Ухвала

від 08.04.2015 по справі 826/17902/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17902/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Павасаріс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павасаріс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Павасаріс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2014 року №0002912201 та №0002922201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Павасаріс» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Дек Україна» за період з 01.02.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами якого складено акт перевірки від 30.05.2014 року № 4320/26-51-22-01/38138980, яким виявлено порушення ст. 134 , пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 , п. 138.2 ст. 138 , пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , чим занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток підприємств у розмірі 478075,05 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 90834,64 грн. та в порушення п. 185.1 ст. 185 , п. 198.1 , 198.3 , 198.6 ст. 198 ПК України , занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 95615,01 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Дек України».

В зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2014 року: №0002912201, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 113543,30 грн., (за основним платежем - 90834,64 грн., за штрафними санкціями - 22708,66 грн.); та №0002922201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 119518,76 грн., (за основним платежем - 95615,01 грн., за штрафними санкціями - 23903,75 грн.).

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач після процедури адміністративного оскарження звернувся до суду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . Як зазначено у пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування, з огляду на неналежне оформлення первинних документів позивача, з чим погодився і суд першої інстанції та колегія апеляційної інстанції.

З акту перевірки від 30.05.2014 року № 4320/26-51-22-01/38138980 вбачається, що у перевіряємому періоді між позивачем (Замовник) та ТОВ «Дек України» (Виконавець) укладались господарські договори про надання послуг, зокрема: 04.03.2014 року, 04.04.2013 року укладені Договори №ДУ-0403/1, №ДУ-0404/05 про надання консультаційно-інформаційних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується надати Замовникові консультаційно-інформаційні послуги, Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги у розмірах, порядку та формі, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під послугами Сторони розуміють консультації з питань за тематикою, попередньо визначеною Замовником, усно письмово або через електронну пошту.

За надання послуг передбачених даним Договором Замовник сплачує на користь Виконавця суму визначену Актами здачі-прийняття наданих послуг.

04.06.2014 року укладено Договір № ДУ-0406/04 про надання маркетингових послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати обумовлені в цьому Договорі послуги, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги у розмірах, порядку та формі, передбачених цим Договором.

За надання послуг передбачених даним Договором Замовник сплачує на користь Виконавця суму визначену Актами здачі-прийняття наданих послуг.

На підтвердження своїх доводів позивачем було надано копії таких документів: актів надання послуг, договорів, податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судова колегія, ретельно дослідивши матеріали даної справи, погоджується з висновком суду першої інстанцції стосовно того, що об'єкти оподаткування, що були включені позивачем до складу валових витрат не підтверджуються первинними документами.

Матеріали справи не місять інформації про проведення взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Дек Україна», доказів на підтвердження економічної доцільності придбання у ТОВ «Дек Україна» маркетингових послуг. Крім того, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

У податкових накладних не міститься інформації про Договір на виконання якого виписано конкретну податкову накладну.

Також суд апеляційної інстанції вказує, що надані документи не містять інформації стосовно предмету доказування, за допомогою них не можна достеменно встановити реальність здійснення господарських операцій. Відповідно не можливо прослідкувати зміни в активах позивача та встановити, що валові витрати позивача спрямовані на здійснення своєї господарської діяльності. А тому, з наданих позивачем документів неможливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів тощо.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2014 року №0002912201 та №0002922201.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу . Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України надав до суду належні докази правомірності рішення про застосування штрафних санкцій та винесення податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 19.01.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Павасаріс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.