Постанова

від 12.03.2015 по справі 804/5273/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 рокусправа № 804/5273/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.,

за участю представників:

позивача: - Чирви В.В. (довіреність від 05 січня 2015 року),

відповідача: - Гагарського А.П. (довіреність від 09 лютого 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року

у справі № 804/5273/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агроял» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000851501 від 25 лютого 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 67110 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 16778 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, податковим органом, зокрема, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з товариством з обмеженою відповідальністю «Омега 2012» за січень-лютий 2013 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2014 року №592/30/04-03/37665284 (а.с.24-28).

Під час перевірки, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, зокрема, використала акт державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №166/26-58-22-06-15/38354063 від 10 липня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-2012» (із встановленням відсутності складських приміщень, виробничих потужностей, тощо).

За даними перевірки, відповідно до декларацій з податку на додану вартість від 20 лютого 2013 року №9008507817, від 20 березня 2013 року №9014927839, розшифровок податкових зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість: за січень 2013 року на загальну суму 388804 гривень, у тому числі від товариства з обмеженою відповідальністю «Омега 2012» 30298,66 гривень; за лютий 2013 року на загальну суму 651877 гривень, у тому числі від товариства з обмеженою відповідальністю «Омега 2012» 36810,83 гривень.

За висновками акту перевірки, встановлені порушення позивачем пункту 180.1 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 193.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період січень, лютий 2013 року на 67110 гривень: у тому числі за січень на 30299 гривень, за лютий на 36811 гривень.

На підставі акту перевірки та за виявленими порушеннями, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851201 від 25 лютого 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 83888 гривень, у тому числі за основним платежем на 67110 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 16778 гривень (а.с. 10).

За доводами податкового органу, перевіркою встановлено відсутність факту вчинення господарських операцій між товариствами з обмеженою відповідальністю «Агроял» та «Омега 2012», наявні на час перевірки первинні документи складені формально.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а в матеріалах справи містяться первинні документи, а саме: копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів переробки, які підтверджують реальність та фактичність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Агроял» - Замовником (м. Дніпродзержинськ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Омега 2012» - Підрядником (м. Київ) укладено договір №03-01 від 04 січня 2013 року про надання послуг по переробці, відповідно до якого, Підрядник перероблює на належному йому обладнанні сировину (матеріали), використовуючи власні хімічні добавки для дотримання технологічного процесу, і відвантажує вироблену з неї продукцію за рознарядками замовника (а.с. 45).

За умовами договору: Замовник зобов'язується: передати Підряднику сировину (матеріали) по додаткового узгодженому графіку з подальшим складанням акту прийому-передавання (пункт 2.1.1); надати Підряднику рознарядки на відвантаження готової продукції з визначенням виду продукції, відвантажувальних та поштових реквізитів (пункт 2.1.3); Підрядник зобов'язується відвантажити готову продукцію, запаковану у мішкотару Замовника, в адреси визначені Замовником (2.2.3); за відсутності рознарядок на відвантаження готової продукції Замовник сплачує за зберігання готової продукції Підрядником (пункт 3.5).

На підтвердження виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «Агроял» отримано від товариства з обмеженою відповідальністю «Омега 2012» податкові накладні, рахунку-фактури, а також акти виконаних робіт (відображені в акті перевірки).

Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок.

Позивач, посилаючись на правомірність формування податкових зобов'язань за господарськими операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Омега 2012», зазначає, що відповідач під час перевірки не взяв до уваги документи щодо придбання мінеральних добрив для переробки (збагачення), та їх подальшу реалізацію; також зазначає про неправомірність використання податковим органом та зазначення в акті перевірки результатів перевірок інших суб'єктів господарювання.

Суд апеляційної інстанції, зауважує, що висновки перевірки позивача не можуть ґрунтуватися лише на підставі акту №166/26-58-22-06-15/38354063 від 10 липня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-2012», проте відповідач має право використовувати даний акт звірки.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з даними перевірки, за актами переробки мінеральних добрив за січень 2013 року переробці підлягало 263,12 тон сировини; за лютий 2013 року - 307,15 тон сировини, готовою продукцію є амофос та діамофос.

