Постанова

від 15.04.2015 по справі 815/5324/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 815/5324/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Царькової К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Ель» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Ель» (далі - Позивач, або ТОВ «Імпекс-Ель») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними дій ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області при перевірці Позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості та втративші чинність норми, скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002592201 від 12.09.2014 року та скасування податкової вимоги ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 183-25 від 10.09.2014 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

На підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 318 від 18.08.2014 року та відповідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Імпекс-Ель» з питань правомірності формування податкового кредиту в частині господарських відносин з платником податків ТОВ «Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено Акт № 1593/15-03-22-01-0304/32004933 від 01.09.2014 року (далі - Акт перевірки). На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002592201 від 12.09.2014 року, яким ТОВ «Імпекс-Ель» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 75494 грн., з яких за основним платежем 50329 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 25165 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002592201 від 12.09.2014 року винесено на підставі помилкових висновків, є необґрунтованим та незаконним й підлягає скасуванню. На думку Позивача, фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, зв'язок між їх наміром вступити у господарські відносини та його реалізацію, настання для них відповідних господарсько-правових наслідків підтверджується наданою до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області, але залишеною поза увагою, первинною документацією. Позивач вважає, що посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області при проведенні перевірки ТОВ «Імпекс-Ель» були безпідставно враховані дані неофіційних закритих джерел інформації, які не зареєстровані державними органами та їх зміст жодною особою не контролюються, а саме: підсистеми «Податковий аудит», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Також, на думку Позивача, обґрунтовуючи висновки Акту спірної перевірки перевіряючи безпідставно послались на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент» № 2066/22-8/35919671 від 06.06.2013 року, оскільки податковим законодавством не передбачено у зазначеному акті можливість викладення висновків щодо наявності або відсутності об'єктів оподаткування. З огляду на вищезазначене та на те, що до податкового органу були надані всі необхідні первинні документи які складені у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідно наявність усіх обов'язкових підстав для формування ТОВ «Імпекс-Ель» витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, Позивач вважає, що у ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області не має підстав для висновків, які зазначені в Акті перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002592201 від 12.09.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню. Окрім викладеного, як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Позивач послався на відсутність у податкового органу законних підстав, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, для проведення невиїзної позапланової перевірки дотримання норм законодавства при взаємовідносинах із згаданим контрагентом, оскільки Позивачем не отримувалось жодного запиту від ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про надання підтверджуючих документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент», як того вимагають вказані положення ПК України. Що стосується податкової вимоги ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 183-25 від 10.09.2014 року, то Позивач вважає, що вона підлягає скасуванню, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0002542202 від 26.08.2014 року, що стало підставою для направлення вказаної вимоги, оскаржене Позивачем в судовому порядку та про це було відомо Відповідачу.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити позов з підстав вказаних у позові та додаткових поясненнях до адміністративного позову (т 1 а.с. 203-209, т. 2 а.с. 49-52).

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.156-161). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що в період з 20.08.2014 року по 22.08.2014 року, на підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 318 від 18.08.2014 року та відповідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Імпекс-Ель» з питань правомірності формування податкового кредиту в частині господарських відносин з платником податків ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено Акт № 1593/15-03-22-01-0304/32004933 від 01.09.2014 року та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначеною перевіркою встановлено, що фактично ніяких послуг Позивач не одержував, а операції з ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» носили безтоварний характер, оскільки здійснені операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Вказаний висновок перевіряючими був здійснений враховуючи інформацію викладену в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент» № 2066/22-8/35919671 від 06.06.2013 року та з огляду на не надання в ході проведеної перевірки на підтвердження здійснення операцій між Позивачем та ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент», всупереч вимогам укладеного між вказаними підприємствами договору, заявок на автоперевезення вантажів, товарно-транспортних накладних. Враховуючи вищевикладене, Відповідач вважає, що оскаржуване Позивачем податкове повідомлення-рішення № 0002592201 від 12.09.2014 року є правомірним та відповідає вимогам діючого законодавства. Податкова вимога ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 183-25 від 10.09.2014 року вважається відкликаною з 12.09.2014 року. Дії по винесенню податкової вимоги щодо Позивача та саму вимогу Відповідач вважає такими, що відповідають чинному законодавству, а тому, вимогу щодо її скасування такою, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі проведеної позапланової документальної виїзної перевірки Позивача та складеного за її результатами Акту № 1399/15-03-22-02/0302/32004933 від 31.07.2014 року, ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002542202 від 26.08.2014 року, яким ТОВ «Імпекс-Ель» збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у сумі 411174 грн.

У зв'язку з несплатою Позивачем грошового зобов'язання визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням Відповідачем 10.09.2014 року було направлено ТОВ «Імпекс-Ель» податкову вимогу № 183-25 про сплату боргу у сумі 454789,67 грн., з яких 273625,79 основний платіж, 137058 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 44105,88 грн. пеня (т.1 а.с.32).

Також, судом встановлено, що в період з 20.08.2014 року по 22.08.2014 року, на підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області № 318 від 18.08.2014 року (т.1 а.с.36), та відповідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Імпекс-Ель» з питань правомірності формування податкового кредиту в частині господарських відносин з платником податків ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 1593/15-03-22-01-0304/32004933 від 01.09.2014 року (т.1 а.с.9-28).

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002592201 від 12.09.2014 року, яким ТОВ «Імпекс-Ель» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 75494 грн., з яких за основним платежем 50329 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 25165 грн. (а.с.29 т.1).

Не погодившись з направленою на адресу Позивача зазначеною податковою вимогою, висновками Відповідача, викладеними за результатами проведеної перевірки, та винесеним на підставі цих висновків податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.«а» п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За приписами п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку. Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України такі правові наслідки наступають у разі: фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності).

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

Отже, виходячи з зазначеного, для підтвердження включення сум сплаченого ПДВ у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Однак, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року судам варто звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002592201 від 12.09.2014 року, яким збільшено Позивачу суми грошових зобов'язань із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ, підставою прийняття якого є встановлені податковим органом порушення Позивачем норм податкового законодавства, що полягає у формуванні ним податкового кредиту по операціям з ТОВ «Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент» не підтвердженими первинними документами, та врахування податковим органом висновку Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент» № 2066/22-8/35919671 від 06.06.2013 року з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.12.2012 року по 31.03.2013 року.

Під час розгляду справи судом був досліджений наданий Позивачем Договір на організацію послуг транспортно-експедиційних перевезень № 01021 від 01.02.2013 року (т.1 а.с.53-54), укладений між ТОВ «Імпекс-Ель» (як замовником) та ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» (як виконавцем), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по організації перевезень автомобільним транспортом вантажів, в пункти призначення, згідно з вказівками замовника. Виконавець зобов'язаний організувати доставку вантажу в пункт призначення в строк, визначений в заявці на перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника Позивача, виконання умов зазначеного Договору, тобто надання ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Імпекс-Ель», підтверджується заявками, актами виконаних робіт, товарно-транспортними та податковими накладними, платіжними дорученнями (т.1 а.с.55-138).

Крім того, виконання умов цього Договору, Позивач підтверджує видатковими накладними, складеними продавцями поставленого товару на адресу ТОВ «Імпекс-Ель» та складеними Позивачем на адресу покупців поставленого товару на підставі укладених з ТОВ «Імпекс-Ель» договорів (т.2 а.с.4-44).

Разом з тим, суд зазначає, що з наявних в справи актів виконаних робіт не можливо встановити, які саме проведено роботи (виконані послуги) за цими актами. У зазначених актах відсутній зміст та обсяг виконаних за цими актами господарських операцій.

За таких обставин, суд вважає, що надані Позивачем акти виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факт виконання послуг щодо транспортного експедиювання, використаних у господарській діяльності підприємства, оскільки не містять інформації про конкретні обсяги та напрями, за якими згідно з Договором здійснювались відповідні послуги.

В ході судового розгляду справи представником Позивача вказано, що у ТОВ «Імпекс-Ель» відсутні транспортні засоби для транспортування придбаного ним товару, так і складські приміщення для його зберігання, а тому ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» здійснювалось перевезення вантажу безпосередньо від продавців цього товару до його покупців.

Однак, необхідно звернути увагу на те, що в наданих Позивачем документах, якими оформлено перевезення вантажу, продавці та покупці товару, перевезення якого здійснювалось ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент», не значаться ні як вантажовідправник, ні як вантажоодержувач, тощо.

За наданими Позивачем первинними документами, також, не вбачається повідомлення вантажоодержувачів про прибуття вантажу, одержання цими підприємствами вантажу.

Також Позивачем не надано документів, які б уповноважували особу на супроводження та розвантаження товару.

Крім того, надані Позивачем видаткові накладні, складені продавцями поставленого товару на адресу ТОВ «Імпекс-Ель» та складені Позивачем на адресу покупців поставленого товару, не відповідають наданими Позивачем документами, якими оформлено перевезення вантажу ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент», в частині часу здійснення таких господарських операцій та обсягів поставленого товару, що унеможливлює встановлення взаємозв'язку цих господарських операцій та, як наслідок, використання наданих Позивачем транспортно-експедиторських послуг у власній господарській діяльності та взагалі фактичне їх надання його контрагентом.

Під час розгляду справи Позивач жодним чином не спростував встановлені в ході спірної перевірки обставини щодо відсутності у ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» можливості виконання робіт/послуг (відсутності техніки, трудових ресурсів, тощо).

При цьому, враховуючи особливості виконуємих робіт/надаваємих послуг, які потребують спеціальної техніки та матеріалів, трудових ресурсів, суд вважає, що Позивач не міг бути не обізнаним про статус свого контрагента.

З огляду на викладене, враховуючи, що надані Позивачем документи не відповідають вимогам первинних документів та не підтверджують здійснення господарських операцій про придбанню товарів, робіт/послуг, а також враховуючи наявну в матеріалах справи інформацію щодо відсутності у контрагента Позивача - ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, суд приходить до висновку, що Позивачем належним чином не доведено товарність господарських операцій з ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент», що, виходячи з положень ПК України, свідчить про безпідставне формування ним податкового кредиту за рахунок таких операцій, та, відповідно, про заниження суми ПДВ.

Посилання Позивача на те, що при визначені останньому грошових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням податковим органом безпідставно були враховані висновки Акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Позивача, яким встановлено відсутність у останнього необхідних умов для здійснення господарських операцій, судом не приймаються до уваги, оскільки надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. При цьому, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку. Саме на підтвердження вказаних обставин податковим органом і були надані та враховані при проведенні спірної перевірки висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Позивача, яким встановлено відсутність у останнього необхідних умов для здійснення господарських операцій та відповідно про неможливість виконання господарської операції, на підставі якої Позивачем сформований податковий кредит.

Щодо доводів Позивача про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність у Відповідача підстав для проведення оскаржуваної перевірки, суд зазначає, що у податкового органу були наявні підстави, передбачені пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача з огляду на ненадання ним у повному обсязі документів на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» (а.с.47-48 т.1), а також інших підстав, передбачених ПК України, а саме: отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення Позивачем податкового законодавства (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» № 2066/22-8/35919671 від 06.06.2013 року щодо відсутності ТОВ «Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент» (т.1 а.с.176-194)).

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги Позивача про визнання протиправними дії ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області при перевірці Позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості та втративши чинність норми з огляду на викладене.

Відповідно до абз. 1, 2 п.3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі, і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними вимоги Позивача про визнання протиправними дії ДПІ при перевірці Позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості та втративші чинність норми, оскільки висновки Відповідача викладені в Акті перевірки № 1593/15-03-22-01-0304/32004933 від 01.09.2014 року самі по собі не породжують для ТОВ «Імпекс-Ель» правових наслідків.

Що стосується вимог Позивача про скасування податкової вимоги ДПІ № 183-25 від 10.09.2014 року суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за боржником ТОВ «Імпекс-Ель», станом на 09.09.2014 року обліковується податковий борг в сумі 454789,67 грн., з яких 273625,79 основний платіж, 137058 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 44105,88 грн. пеня.

Вказані грошові зобов'язання Позивачу нараховані податковим органом податковим повідомленням-рішенням № 0002542202 від 26.08.2014 року, на підставі акту перевірки № 1399/15-03-22-02/0302/32004933 від 31.07.2014 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано Позивачем 28.08.2014 року.

Згідно вимог п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв'язку з несплатою Позивачем грошового зобов'язання визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням Відповідачем 10.09.2014 року було направлено ТОВ «Імпекс-Ель» податкову вимогу № 183-25.

За таких обставин, оскільки станом на 09.09.2014 року, тобто в строки визначені п.57.3 ст.57 ПК України, Позивачем не були сплачені нараховані йому податковим повідомленням-рішенням № 0002542202 від 26.08.2014 року суми грошового зобов'язання, суд вважає, що Відповідачем правомірно 10.09.2014 року була сформована оскаржувана податкова вимога № 183-25.

Як встановлено судом, 11.09.2014 року ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області було отримано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 року про відкриття провадження у справі № 815/4925/14 за позовом ТОВ «Імпекс-Ель» про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002542202 від 26.08.2014 року, несплата визначених яким сум грошових зобов'язань стала підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги (т.2 а.с.46).

За приписами п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, судом встановлено, що Позивачем розпочата процедура оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002542202 від 26.08.2014 року, а тому визначені цим податковим повідомленням-рішенням грошові зобов'язання є неузгодженими.

Як вбачається з наявною в матеріалах справи картки обліку Позивача (т.1 а.с.197-202), у зв'язку з отриманням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 року про відкриття провадження у справі № 815/4925/14 за позовом ТОВ «Імпекс-Ель» про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002542202 від 26.08.2014 року, Відповідачем були відкориговані данні щодо розміру податкового боргу Позивача та виключені відомості щодо узгодженості податкових зобов'язань ТОВ «Імпекс-Ель», визначених податкових повідомлень-рішень № 0002542202 від 26.08.2014 року.

Крім того, судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0002542202 від 26.08.2014 року, несплата визначених яким сум грошових зобов'язань стала підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги.

Згідно вимог пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

При цьому, за приписами п.60.5 ст.60 ПК України у випадках, визначених пп.60.1.4 п.60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналогічні положення закріплені Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 576 від 10.10.2013 року.

За таких обставин, оскільки відомості щодо оскарження Позивачем податкового повідомлення-рішення № 0002542202 від 26.08.2014 року, несплата визначених яким сум грошових зобов'язань стала підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги, були отримані Відповідачем вже після направлення на адресу Позивача вимоги № 183-25 від 10.09.2014 року, а також враховуючи, що у зв'язку з отриманням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 року про відкриття провадження у справі № 815/4925/14 Відповідачем були відкориговані данні щодо розміру податкового боргу Позивача та виключені відомості щодо узгодженості податкових зобов'язань ТОВ «Імпекс-Ель», визначених податковим повідомленням-рішенням № 0002542202 від 26.08.2014 року, суд вважає, що підстави для скасування оскаржуваної вимоги в судовому порядку відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги ТОВ «Імпекс-Ель» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 590-VII від 19.09.2013 року встановлено ставки судового збору за подання позову майнового характеру в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Окрім цього, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що Позивач заявив вимоги майнового характеру на загальну суму 530283,67 грн. Таким чином, сума судового збору, визначена за правилом абзацу 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у цій справі складає 4872,00 грн.

Враховуючи сплату позивачем суми судового збору в розмірі 487,20 грн. під час подання адміністративного позову до суду (т. 1 а.с.8), то решта суми судового збору, що підлягає стягненню з позивача становить 4384,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Ель» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області при перевірці позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості та втративши чинність норми, скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002592201 від 12.09.2014 року, скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області № 183-25 від 10.09.2014 року - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Ель» (код ЄДРПОУ 32004933, м. Одеса) судовий збір в розмірі 4384,80 грн. (отримувач коштів: ГУДКСУ в Одеській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, Банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, Код банку отримувача (МФО) 828011, Рахунок отримувача 31212206784005, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Призначення платежу Судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Ель», Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

15 квітня 2015 року.