Постанова

від 09.04.2019 по справі 815/5324/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №815/5324/14

адміністративне провадження №К/9901/26819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс-Ель

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у складі судді Стеценко О.О.,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у складі суддів Федусик А.Г., Зуєвої Л.Є., Шевчук О.А.,

у справі № 815/5324/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс-Ель

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В :

18 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Імпекс-Ель (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними дій податкового органу при перевірці позивача шляхом обґрунтування оскаржуваного рішення посиланням на завідомо недостовірні відомості, а саме норми, які втратили чинність, скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2014 року № 0002592201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 50329 грн та застосовані (штрафних) фінансових санкцій у сумі 25165 грн та скасування податкової вимоги від 10 вересня 2014 року №183-25, якою станом на 09 вересня 2014 року визначено суму податкового боргу у розмірі 454789 грн 67 коп., у тому числі основного платежу 273625 грн 79 коп., штрафних (фінансових) санкцій 137058 грн та пені 44105 грн 88 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

24 березня 2015 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року, Товариству відмовлено у задоволені позову з мотивів недоведеності отримання послуг та правомірності формування податкового кредиту та правомірності формування податкової вимоги на момент її прийняття.

14 січня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 12 вересня 2014 року №0002592201.

В обґрунтування касаційної скарги позивач доводить неналежну оцінку операцій отримання позивачем послуг з організації експедиції вантажів (логістична діяльність), а не послуг перевезення, як врахували суди першої та апеляційної інстанцій. Доводить, що судами попередніх інстанцій здійснена неналежна оцінка отриманих послуг, формування податкового кредиту на підставі податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН, врахована податкова інформація щодо неможливості проведення звірки позивача з його контрагентом, яка безпідставно покладена в основу податкового правопорушення, яка оцінена без дотримання критеріїв оцінки доказів, все це зумовило висновки судів попередніх інстанцій, які не відповідають обставинам справи.

23 березня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 15 січня 2016 року, та витребувано справа №815/5324/14 з Одеського окружного адміністративного суду.

Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не надавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

14 квітня 2016 року справа №815/5324/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

21 лютого 2018 року справа №815/5324/14 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/26819/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32004933, перебуває на податковому обліку з 12 липня 2002 року, є платником податку на додану вартість з 16 липня 2002 року.

Податковим органом у серпні 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту в частині господарських відносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент за період з 01 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 01 вересня 2014 року №1593/15-03-22-01-0304/32004933 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення Товариством положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 50329 грн за березень 2013 року.

Керівником податкового органу 12 вересня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002592201, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 50329 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25165 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзаців 3, 4 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством, як замовником та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Адвансед Девелопмент і Прожект Менеджмент , як виконавцем, укладений договір на організацію послуг транспортно-експедиційних перевезень №01021 від 01 лютого 2013 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по організації перевезень автомобільним транспортом вантажів, в пункти призначення, згідно з вказівками замовника. Виконавець зобов'язаний організувати доставку вантажу в пункт призначення в строк, визначений в заявці на перевезення.

Товариством на підтвердження фактичної реалізації вказаного договору надані заявки, акти виконаних робіт, товарно-транспортні та податкові накладні, платіжні доручення, оцінюючи які суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з наданих первинних документів не можливо встановити, які саме проведено роботи (виконані послуги) за цими актами. У зазначених документах відсутній зміст та обсяг виконаних господарських операцій.

Крім того, у податковій накладній, за встановленими до якої вимогами зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, зазначено лише - "організація транспортно-експедиційних послуг" без відповідного опису послуг, їх обсягу тощо, що за висновком судів попередніх інстанцій унеможливлює включення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвансед Девелопмент і Проджект Менеджмент" здійснював перевезення вантажу безпосередньо від продавців цього товару до його покупців, проте, в наданих Товариством документах оформлено перевезення вантажу, продавці та покупці товару, перевезення якого здійснювалось контрагентом позивача, він (позивач) не значиться ні як вантажовідправник, ні як вантажоодержувач, матеріали справи не містять жодної інформації щодо наявності у контрагента Товариства відповідних потужностей (транспорт, персонал) для виконання умов договору на організацію послуг транспортно-експедиційних перевезень.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем первинні документи не можуть вважатися належним підтвердженням фактичного здійснення господарських правовідносин позивача з контрагентом та використання вказаних товарів у господарській діяльності Товариства, не підтверджують правомірність формування податкового кредиту, а будь-яких інших належних доказів в ході розгляду справи позивачем надано не було.

Суд визнає цей висновок таким, що не відповідає встановленим судами попередніх інстанцій обставинам у справі та змісту наведених світлокопій документів, оскільки предметом договору, є послуги, а не товар, як зазначено вищеозначеним висновком. Послуги стосуються виключно організації перевезень, внаслідок чого вимоги до документів мають відповідати саме цим послугам, а не послугам перевезення.

Судами попередніх інстанцій оцінені докази на предмет відповідності послуг перевезення, а не організації перевезення (логістичним послугам), при цьому така оцінка здійснена на підставі неналежних письмових доказів, а саме первинних документів, які не є оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідно до частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, та була чинною на час вирішення спору судами попередніх інстанцій).

Умови договору, визначення вартості послуг, сплата податкових зобов'язань контрагентом позивача за цими операціями, відображення витрат понесених у зв'язку з їх придбанням в бухгалтерському обліку за правилами Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року за №27/4248, судами попередніх інстанцій не встановлювалась та не досліджувалась, як і не досліджувався вид послуг і встановлені до цього виду вимоги до первинних документів, щодо їх суті та форми.

За межами судового розгляду судами попередніх інстанцій залишено дослідження правопорушень в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим-повідомленням рішенням відповідно до абзаців 3, 4 статті 123 Податкового кодексу України.

Неприйнятним є довід податкового органу, прийнятий та погоджений судами попередніх інстанцій про те, що неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом є доказом податкового правопорушення, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Оцінюючи податкову вимогу від 10 вересня 2014 року суди попередніх інстанцій не встановили відповідність даних податкового обліку податкового органу відомостям зазначеним в інтегрованій картці платника податків відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, склад податкового боргу, узгодженість грошових зобов'язань, щодо основного боргу, штрафних (фінансових) санкцій та пені станом на 09 вересня 2014 року.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс-Ель задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі № 815/5324/14 скасувати.

Справу №815/5324/14 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер