч. 4 ст. 180 Господарського кодексу України.

Також, відповідач посилається на відсутність виставленого рахунку-фактури для оплати послуг та відсутність правових підстав для отримання позивачем від відповідача 20 000,00 грн. в якості фінансових санкцій згідно з призначенням платежу у квитанціях до прибуткового касового ордеру від 18.11.2013, 31.10.2013 та 19.11.2013.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин і правових позицій сторін, суд відхиляє заперечення відповідача, як такі, що не спростовують прийнятих ним та існуючих зобов'язань.

У ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Під зобов'язанням ст. 509 Цивільного кодексу України розуміється правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 901 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім і таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами, що відповідає ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Як вказується у ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з приписами ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Укладений сторонами правочин розкриває його предмет, містить ціну і порядок проведення розрахунків, визначає права і обов'язки сторін, строк дії тощо.

Відсутність деталізованої інформації про зміст послуги, щодо якої укладено сторонами договір, їх опису, критерії та ін., на думку суду не є порушенням правила про визначення істотних умов, оскільки законодавцем не передбачено такої необхідності для договорів даного виду. Крім того, заперечуючи позовні вимоги, відповідач жодним чином не застосовує принцип свободи договору та не вказує на обставини добровільного і свідомого вступу у правовідносини з відповідачем, не веде мову про наявність протоколу розбіжностей, будь-яке переддоговірне листування з позивачем щодо уточнення умов договору і деталізації поняття "послуг".

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Ведучи мову про договір про надання послуги, прийнятим є розуміння того, що надання послуги не завжди може мати своїм наслідком певний матеріальний об'єкт або ж зміни до нього, адже часто послуга споживається в процесі її надання.

Зважаючи на все вищевикладене, договір від 25.04.2013 № 53 не слід вважати неукладеним.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На думку суду, погоджуючись на укладення договору, відповідач усвідомлював свої дії, а заперечення відповідача проти факту його укладення свідчать про намагання уникнути прийнятих на себе зобов'язань грошового характеру через те, що фізичне надання послуги не відбулося.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 903).

На відміну від інших видів договорів, які передбачають надання послуг, як наприклад, договору підряду, на виконавця не покладається ризик недосягнення результату, оскільки в силу самого характеру послуги досягнення результату виконавцем не гарантується. Укладаючи договір, замовнику слід усвідомлювати, що ризик випадкового невиконання послуг він приймає на себе.

Отже, враховуючи норми ст. 903 Цивільного кодексу України, умови п. 5.13 договору та засновані на ньому позовні вимоги про сплату 266 200,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з вимогами про сплату заборгованості за договором, позивач просить стягнути з відповідача 67 864,82 грн. втрат від інфляції за період з 16.12.2013 по 31.12.2014 та 9 298,77 грн. 3 % річних з простроченої суми за період з 16.12.2013 по 13.02.2015.

На основу проведення розрахунку позивачем взято грудень 2013 року. Суд погоджується з обраною позивачем датою прострочення відповідача, оскільки саме відповідач самостійно і з власної ініціативи гарантував позивачу проведення повної оплати за договором до 15.12.2013 у листі від 30.09.2013.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені судом обставини порушення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором про надання послуг, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і такими, що відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом, розмір інфляційної складової боргу становить 66 208,81 грн., а не 67864,82 грн. як заявлено позивачем. Тоді як розрахунок 3 % річних проведено правильно.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 16.12.2013 - 31.12.2014 266 200 1.249 66 202.81

Враховуючи викладене, позов Державного підприємства "Національний центр ділового та культурного співробітництва "Український дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське туристично-інформаційне агентство" задовольняється судом частково.

Вміщені у відзиві на позовну заяву посилання відповідача на відсутність виставленого позивачем рахунку-фактури відхиляються судом, адже вони не є підставою для відмови у позові, адже не спростовують фактичних обставин справи, а також тому, що п. 5.13 або інший пункт договору не встановлюють відповідного обов'язку виконавця послуг.

Також, суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з нього фінансових санкцій. Так, приймаючи від відповідача в касі грошові кошти в якості оплати за договором відповідно до п. 5.13, позивач у призначені платежу вказав "фінансові санкції", тоді, як отримані кошти такими не були. Проте, такі дії видаються лише невірним визначенням призначення платежу, що не є обставиною, яка б спростувала невиконання відповідачем договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське туристично-інформаційне агентство" (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 7/36, кв. 17, ідентифікаційний код 37535132) на користь Державного підприємства "Національний центр ділового та культурного співробітництва "Український дім" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 2, ідентифікаційний код 34299989) 266 200 (двісті шістдесят шість) грн. 00 коп. заборгованості, 9 298 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) 77 коп. 3 % річних, 66 202 (шістдесят шість тисяч двісті дві) грн. 81 коп. інфляційної складової боргу та 6 834 (шість тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 04 коп. судових витрат.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 10.04.2015 р.