Постанова

від 09.04.2015 по справі 826/13261/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13261/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФМ-Груп» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005342202 від 23.04.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2013 року № 0005342202, відповідно до якого позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 482 380 грн. за основним платежем та на 241 190 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014 року скасовано постанову суду першої інстанції від 20.11.2013 року та постанову апеляційної інстанції від 03.04.2014 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2015 року суддею прийнято справу до провадження судді Кармазіна О.А.

Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання вказівок ВАС України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ТОВ «ТФМ-Груп» - контрагента позивача за спірними операціями. Від третьої особи витребувано: пояснення по суті спору та всі наявні документи, які стосуються заявлених позивачем позовних вимог, а також всі наявні первинні документи на підтвердження фактичного надання послуг позивачу (клінінгових послуг), у т.ч. - докази наявності працівників відповідної кваліфікації, необхідного обладнання та устаткування для виконання спірних операцій тощо.

Від позивача також витребувано, зокрема: ідентифікація місць здійснення клінінгових робіт (з надання доказів належності позивачу відповідних приміщень або виконання таких робіт на користь третіх осіб); докази участі фахівців контрагента у проведенні спірних операції; докази здійснення фактичних розрахунків із контрагентом (платіжні доручення, банківські виписки тощо); деталізацію придбаних послуг з визначенням - які саме роботи та у яких конкретно місцях здійснювались контрагентом тощо.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі ДПС, правонаступником якої є відповідач, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (код з ЄДР 35634872) з питань дотримання податкового законодавства за відносинами з ТОВ «ТФМ-Груп» (код з ЄДР 37242144) за лютий 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.04.2013 року № 331/22-2/35634872.

Згідно з Актом перевірки позивача зареєстровано у статусі юридичної особи 28.12.2007 року, позивач зареєстрований платником ПДВ згідно із свідоцтвом від 04.03.2008 року.

Директором товариства у період, що перевірявся, був Опанасюк В.В., який одночасно є одним із засновників позивача із часткою 20%, а також є засновником ТОВ «ТФМ-ГРУП» - контрагента позивача за спірними операціями.

Під час розгляду справи позивачем надано договір оренди офісу площею 120 кв.м. від 10.01.2012 року, укладений з ПАТ «Завод побутової та промислової хімії».

Як зазначено в Акті перевірки, позивач здійснював прибирання виробничих та житлових приміщень, устаткування та транспортних засобів та інше.

Проведеною перевіркою за лютий 2012 року встановлено, що податковий кредит у зазначеному періоді частково сформований за рахунок ТОВ «ТФМ-Груп» на суму ПДВ у розмірі 482 380 грн.

В контексті наведеного зазначено про отримання акту від 28.01.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження відносин із контрагентами за лютий 2012 року.

На підставі аналізу податкової звітності контрагента встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Не встановлено факту отримання контрагентом товарів (послуг) від контрагентів-продавців. Зазначено, що контрагент є «вигодотранспортуючим» товариством, за зареєстрованим місцезнаходженням відсутній.

В Акті перевірки зазначається про «другий ланцюг» постачання та наявність висновку про наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за відносинами контрагента з низкою інших товариств.

Виходячи по суті із того, що контрагент не володіє необхідними ресурсами для виконання спірних операцій, не здійснював спірні операції, ДПІ зазначає про відсутність підстав для формування податкових вигод за операціями, які, як вважає ДПІ, фактично не відбулися.

Згідно з висновками Акту перевірки позивач в порушення ст. 185, п. 198.3., 198.6., п. 201.4., 201.10 ПК України занизив податок на додану вартість на 482 380 грн. за лютий 2012 року.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки ухвалено оскаржуване позивачем рішення.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом за вказаним договором та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як встановлено колегією суддів, у відповідності до довідки АБ №692365 виданої Державною службою статистики України Головного управління Статистики у м.Києві Управління статистики у Печерському районі 26.03.2013 року:

керівником ТОВ «Імпел Гріффін Груп» являється Опанасюк Віталій Віталійович;

ідентифікаційний код 35634872;

місцезнаходження: м.Київ, вул.Шота Руставеллі, 38Б, км.12;

основним видом діяльності ТОВ «Імпел Гріффін Груп» є: загальне прибирання будинків, інша діяльність щодо поводження з відходами, будівництво житлових і нежитлових будівель, управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів, інші види діяльності з прибирання (том 1 а.с.13-14).

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Імпел Гріффін Груп» та ТОВ «ТФМ-Груп» 01.07.2011 року підписано договір № 1012/1 на надання послуг з прибирання (том 1 а.с.55-59).

Згідно з умовами договору контрагент (ТОВ «ТФМ-Груп», виконавець) зобов'язується якісно, у відповідності до вимог замовника, власними силами, та за допомогою субпідрядників, надавати послуги, обумовлені договором.

Перелік площ замовника (позивача), адреси, обсяги та строки щодо надання послуг визначаються у додатковій угоді.

Додаткові послуги надаються на підставі заявки замовника (позивача).

Виконавець зобов'язується використовувати власне обладнання, інвентар, миючі засоби, засоби для прибирання.

В підтвердження фактів отримання замовлених послуг від контрагента позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору про надання послуг з прибирання від 01.07.2011 року № 1012/1;

- додатку № 1 («Перелік Об'єктів і Вартості Робіт») - незаповнена форма, Додатку № 2 («Клінінгові послуги. Замовляються за окремою Заявою»), Додатку № 3 («Додаткові сервісні послуги. Замовляються за окремою Заявкою»), Додатку № 4 («Типова форма Заявки на Додаткові роботи») - зразок, Додатку № 5 («Акт виявлених дефектів») - зразок;

- заявки на виконання робіт від 20.12.2011року по Договору від 01.07.2011 року № 1012/1, за якою період виконання робіт з прибирання визначений період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року;

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.02.2012 року № ОУ-00000008 на суму 456 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 150, 00 грн.), від 22.02.2012 року № ОУ-0000009 на суму 101 300, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 883, 33 грн.), від 24.02.2012 року № ОУ-0000010 на суму 132 020, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 003, 33 грн.), від 27.02.2012 року № ОУ-0000011 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.), від 28.02.2012 року № ЩУ-0000012 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.), від 29.02.2012 року № ОУ-0000013 на суму 734 686, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.), оформлених сторонами за результатами нібито надання ТОВ «ТФМ-Груп» послуг з прибирання на загальну суму 2 894 280, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 380, 00 грн.). За результатами дослідження текстів цих актів колегією суддів встановлено, що вони не містять конкретних переліку і обсягів наданих послуг (натомість в усіх Актах наявна загальна фраза «Прибирання приміщення»), найменувань і адрес Об'єктів таких послуг. Крім того, даний акт не містить такого обов'язкового реквізиту первинного документа як місце його складання, П.І.П., особи відповідальної за прийняття результатів господарських операцій та підписання актів (від імені Замовника);

- податкових накладних від 21.02.2012 року за № 1 на суму 456 900, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 150, 00 грн.) (де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 22.02.2012 року за № 2 на суму 101 300, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 883, 33 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 24.02.2012 року за № 3 на суму 132 020, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 003, 33 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 27.02.2012 року за № 4 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 28.02.2012 року за № 5 на суму 734 686, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»), від 29.02.2012 року за № 6 на суму 734 686, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 122 447, 78 грн.)(де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Прибирання приміщення»);

- довідки Київського відділення № 3 АТ «Єврогазбанк» від 14.08.2013 року № 16.2/8-1332/08, виданої позивачу, з відомостями про суми коштів перерахованих з рахунку ТОВ «Імпел Гріффін Груп» № 260093017275 на рахунок ТОВ «ТФМ-Груп» в цьому ж Банку. Згідно цієї довідки від 14.08.2013 року на рахунок Виконавця протягом лютого 2012 року було перераховано кошти на загальну суму 2 442 194, 00 грн. (відомості про наявність в складі цим сум коштів ПДВ в довідці не зазначені. В графі «Призначення платежу» вказано про «оплату за послуги прибирання згідно рах. № 1 від 03.01.2012 року та № 2 від 01.02.2012 року»). При цьому, суд зважає на те, що за умовами спірного Договору на надання послуг з прибирання, оплата за надані послуги (виконанні роботи) та відповідно виставлення рахунків на оплату таких послуг (робіт) проводиться сторонами лише після оформлення і підписання відповідних актів здачі-прийняття виконаних робіт;

- оборотно-сальдової відомості позивача по субрахунку бухгалтерського обліку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за лютий 2012 року, згідно якого за ТОВ «Імпел Гріффін Груп» обраховується заборгованість по операціям з ТОВ «ТФМ-Груп» на загальну суму 1 968 886, 00 грн.

Як вбачається з довідки банку №16.2/8-1332/08 від 14.08.2013 року між вказаними товариствами проводились розрахунки (том 1 а.с.112).

До матеріалів справи надано заявку від 20.12.2011 року на виконання робіт по вищезазначеному договору, в якому зазначено 1046 об'єктів в містах по всій території України. Обсяг площ в окремих випадках сягає 50 885,44 кв.м. (том 1 а.с.146-171).

Так, для врахування судом, позивачем надано копії договорів із замовниками цих послуг у позивача (том 1 а.с.172-220). Колегією суддів при вивчені вказаних копій договорів встановлено, що згідно п.1.1., п/п. 2.1.3., 2.1.5. п/п. 2.1.5.3. позивач повинен надавати послуги власними силами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме письмових пояснень позивача б/н і б/д, наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції по даній справі 26 вересня 2013 року, ТОВ «Імпел Гріффін Груп» здійснює такий вид господарської діяльності як надання послуг третім особам з прибирання приміщень. У зв'язку з наявністю великої кількості замовлень позивач змушений був залучити до виконання таких послуг і робіт субпідрядників, в т.ч. ТОВ «ТФМ-Груп».

Як вбачається з матеріалів справи, додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів: свого Статуту, довідки органу статистики відносно ТОВ «Імпел Гріффін Груп», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Імпел Гріффін Груп»; свідоцтва про реєстрацію платника податків ТОВ «ТФМ-Груп», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ТФМ-Груп»; довідки про наявні трудові ресурси ТОВ «Імпел Гріффін Груп» станом на 01.02.2013 року і на 24.09.2013 року; оборотно-сальдової відомості ТОВ «Імпел Гріффін Груп» по субрахунку бухгалтерського обліку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» за лютий 2012 року; договору оренди від 01.01.2012 року № 10-А, укладеного між ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (як Орендарем) з ПАТ «Завод побутової та промислової хімії» (Орендодавцем), щодо платного строкового користування складськими приміщеннями загальною площею 120 м2, що входять до складу майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 6; договорів на прибирання приміщень, укладених ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (як Виконавцем) з суб'єктами господарювання-замовниками протягом 2010 - 2011 років (за умовами цих договорів виконання Виконавцем комплексу робіт з прибирання приміщень здійснюється безпосередньо його власними силами та власними засобами і устаткуванням); оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Імпел Гріффін Груп» по субрахунку бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за лютий 2012 року.

Пунктом 185.1 Податкового кодексу України установлено, що об'єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до вимог п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 9 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

Водночас, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 у справі №826/14080/13-а (К/800/22400/14).

09 квітня 2015 року в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник апелянта пояснила, що згідно довідки керівника відділу кадрів станом на 24.09.2013 року штат ТОВ «Імпел Гріффін Груп» становить 1510 чоловік і на цивільно-правових угодах 186 чоловік. Крім того, представник апелянта зазначила, що ТОВ «ТФМ-Груп» згідно Свідоцтва є платником податків на додану вартість, та згідно даних Єдиного державного реєстру фізичних осіб підприємців та юридичних осіб на даний момент контрагент не перебуває на стадії припинення своєї діяльності, тобто є діючим підприємством.

Щодо відсутності прізвище особи, яка підписувала акт виконаних робіт апелянт зазначає, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на зазначене представником апелянта було надано необхідні документи, які підтверджують фактичний рух активів: довідку з Єврогазбанку про оплату послуг TOB «ТФМ - Груп»; обороти рахунку № 361 по контрагентам.

Вище наведені документи підтверджують рух коштів від контрагентів-замовників до позивача та від позивача до TOB «ТФМ - Груп».

Крім того, відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що відповідачем, у порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оскільки реальність спірних фінансово-господарських операцій між позивачем і зазначеним контрагентом повністю підтверджується матеріалами справи, то колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про фіктивність правовідносин між ТОВ «Імпел Гріффін Груп» та ТОВ «ТФМ-Груп», що надає достатні правові підстави для висновку про протиправність та необхідність скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФМ-Груп» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005342202 від 23.04.2013 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005342202 від 23.04.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 14.04.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.