Ані договір про надання послуг по переробці від 04 січня 2013 року, ані акти переробки і надання послуг (місце складання актів у січня 2013 року м. Дніпродзержинськ, у лютому 2013 року м. Київ), не відображують транспортування (покладення зобов'язання по несенню витрат на транспортування) сировини і мішкотари від товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» до товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» та в зворотному сполученні (а.с. 79-94, 102-119).

Позивач визначає постачальниками мінеральних добрив (добриво складне азотно-фосфорне, азотно-вапнякове), що підлягали переробці (збагаченню) товариством з обмеженою відповідальністю «Омега 2012», відповідно до договірних відносин - товариство з обмеженою відповідальністю «Дельтахімтрейд» (договір від 21 лютого 2012 року), дочірнє підприємство «Агроцентр ЄвроХім-Україна» (договори від 09 січня 2013 року, 12 вересня 2012 року) та надає копії податкових і видаткових накладних (а.с. 40-44, 49-72).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроял» придбавалися мішки у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та контейнери у товариства з обмеженою відповідальністю «Деліс-Проф» (а.с.73-78). При цьому, згідно копій товарно-транспортних накладних, мішки відправлялися з пункту навантаження: м. Дніпродзержинськ до пункту розвантаження: м. Дніпродзержинськ.

За договором від 03 січня 2013 року про надання транспортних послуг автомобільним транспортом між позивачем-Замовником та перевізником, виступає товариство з обмеженою відповідальністю «Торг Консар».

Відповідно до копій товарно-транспортних накладних, товариством з обмеженою відповідальністю «Торг Консар» від товариства з обмеженою відповідальністю «Агроял» здійснено перевезення амофосу:

- фермерському господарству «Ромашка» - пункт навантаження: м. Красногорівка, Донецька область, пункт розвантаження: с. Петропавлівка, Харківська область (а.с. 143 зворот);

- фермерському господарству «Сім» - пункт навантаження: м. Красногорівка, Донецька область, пункт розвантаження: с. Петропавлівка, Харківська область (а.с. 142 зворот);

- товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок» - пункт навантаження: м. Снігурівка, Миколаївська область; пункт розвантаження: Гречишкине, Луганська область (а.с. 141 зворот);

- фермерському господарству «Маяк» - пункт навантаження: м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область; пункт розвантаження: с. Попівка, Кіровоградська область (а.с. 140 зворот);

- товариству з обмеженою відповідальністю «Мирне-Плюс» - пункти навантаження: Апостолово, Дніпропетровська область; м. Красногорівка, Донецька область, пункт розвантаження с. Караван-Солодкий, Луганська область (а.с. 134- 137, зворот),

- фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 - пункт навантаження: м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область; пункт розвантаження: м. Бобринець, Кіровоградська область (а.с. 156 зворот);

- приватному підприємству «Злагода» - пункт навантаження: м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область; пункт розвантаження: с. Єрмолівка, Миколаївська область (а.с. 152 зворот);

- сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Славутич» - пункт навантаження: м. Смєла, Полтавська область; пункт розвантаження: с. Малі Сорочинці, Полтавська область (а.с. 151 зворот);

- селянському (фермерському) господарству «Надія» - пункт навантаження: м. Горлівка, Донецька область; пункт розвантаження: с. Хрестище, Харківська область (а.с. 146, 150 зворот);

- фермерському господарству «Павільйон Флори» - пункт навантаження: м. Горлівка, Донецька область; пункт розвантаження: с. Попівка Полтавська область (а.с. 144, 147 зворот);

- Дніпро ПГП - пункт навантаження: Апостолово, Дніпропетровська область; пункт розвантаження: смт. Білокуракине, Луганська область (а.с. 145 зворот);

- селянському (фермерському) господарству «Господар» - пункт навантаження: м. Горлівка, Донецька область; пункт розвантаження: с. Хомутець, Полтавська область (а.с. 148 зворот).

Отже, позивачем, ні під час перевірки, ні у суді документально не підтверджено рух мінеральних добрив між ним, та товариством з обмеженою відповідальністю «Омега 2012», не надано документи складського обліку, оприбуткування та відвантаження продукції з цим контрагентом.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновків, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність здійснення укладеної угоди між товариствами з обмеженою відповідальністю «Агроял» та «Омега 2012» у січні та лютому 2013 року, як наслідок про безпідставність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим