Постанова

від 14.04.2015 по справі 826/268/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2015 року           10:24           № 826/268/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач-1),Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (відповідач-2)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» (надалі – ТОВ «Оптторг-Інвест» або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві або відповідач-1), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнати податкову декларацію ТОВ «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року такою, що подана 24.12.2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести дані податкової декларації ТОВ «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року до всіх електронних баз податкової звітності.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що надіслана (подана) на адресу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року (спочатку в електронному вигляді та безпосередньо 24.12.2014 року – в паперовому вигляді) містить усі необхідні реквізити, передбачені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, з посиланням на те, що, зокрема, станом на 23.12.2014 року, згідно даних Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТОВ «Оптторг-Інвест» значилася адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24-В, що й було зазначено у вказаній податковій звітності. Таким чином, на думку представника позивача, дії відповідача-1 щодо відмови Товариству у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року є протиправними та безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду у судовому засіданні на 02.02.2015 року.

02.02.2015 року в призначеному судовому засіданні суд своєю протокольною ухвалою відповідно до норм ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) залучив до участі у даній справі в якості відповідача-2 Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві або відповідач-2).

У судове засідання 02.02.2015 року з'явилися представники позивача і відповідача-2.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-2 у даному судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що ТОВ «Оптторг-Інвест» подало до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року з порушенням вимог оформлення такої податкової звітності, а саме: зазначені недостовірні відомості щодо місцезнаходження підприємства. Підтвердженням цього, за твердженнями останнього, є довідка про встановлення місцезнаходження платника податків від 19.12.2014 року № 1153, складена працівником структурного підрозділу ДПІ за результатами вжитих заходів зі встановлення місцезнаходження ТОВ «Оптторг-Інвест».

Відповідач-1 у призначене судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 КАС України підтверджується наявними у матеріалами справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене, суд 02.02.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача-1 та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що 24.12.2014 року ТОВ «Оптторг-Інвест» (ідентифікаційний код 39389584, місцезнаходження: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Михайлівська, буд. 24-В) подало до канцелярії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року з додатками 2, 5, 6 і 7 (надалі – Податкова декларація з ПДВ), підписану 24.12.2014 року, в паперовому вигляді. Надходження даної Податкової декларації з ПДВ було зафіксовано відповідачем 24.12.2014 року «з попередженням про можливість невизнання» про, що свідчить відмітка вхідного штампу канцелярії податкової інспекції.

В зазначеній Податковій декларації з ПДВ позивач зазначив певні відомості, в тому числі про місцезнаходження ТОВ «Оптторг-Інвест» – 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-В.

Разом з тим, доказів направлення позивачем податкової декларації з ПДВ за звітний період листопад 2014 року до органів доходів і зборів в електронному вигляді представник останнього суду не надав, зазначивши під час судового розгляду справи про відсутність таких доказів.

ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві листом від 24.12.2014 року № 31821/10/26-59-18-04-17 «Про відмову у прийнятті податкової декларації» повідомило підприємство про наступне: «Вашим підприємством до ДПІ була надана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року, яка складена з порушенням норм п. 48.3 ст. 48 та п. 49.8 ст. 49 Кодексу, а саме: недостовірний обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків». Відповідно до п. 45.2 ст. 45 податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

У зв'язку з вищезазначеним та відповідно до п. 48.7 ст. 48 Кодексу вищевказана податкова звітність не вважається податковою декларацією. Пропонуємо Вам надати нову податкову звітність, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.».

Вважаючи відмову у прийнятті зазначеної Податкової декларації з ПДВ необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

В силу норми ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Зокрема, п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Також, в силу норм пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктами 49.3 і 49.4 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).

Крім того, в пп. 4.9.2 п. 4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516, декларація, надана платником, також вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст. ст. 48 і 49 Кодексу: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація, та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання або квитанції в електронному вигляді з накладеним ЕЦП ЦОЕЗ про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений строк (п. 49.11 ст. 49 Кодексу).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Як було зазначено представником відповідача під час судового розгляду справи, підставою для неприйняття податкової декларації ТОВ «Оптторг-Інвест» з ПДВ за звітний період листопад 2014 року слугував встановлений контролюючим органом факт зазначення недостовірних даних, вказаних в обов'язкових реквізитах такої Податкової декларації, а саме: «місцезнаходження платника податків».

Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

При цьому, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV (надалі – Закон № 755), місцезнаходження юридичної особи – адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону № 755).

В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи як місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 17 Закону № 755).

Водночас, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ст. 18 Закону № 755).

З наявних у матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.12.2014 року та 24.12.2014 року (в тому числі, станом на момент подання позивачем вказаної вище податкової декларації та день отримання контролюючим органом такої декларації) вбачається, що в якості місцезнаходження ТОВ «Оптторг-Інвест» вказано адресу: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Михайлівська, буд. 24-В. При цьому, згідно даних витягів, відомості щодо ТОВ «Оптторг-Інвест» мають статус підтверджених.

У рядку 06 Податкової декларацій з ПДВ за звітний період листопад 2014 року, копія якої наявна в матеріалах справи, що також не заперечувалося відповідачем-2 під час судового розгляду справи, як податкову адресу ТОВ «Оптторг-Інвест» вказано наступну адресу: 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-В, тобто адресу, яка відповідає вищенаведеній інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що податкова декларації позивача з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року (датована 24.12.2014 року, вхідний від 24.12.2014 року), яка не була визнана ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві як звітна, містить у собі такий обов'язковий реквізит як «місцезнаходження платника податків», що відповідає місцезнаходженню ТОВ «Оптторг-Інвест», вказаному в інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, іншого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз викладених вище норм права свідчить про те, що дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року є протиправними.

З огляду на викладене та у відповідності до положень п. 49.13 ст. 49 ПК України, якими передбачено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, суд дійшов висновку про визнання прийнятою та зареєстрованою Податкова декларація з ПДВ днем її фактичного отримання ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: 24.12.2014 року.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві внести дані податкової декларації ТОВ «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року до всіх електронних баз податкової звітності суд зазначає наступне.

У відповідності до положень згаданих вище Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, для забезпечення єдиної методології ведення та обробки документів податкової звітності повинні виконуватись такі процедури: приймання та реєстрація документів податкової звітності від платників податків; перенесення інформації з документів податкової звітності на паперових та електронних носіях до електронних баз податкової звітності; перенесення інформації, наданої платниками податків засобами телекомунікаційного зв'язку, до електронних баз податкової звітності; проведення автоматизованих перевірок документів податкової звітності, зокрема звірка даних документів податкової звітності з інформацією відповідних реєстрів, переліків тощо, згідно з наданими технічними завданнями; верифікація даних податкової звітності, наданої на паперових носіях, що переносяться до КОР платників податків; підготовка та вивантаження інформації щодо сум визначених платником грошових зобов'язань для подальшого перенесення відповідних показників до КОР платників податків; відпрацювання реєстрів неімпортованих записів, сформованих за результатами перенесення визначених платниками сум грошових зобов'язань з баз податкової звітності до КОР платників податків; обробка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. N 1ДФ; обробка податкової звітності (у тому числі поданої в електронному вигляді) та звітності, показники якої не заносяться до КОР платників податків; формування та передача реєстрів на основі обробленої податкової звітності незалежно від способу подання податкової звітності; оформлення і передача для збереження паперових носіїв податкової звітності; адміністрування системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності.

Згідно розд. 5 цих Методичних рекомендацій, за наслідками процедури реєстрації та прийняття податкової звітності підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу – підрозділами, на які покладено цю функцію, –здійснюється обробка та занесення інформації до електронних баз виконується.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про відсутність наразі правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Оптторг-Інвест» в частині зобов'язання відповідачів вчинити дії по перенесенню даних з Податкової декларації до відповідних електронних баз даних у зв'язку з їх передчасністю.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року та визнання прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію ТОВ «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року днем її фактичного отримання ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: 24.12.2014 року. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їхньому задоволенні.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року.

3.          Визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року прийнятою та зареєстрованою у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: 24.12.2014 року.

4.          В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок