Ухвала

від 04.06.2015 по справі 826/268/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/268/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» звернулися в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року позов задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за листопад 2014 року; визнано податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторг-Інвест» з податку на додану вартість за звітний період листопад 2014 року прийнятою та зареєстрованою у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: 24.12.2014 року; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.12.2014 року позивачем подано до канцелярії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками 2, 5, 6 і 7. В зазначеній Податковій декларації позивач вказав місцезнаходження ТОВ «Оптторг-Інвест» - 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-В.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві листом від 24.12.2014 року № 31821/10/26-59-18-04-17 «Про відмову у прийнятті податкової декларації» повідомила позивача, що у поданій ним декларації вказано недостовірний обов'язків реквізит - «місцезнаходження платника податків», а тому вищевказана податкова звітність не вважається податковою декларацією.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з абз. 1 п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.1 і 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Положеннями п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цьогоКодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як вже зазначалось, підставою для неприйняття податкової декларації позивача за листопад 2014 року стало встановлення контролюючим органом факту зазначення недостовірних даних, вказаних в обов'язкових реквізитах такої Податкової декларації, а саме: «місцезнаходження платника податків».

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1 та 2 ст. 17 вищезгаданого Закону визначено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи як місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, згідно зі ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.12.2014 року та 24.12.2014 року місцезнаходження ТОВ «Оптторг-Інвест»: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Михайлівська, буд. 24-В. При цьому, згідно даних витягів, відомості щодо ТОВ «Оптторг-Інвест» мають статус підтверджених.

Водночас, у рядку 06 Податкової декларацій з ПДВ за листопад 2014 року, як податкову адресу ТОВ «Оптторг-Інвест» вказано: 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-В, тобто адресу, яка відповідає вищенаведеній інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності відмови податковим орган у прийнятті відповідної податкової декларації, оскільки позивачем вказано належну податкову адресу. При цьому, інші передбачені податковим законодавством підстави для відмови у прийнятті належно оформленої податкової декларації у відповідачів відсутні.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішенні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 09.06.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С