Ухвала

від 15.04.2015 по справі 569/5715/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5715/15ц

У Х В А Л А

15 квітня 2015 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Бучко Т.М.

розглянувши в місті Рівне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати накази відповідача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - від 6 квітня 2015 року № 45-к/к «Про увільнення від виконання обов'язків директора ДП «Рівнеторф» та № 46-к/к «Про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ДП «Рівнеторф» незаконними з дня їх прийняття, а також визнати таким, що був укладений на невизначений строк, трудовий договір між нею та відповідачем при прийнятті на посаду тимчасово виконуючої обов'язки директора ДП «Рівнеторф».

Одночасно позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку зупинення дії зазначених вище наказів та заборони вчиняти дії щодо внесення на підставі цих наказів відомостей про зміну осіб, що призначаються до органу управління юридичної особи, до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В обгрунтування заяви покликається на те, що подання позову та відкриття провадження у справі за її позовом не зупиняють дію оскаржуваних рішень відповідача, а тому відновлення порушених прав позивача буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України розглядається судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст..151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ про увільнення її від виконання обов'язків директора, тобто між сторонами виник трудовий спір.

Відповідно до п.3 ч.5 вказаної вище постанови Пленуму ВСУ у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Вжиттям заходів забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку зупинення дії оспорюваних наказів про увільнення з посади та призначення на посаду, суд фактично продовжить службові відносини між позивачем та роботодавцем - відповідачем по справі з відповідними наслідками : виконанням трудових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, задовільнивши заяву позивача про забезпечення позову в такий спосіб суд фактично вийде за межі підстав забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивач просить встановити обов'язок зупинення дії наказу відповідача щодо призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ДП «Рівнеторф» ОСОБА_2, який не є стороною у справі. Суд вважає, що застосуванням зазначеного заходу забезпечення позову будуть порушені трудові права останнього. Також суд звертає увагу на те, що заборона вчиняти дії щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, обмежить можливість господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном, проводить господарську діяльність та може призвести до незворотних наслідків.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем у заяві про забезпечення позову не зазначено жодних доказів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого рішення суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :